Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Так, дійсно, це дуже важливий момент - мова, якою спілкуються діти. Можливо варто приділити саме цьому питанню більше уваги, щоб не травмувати малюка... Адже, в якій би ви країні не проживали, але так чи інакше, мову країни вивчити прийдеться. Тому що навчання і у школах і у ВИШАХ відбувається державною мовою.

Дякую за доповнення! Як на мене, зв'язок Вашого теперішнього життя і життя Ваших батьків об'єктивно існує. Адже, коли "Вообще в детстве жили бедно, постоянно или Папа работу менял или небыло, копили на дом потом купили позже, после этого появилась стабильная работа". Коли людина в дитинстві переживає "бідність" у неї, зачасти, з'являється підсвідомий страх, щоб знову не опинитися в такій ситуації.І тоді тема грошей стає нав'язливою - людина ні про що інше практично думати вже не може... Як на мене, відслідковується повтор сімейного сценарію по темі страху бідності та енстачі грошей... А ще "он считает себя главным в семье , маме не разрешает на другую работу ходить, иногда считает себя пупом земли , я с ним не общаюсь (и не уважаю )только когда домой приезжаю …". У Вас з дитинства є дуже негативне ставлення до батька. ( Його поведінка - то одне, а Ваш ставлення - то зовсім інше). Батько - це перший чоловік у житті дівчинки. І коли є непрожита агресія до нього, ця агресія автоматично "переноситься" абсолютно на всіх чоловіків, яких вона зустрічає у дорослому віці. І тоді сімейне життя просто не складається. Бо тато і мама - це той фундамент, на якому будується особисте життя кожної людини. Батьки - це коріння. Не може нормально розвиватися дерево, якщо стане "підрізати" самому собі власне коріння. Тобто, на мою думку, потрібно "пропрацювати" тему грошей та правильне ставлення до них, а також, обов'язково, стосунки з батьком. Певне, якщо Ви хочете мати нормальну родину.. Окрім того, потрібно розуміти як правильно себе поводити з чоловіком... Якщо щось вже говорите, то потрібно робити, перед цим ставлячи певні вимоги. Або, якщо не вистачає сили зробити як сказали - краще взагалі не говорити... Судячи з усього, у Вас взагалі відсутні важелі впливу на чоловіка. А це говорить лише про те, що не вибудувані близькі стосунки і Ви, по факту, просто проживаєте під одним дахом...

Ответ отредактирован автором 22-07-2021 21:26:41

Доброго дня Анастасіє! Можна зрозуміти Ваші почуття, особливо коли 19 років. І весь світ сприймається як чорне та біле. Ви пишете "Я не знаю, что делать. Мой отец вызывает у меня гнев, злость, я хочу высказать все, что думаю, но знаю, что это закончится скандалом. Из за этого, хочу съехать по быстрее, но боюсь бросать свою маму". Як на мене, Ваша проблема тим, що Ви роз'їдетеся - не вирішиться. Адже почуття, особливо ті, що довго тримаються, мають властивість іти глибоко у підсвідомість людини. І вже звідти впливати на життя. Особливо такі як гнів, роздратування, презирство,невдоволеність... Вони блокують наші сили і дуже сильно заважають у особистісній реалізації. Окрім того, Ви пишете " У других девочек-отец пример, а для меня-пример того, каким мой избранник не должен быть. Ни в коем случа-боюсь в парнях увидеть своего отца". Є життєва закономірність, яка практично завжди спрацьовує: чим більше ми чогось не хочемо, тим швидше саме таке до себе і "притягуємо". І є ще надзвичайно важливий момент. Ви пишете "Сколько моя мама с ним не говорила, не просила-в ответ одни 'угрозы' и манипуляции-мол я перееду к своей маме обратно". Тобто, ваша мама все життя терпить чоловіка, який нічого не хоче робити. А те, що вона з ним просто говорить - практично немає сенсу. Адже всі чоловіки не реагують на слова, вони реагують лише на якісь системні дії. Така чоловіча природа. Ви можливо ще про це не знаєте, але в родині "танго танцюють двоє". Не буває лише одного винного.Чоловіки поводять себе тільки так, як їм це дозволяють робити дружини. Тому якщо дійсно хочете кардинально вирішити свою проблему з батьком, потрібно шукати "коріння" проблеми. Щось мені підказує, що і у бабусі стосунки з чоловіком були далекі від гармонічних... А "тягнути за собою хвіст ненависті" - це тільки руйнувати себе та своє життя. При чому у повному сенсі цих слів...

