Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Добрый день! вы пишете "Для него секс - важная часть отношений, а не просто способ получить удовольствие. Я будто отнимаю у него что-то очень важное". И это действительно так бывает тогда, когда мужчина неосознанно пытается дополдучить недостающую энергию счастья и любви через физичисккую близость... То, что Вам стало много секса вполне понятно и нормально. Ведь отношения не строятся только на интиме. И Вы это чувствуете, потому что женщины быстрее перестариавются и интуитивно понимают важные вещи. Но это не означает, что не надо стараться менять отношения в целом, ведь вы любите друг друга, просто Ваш муж пока любит вот таким, более физиологическим способом. Поэтому одними разговорами Ваш вопрос не решить. Потому что он уже касается мировоззренческой сферы отношений... Я бы Вам советовала взять несколько индивидуальных консультаций у психолога, это эффективно в том числе и онлайн... Мужчина всегда реагирует не столько на внешность женщины, сколько на ее внутренне состояние. Потому что от женщины хочет получать энергию счастья и любви... И чем более энергетично истощена женщина, тем чаще ему будет необходим "допинг" в виде секса... То есть, принцип таков, можно быть вместе один раз и полностью насытиться, а можно бесконечное число раз и ставаться голодным...

Доброго дня! Як на мене, події з сусідами лише вісвітили якусь більш глибоку внутрішню проблему, на яку Ви раніше не звертали просто уваги. Окрім того, відчувається, що Ви психо-еоційно виснажені. І те, що Ви тепер "Только я стала очень навязчивой со своими проявлениями любви. Хожу за мужем и сыном и говорю, что люблю. Потеряла интерес к жизни, не хочу делать начавшийся, но так и не закончившийся ремонт, наряжать ёлку..." говорить швидше за все про те, що Ви такою "липучістю" намагаєтеся "добрати" недостаючої енергії щастя та любові, яку втратили у боротьбі з сусідами... Але це не дуже гарна ідея, адже близькі люди також можуть втомитися від усього... І що тоді? Я б Вам радила звернутися індивідуально на консультацію до психолога, тим паче що це можна дуже ефективно зробити зараз онлайн... У Вас, як на мене, встановився дуже потужний психо-емоійний зв'язок із сусідами. І через таку прив'язку, Ви всі сили несвідомо віддаєте їм, окрім того, почали "підвампірювати" і своїх рідних... Я б не радила залишати все за принципом " якось мине", бо у Вас амотужки просто немає сили вийти з такої залежності і тягнете за собою близьких людей...

Доброго дня Tamara! Для того щоб дати більш конкретну відповідь на Ваше запитання, потрібно більше знати про проблеми між Вами та Вашими батьками... У іншому випадку можна лише висловити свої припущення. Можливо питання з іменами стосується того, що між Вами та Вашими рідними були стосунки, де ви помінялися ролями... І Ви відчуваєте тепер себе у ролі дорослої людини, а батьків - у ролі підопічних, можливо, своїх дітей... Якщо це питання Вас дійсно турбує, я б Вам радила індивідуальну консультацію з психологом, у тому числі, можна і онлайн...

Доброго дня! Батьки та діти - одне ціле навіть, якщо батьки у розлученні. Ви пишете, що стосунки з чоловіком були токсичними... На скільки я зрозуміла, Ви з чоловіком розлучилися? Справа в тому, що розлучення не дає вирішення більш глибинної внутрішньої проблеми, якщо вона не була належним чином пропрацьована. Судячи з того, що відбувається з Вашим сином, невирішена проблема з чоловіком тепер автоматично перейшла на стосунки з сином... Так працює закон життя, подобається нам це чи ні... Кожна маленька дитина підсвідомо сприймає себе як продовження мами та тата, це такий собі базис, основа... І якщо мама не сприймає батька своєї дитини, іде його відторгнення, автоматично і дитина сприймає себе відторгнутою, неприйнятою... при чому це іде на рівні рефлексів... У таких випадках жодні зовні правильні дії просто не спрацьовують, тому що дитина "сканує" маму і реагує на її внутрішні почуття не тільки до себе, але і до свого батька... Тому що жінка, ображаючись на свого чоловіка, маючи до нього певний негатив, так само трнаслює його несвідомо і на свого сина... Адже син - це також проекція чоловіка... Як склалися стосунки між Вашими батьками? У якій родині росли Ви самі? Бо зачасти спрацьовують вже навіть не особистісні проблеми, а цілі родові сценарії...

