Психологиня Яна Дмитрівна Кузик Чернівці лише онлайн

З цим дійсно складно справлятись. особливо з фокусом змін від чоловіка. Чому він мав би змінюватись? Чи хоче він змінюватись? Чи його щось не влаштовує? Виглядає так, ніби для його змін - немає причин.

А чого б хотіли Ви? Як Ви бачите можливість покращення для себе? Полегшення? Що Ви могли б зробити, щоб стало Вам краще? Що хотіли б отримати? Які стосунки мати і чи можливо це(реалістично) з цим чоловіком? Та як?

Доброго дня. Дуже співчуваю Вашому не простому досвіду, і що по більшій мірі Вам доводиться справлятись самостійно.

«Скажіть це нормальна поведінка чоловіка?»; - А якщо хтось скаже, що це поведінка адекватна, Ви теж почнете так вважати? Чи самі Ви її такою розцінюєте?

Звісно, якщо відповідати все таки на Ваше питання, то це не нормальна поведінка людини загалом. Принаймні для тих стосунків у яких Ви перебуваєте. З Ваших слів Ваш чоловік грубий та жорстокий, байдужий і холодний, знецінюючий і маніпулюючий.
Але важливіше тут питання в тому, як Ви обходитесь із його поведіною?

Чи тількии ствердження його поведінки як не нормальної Ви хотіли б б тут отримати?

«ищу аргументы за то что я все же лесбиянка (мне от этого в корне ставится лучше)»; - а что в этом заставляет Вас чувствовать себя лучше? что успокаивает?


Очень жаль, что у Вас был такой опыт с психологиней и что это только спровоцировало ухудшение Вашего состояния. И действительно, состояния которые Вы описываете трудные и тяжелые, и похоже очень Вас изматывают.
Мне бы не хотелось делать никаких поспешных утверждений, поскольку хоть Вы и много написали, думаю во всей Вашей истории это только крохи. Но однозначно стоит обратить внимание на свои мысли и переживания, тревогу и страхи по поводу ориентации, и не только на их содержание но и на их количество и влияние на Вашу жизнь.

Потому что сомневаться в своих выборах и отходить от былых убеждений тоже, но стоит понимать где почему это происходит и как с этим обходиться, вольное ли это действие или вызвано давлением обстоятельств.
И если у Вас есть возможность обратиться к терапевту/психологу(хотя понимаю, что учитывая Ваш опыт, это может вызывать сопротивление) - было бы полезно получить помощь и поддержку.

«Нo nocле nеpвoгo paзa kak cnaлилa, дoвеpия kak npежде уже не былo»; - важно что Вы это указали, потому что это так же влияет на тревогу, о которой Вы указываете.
Если говорить в общем, то просмотр порно это не измена и даже не мысли о нет. И в Ваших словах так же сквозит то, что Вы верите парню. Дело скорее действительно в Ваших переживаниях.
А что могло бы успокоить Ваши тревоги, оставляя такое положение дел?(тоесть что он дальше смотрит порно)

Так же, хочу сказать, что и нормально то, что Вам неприятные вещи которые другие могут считать нормой. Возможно, прсмотр порно удовлетворяет какие-то потребности или фантазии парня, о которых Вы с ним не говорили пока или которые по другому не доступны - и не более. Он может воспринимать это как инструмент. И тогда можно обсудить, как с этим обойтись по другом, что бы и Вам не было дискомфортно.

И последнее, что можно сказать в переписке, ведь остается много моментов, которые лучше выносить уже у психолога. Доверие вопреки общему мнению, это не только то что просто появляется, но и выбор.
Вы можете выбрать доверять словам парня и его чувствам, в не зависимости смотрит он порно или нет. Контролируя при этом себя, что бы не проверять его историю.

Здравствуйте. Могли бы Вы еще раз сформулировать - как я могу Вам тут помочь? Что бы Вы хотели получить?

И так же, есть пара уточняющих вопросов.
«МОЙ ПАРЕНЬ МАСТУРБИРУЕТ В ОТНОШЕНИЯХ»; - и как поняла, проблема в том что на порно, а не Ваши фото.
Что именно в этом так расстраивает Вас? Как Вы видите ситуацию с этим в идеале? Доверяете ли словам парня о том, почему он пользуется дополнительным контентом?

Доброго дня, Anna.

Щиро співчуваю, що Вам довелось пережити такий складний досвід, в юному віці. І дуже добре, що Ви піднімаєте тему власної образи на матір і хочете для себе кращого - позбутись її. Робота з образою необхідний і при цьому доволі великий крок, який здійснювати самотужки складно. Тому для цього рекомендувала б Вам звернутись до терапевтапсихолога, щоб мати в цьому супровід.
Але принаймні почати самостійно можна з того, щоб подивитись - а чи виражали Ви колись матері ці образи? Чи знає вона, що образила і ранила Вас?

