Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Дякую за мужні зусилля відповісти всім психологам одразу! І за Ваші щирі відповіді... На скільки я зрозуміла, "холодок" пішов саме після того, як Ваша подруга була деякий час на відстані... Таким чином, фізично та емоційно ви трохи віддалилися.. А отже ваші стосунки вже бачилися дещо відсторонено... Завжди в такі моменти, хочемо ми того чи не хочемо, відбувається переоцінка цінностей... Ви пишете, що на даний час навіть готові зробити пропозицію своїй коханій, але... є побоювання що це вже не вирішить питання вцілому... Вибачте, то Ви так і не зробили дівчині пропозицію вийти заміж, я правильно зрозуміла? Справа в тому, що по своїй природі, дівчата, жінки, в нормі, можуть повністю розслабитися, якщо є відчуття захищеності, а отже довіри... Довіряти можна повністю лише тому чоловіку, який готовий взяти на себе відповідальність за жінку, а це можливе лише при умові офіційного шлюбу. Навіть, якщо Ваша кохана Вам не говрила про це, підсвідомо ці почуття існують... Ви могли її просто "перетримати" у стані очікувння... Дуже часто жінки кохаючи чоловіка роблять все щоб їм догодити, навіть нехтуючи своїми потребами і рано чи пізно ці нехтування даються взнаки... Для жінки, знову ж таки в нормі, потрібен не стільки секс (на відміну від природи чоловіка!). як потрібні саме оті езрозумілі для Вас пестощі: просто посидіти поруч, притулитися, подивитися в очі... Саме такі дії дають можливість жінці відчути, що потрібна вона, а не тільки її тіло.... На превеликий жаль, те що Ви написали, швидше свідчить, що більша увага приділялася саме фізичному контакту... Отже, тепер потрібно ситуацію "вирівнювати" і без психологів може бути впоратися досить важко...

Ответ отредактирован автором 25-01-2021 16:58:20

Доброго дня! Ви самі підсвідомо розумієте, що Ваше бажання є трохи занадто: "у меня появляется бредовое желание скрыться от всех"... Як давно ці бажання з'явилися? Які події, можливо, їх спровокували?

І ще доповнення, як на мою думку, ситуація з сексом стосується вас двох і динаміці розвитку ваших стосунків в цілому... Ви навіть собі не уявляєте, на скільки це може впливати на фізіологію жінки... навіть, якщо вона сама про це не здогадується!

Доброго дня! згодна з колегами. Єдине хочу додати, чоловіка потрібно вміти виховувати, а у Вас лише один бік стосунків... Вибачте, забігаєте йому всі дорого та заглядаєте в очі, коли він поводить себе неадекватно... У п'яному стані говорити йому немає сенсу, а от коли він тверезий - відсторонюйтесь від нього (не потрібно кричати, сварити, звинувачувати - він вже хвора людина!), а от давати йому зрозуміти, що Вам це не подобається НЕОБХІДНО! І ще, чоловіки емоційно дуже залежні від жінки-дружини, тому Ваші страхи, що він Вас кине надзвичайно перебільшені. Ви навіть собі не уявляєте на скільки він залежить від Вас! Отже, як на мій погляд, проблема більше не в ньому, а у вашому сприйнятті ситуації, Ваших з ним стосунків та Вашого світогляду загалом...

Доброго дня! Найгірше для жінки, це втрата дитини, навіть, якщо вона ще небула народжена. Тому згодна з колегами. Можу лише додати, швидше за все, природа Вашої болі, Ваших страхів лежить у площині прийняття ситуації. Можу з великою кількістю впевненості сказати, що подальше життя та народження здорових дітей буде залежати від того, як зараз Ви "пройдете" цю дуже травмуючу ситуацію. На скільки Ви зможете прийняти сам факт втрати... Нам дають, і у нас забирають - далеко не все, і не завжди залежить від нас самих... Але від нас залежить, чи рухатися нам вперед...

Доброго дня! Якщо я правильно Вас зроузуміла, Ви перебуваєте сім років не в шлюбі? Від цього будуть залежати і відповіді... Справа в тому, що секс для жінки, і секс для чоловіка - це величезна різниця!

Удачі Вам! Раджу перш, ніж сказати своє рішення тренерам, прописати свої почуття на папері: "Мене турбує", "Я боюсь..", "Мене хвилює..., а потім свої слова-звернення "Я іду, бо...". "Я вам вдячна, але..." іт.д. І подумки проживіть найстрашніші для Вас слова з їх боку та їх думки... І візьміть обов'язково якийсь подарунок, бодай невеличкий, але щоб від душі...

Дякую! Шкода не можу звертатися до Вас по імені. А чия була ініціатива щодо занять спортом? Чи не батьків? Батьки для Вас, швидше за все, дуже значимі особистості, і це - нормально! Але... Чи не боїтеся Ви, підсвідомо, не відповідати саме їх оцінці? (Це може стосуватися не теперішнього часу. Справа в тому, що зараз нами керують ті установки, які були закладені раніше. А в майбутньому - ті, що ми закладаємо зараз)...