Ответ отредактирован автором 21-12-2021 09:45:42

Добрый день Екатерина! Как правило, большинство зависимых людей считают, что проблемы нет... Но в данном случае, проблема, как мне кажется, касается в том числе и Вас, потому что это раздражает и мешает жить счастливо. И значение имеет не только возраст обьектов мастурбации, но и сам процесс... Как правило, такие проблемы начинаются тогда, когда семья "увязает" в быте и не имеет каких то высоких целей и совместных интересов, помогающих развиваться... Ваш муж вряд ли пойдет к психологу с этим вопросом. Поэтому, если хотите помочь и ему и себе, в первую очередь, я бы Вам советовала несколько индивидуальных встреч с психологом, чтобы разобраться в своих чувствах и в том, что на самом деле происходит с вашей семьей... Тем более, что это можно сделать онлайн...

Дякую за доповнення. ну що ж, мої припущення виявилися абсолютно вірними. "Папа всегда и во всем помогает маме. Мама больше управляет, всегда все должно быть как она хочет". Ваша мама своє керуюче бачення стосунків спробувала перенести і на Вашого чоловіка. Але він - не Ваш батько. І от та сама агресія, яка стала проявлятися у нетверезому стані, є ніщо інше, як підсвідоме природнє бажання чоловіка відстояти свої чоловічі пріорітети та право бути у родині головним... Якщо Ви дійсно хочете добра своїй родині, як на мене, Вам потрібно дуже уважно переглянути і свої стосунки з мамою. Адже от та роль такої собі жертви посеред двох вогнів, то ніщо інше, як також відлуння достатньо авторитарного стилю спілкування Вашої мами.. Розберетеся у собі, знайдете і правильний спосіб допомогти своїм рідним. Адже всі в родині "дзеркалять" один одного. Іншого шляху я не бачу. хіба що Ваша мама сама звернеться до психологів. Я не виправдовує пиятику чоловіка та його манеру спілкування, ні в якому разі! Але, перепрошую, у даній ситуації Ваш чоловік лише реагував на внутрішній стан та дії Вашої мами.

Ви пишете "Я над ним не трясусь, у него полно свободы, он может делать что хочет, взрослый же мальчик))". Це з одного боку. А з іншого - "Я долго не решалась заговорить на эту тему. Но потом всё же спросила напрямую где же он был?" Тобто, у чоловіка абсолютно немає ніяких стримуючих факторів по відношенню до Вас і на скільки я зрозуміла, так склалося не сьогодні між вами. Коли чоловік так себе поводить, це може говорити про те, що він не поважає Вас. Отже, у якийсь певний момент саме Ви дозволили йому до себе так ставитися... Якщо жінка самодостатня, чоловіку навіть на думку не спаде відноситися до неї як до своєї служниці... І друге. Виховувати - означає вміти правильно себе поводити у складних ситуаціях. Але спершу, у дружини повинні бути напрацьовані важелі впливу, коли чоловік просто не зможе нехтувати її інтересами... Якими цінностями живе Ваша родина? Що спільного окрім побуту та сексу вас об'єднує?

Доброго дня! не хочу повторюватися, адже колеги сказали дуже багато правильних речей. Додам тільки, що якось так сталося, що Ви самі себе поставили в залежне положення по відношенню до чоловіка. Адже до нас ставляться лише так, як ми дозволяємо до себе ставитися... Складається враження, що не чоловік перед Вами завинив, а Ви самі винна перед ним... І як на мене, саме в цьому суть Вашої проблеми... Звідки у вас така жертовність та тяга до ролі жертви? Чому Ви весь час виступаєте у ролі того, хто просить? Як на мене, причина може бути у надмірній психо-емоційній залежності від чоловіка, а секс - це лише верхівка "айсбергу".. Яким було у Вас дитинство? Які стосунки між Вашими батьками?

