Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Спасибо за откровенность. Вы пишете "сейчас работаю в банке вроде общительная но внутри что-то не так..." Думаю Ваша проблема намного глубже обыденного рабочего выгорания. В 26 лет женщина уже хочет иметь семью и детей - это природная потребность... "я никогда ни с кем не встречалась....у меня слишком много комплексов...". И чтобы помочь Вам, необходимо разобраться откуда У вас столько комплексов и почему вы никогда и ни с кем не встречались... Все это очень похоже на детские непрожитые травмы и поведенческие установки... Какие у Вас отношения с родителями? Что происходило в детстве?

Перепрошую, Ви хочете скаржитися на своє гірке життя чи хочете дійсно щось суттєво змінювати в собі, та у своїй поведінці? Коли чоловік кохає, повірте, ніякі родичі завадити бажанню зустрітися з дівчиною просто не в силах. Інша справа, що Вас можна "викликати" у любу секунду і Ви помчите назустріч... Проблема не тільки у хлопцеві та його родичах, проблема, насамперед, в Вас...

Доброго вечора Юлия! Ваші почуття цілком зрозуміли, адже Ви тоді потребували турботи та підтримки батьків, а саме батька (На скільки я зрозуміла, мами не було вже з Вами... Вона померла?). Насправді, найболючішими бувають саме дитячі травми. Тому, що маленька дитина не може себе ані захистити, ані відстояти свої права. І може пройти ціле життя, але біль, яку завдали найближчі люди, так і не вщухне. Бо у нас всередині є певне мірило батьківської любові. І якщо ставлення батьків до нас не співпадає з отим внутрішнім баченням стосунків "батьки-діти", ми можемо перебувати у постійному стресі... Та і це б нічого, але, зачасти, "непрожиті" дитячі травми надзвичайно сильно впливають на доросле життя і особливо на створення власної родини... Образи на батька можуть заважати створенню гармонічних стосунків з чоловіком, чоловіками... Як у Вас склалося доросле життя?

Ответ отредактирован автором 12-09-2021 17:28:16

Доброго вечора! Декілька разів перечитала Ваші відповіді - Ви дійсно дуже психо-емоційно виснажені. Погоджуюсь зі своїми колегами, що непрожиті травми, блокують внутрішні сили і щоб змінити стан, потрібне повне їх "пропрацювання"... Але... Є одне маленьке "але"... Щоб працювати з травмами, потрібні ресурси, яких у Вас, на превеликий жаль, немає. Тобто, спершу потрібно свої сили спробувати хоча б частково відновити і це цілком можливо... Окрім того, Ви пишете "Еще очень удрючает то, что моя стандартная позиция "взрослого" или "родителя", которая присуща мне в ресурсном состоянии сейчас в состоянии "ребенка" словно против моей воли. Но я понимаю, что не я такая сама по себе, а одолевает психическая усталость". Коли ми знаходимося у ресурсному стані, у нас є сили контролювати себе... Коли ж сил залишається обмаль, як правило, всі невирішені внутрішні проблеми "виходять" назовні... Ключові слова "сейчас в состоянии "ребенка" словно против моей воли". Які у Вас стосунки з батьками?

Добрый день! На первый взгляд у Вас все признаки психо-эмоционального выгорания, депрессивного состояния "У меня нет сил, нет целей, нет желания и энергии что-то делать, я просто плыву по течению". Но ведь мысли о смерти родственников сами по себ не появляются... Что происходило в Вашей жизни до появление этих страхов?

Добрый вечер Anna! Как по мне, у Вас все признаки психо-эмоционального выгорания. Вы пишете только о работе и родственниках... Есть ли у Вас своя семья?

Перпрошую, але складається враження, що Ви читаєте написане якось догори дригом... При чому тут робити пропозицію самій? Жінка повинна так себе поводити, щоб чоловіку захотілося на ній одружитися... Саме це і малося на увазі...

Доброго дня Єво! Випишете "В своей ориентации я уверена. В семье внимания мне всегда хватало, родители любили меня. Сложных отношений или неразделённой любви тоже не было. Тем не менее проблема появилась, и я осознаю, что теряю очень хороших людей, с которыми можно было бы создать семью". Як на мене, і те, що Ви "притягуєте" до себе лесбіянок, і те, що не складаються сімейні стосунки - мають однакові "корені" проблеми. Так буває тоді, коли у нас абсолютно неправильно вибудований світогляд і близькі стосунки підсвідомо підносяться до основного сенсу життя. Люди починають дратувати, як тільки іде надмірне зближення. По факту, у Вас включається програма самозбереження... Але так може бути не завжди... Адже для того, щоб розвиватися і ставати гармонічною особистістю - потрібні серйозні зусилля. Але для того, щоб стати на шлях руйнації - достатньо не робити абсолютно нічого, а просто "плисти за течією". Інколи у батьків можуть бути чудові стосунки, які мають тільки тенденцію до "злипання" з близькою людиною. А у дітей ця програма вже "розкручується" і стає руйнуючою... Все, до чого ми у цьому світі надміру прив'язуємося, зречене на знищення

