Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Знаєте, справа в тому, що "потрібно так робити", однозначно не означає, що саме так і потрібно робити... Знаєте, намагання заспокоїти себе тим, що він же не зраджує - це такий собі самообман, як на мене... Адже чоловік, коли втрачає сім'я стає дуже слабким у першу чергу психологічно, особливо якщо це робиться штучно... Перепрошую, але як живуть монахи? Чи люди, які займаються духовними практиками? Є такий вид психологічної допомоги як індивідуальна консультація в парі, щоб Ви разом із спеціалістом обсудили цю тему та знайшли вихід, який задовільнить Вас двох... Ответ отредактирован автором 27-04-2021 18:08:07

Ответ отредактирован автором 27-04-2021 18:12:15

Дякую, що ділитеся своїми болючими почуттями... Мені здається, що гнів та роздратування на чоловіка - це зовнішнє. Насправді, як мені здається, є дуже глибинна образа на себе, своє життя, на свою долю... З досвіду знаю, що такі почуття мають надзвичайно руйнівну природу. Тому з ними обов'язково потрібно працювати окремо, щоб не "загнати" штучно на рівень підсвідомості....

Доброго дня Анно! Знаєте, а Ви вже самі дали відповідь на своє запитання: "Ніби проміняв мене на нього. І тут не важливо на що, чи це порно чи це онлайн чат чи це взагалі інша дівчина". Як на мене, Ви інтуїтивно відчуваєте, що далі якщо так піде, може початися руйнація його як особистості... Адже, людина, яка не вміє стримувати свої інстинкти, з часом починає деградувати до тваринного рівня... Людські відносини, насамперед, створені для близьких душевних стосунків, для взаємопідтримки, для створення гармонічної родини, народження дітей... Не вірте нікому, коли говорять, що так роблять всі... Так, можливо і роблять через свою слабкість та недосконалість, але не ображаючи гідності близької людини, коханої жінки... жіноча природа дуже слабка, тому дівчатам здається, що потрібно робити все, на чому наполягає чоловік, щоб його улестити... Але то омана! Чоловіки, насамперед, поважають тих жінок, які мають душевну чистоту, а отже мають власну гідність... У Вашій ситуації важко говорити щось конкретне, бо Вам самій ще не так давно подобалося робити теж саме... І не так багато інформації, щоб давати якісь поради... Але розібратися зі своїми почуттями просто необхідно, щоб чітко усвідомлювати на що Ви здатні піти, а чого категорично душа не прийме...

Зачасти депресивні стани "ідуть в ногу" із порушеннями постави", бо хребет - це величезна кількість нервових закінчень, які неправильною поставою можуть блокуватися та перетискатися... Але, як на мене, людський організм не можна поділяти категорично на фізичну складову, психічну складову, емоційну складову... - бо це живий організм, у якому абсолютно все взаємопов'язане... Отже, у Вас були закладені генетично передумови виникнення депресій ... І якщо говорити про "глибше" та Вашу спину, як на мене знову ж таки, Вам потрібен гарний фізіотерапевт... Так, фізіотерапевт може допомогти зняти затиски у спині, але він не допоможе розібратися у причинах Ваших невдалих стосунків та Вашого ставлення до життя в цілому... Тож, вирішувати Вам, що робити у першу чергу ... Чи може поєднати роботу психолога та іншого спеціаліста...

Простите, но Вам надо решить, чего Вы хотите... Судя по ответу, советы психолога Вам не нужны... Может Вам лучше обратиться к адвокату?

Доброго дня! Думаю, що Ви дуже правильно оцінюєте стосунки з чоловіком і з тим хлопцем говорячи про зустрічі як про "интрижки"... Все, що не збулося, завжди дурманить чимось романтичним та втаємниченим... І все б було нічого, якби наші думки не мали властивості інколи матеріалізуватися... Якщо дружина задивляється на інших чоловіків, підсвідомо вона не вважає свій шлюб остаточним, а це дуже небезпечно, повірте! Бо саме жінка відповідає за міцність родини. Для того, щоб чоловік почав зраджувати, дружині достатньо тільки почати на когось задивлятися... Ви цього хочете? Вам, як на мою думку, просто не вистачає знань про те, для чого потрібна родина та що її робить міцною і щасливою...

Доброго дня! У мене питання до Вас... Якщо Вас почне хтось змушувати щось робити, навіть дуже правильні речі, яка буде Ваша реакція? І друге питання: хто у родині Ваших батьків головний? Мама? Це мамі потрібні "конференції" щодо протікання Вашого сімейного життя? То з ким Ви весь час "воюєте"? З дружиною чи з мамою, від якої ніяк не відокремитеся психологічно? Задайте собі питання: що для Вас важливіше: Ваші амбіції чи існування загалом Вашої родини? Уже те, що Ви звернулися до психологів за порадою, свідчить про Вашу прогресивність, то вже не зупиняйтеся, розберіться із ситуацією до кінця та збережіть родину...

