Це прикро чути...А так було завжди чи ви почали помічати це нещодавно? І коли зрозуміли що "накипіло" мати таке ставлення в стосунках? Дякую

Доброго вечора Марина! Щиро дякую за таку розгорнуту і детально розповідь. Так сумно читати вашу історію, в ній багато болю.

І хоча це може здатись що це неможливо, все ж ваша проблема має широко розповсюджений характер, багато людей вашого віку стикаються зі схожими проблеми.

Але хороша новина в тому що ті труднощі крізь які ви проходите сьогодні, добре вивчені психологами, а тому мають досить практичні рішення.

Підкажіть будь ласка, чи були спроби самотужки подолати вашу проблему? І якщо так, то які стратегії ви використуваєте?

Дякую!

Добрий вечір Вікторія! Дякую за таку детальну розповідь. Я вірю що вам дійсно складно зараз. У ваших словах чую приреченість і відчуття безвиході. Я вам щиро співчуваю. У вас зараз напрочуд складний період. Проте вихід є. Підкажіть будь ласка, чи намагалися ви вирішити вашу проблему самостійно? Якщо так, то які стратегії використували? Дякую!

Дякую за питання! Тут вас можу зрозуміти. Йти до лікаря завжди некомфортно і часто буває страшно. Але в той же час, це найбільш мудрий варіант, коли виникає питання щодо здоров‘я. У вас це питання виникло. І розглядати похід до лікаря є безпечною опцією.

Нам усім страшно відвідувати стоматолога, але нам варто це робити хоча б раз на пів року для профілактики кар‘єсу. Але чомусь ми ходимо в стомат кабінет коли вже «всьо», зуби болять, терпіти біль неможливо. Так і тут. Якщо ситуація з РХП загостриться, ви будете змушені звертатися до лікаря, але тоді ситуація буде гострою, можливо це погіршить шанси на реалізацію вашої мрії. Наслідки будуть в любому випадку, проте зараз ви ще можете на це вплину позитивно і запобігти небажаному розвитку проблеми.

З приводу чуток…ну тут цитую Буданова «де факти? де цифри?» :)
До чуток варто ставитися скептично і часткою недовіри. Ви можете перевірити цю гіпотезу самостійно.

В інтернеті є безліч анкет спеціалістів сфери харчового здоров‘я. Почитайте про кількох лікарів, їх досвід кар‘єри і регалії: фах, спеціалізація, ВУЗ. Зі списку виберіть 3-4 лікарів і відвідайте їх в рамках «експерименту». Послухайте кожного - правда буде десь посередині.

Дуже добре що ви задаєте питання і цікавитеся. Це великий крок на зустріч до вирішення проблеми.

Не припиняйте вірити в себе!

Успіхів!

Якщо є питання, не соромтесь задавати. Радо відповім.

Давайте подумаємо разом. Якби у вас була дитина, ви б довірили її лікарю чи блогеру? Цікава ваша думка.

Прошу! Якщо у вас є додаткові питання, не соромтесь запитувати. Радо відповім на них.

Успіхів в досяганні вершини моделінга!

Прошу! Якщо у вас є додаткові питання, не соромтесь запитувати. Радо відповім на них.

Успіхів в досяганні вершини моделінга!

Дякую за відповідь! Ти писав що знайомився на вулиці та в застосунках знайомств. Це вже основа. У тебе була стратегія чи скоріше імпровізація?

Буде складно, але такий варіант безумовно є. В першу чергу проконсультуйтесь зі спеціалістом в сфері харчування: гастроентеролог, дієтолог, нутріціолог. Здайте заг. аналіз крові, та зробіть аналіз гормонів. Ці фахівці допоможуть вам організувати належний підхід та дієту, і вашу мрію можна реалізувати. Щодо питань дисципліни, думок і поведінки, пройдіть терапію з практичним психологом, який допоможе вам розробити техніки захисту від харчових зривів, а також навчить методам релаксації щоб знизити стрес для нервової системи.

Пам‘ятайте, ви не перша людина з такою мрією. Є безліч прикладів людей які чудово реалізували себе в сфері моделінгу і у них все вдалося. Значить і вам вдасться. А нехтування харчування, відсутність дисципліни дуже швидко відіб‘ються на вашому здоров‘ї, і невиконна простих правил призведе до лікарні і покупок таблеток в аптеці - таких випадків теж багато, але ваш варіант перший :)

У вас усе вийде! …якщо попіклуєтесь про себе відповідно.

Відредаговано автором 22-04-2023 18:12:25

Дякую за відповідь! Тоді це трохи змінює ситуацію. Можливо, у зв‘язку з суворими вимогами модельного агенства, ви сильно обмежуєте себе в харчуванні, і це вплинуло на стан вашої нервової системи, мозок, а також на рівень гормонів.

Мозок не любить змінювати звички і він ніби натякає вам на це: думки про їжу, осуд і відчуття незадоволеності за лишню піченьку чи шматок хліба, знижується самоповага.

Нервова система відреаговує на це стійким стресом, і «харчовими вибухами», тому що отримує менше «позитивних гормонів», через дисбаланс мінералів, вітамінів.

