Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Доброго дня! Те, що з Вами відбувається, дуже нагадує бажання весь час бути "гарною дівчинкою".Перфекціонізм доведений до повного абсурду... Кому і що Ви весь час доводите, що Ви найкраща, найрозумніша і т.д.? Які у Вас стосунки з батьками?

Доброго вечора! Як на мене, у Вас весь час спостерігається бажання завойовувати чиєсь кохання... Але аж ніяк не чоловіків... Що у Вас відбувалося в дитинстві?

Дякую за доповнення! От власне і знайдена причина того, що Вам так важко перестати боятися. І криється вона у "зеркаленні" батьківської ситуації та Ваших дитячих травмах. Ваш чоловік "злипся" у Вашій підсвідомості з Вашим батьком. Потрібне повне пропрацювання дитячих травм, щоб повернутися до нормального життя. До речі, ситуація з емоційним зривом Вашого чоловіка була зовсім не випадкова. Таким чином саме життя звертає Вашу увагу на дитячу непрожиту травму, яку прийшов час трансформувати у життєдайну енергію... І тепер вибір за Вами: тягнути страхи і далі за собою, чи їх "скинути" як важкий тягар... Але підсвідомі установки змінити можна лише за допомогою психолога. Тим паче, що зараз можлива ефективна та продуктивна зустріч зі спеціалістом онлайн...

Ответ отредактирован автором 26-08-2021 17:27:22

Дякую за доповнення! Жінки самі по собі дуже чутливі натури і особливо така чуттєвість та тривожність може зростати під час вагітності. Тим паче, що чоловік, не бажаючи цього, дав Вам привід... Окрім того, чоловікам властива більша грубість у висловлювані своїх емоцій. І певним чином, така різниця у природі почуттів долається за допомогою рівня стресостійкості самої жінки. Як на мене, Ви дуже чуттєва і загалом, а не тільки в цій ситуації... Як Ви реагували в більш ранньому віці на емоції Вашого батька? Як реагує на емоційні сплески Ваша мама?

Добрый день! Как по мне, основа Ваших проблем - это отношения с мамой. Потому что родители - это тот базис, на которм строится вся последующая жизнь. И в частности, именно отношение к матери, определяет судьбу женщины: ее желание выйти замуж и родить детей. Ненависть, критика, обида к матери "пережимает" все желания связанные с семьей, родом, отношениями и т.д. А работа психологом, тем более с детьми, очень энергоемкая, требующая достаточно устойчивого чувства гармонии, ведь психолог очень часто работает на своих внутренних ресурсах... И Вы это подсознательно чувствуете "теперь я работаю педагогом психологом, и ненавижу работу свою и себя в том числе". До тех пор, пока Вы не сепарируетесь от мамы и не "закроете" тему своих претензий к ней, к большому сожалению, надеяться на какие то кардинальные перемены в жизни будет очень самонадеянно...

И это само правильное решение! Тем более, что сейчас есть чудесная возможность работать с психологом онлайн, в комфортных домашних условиях...

Доброго дня! Як на мене, причина того, що Ви не можете схуднути незважаючи на зусилля, не тільки у тому, що Ви "щось заїдаєте", а ще й у дуже низькому рівні стресостійкості. Яке, у свою чергу, напряму пов'язане з підсвідомими установками, які формуються здебільшого, у дитинстві. Та з неправильно сформованим світоглядом... Що відбувалося у Вас в дитинстві? Які стосунки у батьків?

Дякую за доповнення! От, власне Ви самі і дали відповідь на питання, звідки таке бажання виправдатися, бути "гарною дівчинкою"... Адже маленька дитина зачасти скандали батьків переймає на свій рахунок... Їй здається, що це вона винна у тому, що таке відбувається і якщо стане ідеальною - її почнуть любити сильніше... Але, на превеликий жаль, тільки усвідомлення причини проблеми, не дасть можливості "позбутися" від почуттів, які тривожать. Адже це "записане" вже у підсвідомості... Тому потрібний обов'язково "перезапис" дитячих установок, які можна зробити зі спеціалістом...

