У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Психологиня Яна Дмитрівна Кузик Чернівці лише онлайн

психолог  Психолог для підлітків.  Яна Дмитрівна Кузик
17-08-2019 Яна Дмитрівна Кузик додати у вибрані

коментар
Останній візит на сайт 1 день тому.
Років досвіду психологом Років досвіду: 4
Освіта
– Чернівецький Національний університет ім. Ю. Федьковича, реабілітолог;
- GLE International - Освітня програма екзистенційного аналізу та логотерапії
- Базовий курс "Основи логотерапії В. Франкла"
- Навчально-практичний курс „Giocare in Corsia” – основи психологічного супроводу дітей в умовах госпіталізації;
- Курс "Теорія та практика арт-терапії"
- Пропедевтика та психіатрія
- Базовий курс "Основи травмотерапії"
- Використання метафоричних асоціативних карт (МАК) в психологічному консультуванні дорослих та дітей
Досвід психологічної практики
- On-line консультирование (Skype)
- Психолог-волонтер в центрі кризової психологічної підтримки;
- Групові логотерапевтичні сесії;
- Індивідуальна приватна практика з 2020 року.
Працюю з запитами
Основні теми з якими працюю:
- Складнощі з емоційними переживаннями - Висока дратівливість, агресивність, постійна або різка зміна емоцій, знижена чутливість до емоцій, емоційна сплощеність.
- пригнічений настрій, відсутність задоволення від справ, труднощі у переживанні позитивних емоцій, смуток, меланхолія.
- проблеми із самоцінністю, самооцінкою, самоідентифікацією.
- Почуття невизначеності, втрати себе, розмиття кордонів Я, самості. Прийняття себе, розуміння себе, вміння відстоювати себе та свої рішення.
- Нав'язливе почуття провини стосовно інших чи себе.
- токсичні відчуття сорому та складності у соціальних взаємодіях.
- проблеми у відносинах, конфлікти, втрати
- Конфлікти та складності у батьківсько-дитячих відносинах, сепарація, сиблінгові конфлікти.
- Тривожні стани, страхи, фобії
- робота зі втратою, горем, розставанням, самотністю.
- Проблеми з тілесністю, стійкістю, внутрішніми ресурсами.
- теми - опори, відповідальності, довіри, свободи, справедливості, зради, сенсу та безглуздості.
Використовую підходи та техніки
Арт терапія
Логотерапія
Екзистенційна психотерапія

Персональний Екзистенційний Аналіз(ПЕА), Аналіз фунтаментальних мотивацій. Метафоричні асоціативні карти(МАК)


Основне
ОНЛАЙН КОНСУЛЬТАЦІЇ Skype, Telegram, Zoom

У своїй роботі дуже бережно відношусь до особистості кожного клієнта, персональний підхід та безпечний простір. Не "виправляю" нікого, бо практично єдине, що потребує зміни - проживання не свого життя і не буття собою. Відкрита до питань у мессенджерах.

Оплата:

600 UAH

- Оплата на карту - МоноБанк - платіжні системи Здійснюється після зустрчі протягом того ж чи наступного дня.
диплом перевірено
Сертифікати про додаткову освіту
Giocare in Corsia
Ассоциация детских и семейных психологов Буковины "Территория семьи"
місяців: 12
УСП із підтримкою GLE Internationale
місяців: 46 годин: 496 Сенс життя
Екзистенційна психотерапія
GLE International
місяців: 45 годин: 516 Сенс життя
Екзистенційна психотерапія
Міжнародний інститут післядипломної освіти
годин: 28 Травми
Травматерапія

Відповіді 294
Чому у мене немає друзів?
Доброго дня.

«Бо постійно розумію,що я нав’язуюсь»; - звідки Ви це знаєте?

А як Ви починаєте дружбу з кимось? Які критерії для друзів у Вас? Як Ви поводите себе в таких стосунках? В чому це "нав*язування" проявляється?

Так, дуже важко бути на одинці, коли хочеться бути із іншими і серед інших. І я щиро співчуваю, Вашому жахливому досвіду із булінгом.

Але те, що у Вас є труднощі із втримання та пошуком друзів, не означає, що проблема в нав*язуванні чи тому, що з Вами щось не так. Скоріше з тим, кого Ви для себе обираєте і як проявляєте себе.
Насправді, це варто дослджувати в терапії з психологом, тому що тут не тільки про дружбу, але про стосунки з іншими взагалі, про потребу, про самоцінність Вашу, про те, на який людей орієнтуєтесь і підходите.