Відредаговано автором 22-04-2023 17:50:55

Рома, привіт! Цілком розумію твій стан, і навпевне в твоїх словах є частка правди. За даними ЗМІ близько 8.000.000 громадян поїхали в іншу країну. Тому ця обставина могла повпливати на романтичне життя багатьох українців. Проте, на щастя, це зовсім не означає що це вирок для тебе і що ти не знайдеш «ту саму».

На мій погляд, твоя ситуація має досить конкретне рішення - АДАПТУЙСЯ!

Діставай зошит, ручку, записуй…

• Сформуй загальний портрет людини, з якою тобі буде безпечно, весело, і яка зможе надати тобі необхідну підтримку.

• Додай кілька деталей зовнішності, наприклад, татуювання, зріст, симетрія обличчя. Це нормально сформувати «типаж», адже тобі з нею жити.

• Подумай і запиши місця, заклади, цікаві локаці, які тобі особисто подобається відвідувати - якщо вдасться знайти її там, тобі у вас буде перший спілний інтерес.

• Створи графік прогулок, тривалість, пора дня. Наприклад:
- Пн, Ср, Пт, 18:00-20:00 - прогулянка в парку.
- Вт, Чт, Субота - кіно, виставки, 20:00-22:00.

Став галочки коли і скільки разів ти виходиш - контролюй дисципліну.

• Заспокойся, не панікуй, пошук «тої самої» може тривати довго. Але ти так само зможеш знаходити «не тих самих», а «інших», з якими не будеш жити до смерті, а просто класно проведеш час і отримаєш цінний досвід.

Але в цьому і полягає краса - це подорож, яка збудує тебе як чоловіка, а час пошуку дозволить вибирати і експерементувати в стосунках.

А переїзд в країшу країну передбачає знання мови, і вклбчає інші складникі які додадуть стресу.

Проте, рекомендації, які я описав універсальні, не важливо в якій країні ти є - це буде опорою і якісним бустом.

Щасти!

«
Зависимость от мнения общества, рпп, страхи, тревожность, травмы, быстрое перегорание, апатия - все взаимосвязано. Корень проблемы я назвать не могу»;

Привіт. Я розумію, що ти стикаєшся з різними проблемами, і важко визначити першопричину твоїх проблем. Важливо пам'ятати, що багато людей твого віку стикаються з подібними труднощами, і є способи впоратися з ними та подолати їх.

По-перше, звернися за професійною допомогою до психолога. Він чи вона допоможе тобі зрозуміти ці складні емоції та орієнтуватися в них, а також тобі нададуть рекомендації, адаптовані до ваших конкретних потреб.

Тим часом спробуй практикувати техніки усвідомленості, такі як медитація або вправи на глибоке дихання, щоб зменшити тривогу і стрес. Зосередься на зміцненні впевненості в собі та розвитку здорового самосприйняття. Цього можна досягти, ставлячи перед собою невеликі, досяжні цілі, святкуючи свої досягнення та оточуючи себе людьми, які підтримують і позитивно налаштовані до тебе.

Крім того, займайся фізичними вправами, проводь час на природі або займайте хобі та інтересами, які приносять тобі радість. Не забувай надавати пріоритет турботі про себе, включаючи достатній сон, правильне харчування та підтримання дружніх зв'язків з однолітками.

Памʼятай, це нормально - не мати всіх відповідей прямо зараз. Особистісний ріст і самопізнання - це процес, який триває все життя, і це нормально, коли на цьому шляху трапляються злети і падіння. Будь терплячи і співчутливим до себе, а також шукай підтримки у друзів, сім'ї та професіоналів, коли долаєш ці виклики.

«
Доброго дня, хоч мені всього лиш 13 років, але майже рік тому мені поставили анорексію і пів року тому я почала їсти не в себе, що зводило мене з розуму. За цей час я втратила особистість і не можу розповісти про свої вподобання, сенс життя, емоції. Окрім цього, почалися проблеми з пам'яттю. Я багато разів говорила з батьками про це, особливо після спроби самогубства, але вони мене не дуже розуміють і спілкуватися з ними стало неприємно після того, як вони мене називали. На питання "чи ти любиш нас? Відчуваєш емпатію?" я не можу відповісти, тому що мені стало байдуже на них, на себе, на життя. Я перестала доглядати за собою (почистити зуби, помити голову, прийняти душ і т.д), виходити з дому, адекватно говорити з реальними людьми. В мене є лише одне бажання: знову стати кимось, вернути почуття, знайти сенс життя і можливо, відповідь на це питання мені допоможе»;

Привіт. Мені шкода чути, що ти переживаєш такий складний час у такому юному віці. Важливо знати, що ти не один, і є люди, які можуть допомогти тобі пережити цей складний період.

Дуже важливо звернутися за професійною допомогою до психолога. Він чи вона допоможе тобі розібратися з проблемами, з якими ти стикаєшся. Також важливо поговорити з дорослим, якому ти довіряєш, наприклад, з учителем, який може надати тобі пораду та підтримку.

