Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Доброго дня Кет! Якщо я правильно Вас зрозуміла, Ви знаєте про зраду Вам Вашого чоловіка з іншою жінкою?І при цьому просто мовчки "ковтаєте" свій біль і свою образу... Ви пишете "началась какая то апатия, ничего не хочу делать, даже банально принять душ...". Як на мене, Ви блокуєте свої почуття, Не дозволяєте собі ані внутрішньо, ані зовнішньо опиратися неправильним діям близької людини... І саме це викликає апатію та депресивний стан, адже Ви "перекриваєте" свою життєву енергію... Така реакція на зраду аж ніяк не може бути випадковою, Вами рухають якісь підсвідомі установки, поведінкові моделі поведінки, які, як правило, формуються під впливом батьків... Які стосунки у батьків? Чи були між ними серйозні непорозуміння, зради, адективна поведінка? Які у Вас стосункиз ними?

Добрый день" Ваша проблема напрямую связана с неправильным двуличным отношением к деньгам Вашего отца "У папы был свой бизнес, в котором почти все обманывают и берут чужое . Я знала но ничего не говорила. Мне отец всегда говорил что я делаю плохо, и что так делать нельзя" и родителей в целом "Ругаются чаще из за недопонимания, или мама не согласна и не делает что папа просит. В основном из за денег". Кроме того, как по мне, факт воровства, может быть таким себе подсознательным желанием "маленького недолюбленого ребенка", который таким образом хочет, чтобы родители "наконец перстали ругаться и обратили на него внимание"..."Мелкая кража- в 5 лет стырила в магазине конфету". . Это еще может быть таким себе подсознательным актом протеста против влияния отца (родителей) "Я ворую но никогда на большую сумму. Это всегда что-то не дорогое, что могу себе сама позволить, но в тот момент я вообще не думаю ни о чем..." Ключевые слова "могу сама себе позволить"... В любом случае, действует подсознательная программа, которая, судя по всему, сформировалась в глубоком детстве под влиянием родительских поведенческих моделей поведения и установок... И без серьезной трансформационной работы с неосознанными установками, Вы сами с проблемой вряд ли справитесь... Тем более, что сейчас доступна очень удобная онлайн форма терапевтической работы с психологом...

Доброго дня Вікторіє! Ваші переживання цілком зрозумілі та обґрунтовані, адже зрада - то найбільша руйнівна сила в родині... І те, що Ви знайшли у собі сили та мудрість прийняти назад чоловіка, говорить про Вас як про розумну, мудру дружину... Але... Справа в тому, що так просто такі травми не щезають.... А те, що у Вас є травма пов'язана з чоловіком - однозначно... Окрім того, ще більша проблема не у самій зраді, а у тому, чому вона стала можливою... Адже "трикутники" будуються тоді, коли в родині немає гармонії, глибоких стосунків. А ще тоді, коли є непомірна ідеалізації близької людини... Чим більше ми щось або когось у цьому світі ідеалізуємо, тим швидше воно зречене на руйнацію... Що, певне, і сталося з Вашою довірою "на все 💯,даже если разделяют километри"... Як склалис стосунки у Ваших батьків? Що у Вас відбувалося в дитинстві з батьками?

Доброго дня! Як на мне, справа не у Вашому "дурному, глупом характере!", а в тому, що Вам не вистачає сил, енергії, внутрішнього ресурсу для того, щоб стати самодостатнім, зрілим чоловіком, до якого дівчати підуть самі... Яке у Вас було дитинство? Хто займався Вашим вихованням? Бо, Ви, як на мне, аж занадто "зациклені" на бажанні мати стосунки з дівчиною. При чому, аби якою...

Добрый день Лида! Как по мне, у Вас мощнейшая подсознательная программа "залипания" на мужчинах, и вообще, на близких людях... То есть, мужчина, муж, для Вас главный смысл всей Вашей жизни, центр Вселенной, Бог и господин... Поэтому Вам так тяжело. Ведь по факту, разрушилась Ваша картина мира, Ваша иллюзия - а это всегда очень болезненно... И так просто такие программы не появляются, а чаще всего "идут по роду". Как сложились отношения у Ваших родителей? Как они относились к Вам?