Якщо Ви могли б відповісти на питання, можемо спробувати розібрати трошки ці феномени тут, або в особистій роботі, якщо Ви на це готові і хотіли б впоратись із труднощами.
Як зрозуміти себе та свої стосунки до чоловіка?
Доброго дня.

Видається, що ці стосунки даються Вам непросто і дуже мало позитивного для Вас в них залишилось.
А що, крім страху бути самою, Вас тримає поруч з чоловіком? На що добре Ви можете зіслатись в цих стосунках?

З усього описаного і сказаного Вами - без спільної роботи обох на парній та паралельній терапії - кожен з Вас продовжить так само страждати в цих стосунках, якщо не стане гірше. Як і Ваша донечка, тому що загальні настрої і атмосферу вона все одно вловлює. І тому, Вам необхідно вирішити, яке рішення приймати -
докладати сил, щоб відновити, покращити стосунки, і зробити їх більш комфортними.
- чи докладати сил, щоб їх завершити, знайти в собі сили та сміливість шукати для себе іншого благополуччя та спокою, відновлювати внутрішню впевненість в собі і вчитись бути по іншому. В роботі з психологом, краще всього.
- чи третій, витрачати сили щоб витримувати те, як воно відбувається зараз, витримувати поки будуть сили.
Вам обирати який з варіантів, але якщо Ви тут, і відмічаєте стільки проблем та відмічаєте їх як небажані - видається, що Ви хочете для себе кращого, бо Ви правда на це заслуговуєте.
Чи триматись за стосунки
Доброго дня.

Ліка, а Ви самі хочете спільну дитину з цим чоловіком? Якщо не враховувати умови, ризики та всі інші фактори. Чи хотіли б Ви дитину? І друге - а чи є у Вас власні умови для нього? Народжувати - в іншій, кращій країні, народжувати - коли він матиме більше фінансів, народжувати - коли ще щось необхідне Вам для комфорту та спокою.
Від відповіді на це питання залежить уточнення вже всіх інших.


А з приводу маніпуляції - скоріш за все зі сторони чоловіка це так і є. Адже домовленності це двобічний процес, а от його ультиматум - однобічний поки, як маніпуляція. Але для Вашого рішення це не має бути критерієм, тому що навіть якщо він не уявляє життя без другої дитини - не Ваш обов*язок йому це життя надавати.
Це Ваше тіло, Ваш вибір і Ваше право відмовитись. Звісно ж, з усіма наслідками які будуть але тут вже важливо співміряти для себе - що для Вас буде краще.

«а зараз змінила думку. Але я ж теж маю на це право»; - Звісно маєте. Ви праві в цьому. І тут, смію запитати, а чи на початку стосунку був у нього ультиматум щодо народження дитини? Не бажання, не прохання, не уявлення - а саме та форма що зараз. Якщо ні, то виходить він теж Вас "обманув" вказуючи, що стосунки з Вами мають для нього цінність без обов*язкової дитини. Це гра слів, звісно, але я хочу зауважити, що тут чоловік також вдається до знецінення та маніпуляції провиною. Ви маєте це відмічати для себе.

«як він каже, завжди хотів мати 2 дітей, без цього почувається нереалізованим.»;м - це не Ваше завдання, опікатись його реалізацією. Якщо він відчуває себе нереалізованим без двох дітей, з одним із яких не спілкується, це викилвє хвилювання сприводу батьківської позиції до другої дитини. Дитина не повинна закривати дірки в життєвих позиціях дорослих, це пагубно скажеться на ній і її житті.

Бесплатная рассылка интересностей!

Поцілувала чоловіка на 2 побаченні , тепер жалкую
Доброго дня.

Дуже цікава ситуація, враховуючи сказані чоловіком слова на початку. Пошук партнерки для сексу складно поєднати із "поцілунок багато важить".

Дозвольте прояснити, після поцілунку - Ви писали йому, чи телефонували, щоб прояснити що тоді відбувалось і його реакцію? Чому йому це не сподобалось, можна дізнатись тільки від нього.

Хоча повторю, сигнали взаємодії чоловік дає доволі суперечливі. Чи помічали ще в його словах чи діях розбіжності за ці дві зустрічі?