Доброго дня! Якщо можна, доповінть, будь ласка, що сталося 5 місяців тому, що у Вас відбулося таке загострення? Як на мене, у Вас симптоми депресивного стану...

Дякую за відвертість! Мені здається, що природа Ваших страхів лежить у сфері спілкування, адже тоді коли дівчатка вчилися комунікації, Ви свій час віддавали спорту. І тепер Ви просто не вмієте правильно висловлювати свої почуття. Звідси і страх, що вас якось не так зрозуміють... Виправте мене, якщо я не так Вас зрозуміла. Погодьтесь, не дуже легко спілкуватися тільки переписуючись..::smile:: І ще, як на мене, присутнє бажання бути "гарною дівчинкою", відповідати якійсь внутрішній умовній планці...

Ответ отредактирован автором 25-01-2021 13:44:18

Доброго дня! Знаєте, я б не поспішала почуття відповідальності вважати тим, що заважає. Навпаки, це чудово, що Ви здатні думати не лише про себе. І загалом це нормально, коли потрібно робити важливий вибір. Якщо я не помиляюся, Ви займалися професійно спортом та в командному його виді? Якщо це так, то загалом Ваші вагання є нормальними. Інша справа, що Ви, можливо, переросли, і Вам тепер замало лише спорту.. Як Ви бачите себе після того, як підете? Чим Ви б хотіли займатися? Адже вивільниться величезна кількість часу та сил! Це так само може лякати... Невизначеність лякає загалом всіх.. Особливо дівчат та жінок, бо це є природа якість жіночої психіки... Просто одні справляються та рухаються далі, інші "застрягають". Ви себе до якої групи віднесли б?

Ответ отредактирован автором 25-01-2021 13:29:06

Доброго дня! Якщо б Ви могли доповнити свою розповідь: звідки піти? Що вирішується? Тоді відповідь була б більш конкретною....

Доброго дня! Дякую Вам за доповнення. Ви - мудра жінка, оскільки відчуваєте, "так что здесь во мне причина, в том что я не знаю как вести себя в таких ситуациях..". Найбільша проблема, як на мій погляд, це Ваша емоційна реакція. Діти крик та роздратування сприймають як слабкість дорослих та їх розгубленість. А отже, поважати в принципі не можуть такого дорослого. Це відбувається автоматично, несвідомо... І проблеми з самооцінкою також, у першу чергу, не проблеми дитини... Адже, щоб там не робив професійно психолог, дитина повертається у коло родини, де моделі поведінки залишаються ті ж самі. Як хлопчик реагує на Вашого чоловіка? Які стосунки у них?

Доброго вечора! Одразу можу сказати, що абсолютно нормально аналізувати свої дії та свої помисли. Як на мене, на багато гірше, коли людина ставиться до себе абсолютно некритично, особливо якщо це чоловік... Це - стимул ставати краще! Інша справа, в якій мірі це відбувається... І по-друге, дослухатися до думки близької людини - чудово, але, мені здається, що у Вас це занадто. Тому Ваше питання, швидше, у сфері самоідентифікації як особистості і емоційної самодостатності та самооцінки. Пам'ятаєте, як писав відомий поет "Чем больше женщину мы любим, тем меньше нравимся мы ей!". Я б Вам радила працювати у напрямку особистісного розвитку. Обирайте психолога до смаку і розкривайтеся як особистість!

Ответ отредактирован автором 24-01-2021 16:32:41

Дякую за Вашу щиру відповідь! Хочеться додати ще один момент. Ми всі так чи інакше розвиваємося: хто свідомо, хто через помилки та гулі, хто починає рухатися лише досягнувши "дна"... Так само і в родині, один може розвиватися швидше, інший - повільніше.. Як правило, першими починають ровиватися та шукати вихід саме жінки і, знову ж таки, завдяки своїй природі. Тому, що більше відчувають інтуїтивно. І якщо вони не вихваляються цим, не роблять з роботи над собою привід для того, щоб зневажати чоловіка, який не так рухається - результати обов'язково будуть! Ваш чоловік намагається змінюватися заради Вас! І це дуже гарний знак! Просто зміни не бувають такими швидкими як би нам хотілося! Спрямуйте свої зусилля не на руйнацію, а творення свого чоловіка. Що ми бачимо в людині, те вона нам і виявляє. Говоріть з ним, спрямовуйте його тактовно, підтримуйте його спроби стати краще, частіше хваліть за найменші досягнення... Це і означає іти за любов'ю, а не за пристрастю. Пристасть на поверхні, вона дуже їдка, а любов потрібно роздивитися, її потрібно плекати як тендітну ніжну квітку... І мені здається, що Ви це відчуваєте, інакше б не зайшли на форум... За сильнім, відповідальним та турботливим чоловіком завжди стоїть мудра жінка! Впевнена, Ви зробите правильний вибір!