ДНУ імені О.Гончара (магістр)
Відвідувала додаткові семінари з психології кризових ситуацій, суїцидальної психології та психології втрат.
Курси:
- "Знати, як допомогти" (Ознайомчий онлайн-курс про базові принципи психології для роботи з травмами дітей та дорослих)
- "Резильєнтність дітей, що пережили травму, війну і катастрофи: глобальні перспективи" (Онлайн-курс Міннесотського університету)
Досвід психологічної практики
Проходила виробничу практику у Дніпровській міській дитячій лікарні №5, у якості помічника клінічного психолога. Проводила психологічні тести з пацієнтами лікарні та психологічні консультації з пацієнтами та їх батьками.
Консультую онлайн з 2020 року.
Звернутися до мене можна, надіславши повідомлення у Telegram або Viber. Консультую також в цих месенджерах.
Працюю з запитами спеціалізація, зона професійних інтересів
ПРАЦЮЮ З ТЕМАМИ:
- Суїцидальні думки, депресивні стани
- Міжособистісні відносини (дружні, сімейні, романтичні, професійні, тощо)
- Проблеми з мотивацією, самоорганізацією, вибором професії, життєвого шляху
- Криза ідентичності, пошук відповіді на запитання "Хто я?"
- Творча криза, розкриття власної креативності
- Втрата сенсу життя або задоволення від життя
- Втрата близької людини або тварини
- Стрес через перебування в екстремальних умовах або адаптації до нових умов (нова робота, місце навчання, новий колектив, нова країна)
- Знижена емпатія, складність у розпізнанні своїх або чужих емоцій
- Підозра на психічні розлади (даю контакти психіарта, надаю психологічний супровід людям з не психотичними розладами, які паралельно проходять лікування у психіатра)
- Хронічні захворювання (НЕ лікую захворювання. Надаю психологічний супровід людям, які вже спостерігаються у лікарів та потребують психологічної допомоги.)
- Труднощі у визначенні власної сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності
- Просто бажання отримати інформацію або підтримку стосовно Вашої проблеми
- Якщо не можете сформулювати запит - можу допомогти з формулюванням
- Можу надати консультацію англійською мовою, якщо буде така необхідність
НЕ ПРАЦЮЮ з:
- Невнолітніми
- Темами пологів і материнства/батьківства
- Психотичними розладами
- Людьми, які мають інтелектуальну інвалідність (не маю належної компетенції)
- Хімічними залежностями (алкоголь, психоактивні речовини)
- Ігровою залежністю
- РХП
- ПТСР
- Військовими, які мають психологічні травми через війну
- Темою сексуальної травми
- Людьми, які скоїли фізичне або сексуальне насильство. А також з людьми, що мають повторювану антисоціальну поведінку та не мають мотивації її змінити.
- Людьми, які жорстоко поводяться з тваринами
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Ви задаєте доволі цікаві з точки зору психології питання. Чому так сталося, що у мене не виходить знайти підходящу дівчину? Чи потрібні Ви мені взагалі стосунки? Думаю, відповіді на ці питання вже є всередині Вас, варто лиш краще пошукати.
Ви сказали, що жінки здебільшого поводяться як діти, і надо емоційні на Ваш погляд. Такому світосприйняттю у Вас можуть сприяти кілька факторів.
По-перше, культурні стереотипи, що чоловіки з Марсу, жінки з Венери, і вони ніколи не порозуміються без перекладача. Але на ділі, різноманіття людських характерів дуже велике, і шанси найти підходящу жінку у Вас є, якщо захотіти і трохи ширше подивитись на світ.
По-друге, психологічний аспект. Ви пов'язуєте емоційнйсть з дитячістю. А як Ви самі ставитесь до власних проявів емоцій? Чи вважаєте їх проявами слабкості та незрілості? Чи картали Вас в дитинстві за те, що Ви проявляєте емоції, дорікали тим, що це "не по-дорослому" або "не по-чоловічому"? Це мого відкластись у Вас в підсвідомості, і тепер транслюється на інших людей, яких Ви вважаєте емоційними.
Ну і, варто розібратися, чому поруч з Вами частіш за все опиняються жінки з таким характером, як описано у Вашому повідомленні. Чому обираєте саме їх, а не когось іншого? Може, Ви самі неусвідомлено програєте певний життєвий сценарій, де жінка вимагає від Вас грати батьківську роль і підтримувати її, а Ви від цього раз за разом відмовляєтесь?