«в мене думки що він шукає серйозну жінку , а я показала себе не з кращої сторони»; - що у Вашому вчинку має погану сторону? Ви дорослі люди, на побаченні, Ви вирішили проявити свою симпатію - в цьому немає нічого поганого. Прикро, тільки що зустрілись з такою реакцією. Але можливо, це наслідок того, що бажання до тілесного контакту можна уточнювати словами, хоч це і втрачає романтичний фльор, зате позбавляє від незручностей.

Поки Він не виходить на зв*язок, тільки Ви проявивши ініціативу можете прояснити для себе чого очікувати і як діяти далі.
Як правильно дати відсіч колегам на роботі
Доброго дня.

Так, тиск зі сторони колег буває просто колосальним, особливо при стресовій роботі. Варіанти ігнорування також можуть бути ефективні, але тільки якщо задовільняють Вас, а не стільки впливом на інших.

Щоб точніше прояснити ситуацію і дати Вам щось відповідне, і вартісне - чи могли б Ви навести декілька прикладів саме претензій? Що Вас в них особливо зачіпає, виводить з колії? І важливим для Вас є, що сам - відстоювання себе і створення чітких кордонів, щоб Вас не займали, чи "поставити на місце" відкинувши схожі остроти і претензії саме в бік людини?

Позиції різні, і користь з них різна. Що Важливо для Вас?
Как понять, что пора уходить?
Здравствуйте.

«КАК ПОНЯТЬ, ЧТО ПОРА УХОДИТЬ?»; - первыми индикаторами того что пора становиться постановка такого вопроса.
« Без него просто невыносимо, тоска, отчаяние, очень тяжело. Но и с ним сейчас не могу никак, каждый вопрос это ссора»; - это нормальная реакция на расставание, но В Ваших словах вызывает беспокойство форма Ваших отношений, и возможно, это только допущение, Вы в со-зависимых отношениях.
Уходить из таких очень трудно и болезненно, как и оставаться.

Вы должны прояснить и четко понять для себя - такие ли это отношения каких Вы бы для себя хотели? Хорошо ли Вам в них сейчас? Чувствуете ли Вы, что смогли бы оставаться в них долго, если ничего не измениться?
Ваши эмоции, они настоящие, и эмоции влюбленности в том числе, но порой наш разум так же жесток с нами, как и окружающие. Можете ли ВЫ отделить разумное для Вас решение от эмоционального?
Что будет хорошо для Вас?

Конечно, тяжело справляться с таким давлением и в отношениях и вне их, от себя же, поэтому рекомендую Вам обратиться к психологу, что бы прояснить для себя, что лучше для Вас, психолог так же поможет справиться с переживаниями при любом Вашем решении.


Любов?
Доброго дня.

Ви з таким трепетом кажете про людину, якій хочете дарувати свою любов, з такою повагою і простором. Це дуже свідома і виважена позиція.

Але чи можливо ставитись до когось так, давати іншому щось цінне і спражнє, коли не наважуєтесь давати це собі?
Ви так дистанційовано кажете про якусь "схему", "природу", цього плазування, наче в цьому вбачаєте лицемірний прямий задум. Хоча перші Ваші слова протилежні цьому.

Звісно, з цього можна вийти, віднайти внутрішні опори і ресурси, щоб стояти прямо перед іншими. Але важливо щоб центральною мотивацією цього було бажання стояти за себе. І це велике тема для роботи з психологом, тому що самостійно пробиратись крізь захисти дуже складно. А це саме вони.
Звісно, така форма поведінки результативна і має свої плюси, колись Ви і обрали її саме через це, через найменший супротив і результат, через безпеку такого обходження.
А зараз, необхідно дослідити її, і досвід з цим "плазунством" пов*язаний, щоб обрати для себе інші способи, стати "прямо", віднайти ту цінність себе і силу, яка у Вас є.
бывшая
Здравствуйте.
Колега Выше уже дала довольно развернутый ответ, но хотелось бы добавить еще об одном фрагменте.

Говорили ли Вы с ним об этом? В Вашем сообщении, помимо того что Вы пишите о ревности, нет злобы или открытой претензии, по крайней мере она не кричащая, но есть искреннее любопытство. Как и уважение к своему партнеру, в том как Вы об этом говорите. ПОэтому, важным становиться то, а могли бы Вы с ним так же открыто об этом поговорить? Спрашивали ли, почему ему нужно "радовать Эго"? Я тут про чуть больший уровень откровенного разговора, чем вопрос/ответ.