Доброго дня. Можу тільки уявити як складно Вам зараз приходиться. Ви здійснюєте таку велику працю з постійним напруженням і виснаженням. Чи правильно я розумію, що Ви доглядаєте за побутом і дітьми вже більше 4 років? Чи були у Вас перерви?

З таким режимом і стількома навантеженнями - не дивно, що Ви так себе почуваєте, і при цьому все ще справляєтесь. Вам однозначно необхідний відпочинок, якісний і тривалий.
Не можу сказати однозначно, чи депресія у Вас нині, але її розвиток можливий.

Як Ви могли б покращити свої умови? Чи говорили з чоловіком про свій стан? Чи помічає Він як Ви? Чи могли б делегувати йому частину Ваших справ? Чи поговорити, щоб знайти когось хто міг би Вам допомагати?

Особливо важливо для початку відновити трішки Ваші сили. Це обов*язково збільшити кількість сну. З таким режимом як Ви описуєте, це здійснює величезну шкоду організму, в тому числі Вашим силам, настрою, психічним процесам і емоціям. Чи є можливість у Вас отримати собі заслужений триваліший сон?

Доброго дня)

«тулиться до нас: то гостинці частенько з-за кордону передає; то каже своєму братові (тобто моєму чоловікові): купуй машину, що тобі сподобалася, а я допоможу з грішми (позичу)...»; - а що в цих та інших прикладах відчувається і спрйимається Вами як порушення кордону? Що саме в цьому дратує? Чи завжди була такою поведінка сестри?

«А так, буду відверта: мене вона дратує! »; - дуже добре і важливо, що Ви ясна у своїх почуттях. І попри дні коли все добре чітко розуміє своє ставлення. Наступний крок тоді зрозуміти, а що в ній так дратує??
Яка поведінка від неї була б для Вас задовільна? Чи думали про це?

«Можливо, я ревную (у мене теж є рідна сестра, але стосунки з нею не дуже теплі)...»; - а що Вас наштовхує на таку думку? Між ними є щось схоже? Чи між Вами і сестрою чоловіка?

«змінити інших людей я не можу. Вихід - працювати над собою.»; - і тут теж Ви дуже праві) Немає об*єктивних причин щоб щось дратувало чи ні, є тільки більш чи менш зрозумілі. І якщо щось у ній викликає у Вас таку реакцію вже тривалий час, то тут дійсно скоріше про Вас. І це має місце, от тільки б не приносило Вам дискомфорту - а якщо Ви тут пишете, значить це так.

І ще з приводу кордонів сім*ї. Порушити кордони можна там де вони є, якщо вони не виставлені і не означені, інші можуть просто не здогадуватись і не знати про цю межу. Бо для них вона далі чи значно ширша. Тому це можна наприклад обговорити. Але для початку зрозуміти де саме Ви ці межі бачите.

Здравствуйте)

Смотрите, стоит понимать а какого рода эти сомнения? Как они ощущаются? Это размышление или что-то неприятное и тревожное?

Как и когда Вы поняли свою ориентацию? На что опираетесь в ее понимании?
Возможно, что просто само Ваше однозначное утверждение своей ориентации не до конца верно, и ранее Вы не сталкивались с людьми которые бы цепляли. Я имею введу, что возможно Ваша ориентация не находится только на одной из сторон, что вызывает влечение к обоим полам. А если Вы думали иначе - то это может вызывать сомнения.
Рассматривали ли такой вариант?

"дитина дуже ревнива і хоче,щоб ми жили лише разом. " - якби це не було складно, це нормально. Я не знаю як було у Вас із батьком дитини, але в її житті, де все було зрозуміле і чітке з*являється хтось чужий, і забирає Вас, вільне місце, час, і т.д. Якщо тим паче, появлявся цей чоловік не поступово в житті дитини. Це у Вас з ним стосунки, у неї з ним відносини так і не сформувались. Її ревнощі природні. І тому важливо готувати дитину до появи нового члена сім*ї, допомгати їм зближуватись, нагадувати, що Ви не станете відноситись до неї інакше чи гірше. Тим паче від дитини був ще менший, але і зараз вона ще маленька. і це теж стресс. Зараз ці кроки вже мало допоможуть, краще пропрацювати і отримати рекомендації психолога по тому які у Вас зараз стосунки саме і як це виправляти. (для чітких рекомендацій Вам мені, наприклад, треба знати про Вас і дитину і чоловіка більше. в тексті це складно).


Декілька місяців тому на фоні ігнорування чоловіка в її сторону - так і не дивно, чому вона не хоче його приходу. В неїї немає причин його чекати, чи хотіти знайомитись з ним.
Не відповідальність дитини тут у налагодженні стосунків. Не вона має пробувати спілкуватись чи добре ставитись. Почати це маєте Ви і чоловік.

Доброго дня.

«Не можу зрозуміти це є його обовязком чи лише може бути за бажанням»; - тут можна говорити про Ваші з ним плани на майбутнє(якщо не одружені) і про те як це мало б бути і т.д. Але саме важливе - як Ви вважаєте має бути? Для Вас нормально і комофртно, що коханий чоловік і дитина не спілкуються?

