Я так больше не могу, человек, с которым я живу абсолютно не хочет меня слышать и во всех проблемах всегда получаюсь виновата я. Я постоянно просила, чтобы на меня просто элементарно обратили внимание, поцеловали, обняли, но всегда находится что-то намного важнее меня. Я по нескольку раз просила спокойно о внимании, меня не слышали (компьютер, еще какие-то причины), и когда у меня больше уже не оставалось сил нормально просить происходили скандалы. Теперь мне говориться о том, что мне нужно к психологу, я психованая идиотка, и вообще получается, что я человека загнала в стресс и депрессию. Мне очень обидно, ведь я делала для человека все, я пашу как проклятая, зарабатывая зарплату, которую у нас сейчас имеют зачастую, если сложить месячные зарплаты двух человек, убираю, готовлю, стараясь приготовить человеку каждый раз что-то вкусное и новое, все его желания стараюсь выполнять, а меня элементарно даже не хотят услышать. Говорю, что никакого скандала в помине не было бы, если бы мне уделили хотя бы каплю внимания, обняли, я старалась объяснить это уже наверно раз 100 точно, но меня вообще не слышат. Я не знаю, что мне делать, смириться с тем, что я ничтожество???
1-а консультація онлайн психолога
психолог онлайн: Ірина Кривенко (Горбаль) (Львів)
Доброго дня, Даріє!
Дуже сумно читати Вашу розповідь, виглядає, що Ви усі зусилля докладаєте для того, щоб людина, що поряд, була щасливою, а в замін не отримаєте нічого. Це пригнічує.
Однак, мені здається, доречно подивитися на ситуацію дещо під іншим кутом. Вас у стосунках двоє, і що Ви робите для другої складової цих стосунків, для себе? Коли ми повністю віддаємося іншому, нас переставити цінувати і помічати, адже ми стаємо нецікавими та передбачуваними.
Як би не парадоксально Вам зараз це могло здатися, вихід з ситуації у тому, щоб перш за все самій собі приділяти увагу. Ви - сильна, і, судячи з Вашого опису, доволі незалежна жінка, і Вас справді є за що любити, цінувати та поважати. Але це в першу чергу має робити не хтось, а Ви сама.
Водночас, смію припустити, Ваш партнер перебуває у певному внутрішньому конфузі: з одного боку, Ви і так чудово справляється і навіть його роботу виконуєте за нього, приносячи в сім'ю кошти, хоча це і його обов'язок, у першу чергу його, Ви, фактично, робите "чоловічу роботу. З іншого боку, Ви жінка, і вимагайте від нього уваги власне зі своєї "жіночої позиції". І він губиться, з ким же він живе, які у Вас ролі і яка позиція до нього.
Як висновок - дозвольте жіночому проявитися у Вас, поділіть час собі, тому, що любите, що приносить Вам радість, і дайте йому простір і шанс проявити себе теж, і тоді його не доведеться просити про увагу - адже це дуже неприродно!
А щодо візиту до психолога - можливо, це доречна ідея. Не тому, що Ви "психованая идиотка", а тому, що з психологом може бути легше розкрити різні сторони своєї жіночності і переконатися, що Ви - не "ничтожество", а чарівна жінка, що заслуговує на любов від себе та від інших!
03-10-2017 09:03:12
інші відповіді психологів ➥