Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн

«он не рассказывал обо мне, говорит что он вот такой человек, ничего своей маме не рассказывает.»;
І як Вам з цим?

«Таких особо грубых обманов я не замечала за ним раньше( по мелочи только...мог сказать там, например, что обед вкусный, хотя не очень )»;
Можливо ці невеликі обмани внеси свою лепту у Вашу недовіру.

«а с папой я не общаюсь, он особой роли в моей жизни не играет( Он алкоголик).»;
Дуже Вам співчуваю. Скажіть, будь ласка, а тато обманював Вашу матір чи Вас?

Доброго дня, nikc9f.
Єдина рекомендація, яку можна дати у режимі переписки на цьому сайті у зв'язку із Вашою ситуацією - це індивідуальне звернення до психолога і психіатра. Ви великий молодець, що усвідомлюєте свою проблему і шукаєте шляхи для її вирішення - це варте поваги. Тепер зробіть другий крок, потурбуйтеся про себе (і, відповідно, про сім'ю) та зверніться до спеціалістів.

Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!

Ответ отредактирован автором 16-10-2020 14:08:08

Доброго дня, nik877.
« и я недавно заметила, что он ставить лайки на многие ее фотографии... и я решила спросить у этой девушки( так как знаю ее) что между ними было...мы так сильно как вот из-за неё не ругались никогда, иногда только были моменты незначительные... »;
Таке відчуття, що Ви вже давно не довіряєте хлопцю, проте саме зараз ця недовіра "виплила" назовні (ще до моменту, коли Ви дізналися про його брехню). Припускаю, що ця недовіра почалася ще на етапі, коли до нього подзвонила дівчина, з якою він добре спілкувався і яку він назвав колегою по роботі.

Скажіть, будь ласка, а як Ви познайомилися із хлопцем? Чи був у Вас досвід зради (у попередніх стосунках) або Ви спостерігали такий? Хто був ініціатором у попередніх розлученнях і яка причина? Чи існували певні моменти, коли хлопець брехав Вам ще до цієї ситуації? Які у Вас стосунки з батьками і між батьками як пари?

Ответ отредактирован автором 16-10-2020 14:05:15

Доброго дня, nik06c.
Що Ви вкладаєте у понття "стосунки"? Що зміниться у Вашому житті, коли вони з'являться? Якого чоловіка бачите поряд? Що у Вашому житті є окрім стосунків? Які у Вас були стосунки із батьком і батьків між собою як пари? Розкажіть детальніше про свій попередній досвід стосунків (ініціатор розлучення і причина)?

І звідки у Вас думка, що з Вами "щось не так"? Вам хтось це говорив? Таке відчуття, що Ви не приймаєте саму себе, а як Ви можете вибудувати стосунки із іншими, якщо не вибудували їх із самою собою.

Як бачите, питань дуже багато, тому, найкраще - це індивідуальне звернення до психолога.

Ответ отредактирован автором 16-10-2020 11:51:41

Доброго дня, nik66e.
Досліджувати себе, свої преференції - це ОК (особливо у Вашому юному віці), проте помітно, що Вас це дуже хвилює. Зараз у Вас є орієнтир, за яким Ви б хотілми йти - медицина, проте Вас лякає, що Ви знову "закинете". Напишіть список всіх "за" і "проти" навчання на медсестру і цієї професії, напишіть, які ресурси Вам необхідні, які є, а яких немає і де б Ви їх могли здобути.
Також я б проаналізувала Вашу ситуацію більше детально, можливо у Вас несвідомий сценарій життя "Майже" (коли людина не отримує задоволення від досягнутого, кидає діяльність, а потім знову обирає іншу і так по колу).
Крім цього, професія - це не лише про "дохід", але і про дефіцити та потреби, які Ви, можливо, намагаєтеся через неї задовільнити.

«начинать что-то новое, кажеться бессмыслицей...Пора семью , деток...Такое вот чувствое странное, смешанное... и все успеть.. и в то же время не знаю с чего начать... »;
Таке відчуття, що щось Вас "підганяє", можливо якийсь страх.

В будь-якому разі, найкраще для Вас - це індивідуальна співпраця із психологом.

Ответ отредактирован автором 16-10-2020 11:47:27

«Когда спрашиваю что собирается делать когда бабушка вертеться в свою квартиру вразумительного ответа не даёт. На прошлой неделе приходил упрекал что из-за меня "мивину " ест и в холодной воде купается. »;
А що особисто Ви відповідаєте у той момент, коли він говорить про "мівіну"? Чи казали Ви йому, що він доросла людина і хоче незалежності, а Ви йому її даєте відчути і отримати із всіма наслідками?

«Все что я прошу это закончить учёбу, с января у него оплачиваемая практика, пусть работает и живёт отдельно, переживаю что наделает глупостей и потом будет "кусать локти" »;
А він Вам говорив, що не хоче завершувати навчання? Дозвольте сину вчитися на власних помилках - саме так приходить сепарація і незалежність.

Доброго дня, nik599.
Погоджуюся з колегою і хочу дещо додати: стосунки - це не дві половинки одного цілого, а дві окремі особистості, що вирішили бути разом. Зараз помітно, що Ви шукаєте партнера для того, щоб стати його "половинкою", а не для того, щоб бути разом із ним і залишатися "автономною особою" (тому і симпатію до Вас проявляють не вже незалежні, психологічно зрілі особи, а люди, які шукають таку саму половинку). Почитавши Ваш запит складається враження, наче Ви постійно себе "фіксите" для того, щоб Вас прийняли, але справа тут у зовсім іншому: у безумовному прийнятті себе із всіма недоліками, дозвіл бути "не ідеальною". Основа стосунків - це взаємне прийняття, яке починається із прийняття самої себе.

