Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Тобто, по суті, Ви, певне, шукаєте прототип такого собі батька? Ви пишете, що дуже м'які і довірливі...Чи не є це бажанням отримати ті почуття, які недоотримали від батьків? Але ж чоловіки дати такі стосунки не може... І те, що він надміру ревнивий, як на мене, може бути лише відзеркаленням Вашої внутрішньої потреби надміру шукати те, чого не мали в дитинстві... Адже чим сильніше жінка довіряє чоловіку, ідеалізує його, тим швидше він несвідомо починає її відштовхувати ревнощами... І ще. Ви пишете, що перші стосунки з'їла рутина.... По фаткту, не захотіли спокійне життя, Вам дали от таке, повне емоцій... І ще... То Ви пишете, що "Я хотела быть с этим человеком. Нет, до сих пор хочу, но вот такое поведение очень сильно отталкивает. Я боюсь что он бросит опять, и это будет еще больнее...". А потім "МЧ относился ко мне очень нежно и бережно, говорил что я его понимаю как никто и нам было очень комфортно друг с другом. Есть один весомый минус это ревность. Из-за этого мы часто ссорились, он выдумывал жуткие истории на ровном месте, но в результате сам потом просил прощение..." Як на мене, Вам найперше загалом потрібно розібратися, а чого хочете Ви? Яких стосунків? Та і самі стосунки влаштовують Вас такі як вже є?

Доброго дня! Як на мене, Ваш чоловік дав Вам дуже конкретну відповідь для чого йому Ви потрібні "Он меня просто выбесил когда опять начал говорить как ему тяжело без секса...". А розриває стоунки, бо Вам хочеться стосунків, а не просто інтиму... А він не збирається за Вас брати відповідальність на себе... Інша справа, чому Ви так довго дозволяєте до себе так ставитися? Яким було Ваше дитинство? Як до вас ставилися батьки?

У кожного організму свій ресурс... Але він не безкінечний... Власне, кожна людина має вибір: або жити власним досвідом. або вчитися чути...

Є поняття "визрівання" проблеми... Коли дитина маленька, у неї немає ресурсів, щоб впоратися з якоюсь ситуацією... І тоді сама проблема іде глибоко у підсвідомість, утворюючи блок чи травму, яка перешкоджає подальшому розвитку людини... Окрім того, несвідомо починає впливати на життя як певна установка чи поведінкова модель... І так триває до тих пір, поки ми не втомлюємося жити у певних емоційних та поведінкових рамках... І як тільки з'являється почуття, що хочеться швидше все змінити, приходить найкращий момент для внутрішніх трансформацій... І тут уже буде залежати від самої людини, її готовності змінюватися та професіоналізму психолога... Окрім того, розумію Ваше бажання спілкуватися очно з професіоналом, адже, швидше за все, Ви потребуєте ще і енергетичної підтримки... Але у цьому сенсі, як на мене, у вас недостатньо знань, щодо того, як загалом спрацьовує механізм спілкування та терапії... Якщо "іде контакт", він встановлюється незалежно від формату зустрічей і так само, незалежно від формату зустрічей, підключається емпатія та діють самі методики роботи з підсвідомістю під час роботи... Тому я б не радила так сильно "застрягати" тільки на моменті формату... Краще шукайте по манері відповідати на питання та суті самих відповідей...

Справа в тому, що спершу ситуація повинна "розв'язати" на внутрішньому рівні... Тобто, до тих пір, поки не підуть кардинальні зміни в Вас самій, чоловік буде реагувати так як і раніше... Адже ми реагуємо не стільки на зовнішні дії один одного, скільки на внутрішній стан близької людини... А у Вас в середині, як на мене, дуже багато накопичилося такого, з чим терміново потрібно розбиратися... І не вихід абсолютно пробувати себе відволікати думками, що без чоловіка Вам легше... Можливо і легше на якийсь час... Але ж все не так просто як здається - між чоловіком та дружиною утворюються невидимі оком зв'язки... І ці самі ниточки тримають міцніше за кайдани та канати... Розумію, що з фінансами не дуже, але... Є певні життєві пріоритети, які потрібно вміти правильно обирати Я б Вам все ж порадила хоча б декілька індивідуальних зустрічей, щоб розуміти як саме потрібно над собою працювати... Просте читання літератури у таких критичних ситуаціях мало ефективне, як на мене...

