Сімейна психологія

Допоможіть привести до ладу свої думки.
Щойно зателефонувала чоловікові на вайбер (він поїхав на пару днів до своєї мами, треба допомогти дещо) і така картина: свекруха електромасажером проходить по голій спині чоловіка. Він лежить. Його фраза: "Класний масажем. Тепер і ти мені так робитимеш щовечора"
Мене тригернуло. Для мене це дуже інтимно!
Упевнена, що потім і він їй робитиме масаж так само. Мене вже нудить від цієї картини.
А колись ще була дивна ситуація. Чоловік був у душі, свекруха залетіла до нього і почала пропонувати помити спину якоюсь новою супер-мочалкою. Я теж тоді була з цього шокована. Чоловік був трішки під шофе, тому лише сміявся. Може це норма? Але для мене - ні. Лізти до тіла свого 39-річного сина.
З чоловіком у нас все чудово. Мене все влаштовує. І наше з ним сімейне життя. Але от такі моменти...відштовхують...
З іншого боку. Це - його мама. Якщо йому норм, і немає дискомфорту...то чому це мене хвилює? Ніби якийсь інцест. Бо я б мабуть не змогла так лежати у 35 років, щоб мій тато мені робив масаж.
Підкажіть, що робити? Чи говорити про це з чоловіком? Чи я якось гостро реагую і немає в цьому нічого страшного.

Доброго дня.Мене звати Вероніка.Разом з чоловіком 13 років.Останні роки мій чоловік почав дивитись на інших жінок в інтернеті в спідні білизні а бо і без,ну це багато не міняє.Для мене це як зрада.Перші рази коли я це побачила я відчула себе непотрібною ,що мене обманюють,що я не така.Най більше мене злить те що він хороший,дбайливий,уважний до мене і взагалі хороший чоловік.Бачу що любить і він постійно говорить,але втой же час на постійній основі заглядає на інших.Я чесно маю бажання пропасти з його життя і дати йому можливість знайти дівчину чи жінку з якою йому не захочеться дивитись на інших .На даний момент я зрозуміла я так жити не хочу.Не хочу постіно боятись «а може він знову дивится?»»А може він вже там і спілкується?» З всього цього в мене голова обертом і відчуття що я якась не така.Я так хотіла стати для нього хорошою дружиною а видно не виходить.Звучить це якось можливо і не так складно здя інших а от я жити не хочу.В такі моменти я хочу все закінчити зоби більше не відчувати біль.Я вже ні в що не вірю і нікому не вірю я розчарувалась у всьому.Може хтось мені тасть відповідь.Чому чоловік так робить?Чому він показує як любить як цінує але втой момент дивится на інших?Я лягаю і встаю з думками він видно дивиться на інших бо подругому спати зі мною не може.При чому секс у нас чудовий.Про всі свої почуття я йому говорила він знає як мені боляче від того але все повторяється раз за разом і я розумію що або я маю з цим жити або іти.Що робити в такій ситуації?

Добрий вечір. Сьогодні сталася неприємна ситуація зі мною. Виїзджаючи з двору у вузькому просторі між двома будівлями заднім ходом, пошкодила бокове дзеркало на машині чоловіка. Водійський стаж у мене невеликий - 3 роки. За весь цей час жодних таких ситуацій не виникало, все було добре, це вперше, і так як моя машина зламалася, чоловік запропонував свою. Я одразу сказала йому, що боюся її брати і тим більше виїзджати в таких складних умовах, бо практичних навичок водіння на механічній коробці і ще й на великогабаритному автомобілі в мене немає. Просила його допомоги, або щоб хоча б постояв поруч і скеровував, якщо щось не так, на що він постійно
відмовляв, щоб я навчилася сама і кричав, що якщо я маю права, то повинна у будь- якій ситуації справлятися сама. Кожен виїзд на цій машині для мене був стресовим, бо я дуже боялася подряпати або пошкодити його машину, саме під час цього виїзду у вузькому просторі. І сьогодні це сталося, я слідкувала за корпусом машини, а за дзеркало забула... Я дуже засмутилася, розхвилювалася, плакала, одразу все розповіла чоловіку. На що він відповів, що він чекав, коли це станеться, коли я її подряпаю або розіб'ю дзеркало. Що це ще раз доводить, що я не вмію їздити і т.д. (про нецензурну лексику та обзивання писати вже не буду) Мене це засмутило ще більше, бо виходить, що він таким чином хотів мені довести, що я нічого не вмію. І виходить, що навіть в глибині душі порадів з того, що так сталося... Але ж я не просила давати мені машину, і попередила одразу, що мені важко і страшно виїзджати в цьому місці. Зараз він зі мною не розмовляє, ігнорує... Так, я очікувала, що буде бурхлива реакція з нецензурною лексикою і т.д., я навіть не сподівалася, що може бути інакше, тобто була готова морально вже до цього, але ж ця фраза не виходить з голови , що він чекав цього моменту коли це станеться. Як пояснити таку реакцію? Як мені себе повести, щоб виправити ситуацію? Я вибачилася вже, пояснила чому так сталося, готова навіть купити нове дзеркало ( хоча саме скло ціле, просто пластик всередині пошкодився). І чи варто взагалі приймати цю ситуацію так близько до серця? Хочеться почути погляд зі сторони на це все. Бо я не можу ні їсти, і ні про що інше думати...