Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Да, Анастасия, Вы большая умничка, если смогли сразу отследить чью модель поведения автоматически "отыгрываете". В Вашем случае я бы посоветовала несколько встреч со специалистом, чтобы сделать "перезапись" поведенческих установок. Тем более, что сейчас их можно провести онлайн. К большому сожалению, такие вещи одним пониманием не меняются. Расстанетесь с этой подругой, может появиться кто-то другой и не обязательно женщина, с кем Вы все также неосознанно продолжите детские "игры"...

Ответ отредактирован автором 21-08-2021 08:46:46

Доброго дня! Як на мене, висуваючи претензії до сучасного оточуючого світу, на превеликий жаль, Ви користуєтеся дуже обмеженою інформацією, яка не дає можливості осягнути картину сучасності в цілому. Тобто, вириваєте з контексту інформацію і на уривках намагаєтеся будувати власну концепцію... Окрім того, такий підхід до формування висновків, не дає правильного бачення постаті ані самого Спасителя, ані того, що писано у святому Писанні... Тому, як на мене, немає сенсу загалом говорити про процеси, що відбуваються у суспільстві.. Але я б радила звернути увагу на процеси, які відбуваються в Вас самому. Якщо я правильно Вас зрозуміла, це вже Ваш другий допис. У першому Ви писали про різні погляди з мамою на проблеми країни і про те, що до революції Гідності жили дуже добре, заробляли набагато більше... Як на мою думку, слова про "вселенську любов та дружбу" лише прикривають невдоволення тим, що Ваше благополучне та спокійне життя скінчилося. І окрім цього, дуже яскраво проглядає агресія проти всього, що відбувається навколо... Безумовна любов можлива лише тоді, коли людина може сприймати все, що відбувається навколо без агресії, осуду та претензій (що є тою ж самою агресією). Але при цьому діяти адекватно поточній ситуації... До речі, у тому ж Священному Писанні писано, що захищати свою Батьківщину від ворога - то є найвищий прояв любові... І якщо перечитаєте уважно про життя Іісуса Христа, то з'ясуєте, що у деяких ситуаціях Іісус діяв дуже дієво та рішуче..Ну от, як у сцені, коли служителі церкви займалися продажем різноманітних реліквій у самій церкві... Він аж ніяк не сидів долі, просто склавши руки на колінах... Він вигнав їх, діючи фізично.. Тому, якщо Ви відчуваєте себе дуже некомфортно, я б могла радити Вам як спеціаліст, звернутися до психолога. Але не з питаннями проблем у суспільстві, а з особистісними проблемами...

Добрый день Алина! У Вас очень хорошо развито умение анализировать и сопоставлять. Что есть чудесной предпосылкой для внутренних кардинальных трансформаций. И Вы абсолютно правы, проведя обьединяющую линию между отношениями с молодыми людьми, отношениями родителей и Вашими отношениями с ними. (То, что Вы не видели отца, не отменяет Ваших с ним внутренних связей. Отношения сохраняются даже с ушедшими в иной мир близкими людьми). Жизненные сценарии случайными не бывают, однозначно! И человеку дается именно тот, который может максимально сподвигнуть его на движение вперед и на развитие. А развитие невозможно без понимания процессов, которые влияют на построение судьбы. Родители - это тот фундамент, на которм базируется жизнь взрослого человека, так как ребенок подсознательно в детстве перенимает родительские модели поведения и пользуется ими неосознанно во взрослой жизни... До тех пор, пока человек не "перестанет смотреть на окружающий мир глазами обиженного ребенка" и не станет самодостаточным человеком... А это можно сделать только в случае, когда "проработаются" обиды, страхи, претензии, критика, чувство вины, стыда, агрессии... До тех пор, пока не "проработаются" совместно со специалистом детские травмы и установки... То есть, по факту, необходима "перезапись" Вашего жизненного сценария. И, к стати, очень эффективными бывают в таких случаях семейные расстановки, которые успешно делаются. в том числе, онлайн...Ответ отредактирован автором 20-08-2021 19:03:51Ответ отредактирован автором 20-08-2021 19:04:32

Ответ отредактирован автором 20-08-2021 19:05:21

Доброго дня! Багато разів перечитувала написане Вами... Два хлопці, дві різні ситуації, а Ваші реакції практично однакові... Так, певне, залишилася травма від перших стосунків з хлопцем. Але, як на мене, не вона є осовною проблемою того, що з Вами відбувається. Ви пишете "Я дуже багато вкладуюсь у ці відносини і деколи мені здається що я це роблю більше ніж мій хлопець. Я так багато вкладуюсь і боюся що він зробить так само як і минулий при тому всьому що я зробила. я розумію що це не нормально і мені здається я це роблю щоб "підлизатися" і більше йому подобатись. і всеодно ж порівнюю ці відносини що були, аби, нібито "не допускати минулих помилок" (хоча я впевнена що у минулому у мене не було "помилок" у колишніх відносинах, це просто хлопець не підходящий)". Ви весь час прагнете бути "гарною дівчинкою", щоб це помітили і стали Вас любити більше... І це відбувається несвідомо, на рівнідитячих установок. Як склалися у Вас стосунки з батьками? Особливо з татом? Які у них стосунки між собою?

