Психологиня Нiна Iванiвна Уенем Київ лише онлайн

Добрый день!
Очень сочувствую Вашему состоянию. Присоединюсь к мнению своего коллеги и скажу, что главный человек, который может помочь Вам, это вы сами. Можно попробовать ответить себе на несколько вопросов, помогающих улучшить свою самооценку:
1. Какое одно маленькое изменение я могу внести на этой неделе, чтобы почувствовать, что я контролирую свою жизнь?
2. Чем я увлечен? Что меня волнует, мотивирует или интересует? Что я могу сделать, чтобы питать эти страсти ежедневно или еженедельно?
3. Когда я чувствую уверенность? Что я делаю? С кем я? Где я?
4. Какие изменения я могу внести, чтобы укрепить отношения с самим собой? Какие предполагаемые «недостатки» мне нужно преодолеть, чтобы приблизиться к принятию себя и уверенности в себе?
5. Каковы мои варианты преодоления проблем в отношениях? Что я мог бы начать делать или перестать делать, чтобы укрепить отношения с друзьями и близкими?
Искренне желаю Вам удачи и сил!

Доброго дня, Nickel!
Не зовсім зрозуміло , про що
« з раціональної точки зору нам треба триматися подалі один від одного»;,
якщо:
«мали почуття і видно що і зараз маємо»;
Поясніть будь ласка.

Доброе время суток, Эльвира! Присоединюсь к предыдущим ответам моих коллег. Хочу лишь отметить, что депрессия и выгорание разные вещи, хоть оба эти состояния сопровождаются беспомощностью и неэффективностью.

Оля, добрый день!
Мне представляется, что и в выстраивании правильных пищевых привычек и вопросе экологичного решения проблемы важно не упустить один важный момент - границы. Для детей важны четкие правила и их соблюдение, иначе трудно сформировать любые полезные привычки.
Например, если конфеты нельзя перед ужином, то всегда нельзя. Если сладости в семье делятся поровну, то только так и никогда по-другому. Так самому ребенку проще и понятнее жить. Если же один раз нельзя, а другой раз можно, то детям приходиться уговаривать посильней и поубедительней или применять иные обходные стратегии. Я знаю, что это не просто, я тоже мама. Терпения вам и любви!

Доброго дня, Елена!
Так, пари у своєму розвитку, проживають декілька цілком закономірних криз, які пов"язані і з терміном перебування у шлюбі, і з подіями у сімї, наприклад народження дітей. На протязі життя пара накопичує помилки і часто опиняється у точці вибору, як ви зараз.
І тоді треба говорити, говорити і говорити. Обов'язково коли ви у нормальному ємоційному стані, виходячи з позитивного наміру партнера, використовуючи "Я-повідомлення"( можна пошукати шнформацію про що це).
Бажаю, щоб все склалося найкращим чином для вашої пари!

А що зараз є у Ваших стосунках, крім Вашої підозри й недовіри? Чому Ви разом? Ви відчуваєте себе важливою для нього? Ви відчуваєте себе у безпеці поряд з ним?

Добрий день, nikc41!
Можу я вас запитати, а якщо психологи тут на сайті дадуть Вам відповідь, що Ви нормальна, що тоді? Що це буде значить для Вас? Як Ви будете себе поводить, коли отримаєте відповідь?

Добрий день!
А якщо б Ви зрозуміли для чого живите і навчилися отримувати радість, яким би тоді було ваше життя? Де б Ви знаходлись? Чим би займались? Хто і що було б навколо Вас?
Спробуйте описати світ, де все для Вас склалося найкращим чином і Ваші проблеми вирішилися.

