Психологиня Ирина Константиновна Зубиашвили Київ

С тревожностью и навязчивыми мыслями нужно обращаться к психологу.
От них не существует таблеток.
С Вами нужно побеседовать, чтобы выяснить особенности Вашего характера, атмосферы в семье.
Навязчивые состояния не возникают на пустом месте.
У меня есть предположения о причине Вашего состояния, но надо многое уточнить.
Нужно общаться с Вами.
Тревожность - это состояние. не. связанное с возрастом.
Нужно поработать с причинами ее возникновения.
Но, если родители против психологической помощи, то задайте поиск в Интернете, посмотрите видеоролики.

Максим, если Вы напишите еще на третий сайт, то получите еще какой-нибудь ответ..
Что Вы собираетесь лечить?
Если тревожность и навязчивые мысли, то действительно это лечится.
Еще раз рекомендую прекратить эксперименты. Вы уже замучили себя.
Вы не зоофил. Просто в Вашем возрасте повышенный уровень половых гормонов. На чем Вы концентрируетесь . на то у Вас и происходит возбуждение. и животные тут не при чем.
Включайте критическое мышление и выключайте панику. К Вашей ситуации подходит пословица - "Не то мышь родила гору страхов, не то гора страхов родила мышь"
Вы собирались к психиатру - идите на прием, пусть он выпишет Вам успокоительные лекарства.
Если хотите обсудить свою проблему,. то как дополнение к психиатру нужна помощь психолога.
Кстати, с Вашей проблемой прекрасно справится сексолог.

Відредаговано автором 06-08-2024 21:39:18

Кристина, в Вашей проблеме надо разбираться. А для этого нужно. как минимум, видеть Вас, слышать Ваш голос. И вообще нужно больше информации о том, как у Вас складывались отношения с мужчинами.
Ну а, вот так, заочно, можно только предполагать.
Исходя из того, что Вы пишите. можно сделать вывод, что Вы очень легко идете на сближение. нет интриги. загадки, не надо Вас завоевывать и удерживать.
А возможно, Вы очень стремительно привязываетесь к мужчине и уже видите себя в белом платье, с тремя детьми и лабрадором. И мужчина просто пугается.
Но не обязательно, что причина именно в Вас. Нужно исследовать ваши отношения.
.

Максим, Вы зациклились на проблемах с эрекцией.
Это понятно, у Вас сейчас возраст активного полового созревания.
Но я бы Вам не рекомендовала экспериментировать над собой. Вы не робот. и психика у Вас не железная.
Чем больше будете думать о своей (надуманной) проблеме, тем больше будет тело сопротивляться.
Успокойтесь и не боритесь со своими мыслями.
Как пришли мысли. что Вы зоофил. так и уйдут. Скажите себе - "Это всего лишь мысли и они не имеют ко мне никакого отношения".
Никакой Вы не зоофил. У Вас действительно развивается навязчивость, и она не имеет отношения к Вашим якобы ненормальным склонностям.
Навязчивость Ваша развивается именно из-за того, что Вы боитесь своих мыслей и гоните их, начинаете поведенческие эксперименты. Чем больше избегаете того, чего боитесь, тем больше развивается навязчивость, тем страшнее Вам становится.
Причину Вашей навязчивости Вы уже нашли. Желательно, чтобы психолог поработал с Вашим детским страхом.
А на приём к психиатру Вам сходить стоит. Просто Вам самому будет спокойнее, когда Вы убедитесь, что Ваша проблема надуманная и имеет совсем другой смысл.

Максим, Вы очень тревожный.
И все Ваши страхи, навязчивые мысли - это проявление тревожности.
Сейчас Вы боитесь, что Вы зоофил, а завтра придумаете еще что-то.
Вам нужно обратиться к психологу, конечно в этом должны помочь родители.
Работать нужно не со страхами, а с Вашей личностью. Нужно выяснить причину Вашей тревожности.
По переписке это сделать невозможно.