Ответ отредактирован автором 12-09-2021 10:28:05

Доброго дня Liza! Те, що Вам поставили діагноз і прописали певне якісь ліки, могло лише трохи притамувати Вашу внутрішню проблему. Але, аж ніяк не вирішити її. І те, що Ви намагалися самотужки подолати таку серйозну внутрішню проблему, як на мій погляд, лише Вашу ситуацію погіршило. По-перше, у Вас залишилася внутрішня травма після того, що сталося з подругою та хлопцем. По-друге, такі ситуації, як правило, випадково не бувають. Як на мене, Ви "намертво" прив'язані до близьких стосунків. Тобто, робите їх підсвідомо основним сенсом свого життя, а це вже порушення гармонії у цьому світі. Окрім того, те, що у Вас з'явилися "мысли про убийства мамы ", може свідчити у тому числі, що неправильний світогляд та ставлення до близьких людей, було "передано" Вам спадково від матері. І тепер просто "включилася" програма самознищення. Адже на рівні стосунків з близькими людьми, ми пов'язані дуже міцно однаковими установками т моделями поведінки... І такий стан - це вже дуже серйозно. Окрім медикаментозного лікування, Вам обов'язково потрібна глибинна психотерапія... Інакше далі може бути лише гірше...

Доброе утро Марина! Вы пишете "я росла без отца,воспитывала мама ,отношения в семье всегда были хорошие ,не сказать что очень эмоционально близкие,но негативных моментов не припомню...". Не достает информации, что случилось с Вашим отцом и почему мама воспитывала сама... Но в любом случае, девочка, которая растет без отца изначально лишена навыков общения с мужчиной. Которые передаются, как правило, от матери к девочке подсознательно, еще в детстве. И то что у Вас не сложились семейные отношения, только внешне кажутся случайностью. На самом деле - это жизненная закономерность. И это еще называется "родовыми программами", которые передаются чаще всего, как в Вашем случае, по женской линии. Скорее всего, и отношения бабушки с дедушкой были далеки от гармоничных... Женщина так устроена, что реализоваться полностью может только в семье. Никакая работа и друзья этой пустоты заменить просто не смогут. И Вы уже начали это чувствовать, когда прошла первая эйфория от расставания с мужем. Расстаться очень легко, а вот чтобы создать новые отношения (или реанимировать старые и сделать их гармониными) - необходимы не только знания, но и глубинная трансформация вот тех самых поведенческих моделей и установок, которые были "записаны" в детстве и перешли "по наследству"...И для этого необходима серьезная помощь психолога, тем более, что сейчас это очень эффективно можно сделать и онлайн... Ответ отредактирован автором 12-09-2021 10:02:08

Ответ отредактирован автором 12-09-2021 10:04:21

Чоловік ставиться до жінки лише так, як вона сама ставиться до себе. І виникає питання, для чого Вам потрібен такий чоловік? Коли люди починають жити у шлюбі, "включаються" зовсім інші стосунки. Але, судячи з Ваших міркувань та дій, у Вас немає знань і навиків, як загалом будуються гармонічні сімейні стосунки. А це вже - дійсно велика проблема і щоб її вирішити, потрібна робота з
сімейним психологом.

Доброе утро! К сожалению большому просто обьяснить что необходимо делать - невозможно. Потому что требуется "перезагрузка" Ваших поведенческих моделей и детских установок. Для этого необходима помощь опытного психолога-терапевта. Тем более, что сейчас терапия очень эффективно прохидит также в формате онлайн...

Спасибо за дополнение. Вы только подтвердили своими словами мои предположения. У Вас, к большому сожалению, полностью отсутствует навык общения с мужчинами, который формируется только благодаря общению с отцом. И второе. На поверхности, явная недолюбленность. Очень часто, когда девушке не хватает любви в семье, любви отца, она эту любовь пытается найти в мужчинах - и обжигается. Потому что мужчина - это не отец и такого пристального чувства просто не выдерживает... Поэтому сбегает...

А Ви знаєте багато жінок, які живучи у громадянському шлюбі та, тим паче, народжуючи у такому невизначеному стані дітей, були б щасливими? Погортайте сторінки тільки на цьому сайті та поцікавтеся, що відбувається з такими дівчатами... Думаю, Вам буде досить цікаво знати, як до них ставляться чоловіки... Але то Ваше життя і Вам обирати як себе поводити. Розумні люди прислухаються до порад, інші - набивають свої власні гулі...

Ответ отредактирован автором 11-09-2021 21:55:50

Доброго дня! Як на мене, те, що з Вами зараз відбувається - природна реакція на довготривале стримування своїх потреб. Ви пишете, що жили у домі батьків, які були віруючими... Тобто, під тиском релігійних заборон та обмежень, навіть якщо зовні Вас ніхто не "тримав" за руки... Справа в тому, що, по-перше, люди зачасти плутають релігію з вірою... А це величезна різниця! І саме релігійність нав'язує дітям якісь канони, які не відповідають її потребам у дорослому житті... І друге. До віри людина повинна прийти сама. Тільки тоді стримування та певний аскетизм не принесе замість користі шкоди... Як на мене, Вас "кинуло" з однієї крайності у іншу. До речі, те, що Вас почали дратувати діти, може свідчити про абсолюто неправильно сформований світогляд (попри віруючих батьків). І щоб увійти в гармонічний стан, потрібна повна трансформація внутрішнього світоглядного стану... Без цього, боюсь, Ви "заженете" себе у глухий кут, адже зараз Вами почали повністю керувати первинні інстинкти... А бути привабливою для чоловіків може лише та жінка, яка самодостатня та не залежить від свого тіла аж настільки...

Ответ отредактирован автором 11-09-2021 21:45:29