Психологиня Оксана Юрьевна Селезнева м Кам'янське

Здравствуйте, Nura.
Я думаю, что у большинства людей, живущих на нашей планете не было идеальных родителей. У нас ,у всех, есть что предъявить папе и маме, а у некоторых- и другим родственникам. Также, у нас, у всех есть выбор: понять и принять своих родителей или всю жизнь обвинять их в своих проблемах и неудачах.
То, что Вы стараетесь разобраться в вопросе своих взаимоотношений с молодыми людьми, очень хорошо. Но, почему Вы решили, что можете справиться сами? Для того, чтобы Вам помочь, психологи учатся в университете, проходят личную терапию(да, у психологов есть свои психологи), супервизии, интервизии и т.д.. А Вы считаете, что прочитав пару статей и получив сомнительные советы(психологи советов не дают), Вы сможете обрести счастье?
Ваша проблема не только в том, что мужчины Вам не дают любовь, но и в том, что Вы сами никому ее не даете
( находясь в огромном дифиците). Вы выбираете мужчин из просящей позиции (ну, посмотри, какая я хорошая;дай мне любви, ведь я так стараюсь тебе понравиться). И когда получаете отказ, наступает привычное для Вас состояние-страдание. Ведь вопрос даже не в том, что Вам нужна любовь мужчины, а в том , что нужно, чтобы Вам сделали больно. Тогда Вы сможете вернуться в состояние"пожалейте меня все, меня никто не любит". Это очень тяжело жить с "протянутой рукой".
Для того, чтобы "восполнить" чего Вам не хватает, а это любовь к себе и любовь в себе,нужна терапия. Научившись давать любовь сама себе, Вы будете включаться совершенно на других мужчин.

Вітаю!
Ацетонемічний синдром може з,явитися у дитини від психоемоційного перевантаження(стресу). Можливо, це пов,язано зі смертю бабусі. Як Ви їй пояснили , що відбулося? Діти в цьому віці починають усвідомлювати,що вони теж можуть померти, можуть померти їх батьки та це їх лякає. Спробуйте обережно спитати доньку, чи не лякає її смерть бабусі та що вона взагалі думає про смерть.

На мою думку, зараз не час різко змінювати стиль виховання. Дитина, без причини, різко не змінюється. Вам зараз необхідно з'ясувати причини такої поведінки доньки ( з дитячим психологом), а потім вже коректувати стратегію виховання.

Здравствуйте!
"Правильно выйти из всего этого" Вы сможете тогда, когда сепартруетесь от матери. Если все обстоит так, как Вы пишете в письме, к сожалению, самостоятельно сделать это Вы не сможете. Вам понадобится помощь психолога, потому что Вы для мамы-смысл её жизни на данном этапе, и она будет держаться "зубами", проявляя чудеса манипуляционного искусства. И поскольку-"она же ваша мама"- Вы вряд-ли сможете противостоять этим манипуляциям в одиночку.
Как вариант-отправить маму к психологу, чтобы она решала свои вопросы с личной жизнью. И когда мама займётся собой, у Вас появиться возможность жить свою жизнь.

Доброго дня!
Завжди сумно читати такі листи. В вашому віці енергія повинна бити через край, повинно хотітись у доросле життя, долати труднощі на шляху до Своєї! мрії. А Ви вже втомилися жити. Причина цього в перевантаженні. Ви занадто багато взяли на себе , Ви не можете впоратись з цим ані морально, ані фізично. Ви дуже не хочете разочарувати своїх батьків, боїтесь їх засмутити- "синдром відмінниці". Також, виснаження-це результат внутрішньої боротьби, бо медичній вуз не Ваша мрія, Ви не хочете там навчатися. Але не маєте сил(або бажання) сперечатися з батьками.
Вам 17. З одного боку-це небагато, а з іншого достатньо, щоб зрозуміти, що це ВАШЕ ЖИТТЯ, та воно варте того щоб його прожити.
Я вважаю, що тяжко працювати за копійки Ви навряд чи будете, бо людина, яка збирається у мед має знання та вміння навчатись, наполегливість для того щоб знайти своє місце у житті.
"Лайно" людина чи ні, визначається іншими категоріями, ніж вступ або не вступ до ВНЗ. Я вважаю, що цю думку "підігрівають"ваші батьки своїм хвилюванням . Дуже раджу поговорити з ними , пояснити їм свій стан та звернутися до психолога на індивідуальну консультацію.

