ДНУ імені О.Гончара (магістр)
Відвідувала додаткові семінари з психології кризових ситуацій, суїцидальної психології та психології втрат.
Курси:
- "Знати, як допомогти" (Ознайомчий онлайн-курс про базові принципи психології для роботи з травмами дітей та дорослих)
- "Резильєнтність дітей, що пережили травму, війну і катастрофи: глобальні перспективи" (Онлайн-курс Міннесотського університету)
Досвід психологічної практики
Проходила виробничу практику у Дніпровській міській дитячій лікарні №5, у якості помічника клінічного психолога. Проводила психологічні тести з пацієнтами лікарні та психологічні консультації з пацієнтами та їх батьками.
Консультую онлайн з 2020 року.
Звернутися до мене можна, надіславши повідомлення у Telegram або Viber. Консультую також в цих месенджерах.
Працюю з запитами спеціалізація, зона професійних інтересів
ПРАЦЮЮ З ТЕМАМИ:
- Суїцидальні думки, депресивні стани
- Міжособистісні відносини (дружні, сімейні, романтичні, професійні, тощо)
- Проблеми з мотивацією, самоорганізацією, вибором професії, життєвого шляху
- Криза ідентичності, пошук відповіді на запитання "Хто я?"
- Творча криза, розкриття власної креативності
- Втрата сенсу життя або задоволення від життя
- Втрата близької людини або тварини
- Стрес через перебування в екстремальних умовах або адаптації до нових умов (нова робота, місце навчання, новий колектив, нова країна)
- Знижена емпатія, складність у розпізнанні своїх або чужих емоцій
- Підозра на психічні розлади (даю контакти психіарта, надаю психологічний супровід людям з не психотичними розладами, які паралельно проходять лікування у психіатра)
- Хронічні захворювання (НЕ лікую захворювання. Надаю психологічний супровід людям, які вже спостерігаються у лікарів та потребують психологічної допомоги.)
- Труднощі у визначенні власної сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності
- Просто бажання отримати інформацію або підтримку стосовно Вашої проблеми
- Якщо не можете сформулювати запит - можу допомогти з формулюванням
- Можу надати консультацію англійською мовою, якщо буде така необхідність
НЕ ПРАЦЮЮ з:
- Невнолітніми
- Темами пологів і материнства/батьківства
- Психотичними розладами
- Людьми, які мають інтелектуальну інвалідність (не маю належної компетенції)
- Хімічними залежностями (алкоголь, психоактивні речовини)
- Ігровою залежністю
- РХП
- ПТСР
- Військовими, які мають психологічні травми через війну
- Темою сексуальної травми
- Людьми, які скоїли фізичне або сексуальне насильство. А також з людьми, що мають повторювану антисоціальну поведінку та не мають мотивації її змінити.
- Людьми, які жорстоко поводяться з тваринами
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Не дивно, що період 2020-2024 Вам здається швидкоплинним, "скомканим" та непродуктивним. Адже 2020 - це рік пандемії коронавірусу, який був кризовим та стресовим для всього людства, а 2022 почалось повномасштабне вторгнення Росії в Україну, що теж позначилося на ментальному стані багатьох наших співгромадян.
Але окрім об'єктивних зовнішніх чинників, які змушують почувати себе розгубленим в цей період, можуть бути і Ваші особисті події в житті, які призвели до подібних переживань. Краще за все індивідуально з психологом дослідити, що б це могло бути.
Стосовно одруження і дітей у 20 років. Чому саме в цьому віці Вам хотілося б мати сім'ю? І які у Вас в цілому мотиви будувати родину, крім того, що в інших вже є, а у Вас немає? Адже мотивація сути "в інших є, і мені теж треба" є доволі хиткою і в довгостроковій перспективі призводить до негативного впливу і на Вашу психіку, і на психіку близьких з якоб цю родину будуватимете.
Також в мене є припущення, що відповіді на ці питання - у Вашому минулому дитячому досвіді, як би банально не звучало. Бо людям, що мали певні проблеми в батьківсько-дитячих стосунках в минулому, можуть прагнути ідеальної сім'ї в дорослому житті, але не завжди все складається на 100% як люди очікують.
