Психологиня Яна Дмитрівна Кузик Чернівці лише онлайн

Здравствуйте) Стоит сразу отметить, что по большей мере создается впечатление, словно Ваши сожаления построены на классной студенческой жизни мужа, но откуда уверенность, что даже поступи Вы тогда в университет у Вас была бы такая же жизнь? Это довольно широкая иллюзия и романтизация студенческой жизни, и далеко не для Всех она именно такая.

Возможно, стоит поработать с сожалениями, что сейчас возникают у Вас, возможно, не только из-за университетской жизни. Вы работали и учились, вышли замуж, было ли в этих событиях место для развлечения, тех же баров, ночёвок и т.д.? Как то время, пока муж наслаждался университетской жизнью помниться Вам? Как какое? Наслаждались ли чем-то Вы?
Что-то из этого. Вы уже никогда не сможете испытать в той же мере в которой представляете, но при этом, каждый период жизни и каждый день наполнены уникальными возможностями и событиями, что так жене повторяються, могли бы Вы попробовать разглядеть их?

Здравствуйте. Можно сказать что и воспринимают по другому, но вернее то, что они воспринимают все в связи со своим опытом и ценностями, с условиями формирования, развития психики и полученных навыков и знаний. Потребностей, которые ярче выражены в том или ином возрасте. У подростков это поиск себя, бунт против установленных устоев и поиск собственных, и особенно важным во всем этом есть их сверстники или авторитеты немного старше(не взрослые), идентификация с ними и прочее.

Учеба и ценность здоровья в понимании взрослого, для подростка может казаться просто абстрактными далекими вещами, что не имеют смысла сейчас.
НО, важно то, что не все подростки одинаковы и уникальность опыта каждого очень важна, поэтому их равнодушие и "разгильдяйство" может иметь разные причины.

Здравствуйте.

«Что мне делать?»; - а чего Вы хотите? Можно планировать действия исходя из желаемого результата. Какого результата ждете Вы?
Если Ваш друг уже любит Вас в романтичном плане, можно ли назвать Ваши отношения той же дружбой? Как Вы его теперь воспринимаете?

« Чем я могу ему помочь?»; - А о какой помощи он Вас просил?
Вы не можете отвечать за его чувства, и не можете управлять своими. Можете только быть честной в их отношении.
Говорили ли Вы с ним по поводу этого? Что у Вас чувств нет и они никогда могут не появится? А его, могут пропадать очень долго? Готов ли он на это? Может ли Ваша дружба оставаться такой как была?
Почему Вы пытаетесь ее сохранить, понимая что для Вашего друга - это уже сродни другим отношениям?

Нет однозначного ответа, потому что это Ваше с ним взаимодействия, попробуйте прояснить их вместе.

Доброго дня. Ви пишете про негативний досвід, а чи відмічаєте бодай для себе, яким чином той досвід на Вас впливає?
Про які саме страхи Ви говорите?

І дійсно, негативний досвід із попередніх місць роботи може сильно вплинути на людину, чи підкреслити інші проблеми і труднощі, при чому не тільки у сфері роботи. Про що кажуть Ваші слова в останній речення.

Ефективно було б пропрацювати ці моменти із терапевтом. Але хочеться відкреслити, що не хотітти працювати зараз чи якийсь час - це нормально. Не знайти чим займатись - теж. Ви юна, і у Вас ще є багато часу і можливостей все це виконати і дізнатись, але з тиском на себе це буде складніше.

І поки Ви не працюєте, спробуйте подосліджувати а що Вам взагалі подобається, чим би займались просто так, чи що хотіли б від своєї діяльності отримувати і т.д.

Здравствуйте. Состояние которое Вы описываете должно быть очень сложно переносить в одиночку.
К сожалению, лучшую помощь в Вашем случае можно получить при работе с терапевтом, но учитывая Ваш возраст, для этого Вам нужно поговорить с родителями или обратиться к ним вместе с другим взрослым, которому Вы доверяете или хотя бы можете положиться.

Доброго дня. Схоже, Ви витрачає доволі багато сил та ресурсів на стримування своїх відчуттів і свого болю, це дуже не просто. Хоча правильніше буде сказати стримуєте реакцію на біль, адже больові відчуття Ви таки сприймаєте. І тут виникає декілька питань:
- А що станеться, якщо б при ударі мізинцем ви голосно і прямо показали свою реакцію? Як би Ви на себе дивились і як би дивились інші?
- І друге - а що Ви отримуєте хорошо з такої поведінки? Коли стримуєте, будучи дитиною, сильний біль в нозі, що проносилось і проноситься в голові? Що в цьому цінного отримуєте від інших і можливо від себе?

