Психологиня Яна Дмитрівна Кузик Чернівці лише онлайн

Вітаю, Анно. Уявляю, як непросто Вам справлятись останній рік, та переживати цей складний стан.
Важливо тут розуміти, що і Ваша пригніченість і страхи і самотність, тсно пов*язані і важливо шукати причину Ваших переживань.
Чого ВИ боїтесь від великої кількості людей? Якої реакції чекаєте, коли не наважуєтесь висловити свою думку на роботі? І т.д.

Також хочу зауважити, що особливо сумно, що маючи ряд таких переживань, Ви стикаєтесь із "ненавистю до себе" через відсутність партнера. Дуже дорстоко по ідношенню до себе. Чому це викликає у Вас таке ставлення до себе?

Здравствуйте. Очень жаль, что Вам пришлось так долго переживать такое грубое, ранящее и унизительное отношение. Это очень не просто, забыть бывает так же трудно. Все такие период жизни довольно большой.

Когда говорите о депрессии, что именно накатывает на Вас? Какие чувства состояния?

Как часто возвращаетесь мыслями к той руководительнице? Что за ощущения у Вас возникают? Что бы хотелось сделать? Или сказать?

Кроме самого жестокого обращения, важны моментом может быть и то, насколько Вы соотносились с этими словами? Принимали их? Верили? Возможно, у Вас есть много сожалений о том времени? Что Вы так долго терпели? Что с Вами так несправедливо обошлись?

Возвращение к этому этапу может быть связано з разными моментами, не только с самим проэктом.

Краще так, як відчуваєте. Чи закінчувати стосунки зараз вирішувати Вам, але краще щоб це було виважене ріщення, співвднесене з собою, щоб Ви були готові до того, як це буде.

З приводу роботи з психологом - формат може бути будь-який, як ви це уявляєте, як Вам дозволяють можливості та бажання. Ефективність від цього не залежить. Але сама робота стане для Вас першим кроком в налагоджені стосунків із собою і тим, які Ви стосунки хочете побудувати з життям взагалі.
Успіху Вам в кожному з починань)

Рада, що була корисна Вам хоча б трохи. І співчуваю, що Вам доводиться переживати такі стани, вони дійсно складні, тим паче коли перебуваєте на самоті. Але той, хто може з цим впоратись саме, і так чи інакше, Ви з цим справлялись, тими способами які були доступні. Але враховуючи Ваше останнє повідомлення, ресурси які Вам так потрібні, закінчуються і тому допомога і підтримка необхідні. Але саме для того, щоб сформувати нові способи справляння з самотністю, перебування на одинці з собою, і покращення стану загалом. І тому робота з психологом може стати для Вас тим місцем, де сили відновляться, стати опорою і можливістю для покращення та пошуку нових шляхів. Рекомендувала б Вам, подумати та потурбуватись про себе саме таким чином

Дякую, бачу Ваші переживання. Також мушу сказати, що починаючи і підтримуючи стосунки раціональною користю від них - Ви невідмовно стикатиметесь із незадоволенням і надалі.

Іноді, те що Ви переживаєте буває в наслідок спокійних та стабільних взаємовідносин, що видаються нудними і тому з*являється тяга та емоційний і сексуальний голод. Особливо, якщо попередні стосунки були дуже яскравими або проблемними.
В даному випадку, допомогти Вам якось впоратись із ставленням до хлопця - неможливо. Можливо почуття і з*являться, але викликати їх неможна.

Тому Вам важливо в першу чергу для себе і з поваги до друга, вирішити - чи можна так далі продовжувати? Як Вам обмежувати себе несправжніми стосунками і як буде йому, адже коли тебе не люблять - це важко ігнорувати.

Також рекомендую Вам звернути увагу на тему самотності. Ви сказали що боїтесь знову алишитись самою.
В чому тут страх який у Вас виникає? Наскільки самою боїтесь залишитись? Без кого? І як Ви переживали такий досвід раніше?

Ви маєте насправді декілька варіантів дії, більше ніж видається, просто важливо їх відкрити для себе та прийняти рішення. Визначити, що цінне в кожному із варіантів Ви отримуєте а від чого доведеться відмовитись

Доброго дня. А чого саме Ви б хотіли?

Як відчувається симпатія до інших хлопців, про яку Ви говорите? Як переживається?

"Не відчуваю фізичного задоволення" - це про що саме? Секс, тактильні контакти, збудження чи щось інше? Можливе все одразу?

І що стало керівним у Вашому рішенні ці стосунки прийняти?

Якщо Ви точно вловлюєте, що почуття тільки дружні - це важливий привід задуматись навіщо тоді Вам стосунки?
"Боюсь що пожалію" - в чому саме буде жаль? За чим саме?