Тут я роблю висновки на основі того, що Ви написали про хлопця, і на основі того, що казала Ваша нинішня психологиня.
Психологиня казала, що Ви з хлопцем у співзалежних стосунках (і це, по факту, так і є, бо він психологічно залежить від наркотика, а Ваш добробут та психологічний стан поки що залежить він хлопця). Люди без проблем з прив'язаністю (це спрощений термін для спектру проблем в стосунках, які тягнуться з дитинства) зазвичай мають вкрай низький шанс потрапити у співзалежні стосунки, бо в них є інша здорова модель поведінки. Плюс, Ви писали, що хлопець хоче розстатися, щоб бути вільним. Значить, в стосунках він не почуває себе вільним, і, ймовірніше за все. цей сценарій його стосунків повторюється не залежно від того, з ким він. Це інформація для кращого розуміння Вашого колишнього хлопця, але наголошую на тому, що тут Ви дійсно змінити нічого не можете і краще за все сфокусуватися на собі, а не на хлопцевих проблемах.
Для переезда Вам нужна экономическая и психологическая независимость от мамы и отчима.
Для физической сепарации нужен свой доход (работа/подработка и/или стипендия на учёбе),сьём отдельного жилья или комнаты в общежитии, так что очень рекомендую думать в эту сторону. Если уже учитесь в ВУЗе/колледже - стоит попробовать поселиться в общежитие или снять жильё вместе с другими студентами, которым это тоже нужно. Если ещё учитесь в школе, подумать о том, куда хотите поступить (если хотите). Если это будет в другом городе - ничего страшного (подальше от родственников, хотя бы). Вам скоро 18 лет, и Вам скоро не потребуется одобрение матери для того, чтобы переехать. Если её основной аргумент - то, что Вы несовершеннолетни и она поэтому принимает решения за Ввс, основной контраргумент - над Вами дома совершается насилие, и Вам попросту опасно находиться в одном жилье с отчимом.
Если Вас бьют - фотографируйте побои и идите в полицию. А также поищите в своём городе или области шелтеры для потерпевших от домашнего насилия.
Чтобы психологически сепарироваться от матери, нужно будет проходить психотерапию. До совершеннолетия Вы можете поискать варианты бесплатной кризисной психологической помощи для пострадавших от насилия или для подростков. С 18 лет Вы можете сами найти себе психолога и оплачивать консультации.
«І тут вже я не хотіла розставатись, бо хотіла виправити все, але данна ситуація реанімації не підлягає, так як він вже більше принципово не хоче зходитись, хоче свободи...
Але дружити запропонував він, щоб дожити цей час разом без сильних проблем і дискомфорту. Але у мене не виходить залишатись з ним в дружніх стосунках.»;
Тут правда виправляти ситуацію - не Ваша робота. У хлопця є схильність до уникання реальності (через куріння марихуани) і проблеми з прив'язаністю, на які Ви повпливати не можете. Йому в такому випадку теж допоміг би психолог, але тільки якщо він визнав би, що проблема є.
«Тому я звернулась сюди, чи можливо щось з цим зробити в цій ситуації?»;
Максимально сфокусуватися на собі та своїх потребах, починаючи з найбазовіших, як би банально це не звучало. Добре висипатися, харчуватись різноманітно, помірна фізична активність (наприклад, прогулянки). Якщо є люди, з якими можете обговорити свої емоції (психолог, друзі) - робіть це. Якщо є заняття, які ще приносять Вам задоволення - займайтесь ними. Вам зараз потрібно буде накопичувати як матеріальний, так і емоційний ресурс на переїзд від хлопця, щоб відчувати це як звільнення від минулого, а не як викинутість на берег.
Психологу потім розповісте все те саме про свій стан, що і на форумі, і отримаєте рекомендації від свого спеціаліста, який спостерігає Вас більш довго.
Над вопросом, в чём смысл жизни, люди задумываются веками, и однозначный ответ до сих пор найти не могут.
