Почуття й емоції

Саме гніваючись, ми відчуваємо, як тіло напружується, чинить опір, може навіть стискаються зуби і кулаки. Вектор руху нашого тіла - до ситуації, до людини. Ми голосніше і різкіше говоримо, більше жестикулюємо. Саме злість нас активізує і рухає назуст ⇉

Сором сильно лімітує нашу здатність до радості, до спонтанності, близькості, самореалізації... Люди які мають внутрішньо нестерпно багато сорому можуть виявлятися надмірно самозадоволенними та пихатими... ⇉

Эмоции - это всего лишь ответ на внешний ( событие) или внутренний ( мысли, образы, воспоминания) раздражитель. Что же говорят наши эмоции и почему нет необходимости избавляться от негативных? ⇉

Сьогодні поговоримо про почуття невизначеності та підвішеності, які зараз відчувають багато хто. «Начебто хочеться повернутися додому, але вдома все ще війна чи вдома як такого вже немає. Начебто б у безпечному місці добре, але невідомо що буде далі. ⇉

Зараз багато хто відчуває гнів. Ми гніваємося на те, що відбувається у світі, на життя, на сусідів і на себе. Щодня, дивлячись новини, ми потопаємо у ненависті та злості. І це нормально. Гнів – одне з базових почуттів людини. ⇉

В этой статье хотелось бы поговорить с вами о таком специфическом чувстве, как чувство зависти. Дело в том, что это чувство является достаточно неприятным и, как правило, проявляется непроизвольно. Очень часто человек может его не осознавать.А если ⇉

За ревностью стоит двойное сомнение: в себе и в значимом другом. Существует предубеждение, что ревность – признак любви. Ревность возникает в ситуациях, которые включают трех участников (треугольник): три человека или два человека и некая ценность. ⇉

Для всех занимающихся истязанием себя чувством вины за то, что якобы были должны: стать, достичь, соответствовать, успеть, сделать, совершить, промолчать или наоборот не промолчать, уйти, выгнать, прийти, убедить, победить... Для всех упиваю ⇉
коментарів: 1
Коли ми говоримо про бажання не відчувати, то напевне маємо на увазі припинити переживати якісь неприємні особисто для нас емоції чи почуття. Чи то сором в ситуаціях приниження, ігнорування, сором за свої чи чужі помилки/вчинки, чи то душевний біль.. ⇉
коментарів: 2
Заметили, что время от времени образ счастливого человека меняется? Происходит замена понятий: счастье уже не счастье без каких-то атрибутов, которых нужно достичь благодаря или вопреки, добиться потом и кровью, взять у мира, выпросить у Вселенной ⇉

Когда кажется, что нет сил, замечаете ощущение подавленности, тело замирает, устали, а вы ничего особенного не делали, возможно, что вы удерживали в себе какие-то эмоции, например, злость, ведь этот процесс требует колоссальной затраты энергии ⇉

Если в жизни все плохо... Мое утро не задалось: ни сил, ни энергии, ни настроения, а только усталость и ощущение, что как-то все не хорошо, сильно не хорошо... Я думаю и у вас бывали такие дни ⇉

Как совладать со стыдной ситуацией и отпустить ее? Нужно пофантазировать, представить ситуацию, в которой бы вы выглядели выигрышно... ⇉

Можно ли отыгрыванием уменьшить чувство вины и стыда в жизни? Зачастую люди так и делают, но очень часто подобное поведение провоцирует агрессию, злость, непонимание и какое-то ощущение двойного послания, когнитивного диссонанса у того человека, на к... ⇉

Выгоранию больше подвержены те, кто общается со «сложными» людьми; те, чья работа сопряжена с эмоциональным сочувствием и включением; те, у кого большая ответственность на работе. Хроническая усталость может быть признаком эмоционального выгорания. ⇉
Почуття й емоції: інтерв'ю психологів