Добрый день! Если хотите действительно понять чего хочет этот мужчина на самом деле, просто скажите открыто, что мужчин домой не приглашаете. А для общения и узнавания друг друга есть много других вариантов: куда то пойти, посидеть поговорить... Кроме того, прямые вопросы очень часто сразу дают ясность в общей картине. Задайте ему вопрос о его семье. Просто невзначай спросите, как дела у его жены... И увидите реакцию человека... Если намерения чисто физиологические, а интима хотят мужчины всех возрастов, он быстрее оставит вас в покое. А если все же намерения более глубокие, Вы сможете уже сама решить, нужны ли Вам отношения с человеком намного старше Вас... И какие это должны быть отношения... Построением отношений всегда должна руководить женщина. Не позволяйте мужчине навязывать Вам свои действия и уж тем более, не впускайте его в дом... пока не решите для себя вопрос... А если в целом, я бы Вам рекомендовала индивидуальное общение с психологом на предмет построения отношений... Ведь в 40 лет жизнь еще только начинается и никогда не поздно создавать семью...

Доброго дня! Як на мене, проблема ще і у тому, що група змішана. Адже діти 3 та 6 років - дуже відрізняються у своїй манері спілкування. Якщо є така можливість, спробуйте знайти психологічну групу, де дітям допомагають напрацювати комунікативні навички безпосередньо за допопогою спілкування з однолітками. Також, як на мене, є ще один момент, на який би я звернула увагу. У Вас хлопчик, і займатися його вихованням та відпрацюванням моделей поведінки здебільшого повинен батько. Адже жінка може навчити дитину тільки тому, як сама комунікує з оточуючим світом - по жіночому. А хлопчику необхідно вміти відстоювати себе та свою територію. І цьому потрібно вчитися вже зараз. Перепрошую, але це потрібно суто для того, щоб максимально спробувати Вам допомогти. Як склалися у Вас стосунки з батьком дитини?

Ответ отредактирован автором 22-07-2021 16:03:21

Ви пишете, що вже пройшло пів року, Ви залишилися? Справа в тому, що для чоловіків розмови практично нічого не значать. Вони реагують лише на конкретну дію і то не одразу, а тільки після того, як була застосована певна послідовність... Це називається виховання. І у жінки повинні бути певні навички щодо цього, які або передаються від матері, або через певні знання про побудову гармонічних стосунків. Окрім того, якщо Ви сказали, але не виконали, він взагалі перестане звертати уваги на Ваші погрози... Тому потрібно дуже виважено ставитися до своїх слів. Тепер щодо "батько забезпечував більше". Мама була задоволена кількістю зароблених батьком грошей чи все ж виникали претензії щодо їх кількості?

Добрый день Мария! Не стану повторять рекомендации коллег, а хочу остановить внимание на одном, какпо мне, очень важном моменте. Когда ребенок так себя ведет - это говорит, что он катастрофически действительно недополучает тепла и любви матери. Не просто внимания, а необходимую для жизни энергию. Если мама внутренне наполнена, находится в гармонии с собой и окружающим миром, ей не надо постоянно быть со своими детьми. Иногда бывает достаточно одного теплого взгляда, жеста, слова и ребенку уже этого будет достаточно, чтобы удовлетвориться полностью... Но в Вашем случае нельзя рассматривать вопрос связанный с сыном и реакцией на него отдельно. Необходимо разбираться полностью с тем, что происходит с Вашей жизнью в целом. По сути Вы не то что не даете, Вы просто не в состоянии дать энергию Любви сыну, потому что Вам самой ее катастрофически не хватает. Отсюда такое раздражение и желание ударить или оттолкнуть. Это происходит автоматически как защитная реакция. Но это Ваш ребенок и вряд ли Вам нравится мысль, что своим психо-эмоциональным истощением Вы просто уничтожаетет и своего сына. Кроме того, существует такое понятие как подсознательный перенос проблемы. Ваш сын - это в том числе, продолжение Вашего мужа. А к Вашему мужу, на сколько я поняла, Вы не питаете особо теплых чувств. Поэтому не осознавая этого, такие же чувства Вы начинаете питать и к своему сыну, как представителя сильного пола в Вашем роду... Если Вы действительно хотите разобраться в своей жизни и привести ее в порядок не только с сыном, но и с мужем, необходимо "докопаться" до корней проблемы. Как сложились отношения у Ваших родителей? Как сложились оношения у Вас с ними?

