Психологиня Марія Радченко Дніпро лише онлайн

Доброго дня, Іро.

«Тобто, мені важко щось розповісти, тому що боюсь почути осуд, або що мене не підтримають. А ще їй подобається лізти в моє життя, та казати як мені жити і давати непрохані поради(які мене зачіпають) під виглядає турботи.»;
Скажіть, будь ласка, у Вашій родині хтось ставився до Вас подібним чином?

« Їй не сподобалось, що я ще одну подругу називаю своєю подругою, і що ставлю нашу з нею дружбу на одному рівні з дружбою з цією другою подругою.»;
Це схоже на намагання контролю над Вами. Бо обмеження кола спілкування близької людини - це одна з ознак токсичного спілкування.
«Це вона і раніше казала, що інші самостверджуються через мене. Хоча з іншими моїми знайомими вона ніколи не спілкувалася.»;
Це теж щось абьюзивне, про намагання контролю і запевнення, що ні від кого іншого не варто очікувати хорошого ставлення.

«Тому, мене трішки турбує чи це нормальне явище, що я і не хочу продовжувати спілкуватися, але відчуваю себе обмеженою, що не можу розділити смішний мем?»;
Явище нормальне, тому що втрата дружби - це майже завжди важко. Але чи дійсно у Вас не буде більш людини, якій можна сикнути мема?

Ответ почему уже содержится в Вашем рассказе: в семье отношение к Вам зависело от Ваших достижений, поэтому теперь достижения в Вашем сознании определяют Вашу ценность как личности. Хотеть развиваться и пробовать что-то новое - замечательно, но тут проблема в мотивации к развитию: не ради самого процесса, а чтобы хоть как-то поднять самооценку из-за дефицита родительской любви в прошлом.

«Да девушки мне нравятся. »;
Ну, значит Вы бисексуал. То есть, Вам нравятся и мужчины, и женщины.

«считаю себя гомо но я нехочу быть им у меня небыло ничего с девушкой в плане близости»;
Смотрите, сексуальная ориентация НЕ определяется тем, с кем у Вас был сексуальный опыт. Она определяется тем. люди какого пола Вас возбуждают физически. Если возбуждают физически только мужчины - Вы гей, если только женщины - гетеро, если и те, и другие - бисексуал, если никто не возбуждает или почти не возбуждает - Вы можете быть асексуалом.

Влечение к парню в Вашем тексте есть, значит Вы уже не гетеросексуальны. Но поскольку сексуальная ориентация - это спектр (то есть, не все люди - строго гомо- или гетеро-, бисексуальность тоже никто не отменял), нельзя на основании этого точно сказать, гей Вы или нет.

Как я уже говорила, то с кем Вы занимаетесь сексом, не определяет Вашу ориентацию, определяет влечение. Значит, факт секса с парнем не говорит, что Вы гей. Но и факт, что Вам не понравился оральный секс с парнем - не говорит о том, что Вы НЕ гей, потому что кроме орального секса есть и другие практики, и кроме того парня есть другие люди.

Ваш запрос - на определение собственной идентичности и, возможно, работа над предубеждениями относительно того, что Вы вкладываете в понятие "быть геем". Главное - это быть в гармонии с собой, не зависимо от того, кто Вас возбуждает.

Схоже на тривожно-уникаючий тип. Бо Ви водночас прагнете уваги від близьких і не відчуваєте задоволення, коли її отримуєте, плюс ізоляція в моменти вразливості, властива для уникаючого типу, теж має місце. Але все ж ближче до тривожного типу, бо незакрита з дитинства потреба в близькості у Вас значно переважає над страхом і униканням близькості. Плюс в тривожного типу часто присутня невпевненість в тому, що я достатньо хороша і варта любові людина, через що виникає страх покинутості.
Сам по собі тип прив'язаності - це не хороша і не погана річ, як і тип особистості, наприклад. Але якщо конкретні проблеми, властиві Вашому типу чи інші, турбують Вас, це запит на звернення до психолога.

Здравствуйте.

Можете, пожалуйста, подробнее рассказать, когда именно Вы начали чувствовать себя неуверенно? Каких сфер жизни это чувство касается, и есть ли что-то, в чём бы Вы, напротив, были уверены?