Є ще декілька нюансів, але в переписці їх вже не обговориш. Спробуйте поглянути на себе в цих станах, дистанціюватись можливо і роздивитись, шо ще відбувається окрім описаного. Адже таке жорстоке відношення до себе дійсно деструктивне і чим далі, тим гірші наслідки може мати для Вашого емоційного і загалом психічного стану.
(І вже точно, не варто оцінювати здатність терпіти біль як щось "круте" і що "інші і більше терплять", як писали вище, адже це може тільки поглиблювати цю потребу приховувати свої реакції. А Ви, місцями, здається намагаєтесь приховати і ігнорувати свій біль навіть перед самим собою.)

Чи говорили Ви йому прямо, що його переписки у Ваших очах близькі до зради? (А в стосунках, попри якіісь "загальні" визначення зради, нею може рахуватись те, що визначають партнери як "зраду"). Можливо хлопець недооцінює значення його вчинків та їх вплив, або через власні уявлення не хоче бачити, як його вчинки Вас зачіпають.

«в нього встигла сформуватися звичка.»; - чисто технічно, хочу відмітити, що якщо людина не здатна силою волі впливати на свою звичку, то це залежність. І якщо в ній більше цінності для хлопця, ніж у Ваших проханнях та Вашому стані, це варте уваги.

«Можливо, якщо б він сам зі мною відкрито це обговорив, що в нього є така потреба, реакція та відношення до цього ймовірно могли б бути іншими»; - дозвольте уточнити. Зараз, Ви вже про це знаєте, чи продовжує він активне спілкування з іншими?
І, що важливіше, тепер коли Ви знаєте - чи дійсно змінюється Ваше ставлення? Чи готові Ви прийняти, що надалі, будете проінформовані про його переписки які продовжуватимуться?

Здравствуйте. Хорошо, что этот аспект Вы сознательно отмечаете и раз пишете сюда, даже как что-то деструктивное для Вас. Это тоже важно.

Но, к сожалению, в формате вопрос/ответ, помочь Вам довольно трудно. Сепарация, длительный и сложный местами процесс, который зачастую чем позже проходит, тем сложнее. И тут лучше всего будет заручиться поддержкой терапевта, что бы начать его и удерживаться в этот процессе.

Доброго дня. А як Ви розцінюєте самі його переписки? Ви сказали, що Вам це "не подобається", але що це саме таке, в Ваших очах? Тому що подібну взаємодію партнера з іншими жінками, можна оцінити по різному і від того, будувати своє не тільки ставлення але і поведінку. Адже може просто не подобатись але бути прийнятним, як погана звичка, а може бути не допустимо. І було б важливо, прояснити це і для хлопця.

Якщо припустити, що цей спосіб спілкування допомогав йому сексуально розряджатись у той період, коли Вашій парі це було не доступно, чи цікавились Ви, навіщо це потрібно йому зараз? Коли Ви, якраз таки намагаєтесь відновити сексуальне життя. ЩО саме в цьому спілкуванні, йому потрібне ЗАраз?

«Тоді я вирішила, що справедливо було б, щоб у мене було те саме право в стосунках, запитала в хлопця, як він до цього ставиться, реакція була різко негативна, оскільки він думає, що в більшості дівчат таке спілкування викликає прив'язаність і він не зможе мені більш довіряти. »; - тут декілька моментів, хочеться виділити.

- Так, це справедливо мати однакові права в стосунках, і це важливо відстоювати. Але тут, хочеться зрозуміти саме стосовно переписки - вона Вам потрібна чи якщо відверто, це спосіб насолити хлопцю? Це не йде мова про те, що ви не можете це робити, я тільки цікавлюсь мотивом, тому що втягуючи різні дії під хибними цілями - в результаті можна самому мати від них негативні наслідки.

- Чи відчуваєте Ви довіру до хлопця при збереженні його переписок? Будь-яка Ваша відповідь буде вагомим аргументом.

Доброго дня. В першу чергу, хочеться замінии Ваше радикальне і жорстке питання до себе. І спробувати спочатку розібратись з тим - "Що я маю зрозуміти в собі?". Адже так як і питання, слова що "всі проблеми через Вас" - надто радикальні.