Доброго дня Ася! Мені дуже шкода, що Ви опинилися у такій важкій ситуації. Як на мне, у Вас класичний зв'язок "жертва-тиран". Де Ви виступаєте у ролі безправної жертви... Така роль формується, як правило, під впливом стосунків батьків, несвідомо. Саме тому так важко розібратися що відбувається і знайти сили щось змінити... Але ситуація не безнадійна. Найперше, потрібні внутрішні ресурси, тобто життєві сили, щоб почати як внутрішні, так і зовнішні трансформації у стосунках. А ці ресурси можна відкрити лише розібравшись звідки у Вас така рабська "жертовність"? Адже найперше, Ви прив'язані "намертво" до чоловіка, як на мне, не матеріальною залежністю та страхом втратити донечку, а психо-емоційно... Як у Вас склалися стосунки з батьками? Які стосунки у батьків?

Доброго дня! Ви пишете "Объясняет это тем, что не ощущает своей авторитетности передо мной, что я придерживаюсь своего мнения и якобы не воспринимаю его. Я не скажу, что прямо во всем покладистая, но никогда не видела себя в роли той, кто подавляет мужчину. Могу в чем-то уступить, в чем-то позволить себе слабость. Предыдущие длительные отношения у меня были наравне с парнем, в чем-то лидером была я, в чем-то - он"... Одразу виникає два питання. А чому завершилися попередні стосунки, якщо в них Ви знайшли рівновагу? І друге. На поверхні, проблема з самооцінкою та самосприйняттям саме у Вашого хлопця, але... У цьому житті випадковостей просто не буває. Отже, якщо ви з ним зараз разом, якісь Ваші внутрішні проблеми та установки резонують з його... і у першу чергу я б радила Вам звернути увагу саме на це... Які стосунки у Ваших батьків?

Доброго дня! Насправді, терапію можна вважати успішно завершеною, якщо не виникає почуття невдоволення, і тим паче, до терапевта... У Вас іде якийсь дуже потужний внутрішній протест, який "дзеркалиться" через Вашого психолога... Тобто, є якісь спільні риси характеру, манера реагування на події та ситуації, які резонують з поведінковими установками сформованими, швидше за все в дитинстві, у Вашій підсвідомості... І зрозуміти, що насправді так резонує, можна лише тільки працюючи знову ж таки, з Вашою підсвідомістю...

Не хочу вас розчаровувати, але коли справа іде про дитячі травми та установки "переключитися" на себе і не вийде, і, на превеликий жаль, не допоможе... А те, що Вами рухають саме дитячі установки у стосунках з чоловіком, немає ніякого сумніву. Адже "Я наверно думаю,что своей заботой могу чтото изменить" - це насправді думка "маленької дівчинки", яка жила у постійній атмосфері конфліктів та невдоволення. Адже дітям властиве проблеми переймати на власний рахунок... І дитина думає, що своїми гарними діями вона зможе вплинути на гармонізацію атмосфери в родині...Тому, можу Вам сказати, що до тих пір поки не будуть "витягнуті" за допомогою психолога оті всі внутрішні проблеми, які Ви несвідомо перенесли у своє доросле життя, очікувати на кардинальні зміни до кращого, як мінімум буде самонадіяно... Тим паче, що зараз доступна терапія онлайн...

Дякую за Вашу болючу сповідь... Ви пишете "Тогда было много ресурса, который помогал оставаться на плаву. Сейчас друзей нет, я избегаю общения. И уже в социуме я не "отличница". Справа в тому, що дитячі установки "включаються" як правило у вже дорослому житті. А у Вас вони дуже сильно обтяжені дитячими непрожитими травмами. Травми, самі по собі, "відтягують" на себе величезну кількість енергії, а інколи життєву енергію просто блокують... "И уже в социуме я не "отличница" -це стан "маленької ображеної дівчинки", яка робила все можливе і неможливе для того, щоб її почали любити, а нічого не змінилося... Тобто, те що з Вами відбувається - лише наслідок того, що відбувалося з Вами в дитинстві. І кардинальним змінам заважають оті самі внутрішні больові блоки, які потребують трансформації...

Ответ отредактирован автором 31-08-2021 18:39:18

Увійти у резонанс - означає співпасти внутрішніми схожими проблемами... Так інколи буває. Тобто, по факту, внутрішні проблеми не трансформувалися, а плавно "перетекли" на стосунки з Вашим терапевтом...

Дякую за доповнення... Вас можна зрозуміти... Але, як на мене, не все так просто і не все "вкладається" у межі "розчарований" і "образився". У родині буває усіляке і якщо переставати любити лише за емоційний зрив дружини, тоді загалом про яке кохання може іти мова... Думаю, причина таких змін у Вашому внутрішньому дуже сильному "залипанні" на чоловікові. По факту Ви зараз виступаєте у ролі жебрачки, яка "вимолює" кохання, а це в принципі неправильно... Які у Вас стосунки з Вашими батьками? Які стосунки між батьками? Що відбувалося у Вас в дитинстві? Адже, як на мене, ви надміру психо-емоційно залежні від чоловіка...

