Дві вищі освіти: Український державний педагогічний університет ім. Драгоманова (1995 р.) та Київський міський педагогічний університет ім. Грінченка (2005 рік) Досвід роботи практичним психологом більше 20 років. Психолог вищої категорії, психолог-методист, курси підвищення кваліфікації, сертифікований Арт-терапевт, автор книги "Як зрозуміти дитину", більше 50-ти статей у журналі "Кар'єра та успіх", газета "Психолог" та "Известия", учасник програми "Бути жінкою". Проходження тренінгів, таких як: "Тренінгові технології та коучінг", "Професійна ідентифікація психолога в роботі з дітьми та дорослими, що переживають дистрес" Дермота Гамільтона тощо, маю як психолог відео-канал на ютюбі.
Досвід психологічної практики
Більше 20 років.
Працюю з запитами спеціалізація, зона професійних інтересів
Сімейний психолог. Працюю, як з дорослими, так і з дітьми. Особистісні та міжособистісні проблеми.
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Те, що Ви написали - "Пробовала разобраться сама, куда двигаться, что я хочу, не получилось. Уже есть какие-то мысли, опыт, страхи, но все в куче. Нужно разобраться, разложить по полочкам, сама не справлюсь...", як на мене, якраз і стосується вибудови правильного світогляду. Адже почуття невдоволення при зовні нормальному житті, найчастіше свідчить про відсутність сенсу життя... Вам потрібно декілька зустрічей з психологом, щоб визначити основні внутрішні цілі, які допоможуть рухатися далі, з можливим періодичним супроводом у найвідповідальніші моменти життя... А це не прогнозується наперед, т ому і не потребує тривалої терапії...
Дякую за уточнення... мамина закритість може бути хронічним депресивним синдромом, який зачасти передається спадково... Шкода, що ми звертаємо увагу на проблему вже тоді. коли стає дуже важко... Такі стані як у Вашого чоловіка можуть мати або фізіологічні причини , або виникають через повне виснаження психо-еомційної сфери та тоді, коли втрачені життєві глибинні цілі... Жінка і чоловік взаємопов'язані... Отже, це якимсоь чином стосується і Вас. Більше можна сказати лише після індивідуальної діагностики та консультації
Дякую Вам за щиру відповідь! Інколи наші зовнішні образи формуються нашою внутрішньою невдоволеністю... Адже в нормі, інтимні стосунки - це продовження довірливих, глибоких, душевних стосунків. Особливо це важливо для дівчини, жінки... Але, про яку довіру може іти мова, якщо хлопець не робить пропозицію одружитися... Як на мене, Ваша образа цілком справедлива... Подумайте, чи не в цьому основна причина?
Доброго дня! Як на мене, допомога потрібна була вже одразу після трагедії. Тому чим раніше Ви звернетеся до спеціаліста, тим краще...По-друге, велика помилка такі ситуації розглядати тільки з позиції матеріалістичного бачення оточуючого світу. Адже кожна людина, це, насамперед, душа... Вам так важко, тому що потрібна допомога спершу на цьому рівні, а вже потім на рівні психотерапевтичних технік... Почуття провини з'являється тоді, коли є відчуття, що щось не доробив, не додав... І якщо з ним не розібратися, воно може "піти" в глиб підсвідомості... І зіпсувати все життя. Це моє бачення, як спеціаліста з багаторічним досвідом роботи, у тому числі і з такими випадками, як Ваш... А вирішувати вже Вам...
