Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Доброго дня Маша! Як на мене, Вам є навіть чим пишатися, адже Ви сама знайшли в собі сили рухатися далі! Згодна з колегами, тому повторюватися не стану. Але зупинюся на тому, що, як мені здається, є дуже важливим у Вашому питанні. "Отношения с физ и мор насилием , со зависимые отношения (человек оказался наркоманом)". Потрібно розібратися, чому Ви опинилися у таких стосунках? Чому з Вами поруч опинився саме такий чоловік? " А ці питання тягнуть за собою інші. Які стосунки з батьками? Що відбувалося з Вами в дитинстві? Адже просто так людина не починає відігравати роль "жертви"... І не дозволяє довгий час знущатися над собою...

Дякую Вам за доповнення! Ви пишете "Родители работали и мало принимали участия в моей жизни. Если в детстве и была обида, то сейчас ее давно нет." "Сложности детства - не могла постоять за себя, меня унижали в школе. В лице брата и родителей никогда не чувствовала защиту".
Час пройшов, Ви подорослішали, і здається, що все вже в минулому, але... Наша підсвідомість має цікаву властивість запам'ятовувати абсолютно все, що коли-небудь траплялося з нами в житті. У тому числі і всі емоціЇ, які супроводжували ті чи інші події. Зовні - ми забули, пробачили, .. "Если в детстве и была обида, то сейчас ее давно нет". А насправді - дитячі "непрожиті" травми продовжують "жити" і "керувати" нами. " Из-за своих невротических травм я не смогла эти отношения сохранить". Лише образи на своїх однокласників не дають такого "ефекту" в стосунках з чоловіками. Насправді, стосунки з чоловіками напряму пов'язані із стосунками з батьком. "Парень меня бросил, так как я специально вывожу его на эмоции. Вызываю ревность, очень грубо и некрасиво" - це фактично "перенос" отого дитячого почуття незахищеності, болю, образи на першого-ліпшого чоловіка, який опинився поруч. І бажання помститися, довести, що Ви можете обійтися без його допомоги "Меня это все сделало сильнее, самостоятельнее". Не буде цього хлопця, схема "запрацює" на іншому. І ще. Чи це саме та сила та самостійність, яка допоможе жінці налагодити гармонічні стосунки і стати щасливою? Як на мене, це не жіноча сила, а бажання весь час захищати сбе... Бодай у формі отакого емоційного нападу...

Дело в том, что такие позиции как "жертва" и "манипулятор" взаимозаменяемые. То есть, если человек с одним кем-то "жертва", то с другим человеком уже может быть хорошим "манипулятором". Точно такая же схема прокручивается очень часто и среди семейных пар. Часто женщина "мучает" мужчину не явно. Претензии, обиды, капризы, презрение и т.д. - это все те же разновидности агрессии и тиранства, только "по женски". Их внешне практически невидно, но мужчин "бьют" очень сильно и заставляют внешне реагировать так как они могут и умеют, пытаясь защититься от агрессии своей "половинки". И наоборот, мужчина "тиран", потому что женщину устраивает роль "жертвы". Они оба получают какие-то свои дивиденды от таких отношений. Потому и говорят, что "танго танцуют двое". И такие сценарии "разваливаются" только тогда, когда человек перестает "искать виноватых", а берет ответственность за свою жизнь на себя. И начинает менять себя, разбирая "завалы" своей семьи, а не окружающий мир.Ответ отредактирован автором 31-05-2021 18:48:50

Ответ отредактирован автором 31-05-2021 18:53:05

Доброго дня Вікторе! Яка мета, загалом, ваших стосунків з цією дівчиною? Ви говорите, що у Вас чудові дружні стосунки, а після цьогьо пишете, що готові "ставить ультиматум". Тоді чи насправді є дружба? адже основа дружби взаємодовіра та ненасилля7 І ще, саме з дружніх стосунків формуються прекрасні сімейні пари. Ви готові одружитися з цією дівчиною? І якщо так, то чи робили їй пропозицію?

Добрый день! Вы пишете "Вызываю ревность, очень грубо и некрасиво. я специально вывожу его на эмоции". Мало того, подсознательно понимаете, что причину надо действительно искать в своем детстве "Хоть детство было сложным, но они делали лучшее для меня". В чем заключалась сложность Вашего детства? И с кем Вы подсознательно все время соревнуетесь? Для чего Вам надо, чтобы Вас ревновали к кому то? Кому Вы и что доказываете?

