Психологиня Анна Автонділова Київ Голосіївський район

Замечаю много самообвинения в вашем рассказе - вы считаете, что именно вы виноваты в расставании "я не развивалась". При этом звучит ваш текст так, как-будто каждый из вас строил что-то свое: вы - отношения с ним, а он - собственную жизнь, где в конечном итоге решил быть одиночкой. На мой взгляд, вы оказались в разных отношениях, и дело здесь не в вашей "недостаточности", а в несовпадении ожиданий и потребностей. Сейчас важно меньше обвинять себя и больше заботиться о себе и если есть возможность обратиться к психологу для того чтобы размотать этот клубок самообвинения, разобраться в своих чувствах и в том, что на самом деле произошло в отношениях.

Смотрю вам не подходят ответы, которые вам пишут. Сколько времени нужно МЧ чтобы вернуться и помириться - ответа на этот вопрос нет, этого никто не знает.
Тогда что именно вы хотите услышать?

Возможно вам важно получить определенность, ориентир, чтобы продлить свой срок ожидания.
Но срок ожидания - это не универсальная цифра, это то, что вы определяете сами для себя.
Сколько времени вы готовы оставаться в этой тишине без ответа и в надежде - это будет ваш выбор и ваше решение. К сожалению, вы не найдете здесь какой -то опоры в плане срока - поскольку все кто будет вам отвечать, неизбежно будет возвращать вас к ваши м потребностям, а не озвучивать сроки. Проблема в том, что куда ваше внимание направляют психологи в своих ответах - вы не хотите туда смотреть и это есть сопротивление. Каждый, кто пытается вам ответить, будет неизбежно возвращать вас к вашим потребностям на что вы реагируете сопротивлением, и это ваш способ удержать надежду и не сталкиваться с болью и своими истинными потребностями, которые стоят за этим ожиданием..

Відредаговано автором 25-06-2025 11:50:57

Після тижневого запою у людини, ймовірно, абстиненція (стан, який виникає, коли людина раптово припиняє вживати речовину, до якої її організм звик). Після тривалого вживання алкоголю нервова система переходить у стан гіпервозбудження. Алкоголь тимчасово приглушує тривогу, але при його різкій відміні мозок починає працювати надто активно, це може проявлятися посиленням тривоги, страхами, панічними атаками. Їй потрібна медична допомога: нарколог або психіатр, щоб спочатку зняти інтоксикацію та стабілізувати стан, потім - лікування у психіатра, психолог або реабілітаційний центр, де є комплексна допомога.

Суїцидальні думки можуть говорити в вашому випадку про ваш складний процес сепарації від батьків і внутрішній конфлікт між бажанням бути самостійною і страхом втратити підтримку родини. Відсутність підтримки і безпеки в стосунках додає стресу і загострює цей внутрішній конфлікт. Важливо чітко усвідомлювати свої межі і потреби, а також оцінювати, чи відповідають їм ваши нинішні стосунки. Пошук підтримки, у тому числі професійної, допоможе краще зрозуміти себе і зробити кроки для покращення свого благополуччя.

Добрый вечер.
Вы описываете глубокий внутренний конфликт между желанием близости и страхом её потерять, между потребностью в безопасности и тревогой перед изменениями. Ваши переживания и реакции в отношениях отражают текущее состояние вашей внутренней устойчивости и ощущения собственной ценности. Ваши чувства и реакции могут быть связаны с тем, что в прошлом были нестабильные или непростые отношения, которые оставили отпечаток на вашей способности чувствовать безопасность и ценность. Когда в отношениях с партнером возникают повторяющиеся сценарии отдаления или охлаждения, это запускает сигнал тревоги - страх потерять опору и остаться одной.

Вы осознаете сильную привязанность и слияние с партнёром, которые создают замкнутый круг боли и зависимости.
Важно осознать внутренние причины и мотивы, которые приводят к выбору именно таких отношений - с сильной привязанностью, слиянием, повторением болезненных сценариев. Это понимание поможет увидеть, какие внутренние потребности, страхи или прошлые переживания влияют на такие выборы.
Когда человек понимает эти механизмы, появляется возможность работать с ними и менять свою модель отношений, а значит и изменять качество жизни и эмоциональное состояние.

Доброго дня, Sonya! Дуже виснажливо жити в постійному страху, тривозі та невпевненості. Ваші почуття абсолютно зрозумілі, враховуючи ту ситуацію, в якій ви перебуваєте, і той спадок, який ви отримали. Через сльози, нервозність, втому проблеми зі здоровʼям ваш організм намагається вам повідомити, що йому потрібна допомога. Те, що ви можете бути собою з чоловіком, говорить про те, що ви здатні почуватися вільно та розслаблено, це саме те відчуття внутрішньої свободи та спокою, яке можна повернути й розширити на інші сфери вашого життя. Ви можете навчитися менше боятися людей, не нервувати через дрібниці, і жити повнішим життям.

