Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн


- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
спеціалізація, зона професійних інтересів
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
Основне
⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 10. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Залишили відгуки
Відповіді 5230
Ви вже пишите сюди неодноразово, спеціалісти Вам відповідають, однак Ви продовжуєте чомусь задавати одні і ті самі питання. Таке враження, що Ви очікуєте на якусь конкретну відповідь.
«Конкретного він нічого не каже. »;
«Я не знаю що мені робити ну і перекреслити роки я не можу. »;
Вам обирати - чи Ви і далі будете жити в цій неконкретності, в тривозі і в незрозумілих стосунках, боячись втратити те, чого насправді не маєте, чи нарешті будете робити конкретні дії, а не просто аналізувати та шукати підкріплення Ваших установок.
«И вот я вдруг поняла, что именно в такого хочу влюбиться. И начала влюбляться в него и говорить ему об этом.»;
Що особисто Ви вкладаєте у поняття "закоханість"? Як думаєте, чи людина здатна себе змусити закохатися в когось? Складається враження, що це скоріше було "прийняте рішення" на когнітивному рівні, а потім, під нього, Ви начебто підлаштували власні почуття.
« И почему я влюбилась в него и именно сейчас? »;
Припускаю, що теперішня "закоханість" це скоріше реакція на якусь іншу подію у Вашому житті.
«что он не может ответить мне взаимностью, потому что никогда ни в кого не влюблялся и не знает как это. Ему приятно, что я в него влюбляюсь и он готов сделать, сказать, что угодно, лишь бы мне было хорошо с ним, потому что ему от этого тоже хорошо. Но сам он ничего от меня не хочет и был бы так же рад, если бы я в кого-то другого влюбилась, лишь бы была счастлива.»;
Насправді, хлопець щиро може не знати, що таке "закоханість" і це його проблема (особливості дитячо-батьківських стосунків, контрзалежна модель поведінки, невдалий досвід попередніх стосунків тощо). Любов - це взаємний процес і якщо лише один партнер даватиме, інший отримуватиме, якщо не буде взаємообміну, а Вашої любові не прийматимуть, то, на жаль, ці стосунки не будуть психологічно здоровими. Зараз скоріше помітно, що хлопець оцінює ваші стосунки з позиції дружби, а не з позиції партнерських стосунків.
Ответ отредактирован автором 22-02-2022 11:42:42
Скажіть, будь ласка, а що б Ви хотіли отримати тут, від психологів? Насправді, у Вас психотерапевтичний запит для індивідуального формату роботи: фрустрація, проблеми з гнівом, можливо емоційне вигорання або ж депресія (звідси і апатія, втома, роздратування, проблеми зі сном, набрання ваги, "застрягаюче мислення"), тривога з ознаками аутоагресії (роздирання обличчя і губ, страх що дитина не дихає), гнів і образа на чоловіка, несвідомий гнів на дитину (скоріше на зміну звичного стилю життя), проблеми з відстоювання меж (особливо в роботі), відсутність психологічної близькості в стосунках (психологічні ігри, взаємні звинувачення, відсутність підтримки). низька самоцінність, відсутність конструктивного перепроживання емоцій і т. д.
Як бачите, проблема комплексна і найкраща рекомендація для Вас, якщо Ви дійсно хочете її вирішити, а не отримати "швидкоплинне полегшення" - почати співпрацю з психологом-психотерапевтом. Також, можливо, Вам буде необхідна консультація суміжних спеціалістів: ендокринолог, гінеколог, невропатлог, психіатр, здача аналізів на залізо тощо, щоб виключити біологічні фактори.
Ответ отредактирован автором 21-02-2022 17:37:01
Чудово, повністю підтримую Вас у цьому! Якщо бабуся також Вас не підтримає, то є також варіант звернення до шкільного психолога або в соц. службу.
«но сын заявляет что будет жить с папой.»;
А які у Вас стосунки з колишнім чоловіком? Як син пояснює своє бажання жити з татом?
«Начал врать что я его бью. »;
Звідки Ви про це дізналися? Говорили на цю тему з сином?
«У меня появились новые отношения.»;
Син про них знає? Які у нього стосунки з Вашим новим чоловіком? Можливо він почав хотіти жити з батьком після того, як у Вас з'явилися стосунки? Або можливо такому бажанню щось передує (наприклад, відмова у чомусь)?
« Сына во всем потокаем»;
В чому саме полягає "потакання"? Чому це робите?