Добрый день Анастасия! Как по мне, Ваша ситуация с подругой укладывается в схему емоционально зависимых отношений. Вы пишете "Видимо я пропустила момент когда наши отношения перешли в такой формат. Мне кажется она старается меня контролировать и любое неповиновение наказуется". Контролировать можно лишь того, кто подсознательно очень зависим от самих отношений... Очень понятно Ваше чувство растеряности, ведь Вам приходится сейчас "играть" фактически по правилам своей подруги "Разорвать с ней отношения , сейчас во всяком случае, я не могу - есть серьезные причины". Но дело в том, что потому и сложились так обстоятельства, что Вам, в первую очередь, надо решить вопрос не с внешним расставанием, а с внутренней зависимостью... И "корни" проблемы, на мой опыт, намного "глубже" нынешней проблемы... Какие у Вас отношения с родителями?

Доброго дня! Інколи проблеми з письмом та читанням залежать від проблеми з фонематичним слухом. Ви коли-небудь зверталися до логопеда? У Вас були в дитинстві вади вимови слів?

Доброго дня! Щодо нудоти в дитинстві, коли виходили за межі дому.. Дім сприймається маленькою дитиною як така собі уявна фортеця, яка захищає від "страшного" оточуючого світу. Особливо, якщо є проблеми у стосунках з батьками...Як на мене, причину варто шукати у батьках, їх емоційному ставленні до оточуючого світу та Ваших стосунках з батьками і особливо - з мамою... Які у Вас з нею стосунки? Хто з Вами був вдома з народження? Щодо появи панічних атак в період перебування вдома, знову ж таки, як на мене - це такий собі "активатор" Ваших підсвідомих дитячих страхів та установок, які до того ж були підсилені відсутністю контакту з природою. Чим більше людина перебуває у замкнутому просторі, тим швидше вона "вигорає" і втрачає свої життєві сили. А отже, у неї зменшується стресостійкість. панічні атаки - це невміння справлятися зі стресами, які постійно тільки накопичуються і не трансформуються у корисний досвід...

Ответ отредактирован автором 20-08-2021 18:07:23

Доброго вечора! Є гдибинні процеси, які впливають на наше життя, а ми навіть про них не здогадуємося. Це, якраз стосується питання, чому саму така жінка з'явилася у Вашому житті. І щоб зрозуміти таку закономірність, потрібно дуже ретельно розібратися у стосунках Ваших батьків та Ваших стосунках з ними.. І друге !І чому дозволяє так себе поводити?
Може томущо я її нівчому невідмовляв". Як на мене, Ви абсолютно праві у своїх припущеннях. Ви надміру "залипаєте" на коханій жінці. Тобто, по факту, стаєте її рабом, який "вимолює" щастя та любов. А отже, виглядаєте дуже принижено. Кохання і відрізняється від пристрасті та прив'язаності саме тим, що ми не лише турбуємося про близьку людину, а ще і вміємо її виховувати. Але для цього самому потрібно стати самодостатньою особистістю. Як на мене, якщо дійсно хочете розібратися у собі та стосунках, потрібно дуже глибоко розібратися звіди у Вас така залежність загалом від жінки... Як склалися у Вас стсоунки з батьками? Які стосунки між ними?

Доброго вечора Валения! Якщо хочете знати суто мою думку, можу сказати, що для жінки професійна кар'єра - це справа двадцять п'ята, перепрошую. Найголовніше, це особисте життя. А все інше - вже може іти тільки таким собі фоном. І найбільша омана сучасних дівчат - думати, що спершу потрібно відбутися професійно, а особисте життя прийде само собою... Тому, виходячи з цього, я б також більше схилялася до другого варіанту. Робіть як складається. Не потрібно докладати неймовірні зусилля у ту сферу, яка не допоможе бути ані реалізованю як жінка, ані щасливою... Але вирішувати Вам! І ще... Як правило, патерни, що сформувалися в дитинстві, зачасти, перетворюються на установки, які "запускаються" у дорослому житті і на це життя потужно впливають. Якщо і є сенс над чимось глибоко працювати зараз, то це якраз над тим, щоб сформувати правильний світогляд та стати самодостатньою особистістю. І в цьому, знову ж таки як на мене, може допомогти тільки спеціаліст...