Доброго дня! Перечитала Ваші коментарі та доповнення декілька разів.. Ви пишете "Подскажите, пожалуйста, как вывести человека на чистую воду? Мне очень важна эта правда..." Виникає перше питання.. Для чого Вам потрібно знати правду? чи готові Ви її почути? і що з нею станете робити, якщо вона не така, як би Вам хотілося? - це перше. І друге. Ви- чудова дружина: турботлива, гарна господарка, любляча... Але чи вмієте Ви свого чоловіка виховувати? Чи маєте почуття власної гідності? Як на мене, складається враження, що Ви дуже психо-емоційно залежите від нього і саме це найбільше змушує чоловіка "тікати" з дому... Адже залежна людина стає приниженою та негарною... Як до Вас ставилися батьки в дитинстві?

Добрый день Таня! А почему бы Вам не предложить ему приехать к Вам в Ваш город для более серьезного знакомства? Вы забронируете ему номер в отеле, который он сам оплатит. Вы будете на своей территории и независимы от него... Вам не надо будет ему готовить, если Вы этого не захотите... Вам решать, но мужчина, который предлагает мало знакомой даме самой покупать билет, жить в одном номере и ему готовить, явно собирается ее использовать... Или Вы считаете, что обойдется без интима? если вы так привязались только беседуя онлайн, тогда как Вас может к человеку привязать близкое общение? Он Вам уже сделал предложение? Или Вас устраивает только отдых? Тогда разговоры о серьезности отпадают сами собой...

Добрый день! Отношения мужа и жены всегдаочень индивидуальны. Поэтому только Вы сами можете определиться со своим восприятием того, что говорит или делает муж. Ведь у каждого человека свое личное видение счастья и измены... Очень часто бывает так, что наше восприятие не соответствует действительности и наоборот... Ведь мы все воспринимаем окружающих через призму своего мировоззрения и личного опыта... Скажите, когда вы выходили замуж, вы считали своего мужа единственным на всю жизнь или были мысли, что могли бы найти и получше?

Доброго дня Михаил! Ви пишете "Бесит то что у меня нет своего места в доме, не могу себя ничем занять так как именно в это время всем от меня что то нужно". Дуже схоже на таке собі відоме прислів'я: "Дайте води напитися, бо дуже хочеться їсти і нема де переночувати..." Тобто, Вам просто некомфортно, а причину знайти не можете... Я б Вам радила індивідуально звернутися до психолога... Адже Ви пишете, що любите своїх батьків... Тоді, швидше за все, теперішній стан може бути пов'язаний з чимось зовсім іншим, про що Ви вже ніби і не пам'ятаєте, але от та сама внутрішня проблема, невдоволення, проривається назовні неконтрольованою агресією... Ви завжди так себе почуваєте у домі батьків?

Добрый день Оля! Очень сложно что то конкретное сказать о том, что описывается очень обтекаемо. Но, учитывая, что Вы пишете "и так со всеми людьми, которые мне нравятся. постоянно делают что-то не то, что-то очень неприятное и я сразу теряю интерес, так как множество действий таких для меня неприемлемо. это нормально ? должна ли я ждать, пока человек поменяется ? может это со мной что-то не так?", то есть в отношениях прослеживается некая системность... А когда есть системность, говорить о случайности однозначно не приходится. Кроме того, если нам что то не нравится в людях, изменить этих людей не в наших силах, разве они захотят меняться сами... Но мы можем пытаться понять себя и менять тоже себя таким образом, чтобы вокруг нас стали появляться те, которые больше нам подходят... Вы пишете, что люди не соответствуют Вашим ожиданиям и как только Вы это понимаете, сразу пропадает к ним интерес. Эти люди - мужчины? Или женщины-подруги?

Як мінімум, візьміть за звичку гуляти хвилин по 15 увечері перед сном... Пийте на ніч склянку теплого молока з медом і не дивіться новина та фільми, які збуджують психіку...

Дякую за доповнення!Ви пишете "Но обиду которую затаил муж переросла в прямую агрессию. Я понимаю, что и мама не права...." Тобто, те що зараз відбувається є лише наслідком попереднього втручання у Вашу родину? На превеликий жаль, такі проблеми одними порадами вирішити неможливо... Якщо одна близька людина висловлює агресивність по відношенню до іншої, тоді та, інша людина, внутрішньо має також певний обсяг негативних почуттів. При чому - агресивність може мати вигляд страху, образи, презирства, неприйняття, зверхності і т.д. Які стосунки між батьками? Хто в їх парі керує процесами?