«Парень просто друг которого она знает 3 месяца
Но он при том что женат спал с ее подругой.»;
Ну, то что человек женат и спал с другой - не обязательно значит, что он так же спал бы с Вашей девушкой. Как минимум, на это нужно было бы её согласие. Вы имеете право не любить друзей девушки, чья личность или ценности Вам не нравятся, но и ограничивать её общение с другими людьми не можете.
«Да я ей это и сказал в голосовом что я перегнул и готов менять и обсуждать все.»;
Следующий ход, получается, за девушкой. Если она не ответит, Вы можете подумать о том, нужно ли Вам продолжать отношения без обратной связи.

«А теперь оказалось что я ставлю свои правила и она не хочет жить не так как раньше»;
Вы согласны с девушкой в том, что склонны ставить свои правила, или у Вас другое мнение на этот счёт?

«И была сора я был против того чтоб она общалась с одним парнем.
»;
А кем приходился девушке этот парень? Вы часто её к кому-то ревнуете?

Здравствуйте.

«В общем 10 месяцев общались плотно. После чего я приехал в отпуск с армии и мы сошлись»;
Вы участвовали в боевых действиях?
Как давно за эти 10 месяцев начались проблемы в отношениях с девушкой?

«После чего я как ребенок принципиально не звонил два дня»;
Вы часто не отвечаете из принципа, когда обижены?

«хочет разойтись потому что я постоянно говорю что она не правильно говорит я навязываю свои правила бо они общепринятые »;
В чём конкретно это проявляется? Что значит - правильно и неправильно?

«Мы не договорили и она сказала перезвонить»;
Ситуация может развиваться разными путями, и я не могу её спрогнозировать, потому что ответственность за поведение людей лежит на них самих. Сложно сталкиваться с отказом общаться от любимого человека, плюс находиться в неопределённости. С одной стороны, вы с ней можете ещё раз поговорить и прояснить всё, если оба этого захотите, но не стоит навязываться, раз девушка не идёт на контакт.
Если же это окончательное желание расстаться с её стороны - стоит уважать выбор девушки: она взрослый человек, имеет право принимать решения касаемо своей жизни, так же как и Вы.

В случае продолжения отношений Вы можете обратиться на индивидуальную терапию (желательно с психологом, у которого есть опыт работы с военными: там своя специфика особая). В случае разрыва отношений - тоже, так как расставание - это утрата, которую нужно прожить, и паттерны поведения из прошлых отношений могут перейти на следующие.

Вітаю!

«боюся, що мені у відповідь почнуть писати, що все це моє блогерство маячня»;
Страх почути конкретне звинувачення може вказувати на те, що у Вас вже був негативний досвід, коли соціальне оточення знецінювало Ваші досягнення, захоплення або інтереси. Важко валідувати (визнавати цінною) свою працю, якщо в дитинстві і підлітковому віці Ви не отримували валідацію від значущих людей.

Тим часом, багато професій так чи інакше пов'язано з критикою людей. Особливо болгінг, бо це публічна діяльність. Критика буде обов'язково в тому чи іншому вигляді, але важливо як Ви на неї реагуєте. Реагувати на щось неприємне негативними емоціями нормально, якщо це не заважає Вашому повсякденному життю і не змушує змінювати спосіб життя або свою думку тільки через те, що хтось щось сказав.
Конструктивна критика може бути джерелом для особистісного розвитку, але Ви маєте право її не приймати, якщо вона непрохана. За деструктивну критику можна банити гостей блогу, адже це Ваш особистий простір, а не публічний туалет.

Я думаю, на початку блогерської діяльності не варто сильно тиснути на себе (та і взагалі ніколи не варто), а спробувати робити те, що Вам подобається, безвідносно думки оточуючих.

«Просто хочеться мати людину, якій можна виговоритися.»;
Я підтримую пораду колеги вище дізнатись у психіатра, чи є можливість безкоштовно попрацювати з психологом в психоневрологічному диспансері, де Ви лікуєтесь. Там повинен бути клінічний психолог, якому як раз можна виговоритися.
Також у ПНД може бути варіант групової терапії (для людей зі схожими діагнозами або схожими проблемами), про це теж можна в лікаря спитати.