Ответ важен, но он не должен быть важнее для Вас, нежели для собеседника. Что бы быть в диалоге и быть интересной, нужно проявлять себя, давать другим себя увидеть. усилия важны с обеих сторон.
Но, на что все таки хочу обратить внимание, в мыслях как ответить и из-за большого напряжения, Ваше внимание уходит на ответ и отворачивается от речи другого человека. Вы думаете о себе, о том как будете выглядеть Вы во время ответа. Если попробовать, держать это в скобках, позади, и именно что просто слушать, внутри у Вас так или иначе будет реакция и слова сформируются. Нужно учиться к этому прислушиваться.
И как Вы считаете, Вы интересный человек? Сами себе? Как много себе уделяете внимания? Как часто поддерживаете себя? Если отношения с собой не настроены, труднее проявлять себя, говорить и делать что-то что бы другие замечали Вас. Это сложно, но подумайте что Вам важнее - казаться и показываться "как-то",лишь бы привлечь чужой взгляд или быть и являться собой, что уже точно не будет проигнорировано, хотя бы Вами?

Здравствуйте. Навыки общения, это тоже умение, которое можно развивать, сродни любому другому. Важно только понять, что в вас Вам мешает? С чем связано напряжение? Почему ответ так важен для Вас? Желаете ли Вы правда быть в диалоге с другими, или же обеспокоены только собственной презентацией?

Здравствуйте. Ну, точно смогу подтвердить - да, так у всех. И всегда будут ситуации где Вам могут не так понять, приписать что-то другое, или навешать характеристику, которая к Вам не относиться. Но, влиять на других тут смысла мало и "по умолчанию" - к сожалению не получиться. Такой эффект, и то только кажется что это так, ощущается разве что при длительном близком общении, открытом и свободном.
Но Вы можете влиять на собственное: а) Обращать внимание на то, что Вы говорите и как поступаете, о том насколько искренне и соответственно себе, вы действуете. Если Вы тут "чисты", то тогда точно можно утверждать для себе что слова и интерпретация человека, это больше говорит про него, нежели про Вас. И злости может стать меньше
б) Вы всегда можете спросить, а почему кто-то сделал тот или иной вывод? Что в Вас ему об этом сказало? ВОзможно есть что-то, в Ваших внешних проявлениях, что Вы упускаете?

Здравствуйте. Анна, искренне сочувствую Вам в истории которою Вы написали. И переживания, с которыми Вы сталкиваетесь правда очень сложные, и на самом деле требуют более длительной работы, чем письменный ответ на сайте, хотя то что Вы обратились очень осознано.
Ситуация сепарации(морального и физического отделение от родителей) сложный и комплексный процесс, который может длиться долго. НО что хочу сказать сейчас - все дети так или иначе когда-то разочаровывают родителей, вызывают их злость и не понимание, что Нормально, ведь Вы отдельная личность. Что бы ничего такого не было, нужно остаться их копией, полностью от себя отказаться - готовы ли Вы на это?
И по правде, принятие Ваших решений это их ответственность. Вы ответственны за себя и своего ребенка.
В Вашей ситуации, они нуждаются в Вас, а Вам нужно понять, насколько Вы много готовы давать в эти отношения, причем вместо другой стороны тоже.
В общем, советовала бы обратится к терапевту, вед справляться одной будет достаточно тяжело.

Вірю, що Ваше кохання щире і глибоке,але яким би міцним воно не було,за двох кохати не можливо. І якщо любові зі сторони дівчини немає,та її слова під час сварки дійсно відображають її позицію та почуття(варто їх ще раз обговорити, бо імпульсивно можна наговорити різного) - Вам необхідно прийняти це. Це вакжо і боляче, але важкі переживання проходять.

Здравствуйте. А в чем собственно сам вопрос? Вам нужна характеристика Вашего партнера/его поведения?
Но кроме того, более сущностным есть вопрос, как Вы справляетесь и реагируете на его поступки? Как сами считаете, чем его поведение мотивировано?

Здравствуйте. А если более глубоко и конкретно посмотреть - зачем Вам отношения? Зачем внимание, подчеркнуто мужское? Вы жестоко говорите о себе, как о не полноценной без отношений и любви, а как у Вас с любовью и вниманием к себе, от себя же?

Доброго дня. Співчуваю ситуації,що з Вами трапилась. Віталій, а Ви самі готові продовжувати стосунки після дій та слів дівчини? Крім небажання "кардинальних змін",щось ще Вас тримає разом? Що Ви відчули бачачи і слухаючи дівчину?

Здравствуйте. А если более конкретно, то что именно вызвало у Вас неприятные ощущения? И насколько сильно Вас это задело? Так же важно понимать, чем Вы руководствовались принимая эту работу и приоритетная ценность для Вас в чем состоит?