Я Вам дуже вдячна за щирість! Проблема в тому, що існують певні закони життя, які ми не можемо оминути. Якщо дівчина, з будь якої причини, зневажає свого батька, у неї апріорі не можуть вибудуватися нормальні стосунки з хлопцями. Я розумію, що для Вас батько "тиран", але в родині не буває тільки одного винного. До жінки ставляться тільки так, як вона дозволяє до себе ставитися. Тому Вас і "кидало" від приниження до зневаги "Ведь с 16 лет я ввязывалась в какие-то "абъюзы", как сейчас говорят - или я "бегала" за парнем, терпя все унижения, или встречалась с теми, кто ко мне был неравнодушен и "позволяла себя любить". Бо порушені основи стосунків з протилежною статтю, які базуються на вмінні правильно ставитися до своїх батьків. Як на мене, потрібно обов'язково "пропрацювати" з психологом стосунки з батьком та мамою. Без цього, як би Ви не старалися, на превеликий жаль, нормальне життя влаштувати не зможете. Тому, що батько та мама - основа життя дитини і базова моджель поведінки на доросле життя. без "перезавантаження" будете бігати від однієї крайності до іншої... Або тішитися "віртуальним" життям, що ще гірше...

Да, вы абсолютно правы, говоря, что в семье не бывает виноват только кто-то один. Поэтому у Вас и такое двойственное отношение к отцу, потому что внутренне Вы понимаете, что его поведение в большей мере спровоцированы поведением Вашей мамы. Но это Ваша мама и Ваш отец. Поэтому по закону жизни, именно Вам придется во всем этом разбираться, потому что Вы их дочь, а значит несете в себе все нерешенные родителями вопросы...

Добрый день! Ваши отношения очень похожи на отношения "жертвы и манипулятора". Только "жертва" почему то "соскочила" и не хочет дальше разыгрывать свою роль. А "манипулятора" это очень раздражает, мучает ибо он неожиданно лишился объекта вытягивания энергии. Молодой человек подсознательно пробует втянуть Вас в конфликт, чтобы Вы начали бурно реагировать и дали ему всплеск энергии. И все равно, с каким знаком она будет. Он действительно не совсем здоров, и не только физически. В таком состоянии он Вас не услышит, вернее услышит то, что готов слышать. Другой вопрос - это Вы сами, и Ваши чувства к нему. Почему в Вашей жизни появился именно такой человек? Почему Вам так важно оправдаться перед ним, если Вы ничего плохого не делали? Почему Вы так боитесь, что он сделает Вас виноватой, если Вы по его мнению и так во всем виноваты? Он, конечно, имеет свои внутренние глубинные проблемы, но вы с ним чем-то созвучны, если отношения не заканчиваются... Кто в Вашей семье был жертвой, и кто манипулятором?

Доброго дня Alex! Як на мене, Ви потрапили у пастку своїх ілюзій та фантазій. Адже "за 3 года игры, я общалась много с кем в ней, и любой интерес со стороны мужчин или с моей стороны присекала, ибо не верила в возможность развития событий". Тобто є така собі "втеча" у іреальний світ, коли підсвідомість намагається "захистити" від болю. "Ведь с 16 лет я ввязывалась в какие-то "абъюзы", как сейчас говорят - или я "бегала" за парнем, терпя все унижения, или встречалась с теми, кто ко мне был неравнодушен и "позволяла себя любить". Як склалися стосунки у Ваших батьків? Які стосунки у Вас з батьком та мамою? І ще, як на мене, Вас притягує в цьому хлопцеві його ще "дитяча" чистота, цнотливість - саме те, що насправді можна назвати високими почуттями. Це ті почуття, яких Вам так сильно не вистачало з дитинства...
"возможно его интерес, как он говорит "в первый раз такая влюбленность", его непосредственность в 20 лет, и почти невинная увлеченность мной, которая его дико смущает".

Доброго дня Саша! Я Вам співчуваю, бо це дійсно проблема - невімння керувати своїм тілом. По факту, тіло керує Вами і диктує свої умови. І Ви абсолютно правильно характеризуєте ваду... Але, є певна закономірність, про яку Ви можете просто не знати: чим сильніше станете вдовольняти свою "похоть", тим сильніше вона стане Вас мучити. І справа зовсім не в тому, що Ви не можете знайти собі дівчину для задоволення. Людина для того і народжується людиною, що повинна мати можливість регулювати свої інстинкти, на відміну від тварини, інстинктами якої керує сама природа. Якщо будете рухатися тим шляхом, яким рухаєтеся зараз - це може призвести до повної руйнації: спершу фізичної - Вашої здатності мати ерекцію, а отже будь які інтимні стосунки. А потім до руйнації всіх складових організму: духовної та душевної складової. Як на мене, потрібно навчитися за допомогою психолога вмінню стримувати свої неконтрольовані бажання. Потім зміниться і все Ваше життя: з'явиться кохана дівчина, і хто знає, може з'явиться і бажання мати родину.

