Психологиня Оксана Юрьевна Селезнева м Кам'янське

Доброго дня!
Те, про що Ви пишете, не є OK. Зовсім.
Вам потрібно звернутися до фахівців ( психотерапевта та психіатра), які допоможуть розібратися з Вашими питаннями. Оскільки Ви- неповнолітній, зверніться до батьків, щоб вони обрали спеціаліста та дали згоду на терапію.

"А может, если бы я была не такой, все бы сложилось? "
Даже если бы Вы были "не такой": "ходила в зал, вернулась на курсы французского, больше выходила с друзьями, была для него интереснее" -это все могло не уберечь Вас от разрыва отношений.
Даже если бы имели внутренние опоры и высокую самооценку, не нуждались в одобрении окружающих и были самодостаточны, это не гарантировало бы ( повысило бы вероятность) Вам долгих и счастливых отношений. Потому что, любовь-это ещё и про "химию" между мужчиной и женщиной. Если её нет- все бесполезно. Возможно, в ваших отношениях, она было только с Вашей стороны.
МЧ очертил круг вопросов, над которыми Вам стоит поработать. Стоит ли терять время на "добивание " своей самооценки и фантазирование " а что бы было, если бы"?
По-моему, лучший вариант -отплакать, отгоревать потерю отношений, пожалеть себя какое-то время ( чётко обозначив время на это) и за работу. Потому что, Вы-это тот самый человек, ради которого стоит ходить в зал, вернуться на курсы французского и стать интересным, создать внутренние опоры и повысить самооценку.

Здравствуйте, Рената.

"Как восстановить самооценку и избавиться от навязчивой мысли: а если бы ты ходила в зал, вернулась на курсы французского, больше выходила с друзьями, ты бы была для него интереснее и отношения бы не закончились?"
Я бы добавила еще:" разобраться:почему я выбрала такого мужчину( какие личностные проблемы он мне подсветил)? Как научиться строить здоровые отношения ", потому что то, что у вас было-так не назовёшь.

Ваш запрос гораздо глубже, чем кажется на первый взгляд, и то, что Вам сказал МЧ-это повод обратиться к специалисту и разобраться, что там правда, а что-нет.

Здравствуйте.
Попробуйте задать себе вопрос:"Зачем я сейчас это делаю? Что я хочу получить в результате?".
Возможно, таким образом Вы ищете доказательства любви МЧ ( а это ты тоже мне простишь? А вот если я так сделаю?).
Может, Вы копируете поведение кого-то из членов своей семьи или просто хотите, но не можете расстаться с МЧ . Ждёте, чтобы он первый разорвал отношения.
А может мстите за боль, причененную Вам МЧ или другими мужчинами
( отцом, братом, другим МЧ, однокоассниками, соседом).
Вариантов много. Если для Вас важны эти отношения и Вы хотите разобраться в причинах своего поведения , лучше это сделать с помощью психолога.

Доброго дня.
Мені здається, що це не останні два чоловіка на Землі. До того ж, Ви не в тому віці , щоб казати про останній шанс. Спробуйте відсторонитися від цих чоловіків та подивитись навколо. Можливо, десь поряд є третій варіант, який більш Вам підійде.

Вітаю.
"Як мені змиритися з тим, що я не така комунікабельна?" Прийняти це як Вашу особливість, "родзинку". Можливо, Ваші стосунки з іншими людьми не поверхневі, а більш глибокі, тому і вистачає " декілька справжніх друзів".
Друге питання, навіщо Вам потрібно бути такою ж , як Ваш чоловік? Чого Вам не вистачає? Чому Ви заздрите?
Як версія- Вам не вистачає уваги, визнання, любові. Тоді діло зовсім не в комунікабельності, а в тому, щоб знайти способи задовольняти свої потреби.

"как не упасть на дно?"
Осознать, что на "дне" вряд-ли полегчает, потому что к душевной боли прибавится физическая. Зачем Вам туда? Наказать себя? Забыться? Легализовать желание "умереть"?(добавить свое). Почему Вы хотите ещё больше страдать?
Душевную боль надо лечить любовью, теплом, принятием .
Может, боль пришла в Вашу жизнь для того, чтобы Вы сделали выбор: "упасть на дно " или подняться .....?