По короткому опису Важко сказати, що це комплекс переживань Ви витримуєте, але в діях і бажаннях уловлюється певне протиріччя, що може вказувати на соціальну тривожність чи депресивний епізод. Або якийсь досвід у Вашому житті, сформував таку стратегію поведінки і відношення, але зараз вона вже не працює і тільки приносить страждання.

Поговоріть із батьками, щоб вони підтримали Вас у зверненні до психолога, щоб розібратись у цих питаннях і в першу чергу зменшити тиск на себе, і самозвинувачення.

Здравствуйте. Проблемы ревности, это очень редко про партнера и всегда про Вас самих. Про доверие, самоуверенность, уверенность в других людях, самоценность. Как и проблемы с границами в отношениях, тем, какие действия от партнера допускаете. Поэтому лучше их прорабатывать с психологом.

Если ближе к тексту, то а просили ли Вы его на прямую прекратить? Говорили что Вам это доставляет беспокойство и неприязнь?
"Мужская психология" - что бы это не значило, не означает что он не может брать ответственность и управлять своими действиями. Другой вопрос, если он просто не хочет менять свое поведение. И тут снова вопрос к Вам, что готовы с этим делать?

Доброго дня. Чи могли б Ви сформулювати своє питання трохи конкретніше? Не розумію, яких "всіх філософів та розумних людей" Ви маєте на увазі, та про що "Всі" говорять. Чи є якісь конкретні стереотипи, які Ви маєте на увазі?

Але якщо в загальному, то звісно, те що якусь думку розділяє багато людей не означає, що вона однозначно правильна(до прикладу різні міфи чи викривлені факти, в тому числі і стереотипи). А те, чому хтось підтримує їх, навіть якщо людина "розумна", частіше означає або те, що підтримка стереотипу не рефлексувалась цією людиною, тобто вона просто сприймає його як даність. Або у неї є досвід, що цей стереотип підтверджує. Або своє власне його розуміння. Багато людей просто не віддають собі звіту, чи розділяють вони ті чи інші стереотипи, чи ні.
Адже тут не варто забувати і те, що коли є стереотипи які не підтверджуються, є і ті, що підтверджуються в тій чи іншій мірі. (тут можна вдаватись у тему їх формування, але не думаю, що це стосується Вашого питання).

Здравствуйте. Вы довольно верно подметили в начале, что будет лучше проработать эти трудности с специалистом, поскольку те сферы которые затрагиваются в Ваших конфликтах с девушкой - в формате вопрос/ответ не разберешь.
Конечно, хорошо было б обратится к парному терапевту для работы вместе, но это не исключает необходимости каждого из Вас в отдельной терапии.
Потому что многое, что Вы описываете, в первую очередь касаемо Вас, и в том числе девушки - это не столько и не только про отношения между людьми, но и про отдельно Ваши свойства, особенности и трудности.

Осмелюсь разве что спросить одну вещь, на противовес Вашему последнему вопросу: А зачем и Вы и девушка пытаетесь сохранить эти отношения? Терпите друг друга и общие конфликты? Почему Вы искали компромисс с количеством секс-партнеров а девушка прощала и шла на встречу?
Когда мы говорим о улучшении отношения и отношений, то первое что нужно понять - а зачем они и тот человек Вам вообще?

Доброго дня. Якщо ми випускаємо варіант звернутись до психолога, то наступне, що варте уваги: спроби розуміння того, для чого Вам це?
Чому ревнуєте? Звідки у Вас причина не довіряти партнеру і можливо складнощі з питанням довіри взагалі? Чого Ви хочете, проявляючи над партнером "владу"? Що отримуєте з цього? Що трапиться, якщо цього не робити? І т.д.

Дуже багато питань та нюансів, що виникають у стосунках до людей, це лише декілька з них.

Доброго дня.

Щиро співчуваю Вашій утраті(

І я зовсім не уявляю, як Ви тоді, це горе переживали, як переживаєте зараз, але хочу зазначити, що щоб тоді з Вами не було - це було нормально. І те, що з Вами було "не так" - обставини життя, які доводилось приймати.

При цьому, досить короткий Ваш опис, дійсно може бути пов*язаний із депресивними епізодами. Чи викликані вони саме депресією чи іншими розладами стану - складно сказати, як і сказати, що з цим робити. Адже депресивні епізоди, апатію, втрату бажання спілкуватись, працювати, байдужість до людей і роботи, що часто приводить до їх втрати, в тій чи іншій мірі викликає не тільки пряма депресія як така.
Ефективним буде звернення до спеціаліста, яка стане Вам підтримкою і путівником в таких станах.