«Он сказал что не знал что ответить , о браке , он считает что он нужен , только когда планируешь детей , я считаю иначе»;
Помню, Вы уже обращались с этим запросом на форум. Как сейчас обстоят дела с этой проблемой? Вы говорили с парнем о том, что для Вас обоих значит брак? Думаю, было бы неплохо попробовать обсудить всё с ним лично.
Дякую за довіру і за звернення по допомогу. У Вашої проблеми є кілька аспектів, які хотілося б озвучити.
По-перше, не у всіх жінок виходить отримати оргазм при вагінальному проникненні, і це варіант фізіологічної норми. Справа в тому, що внутрішня частина клітора, яка охоплює вагіну, в одних жінок анатомічно знаходиться близько до вагіни, в інших - далеко, і у других від вагінальної стимуляції може не бути ніяких приємних відчуттів. Особливо враховуючи, що у вагіні нема стільки неврових закінчень (так задумано природою щоб жінці не було ще більш боляче при пологах).
Якщо це Ваш впиадок, то рекомендую пошукати альтернативні шляхи отримання задоволення, наприклад непроникний секс, взаємна мастурбація, а також користування секс-іграшками для встановлення кращого контакту зі своїм тілом.
По-друге, напруга під час вагінального сексу, яка заважає розслабитися і отримати задоволення, - це вагінізм. Проблема здебільшого психологічного характеру, коли страх перед болем викликає м'язову напругу, а напруга посилює біль. Перший сексуальний досвід теж міг вплинути на такий розвиток подій. Цю проблему рекомендую вирішувати на індивідуальній консультації у сексолога.
По-третє, суто психологічний аспект проблеми, - це те, що Ви певний час ставили сексуальні потреби хлопця вище за свої особисті кордони, вступаючи з ним в інтимний зв'язок, коли він хоче, а Ви - ні. Але якщо поступатися собою заради когось, це йде на шкоду Ващому психологічному стану. Чому боялися сказати хлопцю, що не хочете сексу і маєте проблеми в цій сфері? Які у Вас стосунки в інших аспектах, окрім статевого життя?
Раджу звернутись на індивідуальну консультацію до психотерапевта і сексолога. А ще, можна самостійно почитати книгу Емілі Нагоскі "Як хоче жінка".
Что ж, у каждого свой порог чувствительности к каким-то темам, так что Вы в любом случае имеете право обижаться на поведение, которое Вас задевает.
А парень знает, какого поведения в этой ситуации Вы от него ожидали? Если да, то как он на это отреагировал?
Являются ли для него слова подруги обесцениванием, или они для него значат что-то иное? Думаю, парень не может позволить или запретить своей подруге что-либо делать, потому что она взрослый не зависящий от него человек. Но он может вежливо попросить её не высказываться о Вас в том или ином ключе, если Вам это неприятно.
Вы восприимчивы к обесцениванию Вас в качестве партнёрши по отношениям, или и в других жизненных ситуациях - тоже? Обычно задевают комментарии на те темы, которые беспокоят людей больше всего.
Це вже трохи складніша ситуація, бо робити вклад у розвиток подружніх стосунків повинні обидва, інакше починаються проблеми. А психологічна допомога має сенс і приносить користь, тільки якщо людина отримує її добровільно.
Чоловік - дійсно доросла, сформована особистість зі своїми поглядами, тому змінити його характер і поведінку Ви не зможете, і фахівець теж не зможе. Тільки сам чоловік може себе змінити, якщо щиро цього захоче.
Але Ви особисто можете звернутися на індивідуальну психотерапію, щоб попрацювати з психологом над темами, які Вас особисто турбують. Це має піти Вам на користь та допомогти вирішити, що робити далі зі своїм життям.
«Да эти отзывы копирайтерами за копейки пишутся. Я верю только отзывам хорошо известных мне и уважаемых людей.»;
Я об искренних отзывах. Как раз от специалистов (так что согласна что написать на форум - хорошее решение) и людей (не обязательно из интернета), чьему мнению Вы доверяете. Но опять же, всем подходят разные психологи и методы, так что то, что подошло одному человеку, не факт что зайдёт Вам. Важно смотреть, как Вам лично с этим специалистом (или с его общим вайбом и поведением, если вы ещё не работали с ним).
Схоже, що Ваша родина зараз переживає кризу, тому що народження у вас другої дитини і зміна роботи у чоловіка впливають, в тому числі, і на подружні стосунки між вами. Це запит на звернення до сімейного психотерапевта, який допоможе налагоджувати комунікацію між Вами та чоловіком. Також рекомендую кожному з вас звернутися на індивідуальну психотерапію, щоб попрацювати зі своїми емоціями, які виникають в таких стресових обставинах.