Доброго вечора! Кожна людина має право на своє сприйняття світу. І має право отримувати свій життєвий досвід. Вас ніхто не може без Вашої волі змусити щось зробити, хіба що силовим методом, який карається законом... Ви пишете "Но я имею сознание любви и вообще против насилия ,и начались конфликты с мамой которая утверждает что я должен идти отдать долг сознательного гражданина и воевать за родину". На скільки я зрозуміла, Ваших друзів не змушували іти захищати свою Батьківщину, це був їх свідомий вибір. Так само як і Ваш свідомий вибір чинити по іншому. Для Вас "сознание любви и вообще против насилия" - це відхід в бік від проблеми. А для Вашої мами "Насилие" - це, коли більш сильна держава нападає на слабкого сусіда. І коли громадянин держави, захищає свою Батьківщини - це і є "сознание любви". Щоб була трохи зрозуміліше мамина позиція, я спробую Вам навести інший приклад. Уявимо, що У Вас є дочка, яку Ви дуже любите. Її почали ображати, є загроза для її честі та гідності. Як тоді Ви використаєте своє "сознание любви"? Станете осторонь і будете спокійно спостерігати, як над нею знущаються? Адже почати її захищати ймовірно - це нанести фізичні пошкодження гвалтівнику та кривднику? Чи все ж за неї заступитеся? І що тоді для Вас означає любити взагалі?

Як на мене, причини зради дружиною, озвучені Вами, це тільки привід, щоб виправдати негідний вчинок. Насправді, потрібно розбиратися, чи загалом спочатку у неї до Вас були почуття... Як варіант, використала у меркантильних цілях, щоб поїхати жити за кордон... А тепер у пошуках іншого "перевізника" чи "фінансового спонсора".. І поки такого не знайшла, бігає від коханців до Вас... Інша справа, чому саме така жінка з'явилася поруч з Вами? І чому дозволяє так себе поводити?

Дякую за щирість. Діти та батьки дуже емоційно залежні один від одного. Просто рівень залежності буває різним. У Вас, як на мене, ще не відбулася сепарація з мамою. І Ви себе як особистість ще до кінця не усвідомили. І справа не у тому, що мама говорить, а як Ви на слова реагуєте. А ще, дуже схоже на конкуренцію з сестрою та бажанням завжди бути "гарною дівчинкою".А стосовно повільного темпу та пошуку себе... У кожної людини свій темп, що робить всіх індивідуальними та неповторними. І немає "гарного" чи "поганого". Самоосвіта - це чудова річ, яка може допомогти зрозуміти себе та оточуючий світ. І кожна людина розвивається за своїм індивідуальним планом: у потрібний час та за певних умов...

Это не "порочный круг", а простая закономерность. Кроме нерешенных вопросов с отцом, которые влияют на Вашу судьбу непосредственно, есть еще одна установка реально мешающая Вам иметь нормальные отношения. И она явно не Ваша "И вообще, я утратила давно веру в отношения, браки рано или поздно разваливаются или люди в союзах страдают. Женщины остаются одни с детьми, жизнь тяжелая, надо кормть ребенка, работать, забыть о себе". Проблемы решаются тогда, когда сам человек готов их уже решать. Вам предлагают реальные пути решения, но Вы их просто не воспринимаете и продолжаете твердить по принципу "все пропало" (или не хотите видеть?)...

Доброго дня! Ви пишете "Это подло по отношению к нему, ведь столько всего он сделал и я не имею морального права ему разрешить уйти". І з Вами неможливо не погодитися! Те, що він Вам зраджував - це дуже погано. Але, зради просто так не бувають. Обов'язково є якась дуже глибинна причина на це. На превеликий жаль, у свій час, біль образи не була "пропрацьована", так само, як і не знайдені причини того, чому саме Вам зраджував чоловік. Адже чоловік та дружина зажди "дзеркалять" проблеми... І як на мене, зараз іде так званий повтор ситуації, тільки з іншого боку, щоб Ви нарешті почали шукати "коріння" проблеми. І те, що Ваше внутрішнє "Я" противиться розлученню - є найбільшим цьому доказом... Як на мене, розлучення з чоловіком, з яким Ви маєте дітей та стільки вже пройшли разом і заради гарного сексу - буде найбільшою помилкою... Якщо все ж відчуваєте, що совість не дає змоги вчинити підло, варто почати з питання... А як склалися стосунки у Ваших батьків?

Добрый день! Исходя из того, что Вы пишете "Я очень хочу начать нормально зарабатывать. Но сделать это мешаю себе я. Когда я ставлю себе цель и встречаюсь с трудностями ( например, не нахожу клиентов) я очень расстраиваюсь и руки опускаются. Это из-за страха остаться в бедности, я так понимаю", Проблема заключается не столько в выборе професси, сколько в "привязке" во-первых, к результату, а во-вторых - к деньгам. Если Вы хотите действительно кардинальных измениений, без "проработки" с психологом этих двух вопросов, Вы из "бросания со стороны в сторону" не выйдете. И для начала - кто решает финансовые вопросы в семье Ваших родителей?