Ваш стан можна зрозуміти. Важко жити у сім'ї, де дорослі скаржаться дитині один на одного.
Ви починаєте поділяти з дорослими відповідальність за їхні взаємини.
Ви стаєте емоційним відром для сміття.
Але Ви можете сказати. "Я нічим не можу допомогти вам, я дитина!"
Ви також можете казати їм: "Я думала, що ви будете мене любити і бачити, що мені погано. А ви займалися з'ясуванням своїх взаємин і забули про мене!"
Я розумію, що у Вас були певні очікування від батьків. Ви хотіли б бачити ідеальну картинку взаємин у сім'ї.
Що мама та тато будуть щасливі.
Щоб на душі полегшало, варто забрати свої очікування від батьків. Це можна зробити за дрпомогою такої практики.
Уявіть собі маму, тата.
Які очікування у Вас є? До мами, тата? Загалом до сім'ї? Які вони у вигляді образів?
На вдиху скажіть своїм очікуванням: "Я вас забираю, ви мої!"
Що ви відчули, коли забрали очікування?

Наталя, ваша ситуація є досить поширеною, коли жінка все тягне на собі.
І це ваша гіперфункціональність.
Гіперфункціональність – це поняття сімейної терапії. Це коли один член сім'ї несе не пропорційно багато відповідальності,
Я хочу, щоб Ви почули мене.. Марно звинувачувати чоловіка, що він нічого не робить, і тому роблю я. У вашій родині вже склався такий сімейний сценарій. Сімейна система - це «танець на двох», де танцюють обидва. І намагатися вийти із цього теж треба разом.
Як так вийшло, що Ви стали гіперфункціональною, а поряд із Вами гіпофункціональний чоловік?
Буває, що спочатку чоловік не проявляв себе як гіпофункціональний партнер, це склалося з часом.
Чому? Коли один, енергійний, активний, тоді іншому хоч-не-хоч залишається розслабитися і стати спокійним і неквапливим.
Коли жінка дуже швидко все робить, ще й гроші заробляє, то чоловік просто "сідає їй на голову". Що йому ще робити?
Велику роль відіграють також сценарії, що залишилися нам від мами та бабусі. І це наше жіноче бажання бути хорошою, заробити кохання, заслужити його. Коли у нас немає міцної внутрішньої впевненості, що ми любимі просто так, що нам не потрібно нічого робити, то ми починаємо любов заслуговувати.
І, звичайно, це поширене у нашому суспільстві переконання, що сім'я – це відповідальність жінки
Треба розбиратися і не за листуванням.
Вам потрібна допомога психолога.

Відредаговано автором 05-08-2024 19:07:20

Алина, Вам коллеги уже многое объяснили, но я хотела бы добавить, что причиной Вашего душевного дискомфорта может быть тревожность, как черта характера.
И тогда не самым очевидным образом появляется чувство вины. Так находит свой выход тревожность.
Вам настолько трудно опять переживать события, из-за которых перед Вами извиняются, что психика отказывается даже смотреть в ту сторону и возникает тревожность, которая проявляется через чувство вины..

Проблема Ваша не проста. Давайте розбиратися.
Чоловіки, яких Ви вважаете нудними, - це часто серйозні люди, які дуже повільно йдуть на зближення. Щоб вони Вам відкрилися, почали розповідати щось особисте – треба встановити довіру. А довіра з ними встановлюється довго.
Дивіться, перш за все, на їхнє ставлення до Вас і дайте їм шанс, якщо вони виявляють інтерес.:
Люди з багатим внутрішнім світом просто так у цей внутрішній світ нікого не пускають. Вам же стає нудно шукати до цього світу ключі.
Якщо фізично людина подобається, і вона йде на контакт – варто спробувати її розкрити. Просто повірте – глибокі, цікаві люди дуже рідко чудові комунікатори. .
Важливо перестати орієнтуватися лише на «метеликів у животі».
Метелики – вони звідкись з дитинства – перший потяг до людини навіть не вимагає самої цієї людини. Це ваші фантазії про неї. Пропоную критерій того, що чоловік подобається фізично – це не «метелики в животі», а чи можете його просто уявити в ліжку.
Кохання – це не миттєвий спалах. Подивіться будь-який романтичний фільм. Наприклад, Бріджет Джонс теж першого хлопця обрала по «метеликам». А другий пробивався через занудство та светри з оленями.
Найсильніше вміють подобатися, зачаровувати, комунікувати легко та красиво нарциси і. гіпертими. Вони вроджені комунікатори. Чарівні, креативні. Їх Ви полюбите .швидко.
Але вони діти усередині. Їм все швидко стає нудно,
Можливо, і у Вас багато цього психотипу, і Вам стає нудно, тому перш ніж шукати партнера, так важливо розібратися в собі. У цьому Вам допоможе психологє