Так, це цілком розумне рішення!

Як на мене, суть проблеми виявлена вже у Ваших словах "Я поменяю отношение к ситуации , допустим. Муж и дальше продолжает гулять , я прощаю , терплю так уходит моя молодость, растёт сын видя ,, пример идеального мужчины и папы ,, . Кому от этого лучше будет ? В его глазах он уже видит прощающую женщину об которую можно вытирать ноги.." У Вас абсолютно неправильне розуміння понять "прощати" і "поменять себя"... "Змінити себе" якраз і означає, що "прощати" не означає "дозволяти об себе витирати ноги", а означає звільнити себе від тих страшних внутрішніх кайданів, які Ви тягнете за собою. А отже, поступово ставати жінкою, яка викликає повагу і має сили впливати на власного чоловіка! Живучи з чоловіком, Ви на стільки втратили себе у стосунках, що стали йому не цікавою... Адже психо-емоційна жінка принижена і виглядає негарно... А потім, коли вже справа дійшла до того, що він на стільки внутрішньо відсторонився від Вас (тому що замучили його своєю залежною "любов'ю"), замість того щоб почати розбиратися у собі, працювати над відновленням почуття власної гідності та самодостатності, просто "втекли" від проблеми і від чоловіка... А по факту, самі віддали його іншій жінці і тепер намагаєтесь забрати батька у свого сина... Розумію, що мої слова можуть бути не дуже приємними, але... На мою думку, як тільки Ви нарешті зрозумієте причину проблеми, сама проблема потроху почне танути... І ще раз Вам кажу, Вашу родину ще можна врятувати...А от намагання "тікати" проблему тільки поглибить...

Також, причина може бути пов'язана із питанням матеріального рівня "потому рожать должны ТОЛЬКО обеспеченные люди...". Який фінансовий стан був у батьків, коли Ви народилися? Який фінансовий стан був у бабусі?

Доброго дня! Певне, Вам вирішувати як і що робити в подальшому, адже це Ваше життя... Але у відповідь на питання "Если нет постоянного партнёра в сексе , то заниматься самоудовлетворением это же норм?" У кожної людини власні кордони норми... Скажу лише одне: чим більша кількість сексу і мастурбації, тим швидше знижується можливість отримувати задоволення і збільшується потреба частоти таких актів... Тобто, таке собі замкнуте коло... Окрім того, суто сексуальна спрямованість життя в молодому віці знижує можливість соціального та духовного розвитку... А отже, робить чоловіків безвольними та інертними... Тим паче, що у Вас вже прослідковується певна залежність від отримання сексуального задоволення... А залежності не додають людині щастя однозначно...

Доброго дня! У Вас як на мене, всі ознаки депресивного стану. І причина виникнення його, як на мене, заключається у Ваших же словах "Постоянная тревожность.что мужчина уйдёт..." А інтим напряму залежить від психологічного стану жінки... Як давно у Вас такий стан? Звідки такий страх? Цей страх сам по собі чи є якась конкретна причина?

Ответ отредактирован автором 20-01-2022 14:17:52

Доброго дня Ольго! Ви пишете "він кинув гроші на стіл і сказав, щоб я взяла і оплатила. Я почала посилатись на те що я заплачу за себе сама, і чомусь в цей момент його щось знервувало і він підвищив голос до того, що всі присутні оглянулися а мені стало соромно, ніби я немаю за що купити поїсти..". Як на мене, більш дивним є саме Ваша реакція на те, що хлопець (Ваш хлопець?) хотів заплатити і за себе, і за Вас... Адже для чоловіків в Україні це нормально, пригощати свою дівчину, коли він з нею зустрічається або коли дівчина просто йому подобається... Інша справа, у який спосіб він це зробив "кинув гроші на стіл..." (Але то вже питання того, як Ви дозволяєте до себе ставитися...). Тому стає дуже зрозумілим саме його реакція "його щось знервувало і він підвищив голос до того, що всі присутні оглянулися...". Його обурило, що Ви не захотіли від нього приймати його подарунки... Він міг це оцінити як нехтування ним як чоловіком і презирством до нього... Вам стало соромно від чого? Від того, що він на вас крикнув чи від того, що міг подумати, що Вам немає за що купити їсти?