Вітаю!
Микита, Ви багато часу та зусиль витратили на навчання й досягли своєї мети-Ви доктор філософії. Цим дійсно можна пишатися. Але, на мою думку, в цій гонці, Ви дещо втратили- навик комунікації. Вміння спілкуватися-це одна з основних вимог до викладача в вузі. Як Ви планували спілкуватися з колегами, учнями, можливо їх батьками, коли знайти друзів для Вас проблема?
А якщо Ваші учні будуть курити, не будуть мати гарних манер, та не дай Боже , будуть матюкатись, що Ви будете робити? Колег теж будете виправляти, якщо хтось скаже неправильно слово? Скільки часу Ви протримаєтесь в колективі?

Дівчатам подобаються хлопці, які приділяють їм увагу, які витрачають на них свій час, з якими цікаво. Наукова ступінь та окуляри до цього не мають ніякого відношення. Що Ви можете запропонувати дівчині, крім свого диплома( і я зараз не про гроші)?

Може, не треба так настирливо лізти в зачинені двері? Скористайтеся часом, щоб розвинути в собі якості, які допоможуть Вам стати гарним педагогом, якого люблять студенти та поважають колеги. Раджу переглянути фільм "Суспільство мертвих поетів ".

Вы живёте в обществе людей, а не в зоопарке. Хотите вы этого или нет , а контактировать с людьми вам прийдётся. А с такой жизненной установкой вам будет не легко.
Очень жаль, что вам встречаются люди, которые хуже животных.

Ответ отредактирован автором 11-11-2022 23:18:35

Добрый вечер!
А если разрешить себе знакомство с мужчинами для серьёзных отношений? Не получится отношений, тогда и пообщаетесь.

Согласившись на отношения со взрослым мужчиной, Вы приняли его "условия игры". Вы-не равные партнеры, поэтому он диктует Вам свои условия. Если Вас они не устраивают, зачем оставаться в таких отношениях?
За плечами вашего МЧ разница в 18 лет, где много чего было. И дети 2 раза в месяц-это может оказаться не самым большим компромисом с Вашей стороны.
Чтобы мужчина Вас услышал, надо взрослеть, а не решать вопросы как капризная маленькая девочка . При этом сравнивая его детей ( за встречи с которыми он боролся в суде)
со своей собакой. Вы действительно думаете, что такой шантаж сработает?

Вітаю!
Ви 2 місяці після інтиму жили спокійно, та раптом зрозуміли, що маєте до хлопця ЯКІСЬ почуття? Що це за почуття? Як Ви вважаєте, чому "ще більше прив'язались" до хлопця через такий проміжок часу?
Ви пишете, що інтим у вас був завжди у стосунках та Ви негативно відноситесь до "випадкових" зв'язків. Тому в мене виникло припущення-доки в Вас була надія, що хлопець знов зявиться, Ви жили спокійно. Коли термін очікування вийшов, включилась програма " інтим без стосунків-це дуже погано", "мені не можна випадкового сексу, бо тоді я буду...". Та щоб запобігти відчуттю провини, відчуттю свєї "плохості", Ви почали вигадувати собі якісь почуття до хлопця, начебто у Вас з ним є якісь стосунки ( важко назвати стосунками відносини, в яких хлопець то зявляється, то зникає) . Почали створювати іллюзію відносин, щоб виправдати себе. Тому й не можете перестати думати про нього, бо тоді повернуться усі негативні відчуття. Таким чином Ви себе захищаєте.
А як Ви вважаєте?

Вітаю!
Ви-або " янгол", або- треба досліджувати. Як я зрозуміла, до недавнього часу Вас все влаштовувало у Ваших відносинах з людьми. Ви почували себе цілком задовільно. Що трапилось в Вашому житті, що Ви стали помічати, що "не маєте ніяких принципів/правил поведінки людей" з вами? Може, хтось Вам про це сказав?
Ви пишете, що це Вас зачіпає на розумовому рівні. Тобто, Ви не відчуваєте ніякої образи, гніву, агресіі, а шляхом будування логічного ланцюгу, розумієте, що Ваша реакція "не правильна"?
А куди поділись всі негативні емоції? Ви коли-небудь їх відчували? "Хороша дівчінка" не може бути злою? Якшо я не буду зручною( вставити своє), мене не прийме оточення, я не сподобаюсь? Чи це про щось інше?
А як з проявом позитивних емоцій? Можете голосно сміятись, радіти? Або соромно? Що про мене подумають?
Вас дуже хвилює думка оточуючих про Вас?

Добрый вечер, Zhenia1111!
Я правильно понимаю: Вас не устраивает то, что Ваш муж постоянно на работе, устаёт и поэтому не уделяет Вам и дочери достаточно внимания?
Как бы Вы себя чувствовали, если бы работали на его рабочем месте ? У Вас было бы желание и силы на что то ещё, кроме отдыха? ( ответьте себе честно).
Возможно, у него действительно нет сил на активный отдых. Может, предложение посмотреть новый фильм+ вкусняшки, Ваш муж встретил бы с большим энтузиазмом? Романтический вечер вдвоем ?
Вы интересовались, как еще( кроме дивана) он хотел бы провести время?