Доброго вечора! Ваша тривога зрозуміла і цілком виправдана, як на мене. І дуже добре, що не зважаючи на свої прекрасні почуття до донечки, Ви звернули увагу на деякі поведінкові моменти... Це говорить про Вас як людину розумну, що ставиться свідомо до свого життя та життя близьких... Вам вже дуже багато корисного написали коллеги, тому щоб не повторюватися... Як на мене, включилася така собі "компенсаторика" - все, що Ви "недобрали-недодали" від своїх жінок, Ви намагаєтеся підсвідомо реалізувати через свою дочку... І це було б прекрасно, якби не мало перебільшеної дії... У кожного чоловіка є такий собі внутрішній образ "принцеси", ідеальної жінки, яку він очікує зустріти у своєму житті... І цей образ автоматично "накладається" на кожну рідну, дуже близьку жінку... З мамою дочки "образ" не співпав, у всякому випадку - повністю... Але ж образ залишився... Це ще називається ідеалізацією... Щоб змінилася поведінка дитини, повинні змінитися глибинно Ви. А для цього потрібно зрозуміти, що саме в Вас дозволяє Вашій дочці так себе поводити... Як на мене, Вам потрібно декілька зустрічей з досвідченим психологом, щоб розібратися зі своїми ідеалізаціями... Те, що в середині нас, керує нами зовнішніми... І ми впливаємо на своїх дітей, а діти впливають на нас - теорія з'єднаних ємностей...
Вітаю Вас! Адже чоловік, не розуміючи цього, абсолютно точно озвучив Вам, якою Вам потрібно стати, щоб він змінився... Це така собі "дзеркальність" на рівні підсвідомомсті... До речі, почнете працювати над собою Ви, і дуже велика вірогідність, що на парну терапію прийде і Ваш чоловік. У мене таких випадків було достатньо... Стосовно, як змінитися, щоб чоловік почав змінюватися... Ви вже самі помітили, що як тільки віддаляєтеся хоча б трошки, Ваш чоловік неочікувано "притягується"... Впевнена, Вам вже багато людей говорили про потрібність стати самодостатньою... Якщо б такі речі можна було пояснити на словах, то всі сімейні проблеми вирішувалися на раз-два... Є таке поняття як модель поведінки, яка передається від матері до дочки, від батька до сина і т.д. Щоб її змінити потрібна робота з так званими поведінковими спадковими моделями... Вам все одно, рано чи пізно, прийдеться звертатися до професіонала... Як на мене, краще раніше, адже далі стосунки з чоловіком можуть ще сильніше "закрутитися" і не відомо у що вилитися.. Тож, вирішуйте, це Ваше життя і Ви самі маєте взяти відповідальність за нього на себе...
Доброго дня! Співчуваю Вам, адже над Вами здійснили насилля і для дівчини це величезна травма... Але, можу сказати, що є обнадійливі факти у Вашому випадку - Ви наважилися написати про свою біду на форум психологів, отже готові прийняти допомогу! ... Допомога Вам однозначно потрібна, тому, що наша психіка працює таким чином, що все що нам болить і з чим ми не справляємося, з часом витісняється у підсвідомість... Зовні, ніби стає все добре, типу - я вже забула... Насправді, з'являється внутрішній блок, який починає впливати на стосунки з оточуючими... У Вашому випадку, це може, вірогідніше за все, стосусватися стосунків з чоловіками... Нам самим дуже важко розібратися з тим, що є всередині нас... Насправді, за таким випадком як у Вас, може приховуватися, як варіант, ставлення до всіх чоловіків загалом і навіть не Ваше, а Вашої мами чи бабусі, яке вже просто передалося у спадок Вам... Адже все, що у цьому світі відбувається, має якісь логічні пояснення... Вам потрібна індивідуальна робота з досвідченим психологом однозначно...
Ні, це абсолютно не так! Існують закони життя, про які більшість людей просто не знає. Якщо Ви дійсно змінюєтеся (не зовнішнє "погладжування", а на рівні підсвідомості), у Вашого чоловіка просто не буде шансів, щоб залишитися на тому рівні, на якому він зараз є... Ви - подружня пара, з'єдана не стільки фізично, скільки психо-емоційно, це як дві ємності, що з'єднані між собою. Якщо доливається в одну ємність, добавляється і в іншій... І навпаки...