У доньки зараз криза трирічного віку. В три роки у дитини форується відчуття власного "я", перше серйозне протиставлення себе батькам та оточуючому світу. Тому донька капризує і не хоче слухатися. Ви правильно робите, що шукаєте психологічної допомоги. Раджу разом з донькою звернутися до сімейного психотерапевта, який має досвід роботи з батьківсько-дитячими стосунками, щоб опрацювати свої проблеми і знайти в собі ресурс далі будувати своє життя так, як вважаєте за потрібне.
Втратити довіру до чоловіка, який Вам зраджував, і бажати розірвати з ним стосунки - це цілком нормальна реакція на зраду. Варто прожти ці емоції, не подавляти їх у собі. Це не означає, - рубати з плеча і кидати все на призволяще без чіткого плану дій, що робити далі зі своїм життям. Проте це означає не засуджувати себе за емоції, які, на думку Вашого внутрішнього критика, не повинні бути в дружини і матері. Ролі дружини і матері - непрості, тому Ви можете мати суперечливі почуття щодо них. Якщо буде важко розібратись в усьому самій - звертайтесь по допомогу до психолога.
Ще цікаво, чому хочеться залишити доньку на чоловіка? Які у Вас стосунки з донькою?
Эффективность того или иного метода (признанного международным профессиональным сообществом психологов, разумеется), во многом зависит даже не от самого метода, а и от личности психотерапевта, от его уровня квалификации, а ещё от того, подхрдит ли метод лично Вам. Так что да, тут только искать через интернет и по отзывам. Можно у специалистки, с которой Вы работали, спросить, знает ли она системных расстановщиков. Обычно у психологов в кругу знакомств много коллег, которых можно порекомендовать.
Я думаю, физическое влечение тут само по себе не обусловлено каким-то психологическим фактором. К брату в подростковом возрасте оно возникло по такому же принципу, как возникает к любому другому симпатичному Вам человеку. Но в Вашем рассказе также прослеживается много эмоций, таких как ностальгия от воспоминаний о прошлом общении с братом, неловкость. Вы выразили гипотезу про влюблённость. Может быть, и она имеет место. А в человека, к которому есть романтические чувства, и влечение часто усиливается.
Я погоджуюсь зі словами колег про те, що абсолютно нормально не жалкувати про попередні стосунки. Це частина Вашого досвіду, чого б шкодувати про своє особисте минуле, яке Вас психологічно сформувало? А от з боку хлопця маніпулятивно хотіти, щоб Ви шкодували про це.
Тому основною проблемою я бачу саме токсичність даних стосунків і те, чому втратити хлопця для Вас страшніше за втрату себе у відносинах? Що найгіршого може трапитися, якщо Ви с хлопцес розійдетесь, як Ви будете себе почувати? А як Ви будете себе почувати, якщо залишитесь у відносинах, але хлопець не припинить Вас звинувачувати за минулий досвід стосунків?
«Здравствуйте, в самом начале текста я уточнила, что брат меня не год старше 😅»;
Спасибо, я видимо пропустила этот момент когда читала. )
«но моя симпатия к брату зародилась до этого всего и тот момент в 18 лет был до появления сексуального опыта, если это важно»;
Да, важно. Тут я соглашусь с коллегами выше, что у Вас произошёл импринтинг (запечатление) брата в памяти, как человека значимого для сексуального возбуждения. И что Ваша сексуальность буквально формировалась под влиянием общения с братом, так что Ваши эмоции совершенно нормальны.
«А идеализация мне свойственна конечно, но не в такой степени, чтоб подменять ею реальность»;
Хорошо, что не подменяете реальность фантазиями. Хотя фантазии о брате, видимо, уходят корнями именно в Ваше прошлое. Отвечая коллеге, Вы сказали, что с братом особо не общаетесь сейчас, то есть не близко контактируете с ним как с человеком. Значит, воспоминания о брате для Вас сейчас - это именно образ, вызывающий возбуждение, а не мысли о брате как реальном человеке. То есть, не известно, что бы Вы почувствовали, встреться вживую с братом сейчас, было ли бы отношение к нему такое же, как в подростковом возрасте.
В першу чергу, Вам потрібно пройти медичні обстеження і виявити, чи є фізіологічні причини у Вашого стану. Бо неможливість завагітніти дійсно не є проблемою суто психологічного плану.