Его не отпущенные отношения, не обязательно связаны с чувствами симпатии, что там остаются, часто это так же обида, боль, которую не удалось пережить, привязка в недоверии и желании увидеть исход. Не Ваша задача избавлять его от этой привязки, от незавершенных отношений - но Вы можете прояснить, что именно там остается и уже решить для себя, то ли это с чем Вы готовы сталкиваться. Возможно, это можно было б разрешить на его терапии, а для этого Вы могли бы оказать поддержку.

Оставаться или нет в отношениях - Ваше решение, и тут нет "правильного" или "не правильного", только то, что Вам больше соответствует. Вы можете указать, что Вам важно что бы его прошло оставалось его, но было именно прошлым, и не тянулось уже так долго. Кроме того, как я поняла, отношения были довольно короткими.

А что касаемо Вашей ревности - ревность всегда патологична, даже если обусловлена поводами. Вы можете либо решить ему доверять, и увидеть исход, либо решить отойти на дистанцию, и не дожидаться того, чем обернётся.
Вы говорите что хотите остаться с человеком - и теперь важно понять, сколько Вы готовы принимать в Ваших отношениях и сколько вкладывать
Чому стосунки змінилися?
«Моя проблема в тому, що я тримаюся за той минулий образ людини, з якою мені було дуже добре і я ніби боюся визнати, що так більше не буде. »; - власне так і є. І коли уявлення та очікування розбігаються з реальністю - важко це сприймати і можна отримати дуже енприємний досвід.

«От і думаю можливо все ж варто зрозуміти, що ми виросли»; - в першу чергу, що Ви і сестра змінились. Спробувати побачити її і себе сьогоднішнім поглядом. Що є спільного зараз, які погляди різні, у чому категорично не погоджуєтесь, а де можна примиритись.
І чи потрібні близькі стосунки з тією сестрою, якою вона є зараз? Чи можливі вони, без відчуття дискомфорту для Вас? Чи можливо, з нинішніми обставинами - бачитись на свята є достатнім.

Прояснивши відкрито дял себе ці моменти, думаю можна буде поглянути на себе та неї по іншому і сформувати нову позицію. .якщо будут труднощі, можна провести все це з підтримкою психолога

Чому стосунки змінилися?
Доброго дня.

Втрата попереденьої форми стосунків з такою близькою людиною, може бути дуже не простою. Прикро, що зараз між Вами з*Явилась така дистанція, але навряд її можна пояснити просто "роз*їхались і завели сім*ї"? Не кажу, що це не вплинуло, але чи тільки це?

«наші діалоги якісь такі поверхневі..»; - а в якій обстановці Ви зустрічаєтесь? Для свята родини, чи одна для одної? Як Ви самі оцінюєте, на який рівень близькості готові зараз? Що самі кажете "глибшого"?
Я не знаю, як до цього ставиться Ваша сестра, але Ви заявляєте про бажання відновити близькість - тоді хтось з Вас має показати, що готовий на неї. Як можна чекати зближення, не відриваючись самостійно.

«коли знаходжуся з нею вживу мені якось некомфортно і хочеться вийти з кімнати.»; - як давно така реакція у Вас? і що емоції тоді? Чому некомфортно?

Також, важливо розглянути а що Вас с=зближувало раніше - які теми, цінності, погляди, відношення до інших.
Може бути так, нажаль, що нічого спільного із життя до - не залишилось. І це прикро. Але це не означає, що не можна вистроїти нові стосунки з новими, нинішніми цінностями.
Тільки треба розуміти - для чого Вам ці стосунки? Для формальної близькості? Для теплої дружби? В память про старі стосунки?
Важливо прояснити це для себе і тоді стане ясніше і бачення Ваших сестринських відношень

Моральний стан
Доброго дня.

«дуже важко себе заставити комусь довіритись, особливо чужій людині.»; - це зрозуміло і логічно, враховуючи непростий період який Ви витримуєте, ще й без достатньої підтримки, з Ваших слів. Але, самотужки побороти соціофобію не можливо, не тільки тому, що для неї потрібна спеціальна терапевтична робота, але і тому, що соціофобія як тривожна, болюча капсула яка закриває Вас від світу, і світ від Вас, і якийсь час в ній може бути добре, бо її мета захистити Вас - але далі ця сколупа тільки звужуватиметься, тиснутиме і позбавлятиме Вас того життя, яке Ви могли б мати. І тут, особливо в соціофобії, потрібен інший. Контакт з світом, який дасть досвід, неболючий досвід, що можна покластись і довіритись. Що можна бути поруч з іншим і бути комфортно.