Вітаю.
"В мене двоє дітей, 3 роки і півроку." Дві вагітності поспіль -це велике навантаження на фізичну, гормональну, так й психологічну системи. Щоб виключити фізіологічні проблеми, варто звернутися до лікаря( семейного, гінеколога).
Можливо, це результат перевтоми.
Вам допомагають з дітьми? Ви маєте час на відпочинок, нормальне харчування? У вас є час на себе (хоч півгодини в день )?

"Чоловік з Росії, тому він мене ще більше дратує, а також його сім'я. " Це зрозуміло, бо тяжко прийняти той факт, що найближчі тобі люди на протилежному боці. Зараз в багатьох сім'ях існує така проблема. Допомога психолога була б не зайвою.

"Мене ніхто не розуміє, якби я не намагалась розказати що я відчуваю. " З цим треба в терапію.

Здравствуйте.
В результате несложных подсчётов можно понять, что в этих "отношениях" Вы находитесь с 15 лет. Т е. с периода, когда хочется " большой и чистой" любви. На практике, обычно, все выглядит гораздо непригляднее . Всё, что Вы описываете, выглядит как эмоциональнальная зависимость ( Ваша от партнера). Смею предположить, что он выступает в роли одного из Ваших родителей . Поэтому, выйти из таких отношений самостоятельно, Вам будет достаточно сложно.
Возможно, дело в молодом человеке
( или не молодом?)- он абьюзер или склонный к насилию . Тогда повлиять на поведение молодого человека, Вы тоже вряд-ли сможете( если бы могли, сюда не бы не написали).
Выход, как мне видится,один-идти разбираться с собой к психологу. И с его помощью постараться понять, почему это происходит в вашей жизни и найти пути выхода из этой сложной ситуации. Дайте себе шанс на новые счастливые отношения.

Вітаю.
Якщо в Вас є така можливість, краще звернутися на очну консультацію до дитячого психолога у вашому місті або шкільного психолога. Також, до дитячого невролога. Бо не бачивши дитину, дуже важко щось радити.

Як він навчається? Як поводить себе в школі? Що каже класний керівник? Є в нього друзі? Які відносини в родині? Які відносини з вітчимом? Вашому сину вистачає Вашої уваги, любові? Була родова травма? Неврологічний діагноз до 1року?Дуже багато питань.

"мій син зовсім мене не чує, не хоче навчатися самостійно виконувати завдання, робити елементарні речі без мого нагляду". Ви багато бачили 8річних хлопчиків, які самі виконують домашнє завдання, з радістю допомагають по хатніх справх, та "роблять елементарні речі" самостійно? Я-ні. Це якось протиприродно. Звичайно, дуже б хотілось, щоб він таким був-зручненьким, особливо коли є ще маленька дитина та сил на все не вистачає. Але ж, Ваш син, в силу віку, потребує уваги та контролю. В нього тільки формується відповідальність. Треба трішки почекати.

"Дуже багато розмовляє одне і теж саме повторює тричі в різних варіаціях, не може виконати чітко поставлені задачі ігнорує або шукає безліч причин аби не робити"
Може бути результатом Вашого з ним способу взаємодії , бо "разів 20 треба повторити"( який коректується), а можливо-неврологічних порушень(тоді до врача).
"багато розмовляє (фонить)" та "Часто з ним розмовляю " Може в Вас це сімейне? Звідки такий досвід, що в "болтунів" не має друзів?

"Інтересів дуже мало, боїться спробувати щось нове, сентиментальний але дуже добрий".
Якщо Ви вважаєте, що це треба корегувати, Вам теж краще звернутися до фахівця, щоб виробити нову стратегію поведінки з сином.

Вітаю.
На мою думку, Вам варто звернутися на індивідуальну консультацію, бо таке відчуття, що Ви зовсім не "okay".
Я 5 разів нарахувала слово "боюся". Ви боїтесь, що муж не пробачить. Ви боїтесь, що муж пробачить. Боїтесь себе, своїх вчинків. Тепер я боюсь за Вас . Все дуже категорично, безжалісно, жорстко до себе. Ніяких виправдовувань-розстріляти без суда та слідства.
Якщо серйозно, зараз Вам потрібно розібратися з собою. Бо такий Ваш стан та вчинки не зявились зненацька. Тому є причини. І я вважаю, що вони не тільки в Вас.