В экзистенциальной психологии смысл - это одна из ключевых составляющих в жизни, благодаря которым человек чувствует себя счастливым (хотя бы иногда) и свои старания видит как полезные и важные. Человек, чья жизнь наполнена смыслом, получает от жизни больше впечатлений или полезных уроков, и под конец жизни не так сильно жалеет, что она закончилась, чувствуя, что жизнь прожита не зря.
Но дело в том, что у человека нет конкретного предназначения в жизни, а цели и смысл нужно найти или создать самостоятельно. Не обязательно сразу придумывать что-то глобальное и следовать этому всю жизнь, лучше начать с краткосрочных реалистичных целей, которые Вам принесут удовольствие и которые будет относительно просто выполнить. И если поймёте, что что-то - не Ваше (например, конкретная работа или жизнь в конкретной стране) - Вы всегда сможете уйти и выбрать что-то другое.
Добре, що працюєте з психологом. Життя в цілому складна річ, де нема 100% вірних та невірних рішень. Ви просто обираєте такі, які найбільш підходящі чи найбільш стерпні для Вас у даний момент часу, на основі своїх цінностей та минулого досвіду.
Якщо хлопець подобається як людина, то чому розсталися? Хто був ініціатором розставання та хто запропонував дружити? Одразу після розриву стосунків постійно бачити поруч з собою колишнього хлопця і намагатися пригнічувати власні емоції - дійсно боляче. З часом (коли попрацюєте з психологом і поживете окремо) емоційна буря повинна буде вщухнути, і тоді Ви зможете більш тверезо приймати рішення, спілкуватися вам далі чи ні. Знову ж таки, наголошую, що рішення тільки за Вами.
«У меня есть любимый человек но он уже ненавидит меня из за моего состояния и часто злится на меня со словами о том что если я не приеду до 18 к нему я могу уходить
Проблема в том что у меня нет стольких денег чтобы приехать а также имеется ряд других трудностей»;
Интересный у Вас молодой человек. В том плане, что он Вами манипулирует "или будет по-моему, или уходи". Что страшного для Вас лично может произойти, если Вы уйдёте? Даже если Вы сами хотите увидеться с парнем, но не можете по своим объективным причинам, то, что он оказывает на Вас давление и устанавливает свои условия - это большой красный флаг.
«Ещё меня очень мучает проблема стыда мне стыдно за всё и порой все доходит до того что стыдно даже за своё существование
Даже сейчас в момент того как я пишу этот текст мне становится стыдно и кажется что все что я написала выглядит глупо
Во мне столько разных эмоций и все мои мысли просто не получается выложить в один текст но все что происходит вокруг съедает меня»;
Стыд - это социально сконструированная эмоция. Никто не рождается со стыдом за себя, эту эмоцию людям прививают в ходе воспитания, чтобы легче было влиять на их поведение. Типа нельзя вести себя вот так, потому что это стыдно. В Вашем случае, Вам могли привить много стыда и ощущения того, что с Вами что-то не так, из-за этого стесняетесь даже обратиться за помощью. Хотя по сути, ничего зазорного в этом нет.
Родителям объясните, что обращение к психологу - это не ерунда, а такая же нужная вещь, как скажем, визит к врачу. Если не получится договориться с родителями, Вы можете самостоятельно обратиться к психологу в школе.
Не надо брать на себя ответственность за то, что не в Ваших силах, иначе потом разочаруетесь и будете чувствовать себя плохо.
Чтобы понравиться девушке, нужно быть искренним. Если Вы будете собой и не понравитесь девушке, двигайтесь дальше. Девушек много, вокруг этой конкретной мир не вертится.
У Вас доволі радикальний запит "як налаштуватись на життя без подруг". Тобто, розчарувавшись в людях один раз, Ви плануєте не підпускати їх до себе більш ніколи. А це психологічний захист, а не стратегія вирішення Вашої проблеми.
Проблему я тут бачу в тому, що Ви намагалися допомогти людям, які до Ваших проблем були байдужі. Можливо, це відображення Вашого раннього досвіду, коли намагались заслужити любов когось з батьків чи інших значущих людей, роблячи себе для них доступною та зручною. Але люди не завжди потребують Вашої допомоги там, де можуть самі впоратися, і не завжди бувають вдячними за допомогу. Плюс, дружба і прихильність людей до Вас в ідеалі повинні бути безумовними і не залежати від того, скільки користі Ви можете їм принести.