«на любой отказ сын реагирует истерикой, делает вид что обижен, начинает прятаться. »;
Важливо детальніше проаналізувати ці моменти: на які саме відмови він так реагує, чи дійсно на всі відмови, як Ви і Ваш колишній реагуєте в таких ситуаціях тощо. Така поведінка спостерігалиася і раніше, чи почалася після розлучення, чи появи нових стосунків? Це вже запит на індивідуальну консультацію.
«Чем дальше будет я понимаю что он не управляемый. »;
А дітьми не потрібно "керувати", їх потрібно зрозуміти, адже такі реакції хлопчика не виникли нізвідки. Велика частина залежить від послідовного, психологічно грамотного реагування батьків. Найкраща рекомендація для Вас - це звернутися разом із хлопчиком до дитячого психолога.
Ответ отредактирован автором 21-02-2022 12:41:34
« Проблема в том что я очень беспокоюсь за нее из-за того что у нее нет свободного времени»;
Що саме особисто Вас у цьому хвилює? Якщо у неї не буде і далі вільного часу, до чого це може призвести? А особисто Вам вистачає уваги з її боку?
«Это было нашей общей целью, поэтому я тревожусь и за наше будущее.»;
Може трапитися і так, що Ваша дівчина змінить свою ціль і це також нормально. Це не означає, що Ви маєте відмовитися від власної. Ваше майбутнє не залежить від вибору Вашої дівчини, але Ви чомусь це сприймаєте так.
«Я беспокоюсь о ее ментальном состоянии»;
Що саме Вас схвилювало? Її поведінка давала приводи для цього?
«и заметила что стала беспокоится за нее все больше и больше. Дошло до того что я не могу заниматься своими собственными делами и вести нормальную жизнь»;
Скоріше я б турбувалася про Ваш ментальний стан.
«она уверяет что это ее выбор быть занятой, и я сама понимаю что не могу вмешиваться в ее жизнь и заставить что-то исправлять.»;
Цілком вірна позиція.
«.мне становится стыдно за то что у меня есть свободное время, пока у неё его нет .»;
А ось це цікавий момент, який краще аналізувати індивідуально.
«я должна что-то исправить в своей жизни»;
Що саме Ви маєте "виправити"? Що Вас зараз не влаштовує у Вашому житті?
«Подскажите пожалуйста, проблема может быть и вправду не так велика, или мне все таки может быть нужна помощь ? Что вы мне подскажете в такой ситуации..? »;
Якщо Вас вже хвилює ця ситуація, вона приносить Вам страждання, то це вже важливо. Не потрібно вимірювати проблему по "велечині". Найкраща рекомендація для Вас - це поговорити з батьками і попросити в них підтримки для індивідуального звернення до психолога, адже Ви ще неповнолітня.
Ви розмовляли про свій стан з батьками? Ви пишете що Вам вже важко і Ви втомилися, тому цього достатньо, щоб це було важливо і на це варто звернути увагу. Ви завершуєте останній рік навчання, це додає додатково стресу + Вам скоро здавати екзамени, а як Ви це плануєте робити в такому стані? Моя рекомендація - це поговорити з батьками і звернутися індивідуально до психолога. Якби Ви могли воратися з цим самостійно, то вже б давно це зробили, тут необхідна детальніша діагностика
Ответ отредактирован автором 21-02-2022 11:30:49
У Ваших стосуках пристуні різні трикутники і якщо Ви дійсно хочете розібратися що відбувається, чому Ви в них йдете і чого Ви дісйно хочете, то найкраще - це почати індивідуальну роботу з психологом-психотерапевтом, адже аналізувати щось в режимі переписки дуже складно і безсенсовно.
Ответ отредактирован автором 20-02-2022 18:42:50
Так сумно це чути. Припускаю, що у чоловіка також підіймаються якісь його почуття, однак так як у нього є установка "Будь сильним" (це часто спостерігається у військових), він використовує стратегію дистанціювання від почуттів. На жаль, це лише погіршує ситуацію, адже психічна енергія нікуди не зникає, а переходить в іншу форму - базову тривожність, роздратування, психосоматику, депресію тощо + від цього страждаєте і Ви та Ваші дітки, адже ви також не можете виразити свої емоції тому, що не зустрічаєте відгуку з боку інших. Виходить парадокс: чоловік хоче, щоб Ви не впадали в паніку, але при цьому робить все для того, щоб Ваші емоції лише накоплювалися і ця паніка лише зростала. Для зменшення паніки необхідний так само аналіз і чіткий план дій, а у вашій сім'ї ця тема під забороною. Так формується емоційна безграмотність.