Але для роботи з психологом треба готовність, бо соціофобічні стани не швидкі у пропрацюванні, а крім того важливо визначити чи тільки соціофобія у Вас. Просто ще додам, що рівень близькості можете визначати Ви, як швидко рухатись, що говорити, тримати ту дистанцію яка Вам комфортна і ніхто не змусить Вас відкриватись та ранитись, бо Ви не будете готові. Тому бажаю вілнайти в собі сили та готовність, у Вас їх багато, враховуючи як Ви довго обходитесь із своїм станом, і направити на власне благополуччя)
Як себе вести ?
Гаразд.
«Як переконати на роботі, що Ви хворі?»; - а як ще Ви можете це зробити? Чому це взагалі потрібно, додаткові аргументи, враховуючи, що дійсно хворі? На роботі, зачасту, є необхідні документи для лікарняного, якщо Ви їх надали - особисте переконання керівника чи колег не є обов*язковим і потрібним. Ви не мусите це робити. Коли все таки відчуваєте необхідність, вона більше може йти від Вас, і те що Ви можете - опиратись на фактаж. Чи знали Ви що хворі так сильно? Чи мусили вгадати наскільки часу це затягнеться? Чи можете прискорити одужання?
Об*єктивно - з Ваших слів, відповідь на це ні, і на цьому Ви можете стояти.

«Чи як реагувати на докопування з роботи?»; - а як Вам би хотілось відреагувати? Що за почуття у Вас виникають у відповідь на це? Реагуйте так, як воно реагується, якщо злить - зліться, засмучує - засмучуйтесь і т.д. Те, як Ви могли б цю реакцію виразити щодо колег - Ваш вибір, що може опиратись на пункти вище.

І попри все, зважайте на свій стан. Емоційне напруження не сприяє одужанню

Як себе вести ?
Доброго дня.

Тривала хвороба, співчуваю Вам, відновлюйтесь і одужуйте)

Але чи могли б конкретизувати в чому Ваше питання?
Як переконати на роботі, що Ви хворі? Чи як реагувати на докопування з роботи? В чому саме потребуєте рекомендації психологів?

Не знаю как себя вести.
Здравствуйте.

«Как себя вести?»; - что конкретно Вы имеете введу? Как себя вести с ним? А как бы Вам хотелось?

Какая вообще у Вас была реакция на слова парня об отсутствии чувств? Есть ли у Вас к нему чувства?
Не знаю, к сожалению, зачем ему продолжать быть с Вами в отношениях, но хотите ли Вы их продолжать? Что Вы получите в итоге?

В контексте отношений нет однозначности в том, как себя вести с партнером, важно только то, как
Вы хотите. Нужны ли Вам эти отношения, есть ли в них что-то хорошее для Вас, достаточно ли Вам будет того отношения от парня которое он дает, без чувств?
Ваши переживания в отношениях - главный индикатор того, что делать и как себя вести.
Не хочу на работу, хочу быть дома с детьми
Очень жаль, что Вы не можете положится на мужа в разделении ваших общих с ним дел, но при этом получаете много требований свыше того, что уже и так делаете.

Думали ли поискать работу онлайн? не ограничиваясь местом проживания. У Вас ценная профессия, что имеет много способов реализации, от самого преподавания до репетиторства и далее. Важно искать возможности в тех условиях, которые есть.
И так же, обратить внимание на Ваш отдых, досуг и расслабление. Это неизменные части жизни для поддержания не только хороших физических сил, но и против эмоционального выгорания. А в том режиме, который у Вас, выгорание грозит очень явно, так как на Вас много дел, ответственности, эмоциональной отдачи.
Возможно, со временем, когда моральное состояние улучшиться, идеи и возможности которых Вы не видели раньше станут заметней и привлекательней.
Удачи Вам в этом
Публикації психолога 3
Інтерв'ю 8
УЧАСТЬ В ІНТЕРВ'Ю
Повідомлення
Надіслати особисте повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.

qr