Можно ли сказать, что человек, который практически не испытывал душевной боли будет неспособен сочувствовать и сострадать другим?
Психологи, які пишуть на тему Почуття й емоції
![]() | Александр Владимирович Сергиенко | Харків |
![]() | Ангелина Валерьевна Зезик | Одеса |
![]() | Анна Михайловна Чатченко | Київ |
![]() | Анна Нижник | Рівне |
![]() | Анна Поправка | Запоріжжя |
![]() | Олеся Чувальская | Одеса |
Питання психологу
Як перестати жити з думкою, що ти зруйнувала чужу сім'ю, і побудувала свою на чужому нещасті? У мене ніколи не складались стосунки, а як складались то не надто довгими вони були, або ні до чого в кінцевому результаті не приводили, чоловік одружуватись не хотів, і я так жити теж не хотіла. Потім познайомилась з одним, який не сказав що одружений, але потім приніс і показав мені свідоцтво про розлучення. Так можливо треба було не погоджуватись, але мій егоїзм взяв гору, на той час мені було 42, він одружився зі мною, я завагітніла. Виховуємо дитину. Але оце порівняння з його колишньою мене турбує, вона дійсно краща симпатичніша ніж я, це дійсно так і є. По друге я уявляю що вона відчувала в цей момент. А особливо уявіть коли він для неї після стількох років шлюбу виявився таким поганим, з іншою сторони, а для мене? А у мене якби не він то я б надалі була самотньою. Дивно якось це все виходить, і мене хвилює. Хоча він ж і мене так може покинути. Не знаю що ще сказати на це, але якщо подумати про це то виглядає це ну не зовсім правильно, особливо у його ситуації, коли він не був розлучений, і причиною розлучення не були сварки, не порозуміння, чи щось інше. Просто він так вирішив, і пішов... Важко ще тому що я усвідомлюю що для мене він хороший чоловік і батько, але ж для колишньої цей вчинок, це ж низько і підло. Не знаю, важко жити з такими думками, особливо коли ставиш себе на місці його колишньої дружини, от коли б він так з тобою вчинив.
Здравствуйте.
Вступил в отношения с девушкой и все было замечательно. До момента когда она упомянула случайно ситуация из жизни со своим бывшим (интимного характера).
После этого я обнаружил в себе странное чувство... Начал думать об этом очень часто, прокручивать в голове тот момент, сравнивать себя с этим, появилась неприязнь к человеку. Я решил с ней это обсудить. После этой попытки, она обиделась и сказала что ей неприятна эта тема, так как там она не чувствовала себя любимой, а со мной же все наоборот.
Но мне от этих слов все равно не даёт покоя те мысли, те накрутки что происходят со мной.
Мы решили съехаться и я думал что проблема исчезнет, так и получилось...
Мы съехались и живем хорошо. Но спустя полтора месяца меня снова начали угнетать эти мысли, появились накрутки из-за которых портиться мое настроение, отношение к ней. Страшно что я испорчу наши отношения и любовь к друг-другу, но и от мыслей избавиться не могу. Заметил что когда об этом не думаю, ко мне возвращаются те эмоции, та тяга к ней. Но сразу накатывают мысли об ее бывшем.
Какой-то круговорот..
Прошу простить, за язык на котором выскажусь, но так мне проще транслировать свои мысли.
Я подросток, с детства отрешенный от сверстников, чрезвычайно болел все детство. (Надеюсь вы простите, что я сейчас немного включу автобиографию..?) Подвергался гиперопеке, всем(!) видам насилия, изолировался, с детства прибегал к селфхарму, так как привык к насилию. Моя мать все мое существование обвиняла меня, пыталась поставить меня на ноги, отправить "во взрослую" жизнь. После моего рождения моя мать бросила меня на три года, оставив у бабушки, а после забрала, опустив с головой в рай мазохиста. До девяти лет меня ежедневно удосуживали рукоприкладством, чрезвычайной ответственностью за сестрой. Прошу прощения что высказываю всю свою биографию! Просто думаю, вдруг это поможет разобраться..? Ведь я совершенно не понимаю, почему чувствую вину даже во сне. До своего тринадцатилетния я изолировался, не заходил на онлайн занятия, не выходил на улицу. Обзавелся интернет друзьями и жил упиваясь апатией и бессилием. У меня хроническая боль во всем теле. Сейчас мне 16, я обучаюсь в колледже на профессию, о которой услышал, только смотря на бланк поступления. Я не учился последние пять лет самостоятельно, не могу держать ручку в руках. Но от меня требуют обучения, ведь от этого многое зависит, от моих баллов зависит стипендия..