Фраза "Все буде добре, не видумуй" - це одна із форм токсичного позитивізму. По суті, замість того, щоб визнати Ваші почуття, розділити їх із Вами, Вам забороняють їх перепроживати. Звісно, чоловік це робить несвідомо, адже це засвоєна модель поведінки з дитинства, але Ваше завдання - це щиро казати, якої саме підтримки Ви зараз потребуєте. Наприклад: "Х, я розумію, що ти не хочеш, щоб я тривожилася і зайвий раз намагаєшся мене вберегти від обговорення цієї теми, однак це лише загострює мою тривогу. Мені стало б набагато легше, якби я розповіла тобі про свої почуття, ти мене б вислухав, розділив їх зі мною, а потім ми разом обдумали чіткий план дій, що робити в найгіршому випадку. Це як "план Б" у військовій справі - коли він в тебе є, то ти відчуваєш що в тебе є опора, що ти контролюєш ситуацію і тривога стає меншою. Як ти на це дивишся?".
Якщо, на жаль, так відбувається, що чоловік після цих слів не йде з Вами на контакт, то тоді однозначно рекомендую звернутися індивідуально до психолога, адже Вам необхідна підтримка.
Скажу ще наступне: це нормально, що Ви хвилюєтеся, це нормально, що Вам страшно. Ви не одна в цьому. Інший момент, щоб це не заважало Вашому нормальному функціонуванню.
Ответ отредактирован автором 18-02-2022 21:41:43
Самооцінка і справді залежить від фідбеку інших людей, адже вона передбачає порівняння себе з якимось "еталоном". А от самоцінність - ні. Якщо у Вас безумовна, а не умовна самоцінність, то і самооцінка у Вас не буде "скакати у крайньостях". Так, Вам наприклад дадуть не-ОК фідбек, Ви засмутитеся (і це нормально), Ваша самооцінка знизиться (але не впаде у прірву), але всередині Ви відчуваєте, що всерівно залишаєтеся ОК.
Формується самоцінність через досвід взаємодії з першими важливими людьми в житті дитини - батьками, а далі доєднується досвід взаємодії з іншими.
« я насколько сильно пытаюсь им понравится/поставить себя выше/показаться уверенной»;
Насправді, перелік цих критеріїв суперечить один одному. Ви не сподобаєтеся жодній людині, якщо будете ставити себе вище них - це нікому не сподобається, а впевненість - це саме про вміння перебувати на рівних позиціях, а все інше - компенсація невпевненості. Особисто Ви важаєте себе цікавою людиною? Якби Ви зустріли саму себе, Ви хотіли б із собою подружитися? Прагнення подобатися іншим - це нормально, інший момент, якщо Ви при цьому втрачаєте себе і робите це самоціллю.
« пытаюсь считать невербальные сигналы человека, чтобы понять, что именно он думает обо мне»;
На жаль, ми не здатні "читати думки" інших людей, а невербаліка - це лише невеликий шматок інформації, в який ми часто вносимо свої інтерпретації. Навіщо Вам знати думку інших людей про Вас? Якої Ви про себе думки? Що Вам заважає тоді спитати прямо у цих людей? Таке враження, що Ви вибудовуєте комунікацію з іншими у себе в голові, замість того, щоб йти у реальний контакт, тому і поводите себе "не природньо".
«что в итоге веду себя странно и неестественно. »;
Вам хтось казав, що Ви ведете себе дивно, чи це Ваші слова? В чому виражається "дивакуватість"?
«Если кратко, то как мне избивится от этого ощущения и докопаться до сути проблемы? »;
Йти на індивідуальну психотерапію, де, через безпечний контакт, Ви навчитеся проявляти себе). Зрозуміти, в режимі переписки, з невеликого шматка інформації корінь Вашого страху нереалістично.
Ответ отредактирован автором 18-02-2022 11:58:11
Скажіть, будь ласка, Ви ділилися своїми переживаннями з чоловіком? Обговорювали з ним, що робити в найгіршому варіанті? Погоджуюся з колегами щодо ЗМІ - обмежте свій доступ, виберіть лише одне надійне писемне джерело, адже для них важливий скоріше рейтинг, а не психологічна стабільність аудиторії. Також Ви написали про емоційне вигорання та і тривожність можливо у Вас була і раніше, тому, якщо у Вас є можливість і бажання, то рекомендую також звернутися індивідуально до психолога-психотерапевта.
Одна справа - це "жаліти" і просити вибачення, а інша - змінювати поведінку.
