Психологиня Яна Дмитрівна Кузик Чернівці лише онлайн

Доброго дня. А для чого Вам виясняти тип прихильності?
Взагалі, відчуваю багато співчуття до Вашої ситуації, це певне дійсно дуже не просто.
Але навіть з біглого огляду, ситуація залежить не тільки від типу прихильності, проблеми про які Ви пишете - це не проблеми виключно взаємодії.
Контакти з іншими так, але ще й довіра до світу, самоцінність, самооцінка, соціальна тривога, страх та невдоволенність, страх покинутості і відкинутості. І це все дуже не просто, тут необхідна глибока, різнопланова робота з терапевтом

Доброго дня. Згодна з колегою вище, і цікавить на основі чого такі судження? Якщо у Вас вже була робота із терапевтом який власне про це і заявив, то можливо варто продовжити роботу, якщо Вам складно з цим.

І в цьому необхідна Ваша спільна робота з батьками, адже по віку вказаному, нажаль, самостійно звертатись до психолога та вирішувати це, Ви не можете( Чи можете Ви говорити про свій стан та переживання з батьками?

Якщо жоден з варіантів не доступний, для кращого розуміння та можливо мікрорегуляції свого стану - пошукайте літературу, яка зможе допомогти у проясненні та регуляції стану.

Доброго дня.
Ревнощі це завжди тільки проблема тих, хто їх відчуває. І щоб нормалізувати їх, потрібно працювати над собою.
Так само як і з страхом, про який Ви говорите. Нажаль, ці явища насправді не залежать від поведінки партнера.
Це варто пропрацьовувати у індивідуальній терапії

Здравствуйте. Сочувствую Вашим переживания и что Вам пришлось пережить много тяжелых и неприятных ситуаций.
И хочется сразу сказать, что очень жестоко говорить о себе так, как Вы говорит: про портить все, вину в себе, что Вы не заслуживаете счастья. В конфликтах правда виноваты оба партнера, но степень и тип этой вины разные. И я говорю только о конфликтах которые словесные и возникают по поводу чего-то.
А то, что Вы терпите в свою сторону - не конфликт, а психологическое насилие. И Вашей вины тут нет!

По поводу же решения...сложно понять динамику всех Ваших отношений через эти сообщения.
Но чего Вы бы хотели? Улучшить их? "Улучшить" партнера? Или помочь в обрывании этих отношений?

Доброго дня.

Напевне, Вам дуже важко справлятись з цими переживаннями. І хотілось би якось полегшити чи допомогти Вам з цим, але в такому форматі - не уявляю це можливим.

Ви вже наважились звернутись тут за підтримкю і допомогою, і якщо у Вас є на це ресурси і сили, краще опрацьовувати це індивідуально з терапевтом.
На кожен з пунктів можна декілька листів написати, але наскільки це ефективно.
Бажаю Вам сил і наснаги!

Доброго дня.
Знаєте, чую про Ваші хвилювання тут, але хочеться все таки внести трішки прояснення.

«він втомлений,постійно на роботі,сексу уникає.Але на порно час є»; - мастурбація і повноцінний секс потребують різних сил. Ви самі кажете, що помічаєте сильну втому хлопця - і зниження сексуального бажання - нормальний наслідок виснаження. КРім того, на це впливає ще безліч факторів. МОжливо поцікавтесь, чи достатньо від відпочиває, чи все в нього добре, як його стан?

«Але на порно час є»; - іноді, особливо для чоловіків, мастурбація не пов'язана із бажанням саме сексу, вона може мати нав*язливий характер звички - для зняття напруги, для розслаблення в тому числі. І це не означає, що Ви йому не подобаєтесь чи він не хоче Вас.

«,чи може це бути посилом на те що я йому вже не подобаюсь.»; - запитайте у нього. Це вірніша відповідь буде.