Рекомендую опрацювати з психологом тему своїх особистих кордонів і тему підірваної довіри до світу і людей, бо дружба будується на довірі і взаємній підтримці, але без здорових кордонів вона неможлива.
Замало інформації (не про ту жінку, а про Вас), щоб якось допомогти розібратися Вам (зі своїми почуттями, а не з психологічним портретом тієї жінки). Адже ту жінку я не знаю, не спілкувалась з нею особисто і не можу дати Вам прогнози щодо того, як вона до Вас ставиться. Це запит більше до екстрасенса, ніж до психолога.
Моя задача як психолога звернути Вашу увагу на певні тенденції у власному самопочутті та поведінці, а Ви уже далі вирішуватимете, що робити зі своїм життям.
Ви пишете, що жінка не відповідала три дні, і Ви сумніваєтесь, чи варто продовжувати їй писати далі. Що заважає спитати в неї напряму, цікаві Ви їй як чоловік чи ні і чи хоче вона з Вами зустрітися? Те. що Ви цікавитесь мотивами жінки не в неї самої, а у третіх осіб (психологів) може казати про Ваш страх перед відмовою з боку жінки, наче Ви боїтеся прийняти неприємну для Вас правду і шукаєте поради тут.
Потім. навіть якщо Ви тій жінці не цікаві, то що страшного може відбутися в цій ситуації?
До того ж, тема спілкування з однією конкретною людиною наводить мене на думку про те, які особисті проблеми є у Вас в особистому житті в цілому. Який у Вас був досвід стосунків в минулому? Що підштовхнуло Вас до пошуку партнерки? Чому Ви акценткєте увагу на різниці у віці між Вами і жінкою, чи важливо це для Вас?
Я замечаю интересную тенденцию на форуме. Когда мужчины, обращающиеся с проблемой общения с противоположным полом, долго обсуждают эту тему со многими психологами, большинство из которых - женщины. То есть, по сути, это перенос их желания пообщаться и получить эмоциональный фидбек на психологов. Что само по себе не хорошо и не плохо, потому что терапия по большей части и учит человека контактировать с миром на примере контакта с терапевтом. НО плохо, когда потребность в общении с людьми из внешнего мира замещается общением с психологами. Тут я бы рекомендовала выбрать себе одного психолога и работать с ним, потому что разговор с кучей разных специалистов одновременно - эффекта не даст.
Судячи з оповіді, Ви є людиною тривожною, і схильні подумки змальовувати сценарії найгіршого, що може відбутися у житті. Це такий захисний механізм, який Ви могли перейняти від батьків неусвідомлено.
Також іпохондрія як страх захворіти може свідчити про страх перед смертю (який лежить не далеко від страху перед життям, адже різноманітні фобії відвертають на себе нашу увагу та заважають повноцінно жити). Над цим рекомендую попрацювати разом з психологом.
Щодо інсулінорезистентності. Обов'язково спостерігайтеся в ендокринолога і дотримуйтесь його або її рекомендацій щодо здорового способу життя, а також регулярно здавайте аналізи на цукор. Так. діабет другого типу може виникнути, але не обов'язково зараз, частіше він буває в людей похилого віку через вікові проблеми з підшлунковою залозою. Тож впадати у відчай не варто, а варто взяти своє здоров'я в свої руки і профілактувати хвороби, щоб так сильно не боятися їх.
Ви вірно кажете, що ніхто не має забороняти доньці дружити з тими, з ким вона хоче. Те, що донька сумує - нормально, адже вона переживає завершення дружби. Варто дати їй час і простір для цих емоцій і бути напоготові вислухати та підтримати, в разі чого.
Але також важливо те, що кінець токсичної дружби (в тому числі дитячої) в майбутньому дасть початок дружбі з новими людьми, які не будуть намагатися контролювати доньку через заздрість. Такі зміни теж на краще.