«Отношения хочется сохранить,конечно »;
А хіба там є що зберігати? Там же і стосунків, по Вашому опису, немає.
«Он этого всего не понял и сказал, что я странно себя веду и что "как это ты не хочешь, мы неделю не виделись".»;
Я правильно Вас зрозуміла: Ви сказали хлопцю про свою втому, а він Вас не почув? Чи бували схожі ситуації, коли він не чув про Ваші потреби?
«Он попросту мне не доверяет»;
Припускаю, що недовіра існувала і раніше, ця ситуація просто підсвітила цей момент "сильніше".
«Но согласиться - это прогнуться под него, он почувствует власть надо мной, и что я немедленно должна выполнять все его просьбы.»;
Цікава цитата. А Ви в цих стосунках відчуваєте себе, наче Вас намагаються "прогнути"? Ви постійно маєте боротися за владу? Тоді, що Вам взагалі дають ці стосунки? Заради чого Ви у них?
«Я боюсь, что будет дальше. »;
Ваш страх цілком об'єктивним. Якщо Ваш хлопець не пропрацьовуватиме свою проблему на індивідуальній психотерапії, то ситуація лише погіршиться, а помітно, що проблеми він не вбачає.
«Я хотела бы помочь его с его проблемой, но не знаю как. »;
На жаль, ніяк. Лише йому необхідно працювати над своєю проблемою - це його завдання і лише зі спеціалістом. Ваш максимум - це сказати про свої переживання і запропонувати звернутися до спеціаліста, а вибір за ним.
« что боится меня потерять, что без меня не справится»;
Типова фраза созалежної людини. Маніпуляція. По суті, він знаходиться у позиції Жертви, а Ви стали його Рятівником, який "має його зрозуміти та врятувати". На жаль, це ніколи не закінчується добре: він перекладатиме відповідальність за своє життя і поведінку на Вас, ставитеме під сумнів Вашу ОК-ейність, займатиметься газлайтингом, допоки Ви не повірите, що справді варті такого ставлення до себе (а можливо якась частина Вас вже вірить в це). Це дуже сумно.
«Вопрос можно ли помочь ему справиться и жить нормальной жизнью, а не в вечном подозрении?»;
Моя рекомендація для Вас - почати власну співпрацю із психологом-психотерапевтом, розібрати Ваші попередні стосунки (а я припускаю, що там були схожі моменти) та пропрацювати Вашу схильність до созалежності. Ви не здатні вплинути на поведінку іншої людини без її бажання, але здатні впливати на власну.
Ответ отредактирован автором 17-02-2022 17:36:29
«И вот как мне быть»;
А як Вам з цим? Чого хотіли б Ви? Зі сторони виглядає, що для цієї дівчини Ви просто "запасний варіант", обов'язків за ці стосунки вона брати не хоче, а словами "не нагулялася", скоріш за все, вона прикриває власну контрзалежну-созалежну модель стосунків.
« Сама она говорит что очень сильно меня любит , и ей безумно хорошо со мной ( и я в свое очень готов сделать все ради этого человека , ничего не жалею ) но при этом она не хочет со мной встречаться.»;
Любов - це не просто про слова, але ї про дії, а поведінка дівчини суперечить її словам.
«она мне рассказывает про того с кем познакомилась и как погуляла ( мне это в свою очередь очень неприятно )»;
Звісно це неприємно, адже Вас використовують і грають з Вашими почуттями.
«Хотя я в свою очередь ничего ей не запрещал и уверен что в отношениях она была верна только мне .»;
На жаль, "стосунків" у Вас ніколи не було. Це фікція.
« но если я буду ее парнем то она не сможет мне рассказывать о своих знакомствах и о том что она вечером делала»;
Чому? Не зовсім зрозуміла Ваша логіка: з одного боку, хочу стосунків з нею, але з іншого, якщо будуть ці стосунки, то я начебто не буду їй довіряти, бо "статус" внесе якісь зобов'язання перед нею. Помітно, що Ви несвідомо клюнули на гачок і пішла у психологічну гру.
«Сам я ее безумно люблю и хочу быть с ней вместе»;
Для цього потрібне, на жаль, не лише Ваше бажання, але і бажання цієї дівчини, а вона його не має і чітко Вам про це заявила. Як Ви бачите продовження цих "стосунків", якщо ситуація не зміниться?
Ответ отредактирован автором 17-02-2022 14:36:34
Публикації психолога 2
Відео психолога 3
Особистісне зростання та корисні поради
Стереотипи, забобони, міфи
Самооцінка
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.