Взагалі, описане мною вище може і не відповідати реальності Вашого хлопця, оскільки це більш загальні речі, які часто спостерігаються на практиці. Але можна і їх перевірити. Якщо є інша причина, краще намагатись спокійно її дізнатись у хлопця. Відверто і без осуду, за те як він поводиться зараз

Доброго дня. Власне, а яке у Вас питання для вирішення?
Чому хлопець так робить? Як зменшити вплив цього на стосунки? Чи можливо інше?

«він це засуджує не тому що йому не подобається, а просто аби мене засудити»;
А як Ви це визначили? Хлопець сам зізнався, що хоче принизити Вас і осуджує ?

Це проявляється тільки коли Ви чимось ділитесь? Чи відчуваєте осуд від нього і в інші моменти? Чи можливо спостерігаєте якісь ще негативні реакції у Вашу сторону?

Доброго дня.
Співчуваю Вашому стану, депресія і нервові зриви це дуже серйозно і не просто, тому краще пропарцьовувати ці проблеми із спеціалістом індивідуально.

Але якщо хочете отримати тут допомогу, то можете розказати більше?

- Як довго у Вас стан, що називаєте депресією? Який він?
- "Проблеми з чоловіком" - що маєте на увазі? В яких сферах? В чому відчуваєте себе залежною від нього?
- Гнів, про який пишете - на кого чи на що? Що з ним не так для Вас?
- Нервові зриви - як давно? Як проходять? Тільки за дитину? Що спонукає Вас до такої реакції?

Це мінімум питань які виникають, але прийнамні дозволять побачити Вашу ситуацію

Доброго дня. Скажіть, чи прослідковували такий негатив у сина до всіх домашніх завдань чи можливо якісь окремі предмети? Чи питали у нього, чому не хоче виконувати? Можливо є якісь проблеми у школі, з однокласниками чи вчителями? Це теж зачасту впливає на ставлення дітей такого віку до д/з.

Також, хочу зауважити, що попри Ваш хороший мотив, сидіння та такий контроль над виконанням можуть тільки викликати у сина більше напруги і відторгнення, що може погіршити не тільки справу із домашнім завданням і навчанням, але і стосунки з Вами.

З приводу мотивації, це правильний ніби підхід, як і прогулянки, але чи впевнені Ви, що це для Вашого сина виглядає як мотивація, а не шантаж?

І з приводу криків, розумію, що так виливається Ваш відчай та бажання зробити для нього як краще, але в такому віці дитина не здатна провести ці паралелі та послідовності, тому для нього Ваш крик - це просто крик. Негативний та важкий.
Можливо спробуйте пояснити йому, чому Ви саме так переймаєтесь його д/з і ще те, навіщо робити домашні завдання. Пояснити саме причину і необхідність для нього, а не просто те що це "треба".

Здравствуйте. Действительно сложно только по этим словам определить.

Такую реакцию наблюдали у себя впервые? Или была похожая но на другие вещи?

И опять же, отвращение - на что оно было похоже?
Какое у Вас раньше было отношение к деньгам, финансам?

«Співмешканець говорить,що знає як погано до нього налаштована сімя колишньої,хоча рік назад колишня виставляла фото з ним та дітьми.Я так розумію,що він не розірвав стосунки з колишньою і на даний час просто боїться розлучатися,бо колиишня мабуть насправді і не колишня»;

Так, Ваші такі здогадки не варто виключати.
Але цікаво ще - ну, буде скандал і що? При розлученні часто бувають проблеми з поділом майна. Хіба він не знав цього раніше? Чи може для нього насправді скандал про щось інше? Дружина образиться? Її сім*я образиться? Чому його це хвилює?
Звісно всі ці розбирательства не дуже приємні, але якщо за цим стоїть щось важлве для нас, то ми на ці труднощі йдемо. Ви самі писали про розлучення, тому думаю якісь труднощі прежили і самі.

Тому якщо він не готовий на "скандал" і складнощі, Ви маєте запитати себе - чи готові Ви залишати все як є? Чи цього для Вас достатньо?