Доброго дня! Перечитала декілька разів Вашу сповідь... як на мене, причина не у тому, що Ви щось недоговорили своєму чоловіку, а загалом у схильності до рефлексії, такого собі самоїдства, бажання виправдовуватися, а отже, внутрішньої невпевненості у собі та, можливо, глибинного почуття провини, яке з'явилося задовго до зустрічі з Вашим чоловіком... Що відбувалося у Вас в дитинстві? Які у Вас стосунки з батьками? А щодо - розповісти все своєму чоловіку, то найбільша дурниця, як на мою думку. Ви свої необдуманим вчинком можете елементарно підірвати довіру до себе та загалом віру у гармонічні стосунки. Зачасти жінки починають сприймати свого чоловіка на кшталт подружки, з якою можна поділитися абсолютно всім... Але чоловік - не подружка! Чоловічій природі властиве бажання мати повний контроль над тим, що йому належить, яким би чоловік не був толерантним... І Ви вже у перший раз відчули силу його реакції... То для чого ще раз так ризикувати? Інше питання, розібратися саме з тим, що Ви відчуваєте і дати "вихід" правильно своїм почуттям...

Ответ отредактирован автором 26-08-2021 15:07:35

Доброго дня! Ви пішли навчатися до університету за своїм вибором? Це було Ваше бажання чи Ваших батьків? І друге питання? З яких пір почалися такі реакції? Що передувало їх появі?

Добрый день! Как по мне: ни то, ни другое... Если он Вам постоянно намекает на интим, элементарно ставьте ему условия. Но ничего не обещайте конкретно: мужчину надо "ловить" как рыбку. По принципу: "Определись со своими отношениями, а потом решим как-то и все остальное". То, что вы знаете друг друга 10 лет, еще не есть гарантией уважительного и доверительного отношения к Вам. Вот и поставьте его перед фактом "сдачи экзамена" на глубокие чувства и серьезность намерений... И ни в коем случае не соглашайтесь на интимные отношения, иначе "завязните" в статусе второстепенной женщины-любовницы... А просто продолжайте дружить, не имея каких-то особых видов на человека. Ведь дружба никого и ни к чему не обязывает, поэтому Вы имеете полное право по дружески общаться с другими мужчинами...

Доброго дня! Як на мене, з тих проблем, які Ви перерахували, найважливіша, так би мовити, базова - це страх смерті. Адже саме страх смерті напряму пов'язаний із світоглядом людини. Ви пишете "эти состояния с того, что пошла заниматься в фитнес - клуб и скорей всего, сделала больше нагрузки чем нужно было". Що саме спонукало Вас піти займатися до фітнес-клубу? І для чого вам потрібно було збільшувати навантаження? Як на мене, ці навантаження стали лише індикатором більш глибших проблем...

Дякую Маша за доповнення! Ви сучасна дівчина зі своїми поглядами на життя та стосунки..І судячи з того, що написали стосовно своїх цілей - дівчина "не пустышка", яка при цьому дуже заплуталася, чи "на самом деле мне срочно нужно танцевать, отдыхать, выпить и возможно с кем-то познакомиться, я не хочу быть ''целкой монашкой'', и не хочу чтобы люди воспринимали меня такой", чи "закінчити університет, попрацювати по спеціальності, вивчити другу іноземну мову, планую перебратися за кордон, та там же будувати сім'ю". Об'єднати і те і інше навряд чи вдасться, бо розваги "засмоктують", особливо жінок. Тому що, як би Вам це не подобалося, природа жінки і чоловіка має свою статичну, незмінну особливість. Чоловік може зовні виявляти сучасні погляди на життя, та у момент, коли він захоче мати поруч із собою жінку, все, на Ваш погляд, архаїчне вийде назовні у тому чи іншому вигляді... А щодо жіночої природи... Це тільки у фільмах показують як чудово молодь проводить час у клубах та за інтимними розвагами... Але не показують, як потім дівчина страждає, бо "прилипає" психо-емоційно" до свого сексуального партнера... Пройдіться заради інтересу по проблемам озвученим тільки на цьому сайті молодими дівчатами... І ще, стосовно створення сім'ї за кордоном... Почитайте питання також, як варіант, на цьому сайті. Думаю Ви будете дуже здивовані тим, що дівчата пишуть про закордонні стосунки... Якщо і в нашій країні інститут сім'ї на сьогоднішній день переживає нелегкі часи, то у більш розвинутих країнах загалом люди обирають просто необтяжливі тимчасові зв'язки... То може питання варто поставити по-іншому?