Доброго дня Олено! Вам можна лише поспівчувати, адже Ви поводили себе з хлопцем лише так, як вміли на той момент, і який був досвід...Я не стану повторювати слушні зауваження колег, зосереджуся лише на одному моменті. Як на мене, те що відбувається - це не Ваша провина.А просто відсутність правильних установок та поведінкових моделей, а також, брак необхідних знань. Як правило, дівчата вміють себе правильно "ставити" з чоловіками тоді, коли їх мами вміли це робити. Тобто, маленька дитина не бажаючи цього переймає весь поведінковий досвід своїх батьків. І ці установки "записуються" , а потім вже в дорослому житті ми просто починаємо ними користуватися. Як склалося життя Вашої мами та тата? Які у Вас стосунки з батьками?

Добрый день Алина! Как по мне, у Вас есть все шансы восстановить отношения, но одного желания очень мало. Потому что разрушить доверие очень легко, а вот восстановить - ох ка не просто. Кроме того, нужны Ваши глубинные изменения - понять и хотеть исправить не всегда помогает в критические моменты, когда нам тяжело руководить своими эмоциями. Ведь Ваши поступки до этого были чем-то продиктованы. И скорее всего, Вы просто по другому не умели и не могли... Как сложились отношения у Ваших родителей? Это очень важно понять, чтобы вы могли действительно начать глубинно меняться...

Добрый день! Мы становимся тем, чем больше интересуемся и в каком направлении двигаемся. Так работает наша природа: человек либо деградирует, либо развивается, то,что Вы почувствоали, что это не Ваша природа - чудесно! Но теперь еще необходимо и начать двигаться в этом направлении: перестаньте смотреть вообще порно. И надо перестать мастурбировать. Потому что и то и другое влияет на состояние не только Вашей психики, но и Вашего тела. Чем раньше и чем больше мужчина начинает приобщаться к порно и мастурбации, тем быстрее может заработать импотенцию и простатит. Кроме того, утрачивает мужские качества. Не говоря о том, что сам себя начнет подталкивать к смене ориентации. К стати, девушка могла просто почувствовать Ваши глубинные изменения и пристрастия. Хотите получить изменения к лучшему? Начните заниматься чем-то более полезным. Поставьте перед собой цель и начинайте к ней двигаться. Займитесь обязательно спортом - чем больше спорта, тем быстрее сможете отказаться от мастурбации. Так Вы перенаправите свою энергию с нижних центров - гениталий, к сознанию или своей духовности...

Доброго дня Олено! Ви пишете "Я стараюсь больше зарабатывать , беру подработки чтобы что то отложить так как нету собственной квартиры. Замуж тоже мне не предлагает , про будущее про детей , квартиры мы тоже не общаемся...". Стосунки чоловіка та жінки, які живуть разом більше року - це вже стосунки чоловіка та дружини. І тому "дзеркалять" одне одного. Тобто, якщо щось не подобається в чоловікові, є якась причина на те, що відбувається з ним і в його дружині. Причому цей закон діє без різниці: подобається нам це чи не подобається. Коли жінка "впрягається" у виконання чоловічих функцій, тобто намгається заробляти все більше і більш - чоловік почне заробляти все менше і менше. Що, власне, у Вас і відбувається.Окрім того "Я просто постоянно думаю про деньги , переживаю что не смогу купить квартиру и т д.". Тобто, так влаштоване наше життя, що чим більше ми на чомусь "застрягаємо", чим більше це нас тривожить, чим більше ми переживаємо, тим менше шансів, що воно здійсниться. Прагнути потрібно, але не ставати залежними від своїх бажань. Третє. "Замуж тоже мне не предлагает , про будущее про детей .." Коли жінка згоджується жити неофіційно, у чоловіка більше немає стимулу хотіти з нею одружитися, адже він і так має все, що хотів від неї... Тому те, що могло спрацювати до спільного проживання (розмови, проговорювання, домовленості) вже не спрацьовують. Потрібні абсолютно інші зусилля. "Я ему уже раз говорила что если через полгода ничего не поменяется то я уйду," Після того, як Ви попередили чолоіка, вже пройшло пів року? Які фінансові стсоунки були у Ваших батьків? Хто фінансово забезпечував більше родину?
---

Дякую і Вам за українську мову! Шкода, що не спілкувалися українською мовою одразу, адже над Вашим питанням є позначка Америка... А у Штатах живуть люди з багатьох пострадянських країн... Удачі Вам!