Ирина, новые отношения — это всегда шанс на счастье и новые эмоции. Однако, если в Вашей жизни остался бывший муж и он мешает строить новую любовь, то следует обратиться к психологу за помощью.
С помощью психологической поддержки и самоанализа, вы можете преодолеть возникшие сложности и построить новые, стабильные отношения.
Важно понять, что каждая ситуация индивидуальна, и нет универсального решения для всех. Есть несколько основных принципов, которые помогут Вам разобраться в этой ситуации..
Примите факт, что отношения с бывшим мужем закончились. Признайте потребность в изменении своего отношения к прошлому.
Проанализируйте отрицательные аспекты отношений с бывшим мужем. Если уже забыли, то вспомните, что отношения были токсичными.
Возможно, Вы испытываете чувство вины из-за окончания предыдущих отношений. Важно понять, что это нормальные эмоции, и чувства, связанные с бывшим партнером. Осознавая и принимая эти чувства, Вы сможете перейти к новому этапу в своей жизни.
Чётко представьте то, что Вам нужно от новых отношений. Необходимо понимать, какие качества в новом партнере Вам важны, и на основе этого делать выбор.

Що означає "морально вбиває" ?
Опишіть, будь ласка, детальніше ситуацію.

Инна, научиться жить и радоваться каждому дню нелегко, но вполне реально.
Но сначала нужно устранить проблемы со здоровьем, которые у Вас по-видимому возникли на фоне хронического стресса.
Наше самочувствие и настроение во многом определяет активность щитовидной железы. Так, если в ней есть какой-то сбой, наступают хандра, грусть. Но и сама железа зависит от нас: если мы ощущаем гармонию и спокойствие, то тогда гормоны — серотонин, эндорфин, дофамин, норадреналин — тоже будут в порядке. Чем активнее их выработка, тем счастливее мы себя чувствуем.
На уровень гормонов влияет все происходящее: при депрессии уровень снижается, при позитивных событиях подскакивает.
Заменять негативные мысли на позитивные не всегда эффективно. Если думать "Я люблю свою раБоту", возникнет внутриличностный конфликт. Эффективно мыслить рационально.
Вместо того, чтобы думать о том, как Вы ненавидите работу, порадуйтесь, что, во-первых, она у Вас есть, а во-вторых, что существует транспорт, который позволяет не ходить километры пешком.
У Вас клубок проблем. Одно цепляется за другое. По переписке Вы их не решите.
Выберите психолога, ответе которого Вам понравились и записывайтесь на консультацию..