"Мне не хватает заботы, рядом мужчины"-это общие фразы. Какой заботы Вы хотите? По-пунктам:
1. Я хочу, чтобы...
2. Я чувствую, что обо мне заботятся, когда...
3. Когда ты обнимаешь меня, я чувствую.... и т.д.
Мужчина рядом-это для Вас как?
1. Прибить полку.
2. Купить ребёнку зимние сапоги
3. Секс __ раза в неделю и т.д.
Когда Вы чётко поймёте сами, чего хотите, скажите об этом мужу. Желательно, без претензий, упрёков, в формате " Я-сообщения ".

"У нас однообразная жизнь", "его все устраивает". Однообразная жизнь-у Вас. У него, судя по-всему, она очень даже не однообразная. Т.е. Ваш муж виноват в том, что Вам скучно? Он должен вносить разнообразие и интерес в Вашу жизнь?
И опять:" он не меняется, я не меняюсь". Из-за того, что он меняется и Вы не можете измениться?
"Я устала" и это понятно. Переделывать другого человека-это очень энергозатратно, но легче чем меняться самой.
Может, попробовать взять ответственность за свою жизнь, настроение, развитие на себя? Понять, что "спасение утопающих-это дело рук самих утопающих".
Что касается ребёнка, существует масса вариантов. Думаю, можно договориться.

Здравствуйте, Диана!
Вы хотите, чтобы мама и бабушка Вас услышали и сделали так, как Вы хотите. Думаю, что противоположная сторона хочет того же: чтобы Вы делали так, как хотят они. Поскольку от мамы и бабушки ждать перемен не приходится, я предлагаю Вам взглянуть на ситуацию под другим углом.
Во-первых, понять, что мама и бабушка так выражают свою любовь. (ну, не умеют они по-другому) и принять это как факт. Да,это раздражает, но это близкие Вам люди и они заслуживают(я надеюсь) ответного посыла в свой адрес.
Во-вторых, очертить свои границы. Например: предупредить маму, что Вы будете каждый день писать ей в 18-00, что Вы живы, здоровы, у Вас все хорошо. И это все . А поговорить-когда у Вас будет время. И самой придерживаться этих правил.
В -третьих, запретить маме звонить Вашему парню без особой нужды.
Да, Вам прийдется выдержать обиды со стороны мамы и бабушки. Но,если взрослые женщины хотят сохранить с Вами отношения, рано или поздно, они начнут придерживаться правил. И если Вам важно присутствие в Вашей жизни близких Вам людей, проявите терпение и чаще говорите им как Вы их любите.

Здравствуйте, Aleiis!
Перечитайте свое письмо ещё раз. Вы находите в нем хотя бы одну причину, чтобы сохранить эти отношения?

Лучший способ понять правильно ли принято решение-это взять лист бумаги и выписать в один столбик, что Вы получали в этих отношениях хорошего, а в другой-что было плохого. На следующем листе выписать в один столбик, что Вы теряете, расставшись с парнем, в другой-что приобретаете.
Проанализировав написанное, Вам станет более понятно куда двигаться.

Ответ отредактирован автором 08-11-2022 12:59:01

Ваши страхи совершенно обоснованны. Это нормально, бояться нового, так наша психика защищается. Нам гораздо удобнее, проще делать привычные вещи. Другое дело, какой это уровень страха. Можете ли Вы с ним справиться. Каждый раз преодолевая свои страхи, вы получете новый опыт и повод уважать себя. Это процесс Вашего роста, взросления.

Доброго дня!
Якщо Ви готові на тривалу боротьбу за свою сім'ю, вам знадобиться багато витримки. Пояснювати треба не чоловіку, а його мамі . Пояснювати кожного разу, що це Ваша сім'я, ваша квартира, Ваш чоловік та "тримати удар" у відповідь, бо свекруха не здасться без бою.
Ваш чоловік, нажаль, зараз Вас не почує.Він ніколи не побачить в своїй мамі "ворога". Але з часом, можливі зміни, хоча й не факт.
Кожного разу, коли відчуваєте порушення своїх або сімейних кордонів говорити чоловіку у форматі "Я-повідомлень", що Ви відчуваєте:
"Я дуже засмучена, бо не відчуваю в своєму домі себе господинею".
"Я так хотіла порадувати тебе смачною вечерею, а вона вже готова" .

Мені знадобилось на це 10 років. Зараз я маю чудові відносини з чоловіком та свекрухою. Ви готові стільки чекати?