Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Доброго дня, Alya! Я Вам співчуваю, адже Ви кохаєте свого хлопця. І просто розійтися у Вашій ситуації вже не спрацює. Адже, серцю не накажеш. Тому я б не радила намагатися "рвати по живому". Потрібно навчитися правильно себе поводити. Справа в тому, що існують певні властивості чоловічої природи, які потрібно знати і враховувати. Окрім того, є ще таке поняття як глибинні установки, тобто моделі поведінки, які нами керують неусвідомлено. Як склалися стосунки у Ваших батьків?

Для того, щоб дати Вам якусь відповідь, потрібно розбиратися глибше, адже йдеться мова вже про насилля... Питання до Вас. Ви у офіційному шлюбі, чи ні? Адже живете вже три роки разом.. Чоловік завжди поводить себе так, як йому дозволяє поводити себе жінка. У всякому випадку, ніколи і нікому не можна дозволяти над собою знущатися... Просто є дуже різні способи протидії... Але, на скільки я зрозуміла, Вам знайомий тільки один - зміна партнера при тому, що Ви сама внутрішньо не міняєтеся... Тому і виходить дуже мало зиску з цього... Окрім того, зовнішня агресія чоловіка завжди "відзеркалює" внутрішню агресивність жінки. Жіноча образа - це така сама агресія, як і гнів чоловіка. Від зміни місць доданків, сума не зміниться... Тому краще, як на мене, розібратися у цих стосунках, а там вже життя покаже, чи залишитеся з ним, чи "дадуть" Вам іншого хлопця... Ответ отредактирован автором 11-06-2021 19:50:54

Ответ отредактирован автором 11-06-2021 19:54:24

Судячи з того, що Ви пишете "Прошлые отношения закончились через 3 года изза секса. Больше не могла терпеть его недостатки. И тоже он нужен был мне для того что б не быть одинокой. История повторяеться". На превеликий жаль, причина не у сексі, а у тому, що у Вас не вистачає еомційних сил, щоб терпіти недоліки близьких людей. Тому, що людей без недоліків, в принципі, не існує! Тобто, ідучи таким шляхом - зміною партнероів, Ви абсолюно нічого не вирішите, мало того, програєте! Як на мене, у Вас "заблоковані" почуття глибокою дитячою травмою, через яку Ви можете сприймати чоловіків тільки через призму сексу. На превелики жаль, судячи з того, що з Вами відбувається, Ви не "пропрацювали" до кінця стосунки "батько-дочка" . І травма "не закрита"...Окрім того, потрібно розібратися, які установки Ви перейняли від мами. Ми не знаємо, що саме відчувала Ваша мама, коли батько пішов, Але, судячи з того, що з Вами відбувається, у мами могла бути сильна образа, гнів, агресія тощо по відношенню до чоловіка і загалом потім, до всіх чоловіків. І ці, почуття, вона Вам могла "передати" у спадок на рівні підсвідомості, як так звані "родові програми". Маленька дитина підсвідомо переймає ті моделі поведінки, якими користуються її батьки. І потім, коли стає дорослою, не розуміє, чому нічого не складається... У Вас явно іде "родова програма" через повтор ситуацій... Потрібне повне "перезавантаження", як на мене...

Добрый день! Для того, чтобы Вам помочь, надо вначале найти причину такого состояния. И, как по мне, их несколько. Первая - усталось от огромного количества обязанностей. Вторая - рефлекс реагировать на неприятную ситуацию так, как это делаете Вы. И это уже связано с Вашей мамой "Очень много оправданный найду в свою защиту но мне совсем не хочется чтоб мои дети запомнили меня такой как я маму свою в детстве". Модели поведения во взрослой жизни мы используем те, которые видели у своих родителей. И это происходит автоматически - маленький ребенок просто записывает поведение мамы как пример как надо себя вести потом со своими детьми и мужем. И третья причина - Вы не умеете восстанавливаться..

Добрый день Таисия! Как по мне, у Вас помимо диагноза (который, к стати, не приговор!), эмоционально-психологическое выгорание. И первую причину, а их несколько, Вы назвали сами. "Сплю я с 12 до 8 утра". Ваш организм элементарно не восстанавливается во время сна. Вы очень поздно ложитесь и поздно встаете. А в таком случае количество часов сна уже не играет особой роли. Для полноценного отдыха необходимо войти в ритм самой природы: солнце зашло - все засыпает, солнце всходит и все просыпается. Вы просто недооцениваете значение этого. Кроме того, то, что у Вас сейчас никого нет, тоже связано с Вашим обесточенным состоянием. У Вас элементарно нет сил "притянуть" к себе мужчину...