В будь-якому разі, я б Вам рекомендувала звернутися індивідуально до психолога, щоб проаналізувати детальніше Вашу історю життя та що стоїть за нею.

Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!

Доброго дня, Ksenija.
Ваш син - повнолітня, доросла особа і сам несе відповідальність за своє життя. Якщо він хоче незалежності і свободи, то дайте її із всіма наслідками: він сам забезпечує себе продуктами та фінансово тощо. Скажіть, будь ласка, а якої поведінки Ви б хотіли від сина? Що у Вас є в житті окрім сина? Які стосунки із чоловіком?

«Не устраивает, но страх изменени велик.»;
Що найгірше може трапитися, яко Ви розлучитеся із хлопцем? Чому Ви припинили спілкуватися із батьками? Таке відчуття, що Ви шукаєте в пратнерах батьківську фігуру.

Доброго дня, Dmitro.
«И тут я случайно узнаю, что на меня возлагали большие надежды и строили планы, и что мой уход воспринят как предательство, когда нужно как никогда взяться за дела.»;
Розкажіть, будь ласка, детальніше, як саме "випадково" Ви про це дізналися?

Погоджуюся з колегою, що тут справа лише у внутрішніх конфліктах керівника та психологічно нездоровій політиці фірми, проте Ви чомусь все взяли на себе. Скажіть, будь ласка, Ви по життю, є залежним від думки оточуючих? Що особисто для Вас означає "робота"?

«На данный момент да »;
Якщо говорити про абьюзерів (а Ваш хлопець абьюзер), то вони використовують стратегію маніпуляції (у Вашому випадку це фінанси) для того, щоб тримати жертву під своїм контролем і продовжувати насилля.

Чи робить хлопець правильно, що ображає Вас через те, що підтримує Вас фінансово? Звісно ні, проте питання тут у зовсім іншому: Чому Ви це йому дозволяєте, чому продовжуєте ці стосунки, адже Ви варті кращого? Відповідь на запитання про "правоту" Вам нічого не дасть, адже це не змінить Ваших стосунків і Ви не зможете змінити хлопця без його бажання, проте саме Ви обираєте з ким будувати стосунки.

Ответ отредактирован автором 15-10-2020 15:07:57

Доброго дня, nik919.
Погоджуюся з колегами і хочу додати від себе: таке відчуття, що Ви пов'язуєте свою самоцінність із продуктивністю, що створює "замкнене коло": хочу бути 100 % продуктивним до самої смерті - це дуже важко, а "не ідеальна" робота це не про мене - прокрастинація (страх не досягнути високої планки) - я не ОК тому, що на 100 % не продуктивний. Крім цього, помітно, що Ви мотивуєте себе через порівняння з іншими, що, по суті, є поганою стратегією (адже завжди знайдеться хтось кращий і це лише Вас фруструватиме і знову повертатиме до прокрастинації). Почитайте про тайм-менеджмент стратегію "різати великого слона на маленькі кусочки", та запам'ятайте, що справжня продуктивність це чергування роботи і відпочинку.

Якщо говорити чи це залежність, чи прокрастинація, то варто зазначити, що комплексні ознаки залежності наступні:
- дезадаптація у інших сферах життя;
- нехтування базовими потребами заради об'єкту залежності (сон, їжа, гігієна тощо);
- відчуття суму, депресія, роздратування, коли Ви не споживаєте об'єкт.

Також скажіть, будь ласка, що особисто для Вас означає бути успішним, бути попереду?

Ответ отредактирован автором 15-10-2020 15:12:06

Доброго дня, Ріта.
Фізичне і психологічне насилля неприпустиме у будь-якому вигляді. Питання наступне - чому Ви продовжуєте стосунки, де Вас обезцінюють і де немає взаємоповаги? Ви матеріально залежна від хлопця?

« Не пригадую я такого зі свого дитинства »;
Зазвичай такі процеси є несвідомими, а на образу (невисловлений гнів та сум) у Вас може стояти внутрішня заборона. Безумовно, дівчинка може ревнувати до братика - це нормально (за Адлером - "скидання єдиноосібного монарха зі свого трону") і тому єдиний вихід - це говорити дитині, що Ви її любите і зазначати, що Ви любите її так само, як і братика, а братику доводиться іноді приділяти більше уваги тому, що він ще не може подбати про себе + не забувати, що чоловік має також розподіляти рівноцінну увагу між дітьми (бо тоді може бути "перетягування ковдри": Я улюбленеця у тата, а Ти - у мами). Зараз дівчинка намагається впоратися із фрустрацією при появі братика через компенсацію у стосунках із татом. Співчувайте доньці, коли вона гнівається і говоріть, що Ви її любите. Так само, перепровіряйте у доньки, на що саме вона гнівається, задаючи їй запитання.

Тут необхідно робити більший акцент на тому, як Ви переживаєте гнів та образу доньки, адже Вас це ранить і це вже якісь Ваші внутрішні процеси. Таким чином, Ви можете несвідомо давати доньці заборону на переживання гніву та суму (блокування як і у Вас), що у майбутньому може викликати труднощі із прийняттям всього спектру власних емоцій.

Ответ отредактирован автором 15-10-2020 13:35:24

«Є два молодших брата.»;
Можливо Ви так емоційно реагуєте на цю ситуацію тому, що Вам не вистачало уваги збоку батьків (перерозподіл уваги з молодшими братами), а зараз Ви це проектуєте на доньку (саме Ви відчували образу в дитинстві, а зараз приписуєте цю емоцію доньці)? Які у Вас стосунки з братами? Таке відчуття, що коли Ви говорите про відчуття "покинутості" у доньки, то і говорите про себе.

Ответ отредактирован автором 15-10-2020 13:16:58