Инна, Вы написали - ""Я не знаю чего хочу". В этой фразе уже есть половина ответа.
Во-первых, "хочу" — это про желания, а желания как правило ощущают. Желания происходят из области чувств и эмоций. Во-вторых "знаю" — это про мысли.
Поэтому как минимум более правильная формулировка была бы:
"Я не чувствую своих желаний".
Тут можно еще раз уточниться: почему я их не чувствую? Возможны варианты:
№1. У меня нет желаний, нечего и ощущать.
№2 Я не умею осознавать, формулировать свои желания, но они все-таки есть.
Большинство из нас испытывает хотя бы примитивные желания: поесть, поспать
Конечно, это не те желания, в поисках которых Вы сюда написали, но тем не менее это — желания. Мы про них даже так и говорим "Хочу есть", "Хочу спать". И хотя бы в момент, когда мы очень шоколадку, мы точно знаем, чего хотим.
Итак, предлагаю Вам такую формулировку.
Я НЕ УМЕЮ ЧУВСТВОВАТЬ СВОИ ЖЕЛАНИЯ.
А дальше вместе с психологом надо провести исследование. И начать придется с детства.
А дальше придется отслеживать самые маленькие желания и удовлетворять их.
А также надо будет убрать утечки энергии. Потому что критически важное условие для реализации чего угодно — это наличие свободной энергии.
Желание — это то, что я хочу сделать, а не получить от других.

Відредаговано автором 02-08-2024 23:32:42

Добрый день!
Из того, что Вы написали, нельзя сделать вывод о наличии депрессии.
Вам уже сказали коллеги, что диагноз может подтвердить или опровергнуть только врач.
Скорее всего, как заметил Владимир Анатольевич, у Вас апатия (часть депрессивного состояния) и тому есть причины (не нравится работа, неблагоприятные отношения с мужем, проблемы со здоровьем). И все это взаимосвязано.
Это особенное состояние - болеют одновременно и душа, и тело.
С этим всем надо последовательно разбираться и лучше с поддержкой психолога.
Например, если у Вас проблемы с щитовидной железой, то нарушен гормональный баланс в организме и это тоже может влиять на Ваше состояние.
Затем необходимо проанализировать отношения с мужем и проблемы, связанные с работой.
Чтобы нормализовать состояние, скажите себе: «У тебя апатия. Со всеми бывает. Это нормально. Каждый может находиться в таком состоянии». "Но выход есть и я его найду".

Ваш стан можна зрозуміти. Ви, як і раніше, любите, хоча Ваш хлопець пішов. Це дуже важко усвідомити, і незрозуміло, що робити далі, якщо хлопець покинув. Здається, що весь світ зупинився і нічого хорошого вже не буде.
Проте життя на цьому не закінчується. І хоча зашкалюють емоції, треба впоратися з ними і перевернути цю сторінку
Проаналізуйте ваші стосунки. Які помилки Ви зробили? Можливо, їх ще не пізно виправити, щоб відновити стосунки? В крайньому випадку завжди корисно зробити висновки, прожити своє горе, змиритися з втратою і почати все з чистого аркуша.
У цей період вам потрібен об'єктивний аналіз стосунків і причин, які спонукали хлопця кинути Вас. Зробити це Вам допоможуть близькі – подруга, сестра чи мати, якщо у вас склалися довірчі взаємини. Крім того, можна звернутися до психолога.
Давайте подумаємо.
Навіть якщо Вам вдасться повернути хлопця, довго такі стосунки не продовжаться — душею він уже не з Вами, а з іншою дівчиною. Для чого Вам такий партнер? Настав час відпустити його на всі чотири сторони, оплакати втрату і вирушити на пошуки нового кохання.
Дозвольте собі висловлювати емоції. Бажаєте плакати? Плачте.
Діліться своїми переживаннями із близькими людьми. Іноді достатньо спілкування із подругою. Є психологічна техніка під назвою «вентиляція емоцій», коли людина просто промовляє свої почуття, іноді кілька разів поспіль, поки її не почне відпускати. Скинувши зайві емоції, вона заспокоюється і починає мислити розумно.
Напишіть листа, де будуть викладені всі Ваші претензії та почуття до хлопця. Відправляти його не треба - ви його пишете тільки для себе. Після цього лист можна відкласти, щоб потім прочитати в більш спокійному стані, або відразу знищити.
Отримуйте нові враження, займайтеся навчанням, спілкуванням з друзями, шопінгом, хобі - чим завгодно, аби не залипати в похмурих думках.

Відредаговано автором 02-08-2024 02:11:08