Доброго дня Алена! Розумію Ваш стан обурення. І як на мене, в порно немає нічого нормального ні для чоловіка, ні для жінки. І те, що Ви почуваєе себе вдруге зрадженою, також має своє підгрунтя. Адже чоловік відсторонився і шукає втіхи на стороні. Яка різниця, віртуальна втіха, чи "жива"... Отже, в родині немає злагоди та порозуміння і інтимна сфера - лише верхівка "айсбергу". Те, що чоловік не пішов - це чудово. Але, як на мене, залишився не "закритим" надзвичайно важливий момент: чому він хотів піти? Адже" танго танцюють двоє" і якщо щось трапляється з одним, це автоматично "відзеркалюється" іншим - це перше. Окрім того, у Вас, як на мою думку, залишилася "не прожита" травма зради чоловіком, яка зараз Вас "з'їає" живцем і руйнує ті стосунки, які ще залишилися. Адже нам тільки здається, що ми реагуємо на зовнішні дії людини. Насправді, ми реагуємо на їх внутрішній емоційний стан. Якщо у Вас є образа на чоловіка, він її автоматично, підсвідомо, сприймає як агресію. Він навіть сам не розуміє, чому не хоче з вами бути. А порно - це заміна, ерзац, який дає можливість співіснувати поруч. І ще, Ви пишете "Раньше не проверяла. Доверяла 100%. Свободы у него было столько, сколько ему нужно было". А тепер фактично контролюєте кожний його "чих" перепрошую. Вас "кидає" з крайнощів в крайнощі. Спершу ідеалізували чоловіка, фактично молилися на нього, а тепер повністю зневірилися... А ні те, ні інше не зміцнює родину. І ще, мене надзвичайно здивували ваші слова, щодо того, що саме тримає родину "Было нормально более менее. И вот месяца 2-3 чувствую, меняется все назад. Секс это клей, который склеивает отношения. А если его нет, как их клеить? Ви дійснЯо вірите у те, що родину тримає секс? Чому ж тоді чоловік не пішов до коханки? І чому не іде з сім'ї зараз? Ну, якщо секс головний, то просто змінити партнера і все, і буде нова родина?

Ответ отредактирован автором 31-05-2021 16:01:02

Доброго дня Анастасіє! У Вашому випадку певний рівень тривоги та страху цілком виправданий, адже ситуація стресова, яка підсилюється вже ситуацією яка була раніше. Як на мене, вам достатньо буде однієї зустрічі з психологом, щоб "прожити" "стару" ситуацію з подругою та нову ситуацію наперед.

Как по мне, ничего странного в таком разнообразии чувств к жене мужчины нет. Ведь это только внешне Вы строили отношения с женатым мужчиной. На самом деле, подсознательно, искали замену отношений с родителями: к маме, и папе. Ребенок своих родителей всегда очень идеализирует, они для него два непорочных божества, без которых жизнь невозможна. Но, если вдруг, родители по какой-то причине не выполняют полностью своих функций, идеалистический образ остается. И он требует "замещения" неважно каким способом... В большому сожалению, Ваш внутренний ребенок обжегся еще раз, ожидая любви, получил обиду. Что и вызвало защитную агрессию в виде презрения к ним. Как по мне, Вам однозначно нужна индивидуальная работа с психологом. Иначе цепочка обид, презрения, ненависти, а дальше разочарования, депрессии и т.д. может только расти...

Доброго дня! Для того, щоб давати Вам якісь поради, потрібно більше інформації про Ваші стосунки. Адже просто так ніхто ні від кого не збирається іти... Але, те, що дружина "тягне" з розлученням - є великий плюс і шанси на виправлення ситуації, але потрібно правильно Вам себе тепер поводити. Отже, вона чекає на якісь дії від Вас. Я б Вам радила одну-дві зустрічі з психологом індивідуально, щоб Ви самі зрозуміли що відбувається, і що Вам потрібно робити, щоб врятувати Ваш шлюб.

Да, возможно к женщинам идет агрессия как подсознательная обида на маму за ее холодность, а значит - ємоциональное отторжение Вас, как ребенка.