Спасибо за откровение. Вы пишете "Я был единственным ребенком. Любимым. Папа очень сильно любил маму". Мне почему то кажется, что Вы тоже очень сильно любили свою жену... и любите ее сейчас... Поэтому так боитесь флэшбэка... Как это ни странно, но иногда очень чильное чувство играет с нами не очень хорошую роль... Возможно именно это разбаловало Вашу супругу и дало ей возможность увлечься другими отношениями... На сколько я поняла, Вам хочется каким-то образом защитить себя от повтора сценария... Как по мне, только внешние действия вряд ли дадут конкретный результат. При длительном общении все может "закрутиться" вновь. Главная защита от неприятности - это внутренняя самодостаточность, внутренние серьезные изменения, внутренняя свобода... Отношения родителей всегда в той или иной мере "зеркаляться" детьми...

Хотіти близькості душевної з коханою людиною - це абсолютно нормально. Але така близькість може бути лише тоді, коли ми її вже вибудували. Я пишу про більш глибокі речі, які стосуються не зовнішніх виявів почуттів. А про те, що відбувається у нас всередині. Як це не дивно, але ми реагуємо здебільшого не на зовнішні дії, а на внутрішній стан коханих. Ви пишете "Моментом з дитинства, який я перенесла в старший вік, є те що мене порівнювали, що я не краща в навчанні, що я не читаю, чи я якась не така, як хтось, як метод маніпуляції дитиною, щоб розбудити в ній совість напевно. Я порівнюю себе постійно, і порівнюю наші стосунки, порівнюю як в інших сім'ях чоловіки відносяться до дівчат, як проявляють турботу і любов". Це є та сама недолюбленість, яку Ви намагаєтеся компенсувати в стосунках з чоловіком. І те, що Ви написали про своїх батьків якраз і дає розуміння того, що відбувається з Вами. Адже ревнощі - це оте саме "залипання" на близькій людині, коли людина стає на стільки всім, що переходить у хворобливі стосунки... Як на мене, у Вашому випадку просто має трохи іншу форму. У подружніх парах немає винних, тому що чоловік та жінка "дзеркалять" один одного. Все, що Вам подобається у Вашому чоловікові є у Вас, так само як і те, що не подобається. Просто побачити це знаходячись в середині ситуації практично неможливо і тоді потрібен погляд іззовні. Власне, саме для цього Ви і прийшли на цей сайт. Немає жодного шансу щось змінити, якщо продовжувати користуватися тезою "хочу щоб змінився чоловік". Це таке собі перекладання власної відповідальності на когось іншого. Або я сама відповідальна за своє життя і тому розбираючись у собі можу життя змінити. Або "біг по колу" без усілякої надії на покращення... Правда буває спершу дуже гірка, але без усвідомлення її, неможливо і щось конкретно змінити ні в собі, ні у своїх стосунках... Окрім того, якщо людина вже стала на шлях пошуку відповідей на свої питання, вона рано чи пізно їх знайде. Певне, краще було б раніше...

Добрый день SANDRO! Когда люди прожили семьей 15 лет, так просто отношения не исчезают. Очень часто страсть и увлеченность принимается за любовь, хотя к любви никакого отношения не имеет. Думаю, Ваша супруга уже "наигралась" в любовь. Но понятны и Ваши переживания. Единожды предавший может предать снова... Даже учитывая, что вы "Расстались без особых претензий и скандалов", наверняка ситуация для Вас была очень болезненная. Как по мне, то, что вы не в разводе и предлог "проведать сына" не основное, что позволяет Вашей супруге оставаться ночевать... К большому сожалению, как по мне, пирчина в Вас самом... Вы не смогли правильно расставить границы после ухода жены, не выставили определенные условия для встреч с сыном. Хотя имеете на это полное моральное право... И она чувствует Вашу некую внутреннюю зависимость от нее и этим просто пользуется... Да, надо прощать, нельзя нести в себя груз обид и претензий, но... преувеличенная снисходительность имеет оборотную сторону медали - она развращает человека и делает его наглым... Если Вы до сих пор не смогли четко выставить свои условия, значит, как по мне, есть внутренние блоки, которые мешают это сделать... И искать их надо, как это ни странно, но в отношениях Ваших родителей и Ваших отношениях с ними... Какие отношения у Ваших родителей? какие отношения у Вас с ними?