Психологиня Ирина Константиновна Зубиашвили Київ

Ваше бажання офіційно зареєструвати шлюб – абсолютно нормальне. Ви почуватиметеся більш впевнено, відчуватимете психологічну захищеність.
Але Вас хвилює питання, чому він не одружується? Мені здається, що відповідь проста. Він ще не вирішив, що Ви підходите йому як дружина. Чоловік може говорити, що шлюб — формальність, або ще не час, або що спочатку потрібно заробити грошей (купити квартиру, зробити кар'єру), але це означає, що він вам відмовляє.
У сучасному світі жінці не обов'язково бути одруженою. Багато жінок здатні самі забезпечити фінансово і себе, і дітей та батьків. Дедалі більше жінок обирають незалежність, вільні стосунки. Чоловік у їхньому житті може бути сексуальним партнером, другом, просто близькою людиною. Це їхній свідомий вибір.
Але Ви хочете заміж, хочете обручку та штамп у паспорті. Це нормальне бажання, це Ваш вибір. Ви можете продовжувати жити із партнером на його умовах, а можете запропонувати свої. Наприклад, що згодні жити з ним лише у зареєстрованому шлюбі. І підете, якщо не одружитеся протягом, скажімо, півроку. Але тоді дійсно через півроку доведеться піти, інакше Ваша залежність від нього та Ваше розчарування збільшаться багаторазово. Але, можливо, розставання стане шансом зустріти того, хто побачить у Вас дружину та візьме на себе відповідальність, гідну чоловіка.

Цілком нормально після розриву ходити з очима на мокрому місці. Не намагайтеся придушити негативні емоції. Як тільки Ви звільните емоції, Ви зможете подивитися на ситуацію з ясним розумом.
Спробуйте зрозуміти, чому стосунки закінчилися. Чи була сварка, зрада, чи Ви відчули, що він поступово втратив до вас інтерес? Знаючи причину, чому хлопець пішов від Вас, Ви зможете зрозуміти, чи варто його повертати.
Проаналізуйте його поведінку за кілька тижнів до розриву. Це допоможе Вам визначити, чи можна врятувати стосунки.
Якщо це було раптове розлучення через розбіжності в думках, можливо, йому просто потрібно трохи часу, щоб охолонути.
Якщо ж стосунки були поганими місяцями, подумайте, чи справді спроби повернути його варті Ваших зусиль.
і давайте домовимось, що Ви викинете з голові міслі про те, що не хочете жити. Навіть якщо Ви не вірите в Бога – це не найкращий варіант.

Відредаговано автором 23-09-2023 04:15:02

Намагайтеся заспокоїтися і напишіть, чому ви розлучилася, через що сварилися.
Почуття гіркоти від того. що пішла кохана людина, Вам потрібно прожити і пережити, проплакати і проговорити, від цього нікуди не подітися, на це потрібен час. Скільки саме - залежатиме від Вас.
Між вами були стосунки і у Вас були думки про майбутнє та фантазії. Можливо, Ви бачили більше, ніж є, можливо, Ви ідеалізували хлопця та стосунки з ним і зараз зіткнулися з розчаруванням, що Ваші очікування не виправдалися і Вам дуже боляче.
Але він уже пішов своєю дорогою. Вам важливо не просто відпустити людину, а й повернутися до себе!
Важливо проаналізувати помилки в цих стосунках, побачити у них свій внесок. а також повернутись до себе, до свого життя.
Надія, кохання, стосунки, щастя – все це насправді не розбивається. Воно так і залишається усередині Вас. Але Ви зможете все це відчути в інших стосунках, з тим чоловіком, який теж прагнутиме стосунків. Збережіть собі надію і любов.
Чого Ви очікуєте від себе? Від життя? Чого Ви хочете і до чого рухаєтеся?
За Вашими словами складається відчуття, що вам уже 90 років і життя майже закінчено. Ви молода, перспективна жінка і у Вас все життя попереду.

Светлана, а как Вы считаете - там. где нет уважения, может быть любовь?
Возможно строить и нужно ли строить семейные отношения без уважения?
Вспомните, в какой момент вашей жизни Вы потеряли для мужа ценность и позволили так обращаться с собой.
Скорее всего, произошел "эффект снежного кома". Мужчина, видя, что Вы принимаете и прощаете хамство, привык к этому. Стал грубить и оскорблять все чаще. А Вы заметили это, когда на Вас покатился уже огромный ком унижений.
А Вы себя любите и уважаете? Вы уверены, что именно с этим человеком хотите строить дальнейшие отношения?
Ответы на эти вопросы дадут Вам возможность посмотреть на ситуацию другими глазами, принять решение по вашим дальнейшим действиям. Бороться или нет за ваши отношения решать только Вам, и принимать это решение лучше из состояния хотя бы уважения к себе.
А прогноз неблагоприятный. Действие будет разворачивается постепенно: сначала ‒ неуважение, потом ‒ Ваша просаженная (как раз хамством) самооценка, и ‒ физический абьюз,