Здравствуйте.
"каждый день по несколько раз захоЛит на страницу своей бывшей с которой расстался 2 года назад. Ситуация повторяется каждый день. На мой вопрос - отвечает, что дело в привычке."

Вы бросили курить 2 года назад, но каждый день подходите к киоску* несколько раз в день), чтобы посмотреть на пачки с сигаретами . Привычка??? Чтобы посмотреть, вдруг, Вашу любимую марку сняли с производства, вам будет её очень жалко. Звучит как-то по-диб...у .( по-моему).

"Мне он ни разу не признался в любви".
Сразу несколько вопросов:
Что Вы делаете вместе, в одной квартире с мужчиной, который не признался Вам в любви?
Если он не сказал, что любит Вас, то семья и дети входят в его планы? Вы это обсуждали, он Вам что -то обещал? Или это Ваши надежды, фантазии?

"Возможно он со мной живет потому что удобно, а любит ее? Зачем он врет?" Потому что ему УДОБНО.

"Я очень расстроена , до нервного срыва". Согласна, ситуация стоит того, чтобы очень расстроится. Очень много надежд было связано с этим молодым человеком. Вы планировали создать с ним семью, родить детей . Расставаться с такими мечтами очень не просто, очень сложно принять факт, что Вы сами создали образ идеального партнёра и полюбили его. Реальный мужчина оказался "не принцем". Как с этим фактом быть, решать Вам. Не стоит перекладывать ответственность за свою жизнь на партнёра-это Ваша жизнь.

Вітаю.
"працюю на 2 х роботах щоб забезпечити родину. Вільний час проводжу вдома, особистого життя не маю"
Якщо я правильно зрозуміла, всю свою енергію, все своє кохання, мріїї, бажання, цілі-це все "в доньку" ( це не помилка)? . Все для неї? Не занадто важкий тягар для маленької дівчинки?
У Вашої донькі є власне життя, її бажання, її маленькі дівочі справи куди мама не має має доступу?

Мені здалося, що Ви дуже хочете в донці реалізувати "кращу версію себе". Ви не даєте дівчинці йти своїм шляхом, робити свої помилки, набувати свій досвід. Це дуже здорОво, що Вона чинить супротив. Вона хоче залишитись собою.
При цьому, ще й намагаєтесь бути "ідеальною" мамою. У Вас все повинно бути на "відмінно"?

Сила дії дорівнює силі протидії. Чим сильніше будете тиснути на доньку, тим сильніше Вона буде робити "назло". Але так можливо й "зломати". Тоді вона стане дуже зручною, гарною дівчинкою, але, на мою думку, нещасною. Бо Ваша донька навчиться пристосовуватись, виправдовувати чиїсь сподівання, втілювати чиїсь мрії. Жити як Ви- чужим життям .

Якою Ви хочете бачити свою доньку у майбутньому? Слухняною, покірливою, без власної думки, яка хоче догодити усім, яка не може прийняти власне рішеня? Або іншою? Якою саме?

"Та я явно щось роблю не так... Допоможіть " Це привід звернутися до фахівця, бо це питання про Вас, а не про Вашу доньку.

"Мне хочется услышать от кого-то ответ, который меня бы убедил, что дети действительно стоят того, чтобы рискнуть и обрести их"
Давайте честно: Вы не услышите!
Не все люди обладают музыкальным слухом, не все женщины могут быть матерью. Ну, не дал Вам Бог такого таланта. Я вот, рисовать и петь не умею. Ничего, живу с этим.

"Мне хочется услышать от кого-то ответ, который меня бы убедил, что дети действительно стоят того, чтобы рискнуть и обрести их"
Давайте честно: Вы не услышите!
Не все люди обладают музыкальным слухом, не все женщины могут быть матерью. Ну, не дал Вам Бог такого таланта. Я вот, рисовать и петь не умею. Ничего, живу с этим.