Спробуй дослідити різні хобі або види діяльності, які тобі подобаються або раніше подобалися. Це допоможе вам заново відкрити для себе свої пристрасті та почуття власної гідності. Практикуйте співчуття до себе і пам'ятайте, що одужання - це процес

Звернися до друзів або приєднайтеся до групи підтримки, де ви зможете поспілкуватися з іншими людьми, які переживають подібний досвід. Хоча це може бути складно, продовжуйте намагатися говорити з батьками про свої почуття і переживання. Пам'ятай, що ти не повинна долати ці труднощі наодинці. Є люди, які люблять і піклуються про тебе і хочуть допомогти тобі відновити почуття власної гідності та знайти мету в житті.

«После стресса иза собственного загона,но потом понявши что загонялся по проблеме которая была высосана из пальца перестал чуствовать радость, её как блокирует голова.»;

Мені шкода чути, що ви боретеся зі стресом і відчуваєте відірваність від радості. Подолати такі психологічні перешкоди може бути складно, але є кроки, які допоможуть вам впоратися зі стресом і відновити зв'язок зі щастям:

1. Визнайте свої почуття: Визнайте, що ви відчуваєте стрес і що вам важко відчувати радість. Розуміння своїх емоцій - це перший крок до їх подолання.

2. Визначте джерело стресу: Поміркуйте над конкретними думками чи ситуаціями, які викликають у вас стрес. Це допоможе вам краще зрозуміти проблему і те, як до неї підійти.

3. Розробіть стратегії подолання стресу: Вивчіть здорові способи подолання стресу, такі як вправи на глибоке дихання, медитація або поступове розслаблення м'язів. Ці методи допоможуть заспокоїти розум і покращити емоційний стан (пошукай статті на цьому сайті "що таке коупінг-стратегії").

4. Зосередьтеся на позитивних аспектах: Переключіть свою увагу на позитивні аспекти вашого життя і практикуйте вдячність - ви можете завести "Щоденник вдячності" і щовечора вносити туди по 3-5 пунктів за що і кому ви вдячні сьогодні. Це може допомогти протидіяти негативним думкам і принести більше радості у ваше життя.

5. Займайтеся діяльністю, яка приносить вам радість: Знаходьте час для хобі, спілкування з друзями або інших видів діяльності, які роблять вас щасливими і повноцінними. Якщо відчуваєте що немає бажання чи сил - змусьте себе!

6. Шукайте допомогу: Поговоріть з друзями, родиною або психологом про свої почуття і проблеми. Вони можуть надати рекомендації та свіжий погляд на ситуацію.

7. Будьте терплячі до себе: Пам'ятайте, що переживати періоди стресу і нещастя - це нормально. Будьте лагідні до себе, коли ви працюєте над своїми почуттями і прагнете відновити почуття радості.

Ці кроки допоможуть вам впоратися зі стресом і відновити зв'язок з позитивними аспектами вашого життя. Пам'ятайте, що ви не повинні долати ці виклики наодинці, і звернення за підтримкою до інших може бути важливою частиною процесу зцілення.

«умер близкий человек к которому я испытывала сильные чувства любви. настолько сильно он засел в моей голове, что просто уже нет сил жить дальше, думаю о нём и не верится, что это произошло на самом деле»;

Мені дуже шкода чути про втрату когось, кого ви любили. Це, мабуть, неймовірно важкий час для вас. Важливо пам'ятати, що горе - це особиста подорож, і не існує універсального способу впоратися з ним.

Ось кілька порад, які допоможуть вам пережити цей важкий період:

Дозвольте собі відчувати УСЕ. Цілком нормально відчувати цілу низку емоцій після втрати близької людини. Дозвольте собі пережити ці почуття без осуду та будьте поблажливою до себе.

Зверніться до близького кола людей. Поговоріть з друзями, родиною або подумайте про приєднання до групи підтримки. Поділіться своїми почуттями з людьми, які піклуються про вас, і це допоможе вам почуватися менш самотньою у своєму горі.

Тримайтеся за щасливі спогади. Зосередьтеся на хороших моментах, які ви розділили з коханою людиною. Спогади про радість, яку вони принесли у ваше життя, можуть принести певний комфорт.

Вшануйте пам'ять. Знайдіть спосіб вшанувати пам'ять людини, яку ви втратили, можливо особистий ритуал.

Подбайте про себе. У цей час важливо подбати про своє самопочуття. Переконайтеся, що ви добре харчуєтеся, робите фізичні вправи та знаходите моменти для відпочинку.

Наберіться терпіння. Горе - це процес, який вимагає часу, і у всіх він різний. Дайте собі час, необхідний для зцілення, не змушуючи себе "рухатися далі" занадто швидко.

За потреби зверніться за професійною допомогою. Якщо ви відчуваєте, що ваше горе стає занадто важким для вас, подумайте про те, щоб поговорити з психологом, який допоможе вам розібратися з вашими емоціями і знайти способи впоратися з ними.

Пам'ятайте, що ваші почуття є обґрунтованими і що зцілення від втрати близької людини потребує часу. Зверніться за допомогою, коли вона вам потрібна, і будьте лагідні до себе під час цієї важкої подорожі.