Ответ отредактирован автором 20-01-2022 14:14:09

Але ж, на скільки я зрозуміла, на момент незапланованої вагітності, Ви вже негативно ставилися до дітей та вагітних жінок? Тобто, Ваша вагітність та аборт могла підсилити програму, але не створити її... Ви впевнені, що Вам батьки говорили щодо цього завжди правду? Щось повинне бути пов'язане з дітьми та вагітними жінками обов'язково... Я б Вам порадила індивідуальну зустріч з психологом і, як варіант, зробити сімейну розстановку саме на це питання... Зараз такі зустрічі ефективно проводяться і в онлайн-режимі, що полегшує сам організаційний процес... У всякому випадку, спробувати розібратися у природі виникненні такої потужної агресії... Тим паче, що Ви самі підсвідомо відчуваєте усю руйнівну силу таких почуттів...

Доброго дня Victor! Як на мене, Ви правильно дали оцінку тому що відбувається "Мысль о том что секс - это что-то необходимое исходит из общества - ну вы понимаете, друзья иногда подывают эту тему ну или в интернете случайно натыкаешься на разговор о сексе". Саме суспільна "мода" дуже сильно впливає на дії багатьох людей. Адже ще не так давно вважалося, що сексуальні стосунки мають місце бути лише в шлюбі, а сама тема не звучала відкрито. ( І незважаючи на це, були так само щасливі люди у плані особистого життя і так само - не дуже щасливі... Так само народжувалися та виховувалися діти і т.д). Окрім того, є певні природні закони розвитку чоловіка та жінки... Так, наприклад, для чоловіка корисно спершу розвитися фізично та соціально - як це відбувається з Вами, а вже потім - мати регулярні сексуальні стосунки... Тому що надмірні інтимні стосунки відбирають ті сили, які повинні іти на загальний розвиток... А це вже закони руху енергій... Інша справа, що "отсутсвие было из-за моей неуверенности на тот момент, боялся предложить и получить отказ (были мысли что после отказа девушка подумает что-то не то и не захочется продолжать). Сейчас небольшой шлейф этого чувства есть до сих пор, однако он уже нет так сильно выражен...". Привертають до себе увагу слова "боялся получить отказ..."... Поки що страх бути відторгнутим не сильно впливав на Ваше життя, але... я б Вам порадила саме з цим питанням індивідуально зустрітися з психологом, тим паче що ефективні так само зустрічі і в онлайн-режимі... Адже ніхто не знає, як цей "шлейф" може розкритися в подальшому... То краще розібратися раніше, тим паче, що Ви вже зачепили цю тему... А випадковостей, на мою думку, не буває...

Доброго дня! Як на мене, Ви абсолютно правильно зробили, що відмовили чоловіку, який відверто хотів Вами скористатися... А от те, що його байдужа відповідь так Вас "зачепила" дуже насторожує... Ви виявилися зовсім не готові до того, що до Вас поставилися за принципом: не хочеш, то і не потрібно... Як до Вас ставилися в дитинстві батьки? Які стосунки з батьком?

Дякую за відвертість... На якому місяці вагітності був аборт і як мами чи бабусі з цим були справи? Тому що я все більше схиляюсь до того, що у Вас "запущена" родова програма... Ваша більш детальна відповідь буде залежати від того, чого насправді Ви прагнете... Адже намагання розібратися може бути не дуже приємним і може на перших етапах викликати певні негативні почуття...