Полгода назад погиб мой кот. Мой отец поучаствовал в этом событии, приложил руку к смерти моих животных. Мой отец.. алкоголик, который никогда не участвовал в моей жизни. Зато поучаствовал в смерти единственного, что радовало меня.
Сейчас все что я чувствую – вина. Беспомощность, вина, ненависть к себе, апатия, бессилие. Мне кажется, я в отчаяньи. Я не могу учится, не хочу просыпаться и не могу терпеть это существование. Меня мучает деперсонализация, ссоры родственников, смерть своих животных. Я чувствую вину даже во сне. Мне мерзко с себя, я не знаю что делать. Даже сейчас мне хочется извиняться что я сижу и печатаю это, что вывалил свою биографию, что так жалок и бесполезен. Мне очень жаль, что я существую, жаль что приношу другим сложности. Я просто устал. Нет ничего, чтобы приносило мне хорошие эмоции. Я завел трекер настроения, и уже устал каждый день ставить отметку "Ужасно". Я устал чувствовать все это, и больше ничего не хочу. Родители не хотят чтобы я пошел к психотерапевту, они говорят я нормален. Я устал существовать, и не знаю что мне делать. Пожалуйста, простите если я сказал что-то не то. Спасибо за внимание.
Відео на тему
![]() |
Від імпульсу до свідомості: як зробити свої рішення більше обдуманими. Чи є твої рішення плодом миттєвого натхнення чи необдуманих поштовхів? Розберемося, як відрізнити здорову спонтанність від шкідливої імпульсивності та як керувати своїми емоціями. І розберемося що таке афективність. У кінці відео також є рекомендації, як можна досліджувати дані стани. |
![]() |
Контейнування емоцій дитини Контейнувати емоції дитини - значить допомагати їй переживати складні почуття. У малої дитини недостатньо свого емоційного контейнера, щоб витримувати страхи, образи, розчарування. Вона потребує допомоги дорослої людини, щоб навчитись контролювати свої емоції. З цього відео Ви дізнаєтесь, як зупиняти дитячі істерики та як навчити дитину справлятись зі своїми почуттями. |
![]() |
Образа і роль жертви. Як з неї вийти? Образа виникає при невідповідності Ваших очікувань і реальності. Ви відчуваєте гнів до того, хто Вас образив, і жалість до себе. Вперше образа виникає у дитини в ранньому віці, коли вона боїться бути покараною із-за своєї агресивної поведінки. З'являється страх, що батьки не будуть її любити після цього. Тому дитина направляє злість всредину себе замість того, щоб відкрито її проявляти. Вона виростає, але спосіб взаємодії зі світом залишається колишнім. Якщо Ви дозволяєте собі проявляти злість, відносини розвиваються. Якщо обираєте образу, Ви їх заморожуєте. Варто використовувати Я-повідомлення для екологічного з'ясування відносин, тобто говорити про свої почуття та бажання, а не звинувачувати іншу людину у тому, що з Вами відбувається. |
Рекомендуємо!

В детстве вас приучали к чувству вины взрослые, в особенности члены вашей семьи. Лелея чувство вины, вы ускользаете от ответственности. Отбывание приговора за воображаемую вину - невротическая привычка, от которой вам следует избавиться... Вина в

Чем отличается стыд от вины? Откуда берется стыд? За стыдом, как правило, стоит сильная потребность...

Я, как и каждый из нас, бывает, очень расстраиваюсь по различным поводам. Иногда причина понятна. А порой просто, как говорится, накопилось. И мне в первую очередь хочется очень простой вещи...
Повернутись до ...