Доброго дня! Як на мене, Ви абсолютно правильно зробили, що розірвали такі м'яко кажучи "стосунки"... Адже поки приїздили на "інтим" Ви його цікавили лише як тіло, що приносить задоволення... Коли різко обірвали такі контакти, не бажаючи того, дали йому зрозуміти, що Ви не просто тіло, Ви - особистість, з якою потрібно рахуватися... І те, що він Вам не пропонує інтим, може з великою долею вірогідності говорити, що він Вами нарешті зацікавився ідуже боїться втратити... (Я б категорично Вам не радила знову згоджуватися на інтим, у всякому випадку зараз).. Як на мене, не варто отак просто повністю розривати всілякі контакти... Він не одружений, Вам спершу сподобався... У житті буває всяке, хто зна як може все далі розвиватися, якщо правильно себе поводити... Єдине, дівчині, за її природою, завжди дуже важко робити самотужки якісь виважені речі, тому потірбні ті, хто зможуть підтримати та підказати правильно у такі моменти... А, загалом, чоловікам властиве спершу бачити в жінці лише об'єкт сексуальної насолоди... далі вже залежить від самої жінки, у що розів'ються стосунки... Але ж жінка, насамперед, повинна знати як це робити...
Доброго дня! Виправте мене, якщо помиляюся... Вам потрібна допомога в корекції внутрішнього світогляду та загалом знаходження сенсу життя? Якщо запит саме такий, можна дійсно впоратися за декілька онлайн або офлайн -сеансів...
Доброго дня! Універасльних порад просто не може бути, тому що скільки сімей, стільки і різних ситуацій... Ви вже відчуваєте, що потрібна робота з психотерапевтом, і це ВАам величезний плюс, але... чомусь спираєтеся на небажання Вашого чоловіка працювати з професіоналом ... Отака позиція чи не може свідчити про те, що це Ви підсвідомо опираєтеся змінам і тому шукаєте різноманітні перепони, щоб нтільки е іти до психотерапевта самій?
Доброго дня! Для жінки природньо бути трохи у собі невпевненою та сором'язливою. Ці якості тільки прикрашають дівчину! І якраз навпаки, приваблюють чоловіків, але... Як на мене, у Вашому випадку мова іде не про невпевненість, а про почуття власної гідності... Коли у дівчини це почуття слабке, вона миттєво починає залежати від чоловіка і стає улесливою, втрачає шарм своєї особистості в решті решт - перестає бути красивою, а отже привабливою... Як склалисі у Вас стосунки з Вашим батьком? Звідки таке бажання "догодити" хлопцю?
Доброго дня! А чим Ваша дитина займається окрім школи? Які у неї інтереси? Чи займається вона якимось видом спорту? Як часто ви всією родиною ходите на прогулянки? Чи є у Вас спільні справи? Ц
Доброго дня! Однозначно Вам потрібно звернутися до психолога і я не бачу причини, чому потрібно так довго чекати? Тому що є можливість провести і діагностику і консультацію онлайн. Адже причину потрібно шукати не стільки в Вашій дитині, скільки у невмінні правильно з ним поводитися та спілкуватися... Ось Ви пишете "конечно же мы спокойно пытаемся договориться..но..иногда это удается да..но чаще всего нет". Тобто, у сина вже сформувалася модель поведінки, коли криками та істериками він добивається практично всього, чого хоче... І ця модель поведінки не з'явилася сама по собі, адже з іншими дитина поводить себе абсолютно інакше... Як варіант, перегляньте мої відео "Від чого залежить слухгняність дитини" та "Виховання хлопчиків". На даному сайті вони знаходяться поки на модерації, але їх можна дуже легко знайти за назвою та моїм ім'ям в ютюбі... Отже, якщо, Ви почнете правильно себе поводити з сином (а для цього потрібні знання, як мінімум, про природні властивості розвитку саме хлопчиків), зміниться і поведінка Вашої дитини.