Добрый день! Если я правильно Вас поняла, вторая девушка точно так же как и первая тянется к "веселой" свободной жизни? Если так, тогда возникает второй вопрос, а почему в Вашей жизни возникают именно такие девушки? Вы пишете "У меня раньше были тяжелые отношения, тем что мне девушка постоянно изменяла, тем самым разрушив мое доверие к каждой девушке. Так она от меня и ушла." То есть девушка Вам изменяла, и Вы с ней продолжали все равно общаться по принципу - мне льют помои на голову, но я все равно позволяю им это делать... К нам относятся только так, как мы позволяем к себе относиться. И со второй девушкой, по факту, отношения стороятся по первому сценарию... "Как мне убедить ее что мне это не нравится и она перестала это делать?". Убедить можно кого-либо только собственным чувством достоинства.. Мужчину который не уважает себя, девушки уважать просто не станут... Как сложились отношения у Ваших родителей?

Добого дня Маша! Зрозуміло, що Вам дуже хочеться вже хоча б трохи відокремитися від батьків. Але, як на мене, "перегинають палицю" не лише батьки, але і Ви у бажанні отримати "веселе життя". Я маю можливість завдяки своїй професії спілкуватися з різновіковою аудиторією, у тому числі, з молодими чоловіками та дівчатами. Була одна дуже цікава ситуація, коли дівчина приблизно Вашого віку, висловила думку на кшталт Вашої "мне срочно нужно танцевать, отдыхать, выпить и возможно с кем-то познакомиться, я не хочу быть ''целкой монашкой'', и не хочу чтобы люди воспринимали меня такой...". І тоді я задала питання молодим хлопцям, "на якій жінці вони хотіли б одружитися: на дівчині, яка має гарний сексуальний досвід і вже "не целка монашка", чи на дівчині, для якої вони будуть першим чоловіком?". Як Ви думаєте, що відповіли абсолютно всі чоловіки не зважаючи на різницю у віці? Я Вам наведу лише одну відповідь "А для чого мені повія та шльондра? Її всі вже "перетягали" як хотіли... З такою можна лише переспати та викинути на наступний день як ганчірку...". Мені прикро Вам таке писати, але Ви просто не вмієте аналізувати поведінку чоловіків "Я пыталась знакомиться в интернете, познакомилась с парнем, в итоге ничего не вышло, ему невтерпеж чтобы я приехала и это должно быть сию секунду, а мне ещё нужно 2 года отучится.". "Невтерпеж" хлопцю для чого? Невже, щоб запропонувати Вам "руку та серце"? Чи може якраз для того, щоб переспати з Вами і навіть потім не згадати Вашого ім'я? Чи багато з Ваших подруг знайшли у нічних клубах собі вже серйозні стосунки? Хоча б одна хоча б пів року продружила із "клубним" знайомим? Навряд чи...У нічних клубах чоловіки не шукають собі дружин, однозначно. Вони приходять туди розважитися... Який вихід для Вас? Поговоріть відверто зі своїми батьками, запропонуйте варіанти. Наприклад, поїхати вчитися у місто, де б Ви мали можливість нормально спілкуватися з однолітками, а не віртуально... І ще. "все сверстники и сверстницы свалили в большие города, там учатся, живут, там жизнь кипит!" У Вас як на мене дуже ідеалістичне уявлення про життя у великих містах. У великих містах люди змушені дуже багато працювати, щоб якось вижити. Адже житло та харчування коштує величезних грошей. А ті, що приїхали "погуляти" дуже швидко вертаються назад і абсолютно ні з чим, у кращому випадку... Ну, хіба що тато мільонер. У Вас тато мільонер? Які у Вас життєві плани? Чого Ви прагнете? Які цілі перед собою ставите? Що для Вас головне? Невже розважитися у нічному клубі?