Доброго дня! Прийміть щирі співчуття, адже Ви втратили дитину... У Вас постравматичний стан, який ускладнюється важким перебігом медичного втучання у Ваш організм, що також впливає на психо-емоційний стан... У такому стані як зараз, краще загалом не приймати ніяких рішень... Я б Вам радила поїхати кудись, де незнайомі люди одній, нехай навіть на декілька днів, на тиждень, щоб оговтатися, побути насамоті, просто "випасти" із атмосфери горя...Відсторонитися хоча б трошки! І ще,.. Чому ви звинувачуєте себе? Адже у цьому світі є багато такого, що від нас не залежить... Не можна перебирати на себе роль Господа Бога, бо ми просто живі люди... Якщо ж не вдасться самій оговтатися, краще таку травму проживати разом із досвідченим емпатійним психологом, щоб швидше повернутися до щасливого життя...На яке Ви маєте повне право!

Доброго дня! Ви правильно робите, що боїтеся робити аборт! Бо це звичайнісіньке вбивство! Інша справа, чому маючи трьох дітей, Ви не користуєтеся контрацептивами з чоловіком? І ще, знаєте як говорять? Коли Бог дає дитинку, він дає і на дитинку! Дитина знаходиться під захистом Всесвіту, тому годуючи трьох дітей, абсолютно впевнена, що прогодуєте і четвертого! Тоді як аборт може мати дуже важкі наслідки як для Вас, так і для всієї родини вцілому! Певне, Вам вирішувати, бо це Ваше життя, але якщо б запитали у мене, я б Вам не радила цього робити, однозначно!

Дякую за відповідь! Швидше за все, Ваша проблема родом з дитинства. Коли дівчинку б'ють, у неї може з'явитися комплекс неповноцінності, який притягне "домінуючих" чоловіків, які так само почнуть принижувати... Отже, щоб чоловік від Вас "відчепився", потрібно "перезаписати" дитячі моделі сприйняття світу і зрозуміти, що таке почуття власної гідності... А це самостійно без психолога Ви не зробите, однозначно...

Добрый день! Судя по очень большому письму, Вам хотелось просто выговориться... Как по мне, самая большая проблема - в огромной, практически рабской, привязке к мужу изначально... Так бывает, когда женщина путает мужа с идолом... И то, что происходило, зависело не только от Вашего мужа, но и в большей мере от Вас... Вы его практически развратили своим молчанием и терпеливостью, боясь потерять... А теперь, я считаю, что развод не выход! Потому что он не решит Ваших внутренних проблем, которые со временем перейдут на Ваших детей - так действует закон жизни... Все, с чем родители не справились, передается детям в еще более сложном варианте... Я считаю, что есть возможность сохранить НОРМАЛЬНУЮ семью и оставить мальчикам отца, а для этого Вам надо с психологом разобраться в себе: со всеми обидами, страхами, терпилками, молчанками... Семья - это в первую очередь жена! Мужчина ведет себя так, как ему позволяет его женщина!

Доброго дня! Так, швидше за все, у Вас депресивний стан, який базується на втраті сенсу життя... Бо свій сенс життя Ви вбачали, насамперед, тільки у стосунках з коханою людиною... Ви пишете, що віруюча людина, тому не вчините суїциду і це прекрасно! Та чи дійсно Ви правильно розумієте, що означає бути віруючою людиною,? Як на мене, з цим також є питання... І чи потрібно Вам іти до лікаря? Я б сказала, що не бачу у цьому сенсу, адже Ваша депресія лежить не у площини фізіологічних порушень, а у площини неправильного підходу до життя... Чи зможете Ви справитися з депресивним станом? Так, зможете, коли розберетеся за допомогою досвідченого психолога, чому саме у Вас хронічно не складаються стосунки з чоловіками і навчитеся правильно ставитися до життя...

Я запитала Вас про Вашу родину.. У Вашій сім'ї хтось пив? Які стосунки у тата і мами?

Доброго дня! Як на мене, Ваша проблема - у надзвичайно заниженій самооцінці, відсутності почуття власної гідності та надмірної залежності від чоловіка. Такий "коктейль", як на мою думку, надзвичайно небезпечний саме для Вас! Тому що Ви "скочуєтеся на рівень "рабині", що лежить у ніг свого чоловіка-вассала... Що трапилося у Вашому житті п'ять років тому? З ким Ви спілкувалися, з ким дружили? Тому, що ставлення жінки до себе дуже залежить від її оточення!

Доброго дня! Згодна з попередньою колегою, що у Вас непрожитий стрес розлучення... І, на скільки я зрозуміла, - не прожитий стрес зради чоловіка.. але питання я б поставила трохи по-іншому в індивідуальній роботі з психологом, адже в родині "танго танцюють двоє". Якщо виникла ситуація із зрадою, потрібно, насамперед, шукати причину, чому так сталося! Якщо не зрозуміти цього, старий стереотип поведінки та мислення, що призвів до розпаду родини, можна понести у наступні свої стосунки... Бо ситуації мають здатність повторюватися, якщо ми не винисли зі складної події належні уроки!