Психологиня Ирина Константиновна Зубиашвили Київ


- Тбилисский педагогический институт им. А.С. Пушкина ("Педагогика и психология");
- ЦИППО АПН Украины ("Психология");
- Институт психотерапии и медицинской психологии им. Д.Б. Карвасарского ("Когнитивно-поведенческая терапия").
Работала практическим психологом в школе (консультирование детей, родителей, учителей).
Психолог в организации (консультирование персонала и администрации).
Частная психологическая практика.
спеціалізація, зона професійних інтересів
Основне

⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 4. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Відповіді 1614
Але жінка, пов'язуючи своє життя з розлученим чоловіком, пов'язується і з його минулим.
Для нормального чоловіка діти є невід'ємною частиною його життя, і Вам доведеться або прийняти їх, або шукати іншого супутника життя.
Але деякі жінки і раді подружитися з дітьми чоловіка, але в них нічого не виходить. Усі старання розбиваються через їх настороженість, а де й неприязнь.
У будь-якому випадку, якщо Ви хочете вибудувати з чоловіком міцні та довірчі стосунки, Вам доведеться намагатися завоювати його дітей.
Я не знаю, в чому полягає конфлікт, мало інформації. Вашу проблему потрібно обговорити на індивідуальній консультації. Можна дати лише загальні рекомендації.
Завжди будьте по відношенню до дітей чоловіка доброзичливі та привітні, проявляючи щиру зацікавленість у їхніх справах. Не варто спілкуватися з дітьми відчужено.
Намагайтеся стати для них другом, не претендуючи на роль рідної матері. Будьте з ними на одній хвилі, демонструйте, що розумієте їх, допомагайте, коли їм потрібна допомога.
Жорсткі дії з боку мачухи, хоч би якими справедливими вони були, обов'язково викличуть образи у дітей. Тому спочатку намагайтеся більше піклуватися про ваші взаємини з дітьми, а вимоги та покарання залиште для чоловіка.
Найголовніше у вибудовуванні взаємин з дітьми чоловіка – щирість та доброзичливість.
Відредаговано автором 19-08-2024 04:17:22
Я впевнена, що Ви любите свою дитину, але припускаєтеся помилок у вихованні.
А виховання – це мистецтво та наука, яким, на жаль, не вчать майбутніх батьків.
Якщо Вас щось постійно і сильно злить — це проблема. Потрібно покопатися в собі, адже щаслива людина, як правило, самодостатня і тому здатна дарувати любов оточуючим.
Коли Ви лаєте дитину, пам'ятайте, що ось такою Ви залишитеся в її пам'яті;
Те, як Ви виховуєте дитину, безпосередньо позначиться на Ваших онуках.
Пам'ятайте. що дитина не зобов'язана бути завжди такою, як хочеться Вам. Її завдання— бути собою, а Ваше завдання— допомагати їй в цьому.
Якщо хочете, щоб дитина Вас іноді розуміла, Ви повинні розуміти її завжди. І не навпаки.
Авторитет батькам потрібно заслужити і підтримувати.
Злість - це спонтанний виплеск того, що довго накопичувалося, не знаходячи нормального виходу. І часто дитина просто потрапляє «під гарячу руку». Дитина залежна від Вас, вона не може дати здачі. Розбираючись у собі, зі своєю злістю потрібно точно розуміти, що для Вас є пріоритетом — щастя вашої дитини чи Ваші негативні емоції?
А невроз – це концентрація на негативних думках плюс сильні емоції.
Не вигадали ще пігулки від ірраціонального мислення.
Не може існувати невроз окремо від особистості.
Тому слід звернутися до психолога, щоб розібратися в тому, що відбувається у Вашому житті та в особливостях Вашої особистості.
Ваши переживания связаны с мысль - "А что если".
Но Вы могли опоздать на поезд, или по "закону подлости" заболеть и т.д.
Все уже произошло. Но это же не конец света.
Выберите психолога,. ответ которого Вам откликнулся и записывайтесь на консультацию.
Сейчас все психологи работают он--лайн. .
Відредаговано автором 17-08-2024 23:07:46
Люди часто испытывают чувство вины. И Вы также чувствуете вину, потому что не можете ничего изменить и вообще не сделали ничего плохого.
К тому же чувство ответственность способствует тому, что Вы стараетесь исполнять все взятые на себя обязательства, и готовы признать ошибку, исправить её. И сейчас Вы прилагаете все усилия, чтобы исправить ситуацию. Но, к сожалению, не все от нас зависит. Примите эту ситуацию как опыт, .чтобы не совершать подобного в будущем.
Вы слишком много фиксируетесь на своих мыслях, ошибках, изводите себя. Но никто не застрахован от подобных ошибок. Недаром говорят-"знал бы, где упадешь, соломку бы подстелил"
Я понимаю Ваши переживания, а испытываете Вы их. потому что беспомощны и беззащитны в этой ситуации.
Вы допускаете мысль, что могли поступить иначе, и терзаетесь. Хотя это может быть просто иллюзия. Неизвестно, какие еще бы Вас ждали случайности.
Но чувство вины не возникает на пустом месте. У него есть источники.
Первый начинает формироваться в детстве.
Второй источник связан с посттравматическим стрессом. Возможно у Вас была сильная стрессовая ситуация.