Вам не не нужно переезжать от мамы. ОКР - не приговор. И панические атаки, и ОКР - все это проявление избыточной тревожности. Но все это можно преодолеть. Только выбирайте психолога, который умеет работать с тревожными расстройствами.
Не накручивайте себя, не концентрируйтесь на ОКР. У Вас его нет и скорее всего, что и не будет. А навязчивые мысли иногда появляются у всех людей. Это не патология. Но психолог Вам подскажет, как можно избавляться и от них.

Відредаговано автором 22-09-2023 10:54:11

Лана, у Вашей мамы действительно ОКР. Но ОКР -это особенность характера и она не лечится таблетками. Но обратиться к психиатру необходимо, потому что ОКР возникает вследствие избыточной тревожности у человека.. Врач снизит тревожность и навязчивые действия уйдут. Но как только человек прекращает принимать лекарства, ОКР вернется. Так как таблетки не могут повлиять на .структуру личности. Поэтому нужно также подключить психолога.
Генетически передается тревожность. Если у Вас нет избыточной тревожности, тогда и нет риска приобрести ОКР.
Маме можете объяснить все. что я написала. Ну а пойдет она к врачу или нет - это уже ее выбор.

Добрый вечер! Не побеседовав с Вами, сложно разобраться в Вашей проблеме.
Но все не так просто, как кажется на первый взгляд. Основываясь на том, что Вы написали, можно сделать вывод, что Вы в действительности очень уязвимый, теплый, тревожный и неуверенный в себе ребенок, психологически травмированный в детстве родителями.
И Ваше стремление к идеалу - это выстроенные Вами защиты. Вы уверили себя в том, что Вас нельзя любить просто так.
Вы выстроили себе идеальный образ и испытываете страх, что его не достигните. Поэтому и бросаете все, не доведя до конца. Но Вы, я уверена, никогда другим не покажете свою уязвимость. Вы не можете расслабиться, Вы постоянно в тонусе и от этого устаете.
Если я права, то Вы должны быть также ревнивы и склонны к пониженному настроению.
Вам важно научиться жить без защит, осознавая свою ценность, осознавая, что Вас другие могут воспринимать и не идеальной.

Ваш стан зрозумілий. Вам боляче та прикро.
Але дуже важливо любити себе за своє минуле. Розуміти, що те, що Ви робили тоді, – це було найкраще, на що Ви були тоді здатні. Ви щиро хотіли якнайкраще. І всі Ваші, можливо деякі невірні дії, мотивовані чимось дуже добрим і чудовим.
Ви щиро вірили, що покращуєте свого чоловіка, що покращуєте стосунки. Тому Ви відіграли роль жінки цього чоловіка настільки ідеально, наскільки Ви могли тоді це зробити.
Завдяки тому, що Ви зробили в цих стосунках певні помилки, Ви зараз стали на шлях особистісного зростання та розвитку. Так улаштовано наше життя, так ми розвиваємося. Все завжди розвивається через якісь кризи
Зараз життя дає Вам можливість привести себе до ладу, покращити свою ситуацію, перемістити фокус уваги на себе.
І є ще один пункт, який важливо розуміти. У стосунках завжди відповідальність лежить на двох людях. Прийміть свою частину відповідальності за розлучення, а його віддайте йому.
Для цього подумки скажіть йому спасибі за досвід, за все добре, що він для Вас зробив, подякуйте за все. І навіть можете сказати таку формулу «Свою відповідальність я беру собі, а твою частину відповідальності – залишаю тобі!»
Дуже важливо завершити ці стосункі в собі і не думати про можливість їх відновлення. Можливо, навіть є маленький шанс, що вони колись відновляться. Таке буває, хоч і рідко. Але для цього потрібно з ними попрощатися назавжди.
Є можливість зменшити душевний біль. Але для цього Вам потрібна допомога психолога.
.