Наше тіло і психіка тісно пов'язані. Коли виникає дисбаланс у психічному стані, це часто проявляється і на фізичному рівні, і навпаки. Ви дуже точно помітили, що на фоні нервів вас часто підводить здоров'я: збиті цикли, нав'язливі думки, провали в пам'яті. Це типові прояви того, як сильний стрес та тривога впливають на роботу всього організму. Ваші тілесні симптоми – головні болі, проблеми зі сном, травленням, загальна втома – можуть бути, ознаками соматизованої депресії або інших тривожних розладів, де емоційні переживання маскуються під фізичні симптоми. Це означає, що ваш організм буквально кричить про допомогу через тіло. Він намагається повідомити вам, що щось не так з його внутрішнім станом і хімією, яка забезпечує наше почуття задоволення, мотивації та емоційну стабільність (наприклад, серотонін, дофамін, норадреналін). Коли ці механізми працюють зі збоями, просто відпочити чи переключитись стає недостатньо.
Що з цим робити?
Оскільки ваші симптоми зачіпають і емоційну сферу (соціальна тривога, страх осуду), і фізичну, дуже важливо підійти до вирішення проблеми комплексно, звернувшись до 2 спеціалістів - психолога і психіатра.
Психолог - допоможе вам розібратися з причинами ваших страхів, невпевненості, навчить новим способам реагування на стрес та допоможе змінити успадковані моделі поведінки - це про роботу з вашими думками, емоціями та поведінкою.
Психіатр потрібен якщо симптоми, такі як хронічна втома, сильні порушення сну, постійні болі, або інші тілесні прояви, що не знаходять органічної причини, є вираженими. Цей спеціаліст допоможе диференціювати (відрізнити) ваш стан, можливо, від такого розладу як соматизована депресія або соціальне тривожне розлад (соціофобія), де порушення на рівні нейрохімії мозку потребують відповідної підтримки. Психіатр може призначити медикаментозну терапію, яка стабілізує роботу нервової системи і дозволить вам отримати ресурс для ефективної психотерапії.

Такий комплексний підхід, що поєднує роботу з емоційним станом та, за потреби, підтримку на фізіологічному рівні, дає найкращі шанси на відновлення рівноваги та повернення до повноцінного життя без постійної тривоги.

Здравствуйте.
Мне очень жаль, что вам пришлось пережить такую страшную потерю.
Потеря любимого питомца - это настоящая трагедия, а чувство вины и бессилия лишь усиливает вашу боль. К сожалению случаются непредвиденные ситуации, и ни один человек не может быть постоянно настороже и все проконтролировать. Рекомендую обратиться к психологу, который поможет прожить горе, отпустить чувство вины и научиться жить дальше, сохраняя в сердце светлую память о вашем питомце.

Здравствуйте! В такой ситуации действительно важно разобраться глубже, очень мало информации о ваших чувствах и потребностях обоих. Чтобы понять, что происходит в отношениях и как их сохранить, лучше обратиться к психологу на индивидуальную консультацию.

Доброго дня! У вашому листі багато сумнівів і суперечностей, складається враження, що ви не впевнені, чи є у вас стосунки, чи їх вже немає. Цей стан невизначеності дуже болісний і породжує багато образ і розчарувань.

На даний момент не зрозуміло, чого ви прагнете: зрозуміти ситуацію, отримати підтримку чи знайти шлях рухатися далі. Щоб розібратися, потрібно для себе прояснити, що саме вам зараз важливо - тоді з’явиться точка опори для наступних кроків.

Добрый день!
Мы пытаемся контролировать то, что нам на самом деле неподвластно - будущее, смерть, боль, утрату. Контроль становится способом уменьшить тревогу, иллюзией безопасности.
Когда мы пугаемся жизни, в которой слишком много неизвестного, ум начинает искать хоть что-то, за что можно уцепиться, что можно контролировать. И чаще всего это - тело.
Тело всегда рядом, оно под рукой, его можно пощупать, отнести к врачу, обследовать, перепроверить, загуглить симптомы. И нам кажется, что если я замечу опасность вовремя -то выживу, если буду начеку - то спасусь.
Так тревога, которой слишком много, начинает разворачиваться на тело. Появляется страх болезни, поиски симптомов, паника от любого покалывания.
Но по сути - это не про тело. Это про страх. За страхом болезни часто стоит более глубокий страх - страх утраты, потери, одиночества, бессилия. Работая с этими чувствами на психотерапии, вы постепенно сможете снять напряжение и перестать считывать свои телесные симптомы как угрозу.

Відредаговано автором 17-05-2025 09:28:57

Да, возможно, у вас есть нарциссические черты. Точнее понять можно в процессе личной терапии.

Відредаговано автором 17-05-2025 09:05:33

Вы справляетесь в непростой ситуации. Новая страна, язык, жёсткий стиль общения - это всегда стресс. Вы в среде, где не объясняют, а требуют и ошибки в такой обстановке неизбежны. Ваше замешательство в такой ситуации - естественная реакция психики. Поддерживайте себя и дайте время адаптироваться, тем более что это временная работа.

Сложно быть удовлетворённым, когда чувствуешь себя на заднем плане. Возможно, стоит открыть пространство для более откровенного диалога, чтобы она услышала вас.
Пытались ли вы с женой обсудить, как перераспределить внимание в семье, чтобы у вас было больше пространства для общения вдвоём? Обращали ли вы ее внимание на то как вы себя чувствуете в семье "у меня ощущение , что я третий лишний "?

Здравствуйте, Дмитрий!
А как вы себя чувствуете во всем этом? Что вас больше всего тревожит - поведение дочери, напряжение с женой, или то, что вы будто остались в стороне?
Чего вам сейчас не хватает в ваших отношениях с женой?

Отношения действительно зависят от двоих, и это проявляется в том, что оба партнера принимают участие в них, делают шаги навстречу, обсуждают даже когда сложно, решают и берут на себя ответственность. Я слышу, что вы делаете шаги в его сторону, но получаете в ответ молчание, оставаясь в одиночестве и продолжая зависеть от его реакций. Ожидание того, что он изменит свое поведение, к сожалению, может быть нереалистичным, учитывая его текущие действия и поведение.