Якщо зараз дитині 9, то чим старше вона ставатиме, тим складніше буде встановити дійсно близький стосунок, тим паче дитина стане підлітком скоро. То тут цікаво, як це було раніше? Коли цей чоловік з*явився?
ЧИ говорили Ви з дитиною про це? Ким він буде, для неї, які у них ролі одне для одного? І чи говорили в тому числі з чоловіком. Це ж таки доволі важливий процес.

Корисно було б уточнити напрямку ставлення їх одне до одного, Ви можете з кожним поговорити і вже виходячи з цього робити висновки. Чи потрібне їм інакше спілкування, чи можливо воно взагалі. Якщо для Вас важливі близькі і теплі стосунки у сім*ї, здійснювати міри по налагодженню стосунків між чоловіком і дитиною, але плавно і комфортно для всіх. Оосбливо будьте уважні спілкуючись із дитиною, не допускайте нав*язування своєї думки і серйозно сприймайте її слова.

Здравствуйте.

«Как перестать испытывать сомнения в своих решениях?»; - ставя вопрос для себя таким образом, можно сформировать для себя только дополнительный тупик. Ведь полностью - никак.
Сомнения это нормальный и более того, необходимый этап и инструмент в принятии решений Важна только степень сомнений и их количество.

Сомнения в себе, в своих решениях чаще всего основываются на недоверии к себе, неуверенности в себе, неумении или невозможности на себя опереться. Сомнения же тоже бывают разные, но с Ваших слов они опираются не на риски или последствия а на сам сделанный Вами выбор.

И сбалансировать это возможно проработав именно уверенность и доверие к себе, можно посмотреть какого рода сомнения и какие в них особенности, что бы для начала научится справляться с ними технически, то есть уменьшить нагрузку от сомнений и неприятные переживания, а после и вовсе использовать их там где Вам необходимо обдумать, а не бороться с ними постоянно. Поэтому, эффективно будет провести пару встреч с психологом что бы эти моменты качественно улучшить для себя

Здравствуйте.

А что из описанного Вас беспокоит? Доставляет проблемы или тревоги?

А что случается или случится, если эти "правила" нарушить?

Перфекционизм, необходимость контроля окружающих и себя., вещей и событий - может проявляться и в таких магических ритуалах, как отправлять в определенное время, не давать какие-то "не правильные" сумы, загадывать желание на 12.12. и т.д.

Доброго дня.

Доєднуюсь до слів, що попри вживання препаратів важливо супроводжувальна лікуванню терапія. Маючи ОКР, Ви і так перебуваєте під великим тиском і напругою, при прийманні ліків, можуть бути як пом*Якшення так і посилення тимчасове певних проблем, як от гидливості.

Можна пропрацьовувати це з психологом, замінювати ці патерни на інші, знімати напругу, що це викликає та дати собі більше простору і свободи в діях.

Доброго дня.

Дуже прикро, що Ви переживаєте складний період і не отримуєте підтримки від свого партнера, а тільки додаткові труднощі.

Проте, хочеться зауважити декілька моментів, можливо вони допоможуть Вам знайти для себе відповіді:

«Та все одно кохаю його й не розумію як мені вчинити аби він як колись був турботливим ,милим хлопцем .»; - від Вашого кохання, яким би щирим та класним воно не було - люди не стають інакшими. Зміни можуть відбуватись, але коли для цього є грунт та бажання самої людини. Якщо Ваш хлопець не мякий, турботливий та милий - Ваша любов і жертва його таким не зробить. Нажаль.

«чи можливо я щось зробила не так як що він зя мною так чинить»; - як Ваша любов не робить його милим, так і Ваші проступки не є єдиною причиною його відношення до Вас. Якщо у людини є претензії чи щось не влаштовує, можна про це говорити прямо, можна говорити як інакше, можна йти - коли тебе щось не влаштовує. Ваш хлопець не робить цього. Він жорстоко маніпулює Вами, кажучи про зраду, і згіршує Вас, аж до того, що Ви сама груба до себе в таких словах.

«говорить що я якась інвалідам й йому соромно за мене »; - в додаток вище - Ви нічого не можете зробити такого, щоб отримати у відповідь такі слова. Справа не у Ваших вчинках. А у його невмінні та небажанні говорити інакше, діяти, взаємодіяти, навіть якщо йому щось не подобається.

Якщо йти в шляху виправлення стосунків та їх збереження - Ви можете разом піти на парну консультацію, і пропрацьовувати Ваші стосунки та те, куди вони можуть рухатись і чи можуть.
Але чому стсоунки в яких Ви плачете по 5 годин - залишаються для Вас такими важливими?
Чи дійсно Ви хочете зберегти реальні Вашу стосунки? А не ті, що можуть бути коли Ваш хлопець стане милим і турботливим?
Почніть принаймні з цього..