Доброго дня) Правду кажучи, важливо було б задати ці питання власне цьому чоловіку. Якщо задавали, то наскільки прямі відповіді Ви отримали?
Якщо говорити прямо, то коли людина тривалий час не робить те, що начеб-то хоче - скоріше всього вона не хоче. Це небажання може бути пов'язане з різними причинами, але так чи інакше НЕбажанням і залишається.
Варто провести відверту розмову з чоловіком, бо відповіді Ви тільки від нього отримаєте.

Здравствуйте)

Сложно сказать однозначно что-то по поводу Ваших отношений с парнями, не анализируя каким образом это общение происходит? Как выглядит и строится? Возможно, Вы находитесь в окружении которое не совсем соответствует Вам, ни по взглядам и принципам, ни банально по возрасту.

В связи с этим хочется уточнить - а какую помощь Вы хотите получить? Понять почему так складываются отношения? Или больше разобраться с состоянием, которое к сожалению, у Вас проявляется?
То что Ваши друзья называют паничными атаками - что именно с Вами происходит? Как это ощущается? Какие мысли и чувства одолевают в таком состоянии?

Хорошо, что у Вас есть люди которые поддерживают и помогают Вам. Но так же из текста есть впечатление, что еще одной темой важной для Вас есть отношения с родителями. Так ли это? Если да, то что тут Вы хотели бы получить здесь?

«фух, як все складно) просто мабуть хочу знайти полегшення від зустрічей з нею і тому шукаю можливі варіанти.....То як порадите правильно поступити?»;

Трохи складно, так) Тоді основне спробуйте зрозуміти, проговорити для себе, розібратись - а що саме Ви відчуваєте при зустрічах? Не коли думаєте про неї і дратуєтесь чи заздрите, а саме при зустрічі? Теж роздратування? Чи незручність? Чи напругу, що про особливість Ваших стосунків дізнаються? І від цього почуття вже відштовхуватись.

Крім того, як непогана практика - дійсно вираження цього. Ви писали, що вже висказувал їй все - але маю підозри, що якщо інтенсивність відчуттів не змінилась - певне висказали не все. Ви можете виписати їх, не плануючи їй відправляти. Але тут треба бути максимально щирим перед собою.
ТОбто починаєте просто писати - "коли бачу тебе то починаю злитись і т.д., і тому що, і т.п." супровідні думки теж, і важливо продовжувати, навіть якщо повторюєтесь до моменту появи відчуття - "фуух")

І, по правді, Ваша необхідність чи бажання бути коректною, ввічливою і т.д., може ускладнбвати цей "відпущення". Можливо трішки прояву їй цього, допоможе. Мова йде, про можливі фрази, які не посолоджені ввічиливістю.

Крім того,якщо поки що зустрічі викликають складність - не завадить їх обмежити. Можливо і сказати про це прямою мовою.

Доброго дня. Перш за все, хотіла б відмітити, що Ваш крок у спробі пробачення - дуже не простий але при цьому екологічний стосовно Вас же. На нього не просто налаштуватись і визнати)

Проте, хочу зауважити, а Ваші слова про "спокійно бачити і не реагувати" - як саме Ви це уявляєте для себе? Адже попри однозначну цілющість та полегшення від пробачення яке можна отримати, пробачити НЕ дорівнює мати хороші чи "спокійні" стосунки. І тут важливо не навішувати на себе, можливо, нереалістичних уявлень про подальші відносини.

Адже попри все, негатив який Ви відчуваєте - це Ваші почуття, які мають місце, які виправдані та необхідні. Питання тільки в тому, чи весь негатив який Ви відчуваєте стосується дійсно тільки коханки?

Також цінно було б прояснити - а спокійно на неї реагувати, бути коректною, як Ви виразились, для чого? І для кого?
І на останок, хотілось б зауважити, що у Вас великі внутрішні ресурси, якщо переживання зради пройшло так як Ви описували, адже це дуже складний процес. І неможливість відпустити це, пробачити та забути про коханку, яка буде зявлятись у житті, може бути повязано із незакінченим проживанням подружньої кризи. Як думаєте, може?