Ответ отредактирован автором 31-08-2021 18:19:31

Доброго дня! Так, останні роки для багатьох стали дуже нелегкими і внесли корективи у життя не запитуючи... Але у цьому житті нічого і ніколи випадковим не буває... Кожна ситуація підштовхує людину до пошуку відповідей на свої питання, а отже - до розвитку... Ви пишете, що стали наймичкою та служницею, але... До нас ставляться лише так, як ми ставимося до себе та дозволяємо ставитися до нас... І у зв'язку з цим, я б задалася питанням, а які стосунки були у Ваших батьків? І як вони ставилися до вас у дитинстві? Окрім того, як на мене, Ви зайшли у глухий кут з двох причин. Перша: абсолютне нерозуміння як насправді будуються глибокі сімейні стосунки. І друга - відсутність правильно вибудованого світогляду, який би міг Вам допомогти не втрачати себе попри всі життєві негаразди, яких безліч у кожної людини... Але одна з ними справляється і стає сильнішою та кращою... А інша - впадає у розпач...

Ответ отредактирован автором 30-08-2021 22:34:48

Доброго дня! Одразу хочу запитати у Вас, звідки така впевненість, що всі чоловіки мастурбують на порно, коли є дружина? Я б сказала по іншому: є чоловіки, які мастурбують на порно... Але не у родинах, де глибокі, душевні стосунки... Ви пишете "Меня это очень обижает, он получает удовольствие от других женщин, тем самим мне изменяя. Не могу его за это простить". З першим твердженням можу з Вами погодитися... а от з другим... Щоб допомогти Вам у цій ситуації, потрібно дуже уважно розібратися у причинах того, чому чоловік почав так себе поводити - це перше. І друге. Чоловік та дружина - це дві половинки одного цілого. Тобто, якщо у одного з'являється проблема, значить і у другого вона також є, тільки дуже глибоко прихована... І як на мене, це невміння прощати у Вас... Тобто, жорсткість внутрішня та категоричність... Як на мене, саме такі якості можуть неусвідомлено провокувати небажання чоловіка мати інтим з Вами особисто...Але це припущення. Як склалися стосунки у Ваших батьків?

Ответ отредактирован автором 30-08-2021 22:25:44

Доброго вечора Анно! Як на мене, у Ваших словах є певна доля істини, адже це не Ви "кинули" хлопця, а він Вас... Тим паче, що він, на скільки я зрозуміла, за рік аж ніяк не з'являвся у вашому житті. Тобто, він намагався вибудуватии стосунки там, а коли не склалося, прийшов до Вас, як до "запасного варіанту"... Ви пишете "хотілося більше домагань від нього" і це правильно! Адже всі чоловіки мисливці і їм не до вподоби, коли дівчина сама "падає" у руки. Інша справа, на скільки ця дівчина їм потрібна... "Краще сказати йому зараз, що готова спробувати?Боюся бути відвернотою". А що і як Ви хочете спробувати? Він Вам робив пропозицію одружитися? Говорив про серйозні стосунки? Вас влаштує, що він якийсь час перебуде з Вами і знову "піде у мандри"? Адже він вже один раз пішов, тому як можна бути відвертою з такою людиною? Відкритися для чого? Як на мене, є два варіанти. Якщо Ви йому потрібні і він Ваша доля - нікуди він не дінеться і знову з'явиться. Єдине, що не поспішайте з інтимом, не ставайте ще більш залежною емоційно від нього. Нехай своїми вчинками доведе, що дійсно вас кохає... До речі, так можете і сказати йому, якщо все ж з'явиться... Можете відверто запитати, яких саме стосунків з Вами він прагне... От і подивитеся на його реакцію... А якщо більше не з'явиться - значить просто йому було самотньо і раптово згадав про Вас... Вас влаштує жити в очікуванні, у страху, в недовірі, в залежності? Для дівчини не дуже добре більше кохати чоловіка, ніж він кохає її. Бо тоді нею стає легко маніпулювати і таких дівчат одразу перестають цінувати... А щодо впевненості у собі, я б Вам радила декілька консультацій з психологом. Тим паче, що їх зараз можна провести і онлайн, що дуже зручно...