Добрий день!
Щоб зрозуміти чи є стосунки співзалежними, їх варто порівняти з основними ознаками таких відносин:
• коли людина перебуває у відносинах, які не задовольняють обох, але з якихось причин не розриває їх;
• у співзалежної людини думка про розрив відносин викликає страх, паніку чи сильну тривогу, тому вона знову і знову повертається у ці відносини, посилюючи залежність від партнера;
• якщо співзалежна людина намагається змінити відносини, то при цьому вона боїться, що все одно нічого не вийде і швидко повертається до старої звичної моделі відносин, інакше почувається самотньою і відчуває внутрішню порожнечу;
• коли людина не мислить свого життя без відносин зі своїм партнером, вона живе його інтересами, переживаннями і при цьому ігнорує власні потреби та бажання;
• коли людина не усвідомлює свої власні психологічні межі, свої потреби та прагне догодити іншому чи іншій;
• коли людина відіграє роль жертви та рятувальника , що допомагає збільшувати власну значущість та самооцінку в очах оточуючих.
Як на вашу власну думку, багато співпадає?

Добрий день!
Позначене вами питання, можливо, потребує роботи з Вашим власним тілом.
Для того ж, щоб зруйнувати тактильний бар'єр будуть корисні техніки маленьких кроків .
Наприклад, почати з того, що мовчки і довго, з тією симпатією, яка у Вас є, дивитися вашій дівчині прямо в очі.
Можна також торкатися не самого тіла вашої дівчини, а, для початку, аксесуарів, наприклад грати браслетом на руці.
І так крок за кроком, поки ці дотики не стануть природніми для обох.

Відредаговано автором 26-02-2023 22:13:31

Добрый день, Liana!
Общение - очень важная составляющая нашей жизни, от качества общения во многом зависит качество нашей жизни. Другой вопрос, что чрезмерная нуждаемость в общении может помешать строить нормальные отношения.
В вашей жизни все гармонично и все стороны общения довольны?

Добрый день, Ангел!
Мне представляется, что в этой ситуации стоит разобраться в собственных чувствах и потребностях.
Каких отношений в действительности хотите Вы?
Есть ли что-то, что может изменить ситуацию и Вы готовы будете отказаться от:
«Я привыкла жить одна и мне так хорошо.»;?

Добрий день, Настя!
Тут можна розглянути 2 напрямки Вашої роботи:
Перший, розширювати коло знайомств та шукати нові соціальні зв'язки. Я думаю, якщо Ви сядете та проаналізуєте всі варіанти руху в цьому напрямку, Ви отримаєте гарний план дій.
І друге, складніше і важливіше, це пошук внутрішніх опор. Виявіть до себе інтерес, познайомтеся з собою. Доцільно пошукати ті моменти, в яких Ви можете себе порадувати наодинці.
Що у вашому житті є окрім цієї подруги?
Що вам насправді цікаво робити?
Чи є свої плани? Чи є хобі?
Як хотілося б розвиватись?
Вихід може бути у тому, щоб знаходити щось, що приносить радість. Можна, наприклад, почати зі списку: 10 речей , а краще дій, в яких я відчуваю радість, а далі розширити до 50.
Добре було б ще глибше дослідити, коріння ваших сильних негативних почуттів до інших стосунків подруги. Але тут вже краще працювати з психологом, тому що в цьому форматі на сайті, ми можемо знаходитися тільки у сфері припущень про те, що відбувається з Вами.

Добрий день, andriana!
Швидше за все, стрес у вашому повсякденному житті – матеріал для нічних кошмарів. Тому розуміння джерел стресу та занепокоєння, а також навчання керуванням стресом можуть допомогти Вам зменшити кількість кошмарів та поганих снів.

Існує два способи роботи з проблемами сну: ліки та психотерапія. Безумовно, до медикаментозного лікування слід спробувати психотерапевтичні методи, наприклад, метод управління змістом сновидінь.

Добрый день, nikbd2!
Сейчас психотерапия, например когнитивно-поведенческая, накопила большой арсенал методик для продуктивной работы с социофобией. Их основу составляет действие и техника маленьких шагов. С этим возможно работать самостоятельно, хотя под руководством психолога конечно значительно эффективнее.
Меланхолический темперамент, это не диагноз, а один из способов приспособления к окружающему миру. Он, например, позволяет чувствовать и понимать других людей тоньше и глубже, это одно из его преимуществ.
А вот, то, что осталось у Вас от унижений в школе, самостоятельно проработать вряд ли удастся, здесь нужна будет очная помощь специалиста.
Хорошо, что Вы уже сейчас задумались о своем развитии и препятствиях, которые стоят на этом пути.