Доброго дня Єво! Те, що зараз зменшилося бажання мати інтимні стосунки і хочеться більше душевної близькості - абсолютно закономірно! Адже сексуальна енергія має спадаючу природу. Тобто, спершу пристрасть, а потім бажання зменшується, щоб у якісь життєві періоди, інколи зникати зовсім. І розміри геніталій не мають абсолютно ніякого значення. От Ви пишете "Я говорила ему об этом, что хочеться чувствовать контакт эмоциональный. Но даже если он пытаеться, например, смотреть в глаза, больше целоветь меня и т.д. все равно контакта нет". Справа в тому, що емоційний контакт,у першу чергу, залежить не від сексуальних стосунків, а від турботи один про одного. Ми кохаємо більше тих, про кого більше турбуємося. У всіх інших випадках, ми ставимося один до одного як споживачі, які намагаються "викачати" з близької людини все щастя, яке вона тільки могла дати. Окрім того, існують певні природні особливості чоловіків і жінок, про які, на превеликий жаль, у школах не розповідають. І одна з них, що жінка починає бачити у своєму коханому абсолютно всі недоліки і запам'ятовує їх надовго. Тобто, навіть якщо Ви знайдете іншого чоловіка, все повториться: спершу пристрасть, потім звикання і, нарешті, роздратування від недоліків. Єдине, що цей процес набагато пришвидчиться. Зараз Вам знадобилося три роки, щоб сексу не захотілося. Але чим більше нових партнерів, тим етап насолоди сексом буде ставати коротшим. Тому, Як на мене, просто потрібно зрозуміти як будуються близькі стосунки. На чому вони тримаються і як зробити, щоб Ви почали відчувати тепло по відношенню до близької людини...

Ответ отредактирован автором 11-06-2021 18:20:10

Доброго дня Alex! Да, действительно, у Вас все признаки депрессивного состояния. И это не самое лучшее для малыша, которого Вы носите в себе. По какой причине Вы расстались? Ведь, чтобы помочь, надо попытаться во всем разобраться...

Коли є внутрішні установки, їх одним лише розумом змінити просто не можливо, потрібне певне "перезавантаження" на рівні підсвідомості. Як на мене, варто розбиратися з батьками та Вашим дитинством. Можливо на перший погляд це здається дивним, але нашими діями та почуттями у теперішньому часі "керує" те, що було закладене набагато раніше. Як тільки стається "зустріч" в процесі терапії з "автором" раніше закладеної програми, програма "перезавантажується"....

Добрый день! Ваша проблема скрыта в Ваших же нескольких словах "Безумно её люблю и не представляю как я буду без неё". Когда есть вот такие, очень зависимые чувства, они не дают возможности близкому человеку фактически нормально жить и дышать. Это, как если бы Вас кто-то очень сильно обнял до боли... И, как это ни странно, но Вы сами ее заставили съехать от Вас. Необходимо не только немного изменить свое поведение по отношению к девушке, но измениться внутренне, стать самодостаточным... Как сложились отношения у Вас с Вашими родителями? Ведь такая привязчивость наверняка имеет начало где-то в Вашем детстве... А вообще, я бы Вам посоветовала индивидуально встретиться с психологом, чтобы понять как правильно себя вести и как измениться...

Доброго дня! Якщо у дівчинки відсутнє бажання вчитися у першому класі, це може свідчити про те, що Ви її "перетиснули". У скільки років Ви почали свою дитину навчати? Ще до першого класу?

У родині чоловік та жінка "дзеркалять" одне одного, подобається нам це чи не дуже. Окрім того, почуття "зчитуються" партнером. Якщо дружина починає думати "Сейчас проблема в том,что я частенько стала задумываться: а может я не того мужчину выбрала в качестве спутника жизни,отцом своих детей. В такие моменты я начинаю его ненавидеть". Вона перестає давати те, що від неї очікує чоловік: любов, повагу, енергію щастя і фактично сама йому "розв'язує" руки. Окрім того, Вами зараз несвідомо може керувати установка десь і колись почута (можливо навіть у Ваші родині) "якщо батько зраджував, зраджувати буде і син". А все у сукупності: "залипання" на близькій людині, очікування від нього тільки щастя, невміння правильно реагувати на стрес, плюс те, що написала зараз, може давати дуже неприємний ефект... І ще. Існує певне правило: працювати над собою повинен той, кому більше дошкуляє проблема.

У неправильном сприйнятті чоловікі. У їх надмірній ідеалізації. У тому, що вони одразу стають основою Вашого життя...

Да, Тоня, любит. В принципе, все родители любят своих детей. Но любят в меру того, умеют любить. Маленький ребенок не умеет анализировать, он просто перенимает "модели поведения" своих родителей. Кроме того, любовь воспринимает глазами тоже взрослых. То есть, если папа говорил, что любит, но при этом не говорил " что я хорошая, красивая и прочее", девочка так и воспринимает себя: неуверенно... И у нее хватает сил только на то, чтобы любить "чужого", любоваться им со стороны... Она ведь некрасивая, значит такого как он, только свободного, не достойна....

По перше, лікують хворих, а Ви - абсолютно здорова. По-друге, Вам просто потрібні декілька зустрічей із спеціалістом, щоб розібратися у своїй проблеми. Тим паче, що корінь проблеми вже видно. Щодо сплати, обираєте психолога, який сподобався і домовляєтеся індивідуально через його особову сторінку на сайті. Можливо на сайті можна знайти і психологів, які працюють у Харкові. Але, з багаторічного досвіду, онлайн-консультації нічим не відрізняються від оф-лайн зустрічей.

Скажіть, будь ласка, а у родині батьків хтось когось зраджував?