Третий источник чувства вины — трансгенерационный. Простыми словами — это когда родители, бабушки и дедушка через опыт, слова, поведение передают нам «по наследству» собственное чувство вины.
Все это здесь, конечно, обсудить невозможно.
Но избавляться от чувства вины надо, потому что оно сильно снижает качество жизни. и проявляется на телесном уровне.
В первую очередь ощущается тяжкий груз на плечах и спине.
Самой трансформировать чувство вины сложно, это все равно, что тащить себя за волосы из болота.
Есть смысл обратиться к психологу.
Ви не відчуваєте своєї цінності, не можете вплинути на ситуацію, внаслідок чого відчуваєте сильну напругу, яку намагаєтеся зняти за допомогою селф-харму.
Щоб подобатися чоловікові, недостатньою бути гарною. Важливо бути впевненою у собі, Така жінка притягує чоловіків як магніт.
Є сенс звернутися до психолога.
Однак все добре в міру,
Але не забувайте, що взаємини між сином і матір'ю формувалися протягом багатьох років, а Ви з'явилися в його житті відносно недавно.
Вже у у 13-14 років зв'язок із батьками має поступово зменшуватися. У цьому віці підліток навчається бути самостійним. Однак якщо цього з якихось причин не сталося, потім зв'язок чоловіка з матір'ю буде розірвати вкрай складно. А тому, якщо Ви бачите, що чоловік сильно залежить від матері, Вам слід обговорити з ним побоювання, які виникають у Вас.
Це не означає, що Ви повинні заявити свої права на чоловіка так, як заявили б права на власність, виключивши з його життя мати. Це також не означає, що треба забороняти йому телефонувати їй. Все це нормально. Просто спілкування з матір'ю не повинно завдавати шкоди вашим стосункам.
Важливо поважати його ставлення до матері, оскільки ці почуття можуть бути по-справжньому ніжними.
Чому Ви вважаєте, що взаємини чоловіка з матір'ю. впливають на ваше інтимне життя?
Відредаговано автором 15-08-2024 01:21:13
Потрібна допомога психолога.
Але, якщо дуже сильна тривожність, яка заважає жити, то спочатку потрібно звернутися до психіатра. Він випише ліки, які знизять рівень тривожності.
Відредаговано автором 14-08-2024 19:39:59
Причины могут быть разные - длительный стресс, физическое и умственное перенапряжение, а также травмирующие события — вот лишь несколько причин, вызывающих это состояние.
Посетите психиатра или психотерапевта. Нервозное состояние требует диагностики. Этим занимается врач. Он оценит ваше состояние.
Уделите время делам, которые Вам приятны, приносят ощущение покоя, радости, удовольствия, — они будут наполнять Вас энергией, придавать силы.
Важно исключить любые токсичные контакты и источники информации. Токсичные — значит те, после взаимодействия с которыми Вы чувствуете себя хуже, ощущаете упадок сил, как будто из Вас высосали энергию.
Можете обратиться к психологу.
Не всегда мы выбираем партнёра по любви. Мы не осознаем, что иногда нас побуждает страх одиночества, желание финансовой поддержки, необходимость закрыть какие‑то другие личные потребности.
Поначалу влюбленность (не любовь) сглаживает эти мотивы, но когда эффект новизны пропадает, выясняется, что нам на самом деле не нравится человек рядом. В итоге остаётся чувство неудовлетворённости от партнёра, которого мы не любим.
Если очарование прошло, задайте себе несколько вопросов:
Вам по-прежнему интересно с партнёром? Приятно быть рядом? Хочется делиться с ним тем, что происходит?
Вам важно мнение этого человека?
Вы можете обсудить то, что Вас раздражает или тревожит в отношениях?
Если на большинство вопросов вы отвечаете «да» — значит, не все потеряно, Вам нравится партнер..
Если на два из трёх вопросов вы отвечаете «нет» — возможно, отношения себя исчерпали. Когда эйфория влюблённости прошла, Вы увидели человека, который Вам не подходит..
Своїм ставленням до Вас вона створила Вам невротичний розлад.
І РХП, і те, що Ви гризете нігті – це спроби скинути внутрішню напругу
Є сенс звернутися до психолога.
Відредаговано автором 12-08-2024 04:37:54
З цією проблемою Вам краще звернутись до логопеда.
А ПА. Ви обов'язково подолаєте.
Но в процессе общения с психологом Вы более ясно увидите свою проблему и сможете принять правильное для себя решение.
З мамою складніше. Швидше за все, її теж так виховували і вона просто не вміє інакше спілкуватися.
Щодо панічних атак (ПА), то їх не треба боятися. Просто у Вас накопичилося багато негативних емоцій, і таким чином вони знаходять вихід.
Щоб їх не боятися, треба розуміти їхню природу.
Під час ПА відбувається несподіваний викид адреналіну у кров. Через 5-7 хвилин адреналін розпадається і ПА проходить. Але Ви їх лякаєтесь і тіло запам'ятовує цей страх. І ПА повторюються.
Під час ПА намагайтеся не піддаватися страху. Скажіть собі – "Так, це ПА, але вона скоро пройде".
Можна пити воду дрібними ковтками. Для того, щоб переключитись, можна посмоктати м'ятну цукерку.
Організм звикне, що Ви не боїтеся і страх поступово піде.
Також Вам потрібно вчитися розслаблятись.В Інтернеті є різні медитації для розслаблення, слухайте їх.
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.