«Хотілося б мати хоча б одного справжнього друга.»;
Думаю, це можливо, хоча справжніх друзів буває складно знайти, будучи людиною з діагнозом чи без нього.
Можна шукати друзів по інтересах: групи підтримки для людей з психічними розладами, які можна знайти в соцмережах в тому числі, але варто шукати групи з хорошою репутацією; книжкові клуби/якісь безкоштовні онлайн і офлайн заходи для любителів читання. Можна спілкуватись з однодумцями на теми спорту чи автомобілів, навіть якщо Вам не можна водити авто або Ви надто втомлені після роботи фізично (говорити про свої інтереси в будь-якому разі можна).
«Від людей хочеться хоч трохи уваги, навіть у колі сім'ї - я небагатослівний та не знаю про що розмовляти.»;
Люди, які мало розмовляють, іноді вміють добре слухати інших. Це теж цінна риса характеру, бо іншим людям теж буває потрібен друг, який може вислухати.

Відредаговано автором 15-09-2023 01:41:00

Доброго

Я б радила почати з медичного огляду. З відвідування психіатра на предмет діагностики депресії, в першу чергу. Також можна звернутися до сімейного лікаря, щоб здати аналізи крові (на гормони щитоподібної залози, на анемію, на нестачу якихось вітамінів та мікроелементів в організмі). Бо так може проявляти себе як початок психічного розладу через порушений обмін серотоніну в мозку, так і якась соматична проблема.

Суто психологічні питання за темою: Ви так почуваєте себе кожної осені чи цього року - вперше? Після яких подій в житті таке самопочуття взагалі почалося?

Доброго вечора.

Співчуваю, що ви наразі потерпаєте від домашнього насильства. Чи є у Вас можливість пожити окремо від батьків (у друзів/партнера чи партнерки, інших родичів, в готелі або шелтері для постраждалих від насильства)? Бо мені не здається гуманним радити, як краще переносити психологічно, коли Вас б'ють. З таких обставин треба фізично виходити, ну і отримувати психологічну допомогу паралельно з цим.

Доброго вечора.

Чоловік дратував Вас і до повномасштабного вторгнення, чи це збіглося по часу з війною? Як вплинуло на ваші стосунки народження дитини? За яких обставин відбуваються сварки?

Доброго вечора.

«маю психічний розлад»;
Який розлад, якщо не секрет? Ви спостерігаєтесь регулярно у психіатра?
«який вживає психотропні таблетки»;
Таблетки Вам виписав лікар? І якщо так, чи дотримуєтесь Ви назначеної схеми лікування? Чи повідомляли лікарю про побічні ефекти від пігулок, якщо такі спостерігалися? Всі ці речі обов'язково треба обговорювати зі своїм психіатром, бо люди з суто психологічною освітою не мають повноважень тут щось радити.

«ЧОМУ ЖИТТЯ - ЦЕ СТРАЖДАННЯ? ЯК БОРОТИСЬ З САМОТНІСТЮ?»;
А це дуже екзистенційні питання, які лежать саме в компетенції психологів та психотерапевтів.
Життя = страждання - це популярна теза в багатьох філософських системах і віруваннях, заснована на тому, що ми приходимо в цей світ, щоб долати труднощі, які в будь-якому разі будуть, у кожного свої. Суто логічно можна не погодитися з тим, що все життя складається з суцільних страждань, але так, в ньому багато болю (як фізичного, так і психологічного) і проблем, які потрібно вирішувати. І тут нема якогось вищого умислу, скоріш за все просто світ є таким, як є - ні хорошим, ні поганим.
Деяким людям від страждань допомагає пошук сенсу свого існування. Як казав Віктор Франкл "Якщо людина знає, навіщо жити, вона витримає будь-які "як". Але не кожна людина знаходить сенс життя (чи примиряється з його відсутністю) одразу, і це породжує ексистенційну кризу.

«ЯК БОРОТИСЬ З САМОТНІСТЮ?»;
Самотність - теж дуже поширене, складне почуття. Існує екзистенційна самотність, згідно з якою ми всі проходимо цей життєвий шлях самі: самі народжуємось, самі помираємо, а інші люди нас лише супроводжують, якщо пощастить таких зустріти. Але буває і ситуативна самотність, викликана багатьма факторами, такими як незакриті емоційні потреби, почуття ізоляції через ментальні розлади і таке інше.
Тут важливо визначити, в яких ситуаціях Ви почуваєте себе самотнім? Це самотність наодинці з собою, чи самотність серед інших людей? І якого контакту з собою та іншими Вам би хотілося, щоб почувати себе менш самотнім?