Член Української громацької організації "Інститут розвитку символдрами та глибинної психології" ІРСГП.
Член ГО "Школа Індивідуального та Групового Консультування і Сімейного Порадництва".
2013-2014р. Український інститут крос-культурної позитивної психотерапії і менеджменту (УІПП).
Консультант в методі позитивної психотерапії.
2015р. Курс "Групового консультування у Позітум-підході: техніки екзистенційної психотерапії та Екзистенційного аналізу."
2017-2018р. Інститут розвитку символдрами і голибинної психології. Основна ступінь.
Кататимно-імагінативна психотерапія з 2017р.
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Доброго дня! Тут є дві сторони, перша це конституція фізіологічна, а друге це складові досвіду та вашої особистості. Можливо варто звернутись на психотерапевтичну роботу. У вашому випадку є тривога не справитись і страх втрати контролю, можливо присутня глибока травма яку варто пропрацювати. З однієї сторони вся енергія направлена на подолання страху, тобто в контроль. Самостійно справитись це як писали колеги вище, це лише адаптація шляхом контролю спрямованого зусиллям на інше, переключення уваги.
Ви описали пустоту і заповнення їжею, яка обострюється в період самотності, в цей момент ви втрачаєте чутливість і за допомогою їжі наповнюєте себе солодким, солоним та іншими смаками. В цьому всьому відчуваєте сором що інші побачать. Якщо подивитись в зворотню сторону то бачимо що є внутрішній стан самотності та малої чутливості до себе (не відчуваєте насичення їжею) ще й зі сторони батьків не бажання помічати вашу тривогу і прислухатись до неї. Тобто знов це повертає в стан самотності. Харчова поведінка це дійсьно спосіб додати собі любові яку не доотримується від зовнішніх стосунків, та достатньої любові до себе.
Совет: не ускладнюйте, яка ше там невротичка? Про що ви? Розумію що ви на початку дуже захоплені знаннями, але ці знання не дають щастя самі по собі. Це інструмент пізнання, а рішення що з ним робити приймає людина. Судячи з описаного можливо ви переживаєте власні конфлікти яких поки не розумієте, але намагаєтесь судячи з опису. Сам собі психолог це так до якогось рівня, тому навіть досвідчені спеціалісти не скажуть що все пропрацювали в своїй особистості навіть з допомогою власних терапевтів. У вашому випадку думаю не так мотивація потрібна як прийняття деяких дійсностей в житті.
Ви описуєте відчуття загрози, небезпека з якою ви не можете справитись. Тобто почуваєте себе жертвою, тому цікаво як ви проявляєтесь в стосунках з іншими людьми?
Добрий день! Секс це ж не тільки розрядка, чи задоволення, чи атрибут чогось там, тому дивно що ви совмесную жизнь ставете після сексу. Є багато факторів які унеможливлюють наявність того чи іншого, а от яка ваша історія нам не відомо.
Ви питаєте як поводитись. Якщо такі питання виникають то здається ви не розумієте себе. Що вам хочиться в цьому? Щоб вам сказали що треба терпіти, чи висказати все що ви відчуваєте, чи ще щось. Все це не дасть вам щастя, щастя це особистий продукт, який створює сама людина у своєму житті.
Особиста переписка це як приватна розмова між людьми, бажання в неї влізти співрозмовниками може розцюнюватись як вторгнення в особистий простір. Якщо у ваших стосунках вас все влаштовує, то звідки зявляється бажання влізти в особистий простір, адже одруження не передбачає що можна заглядати в душу коли вам завгодно. Право на приватність залишається і в шлюбі, але воно регулюється приорітетом ваших стосунків. Тобто критерієм є те що крім цього все решта влаштовує.
«Я его люблю и хочется верить что он тоже»; хочиться вірити - це надіятись на щось, у вападку надії, то є якась можливість. Тобто на що операється ваша віра чи надія на хороші стосунки?
На ці питання наврядчи можливо відповісти. Між вами щось є і в результаті чогось ви посварились, і тепер він вас ігнорує. Варто проясняти чому посварились, який ваш хлопець, яка ви, що сталось насправді. Поговоріть з ним і виясніть що не так і що далі вам робити. Якщо він не йде на контакт то ми тим більше не можемо цього знати.