Аліна, на жаль, у деяких родинах частина родичів підтримують війну в Україні.
Велику роль відіграють російські ЗМІ, які демонструють неправдиву картинку. І людина живе в ілюзії, що тільки вона має рацію, іншої думки немає.
Але Україна – демократична держава, в якій кожна людина може мати свою власну думку. Людині важливо дозволити думати так, як вона вважає за потрібне, але так само важливо зберегти єдність у сім'ї, родинні зв'язки.
Не обговорюйте вдома теми, які виводять Вас зі стану рівноваги. Зрозумійте, що для Вас важливіше - довести свою правоту або сімейні цінності.
Аліна, я розумію Вашу біль, агресію, образу. Ви маєте на це право — відчувати негатив. Але не відповідайте злом на зло, не вступайте у конфлікт. Ви цим нічого не зміните.
Найцінніше — взаємини у сім'ї. Всі люди зараз відчувають тривогу, страх за майбутнє. Якщо ще й у родині буде конфлікт, то де тоді брати опору? Акцент потрібно робити на збереження миру в сім'ї та взаємодопомоги.

А с чем Вы собираетесь разбираться? Что Вам не ясно? Как Вы думаете, любящий мужчина, уважающий свою женщину будет ее оскорблять и унижать? Кстати, у Вашего мужчины самооценка очень низкая, таким образом он ее поднимает, унижая Вас.
Думать, что мужчина одумается, глупо - он не изменится.
Перевоспитать взрослого человека без его собственного желания невозможно.
Думать, что такие взаимоотношения норма, нельзя, это не так.
Если Вы не хотите с ним расстаться, тогда нужно смириться с ролью жертвы.

Анна, исправить другого взрослого человека невозможно. И сразу возникает вопрос. Почему отец Вашего ребенка для Вас молодой человек, а не муж?
Когда мужчина ценит свою женщину, он стремится узаконить отношения, чтобы женщина принадлежала только ему. Есть такой синдром "собака на привязи". Это об отношении мужчин, которые не ценят своих женщин, теряют к ним интерес. потому что уверены, что женщина никуда не денется.
Менять нужно не мужчину, а Вас. Вы должны научиться быть ценной для своего молодого человека.

Если девушка решила расстаться, значит она все обдумала и не видит другого выхода. Но, возможно, это еще не конец вашим отношениям.
Вот так сразу переубедить её и удержать словами не получится, даже при всём огромном желании.
Что делать?
Я предлагаю Вам успокоиться и перенести всю ответственность за разрыв на девушку. То есть Вы понимаете, что не имеете права руководить её жизнью и заставлять её идти по жизни с Вами и дальше.
Можете написать ей примерно так: "Согласен. это твоё решение. Из-за уважения к тебе я его поддерживаю и спорить с ним не буду. Хочешь расстаться? Давай расстанемся, я тебя держать на буду."
Нужно, чтобы в девушке зародилось небольшое сомнение по поводу правильности её выбора.
А дальше Вы должны поставить между собою и девушкой барьер (период молчания). Этим самым Вы поставите точку в ваших отношениях и заодно вызовите у девушки сильные эмоции.
Пользы от разговоров не будет. Не захочет на данный момент она обсуждать ни отношения, ни ваше совместное прошлое.
Со временем у девушки отрицательные эмоции почти полностью рассеются. И возможно сама захочет возобновить общение. Но Вам нужно будет поработать над собой, чтобы исправлять свои недостатки.

Відредаговано автором 19-09-2023 19:33:30

Чувство неуверенности в разных жизненных ситуациях испытывают все. Иногда сомневаться в себе - это вполне естественно. Но, когда неуверенность становится хронической, тогда это снижает качество жизни и нужно разбираться в ее источниках. Преодолеть неуверенность можно. Но нужна помощь психолога. При этом избавление от неуверенности не проходит за пару недель — это долгий труд.

Відредаговано автором 19-09-2023 01:52:26

Согласна с коллегами, что психиатр Вам точно не нужен. От перфекционизма нет таблеток.
В психологии есть такое понятие, как "недопущение". Вы не можете расслабиться, потому что не можете допустить, что что-либо сделаете плохо.
Вы устали и "эмоционально выгорели".
Но Вам нужно познакомиться еще с одним понятием - "тайм-менеджмент". Это означает, что нужно расставлять задачи в порядке приоритетов: сначала более важные и срочные, а менее важные — в оставшееся время. Есть даже специальная таблица для тай-менеджмента. Проследите, чтобы отдых и личная жизнь тоже вошли в список задач.
Тайм-менеджмент нужен тем, у кого в жизни больше двух «активных сфер». То есть кроме домашних дел и работы есть еще желание развиваться, делать карьеру, уделять время друзьям и т.д.
Ну и. конечно, Вам очень поможет беседа с психологом.

Катя, то, что мужчина боится второго развода - это всего лишь придуманная причина, чтобы не узаконить отношения.
Когда мужчина любит женщину, и она для него является ценностью, тогда он стремится официально оформить отношения. Ему очень хочется, чтобы женщина принадлежала только ему.
Представьте с ним ближайшие пять лет. Как вы будете жить?
Он ведь не изменится. Вас устроит такая перспектива?