Ирина Константиновна 5 годин тому: Психологиня Марія Радченко Дніпро лише онлайн
29-01-2021 Марія Радченко
Років досвіду: 9
Останній візит на сайт 1 день тому.
Років досвіду: 9
психолог 💑 консультування пар
психолог 💑 консультування пар
Освіта
ДНУ імені О.Гончара (магістр)
Відвідувала додаткові семінари з психології кризових ситуацій, суїцидальної психології та психології втрат.
Курси:
- "Знати, як допомогти" (Ознайомчий онлайн-курс про базові принципи психології для роботи з травмами дітей та дорослих)
- "Резильєнтність дітей, що пережили травму, війну і катастрофи: глобальні перспективи" (Онлайн-курс Міннесотського університету)
Відвідувала додаткові семінари з психології кризових ситуацій, суїцидальної психології та психології втрат.
Курси:
- "Знати, як допомогти" (Ознайомчий онлайн-курс про базові принципи психології для роботи з травмами дітей та дорослих)
- "Резильєнтність дітей, що пережили травму, війну і катастрофи: глобальні перспективи" (Онлайн-курс Міннесотського університету)
Досвід психологічної практики
Проходила виробничу практику у Дніпровській міській дитячій лікарні №5, у якості помічника клінічного психолога. Проводила психологічні тести з пацієнтами лікарні та психологічні консультації з пацієнтами та їх батьками.
Консультую онлайн з 2020 року.
Звернутися до мене можна, надіславши повідомлення у Telegram або Viber. Консультую також в цих месенджерах.
Консультую онлайн з 2020 року.
Звернутися до мене можна, надіславши повідомлення у Telegram або Viber. Консультую також в цих месенджерах.
Працюю з запитами
спеціалізація, зона професійних інтересів
спеціалізація, зона професійних інтересів
ПРАЦЮЮ З ТЕМАМИ:
- Суїцидальні думки, депресивні стани
- Міжособистісні відносини (дружні, сімейні, романтичні, професійні, тощо)
- Проблеми з мотивацією, самоорганізацією, вибором професії, життєвого шляху
- Криза ідентичності, пошук відповіді на запитання "Хто я?"
- Творча криза, розкриття власної креативності
- Втрата сенсу життя або задоволення від життя
- Втрата близької людини або тварини
- Стрес через перебування в екстремальних умовах або адаптації до нових умов (нова робота, місце навчання, новий колектив, нова країна)
- Знижена емпатія, складність у розпізнанні своїх або чужих емоцій
- Підозра на психічні розлади (даю контакти психіарта, надаю психологічний супровід людям з не психотичними розладами, які паралельно проходять лікування у психіатра)
- Хронічні захворювання (НЕ лікую захворювання. Надаю психологічний супровід людям, які вже спостерігаються у лікарів та потребують психологічної допомоги.)
- Труднощі у визначенні власної сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності
- Просто бажання отримати інформацію або підтримку стосовно Вашої проблеми
- Якщо не можете сформулювати запит - можу допомогти з формулюванням
- Можу надати консультацію англійською мовою, якщо буде така необхідність
НЕ ПРАЦЮЮ з:
- Невнолітніми
- Темами пологів і материнства/батьківства
- Психотичними розладами
- Людьми, які мають інтелектуальну інвалідність (не маю належної компетенції)
- Хімічними залежностями (алкоголь, психоактивні речовини)
- Ігровою залежністю
- РХП
- ПТСР
- Військовими, які мають психологічні травми через війну
- Темою сексуальної травми
- Людьми, які скоїли фізичне або сексуальне насильство. А також з людьми, що мають повторювану антисоціальну поведінку та не мають мотивації її змінити.
- Людьми, які жорстоко поводяться з тваринами
- Суїцидальні думки, депресивні стани
- Міжособистісні відносини (дружні, сімейні, романтичні, професійні, тощо)
- Проблеми з мотивацією, самоорганізацією, вибором професії, життєвого шляху
- Криза ідентичності, пошук відповіді на запитання "Хто я?"
- Творча криза, розкриття власної креативності
- Втрата сенсу життя або задоволення від життя
- Втрата близької людини або тварини
- Стрес через перебування в екстремальних умовах або адаптації до нових умов (нова робота, місце навчання, новий колектив, нова країна)
- Знижена емпатія, складність у розпізнанні своїх або чужих емоцій
- Підозра на психічні розлади (даю контакти психіарта, надаю психологічний супровід людям з не психотичними розладами, які паралельно проходять лікування у психіатра)
- Хронічні захворювання (НЕ лікую захворювання. Надаю психологічний супровід людям, які вже спостерігаються у лікарів та потребують психологічної допомоги.)
- Труднощі у визначенні власної сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності
- Просто бажання отримати інформацію або підтримку стосовно Вашої проблеми
- Якщо не можете сформулювати запит - можу допомогти з формулюванням
- Можу надати консультацію англійською мовою, якщо буде така необхідність
НЕ ПРАЦЮЮ з:
- Невнолітніми
- Темами пологів і материнства/батьківства
- Психотичними розладами
- Людьми, які мають інтелектуальну інвалідність (не маю належної компетенції)
- Хімічними залежностями (алкоголь, психоактивні речовини)
- Ігровою залежністю
- РХП
- ПТСР
- Військовими, які мають психологічні травми через війну
- Темою сексуальної травми
- Людьми, які скоїли фізичне або сексуальне насильство. А також з людьми, що мають повторювану антисоціальну поведінку та не мають мотивації її змінити.
- Людьми, які жорстоко поводяться з тваринами
Використовую підходи та техніки
Середня вартість консультації
400 грн
Основне
⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 13. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Залишили відгуки
- [ аккаунт психолога закритий ]
- Наталія Крилова
- Анна Автонділова
- Оксана Сенченко
- Дар'я Абрамова
- Оксана Николаевна Третьякова
- Наталія Василівна Глинянюк
- [ Євгеній Ортенберг - аккаунт психолога закритий ]
- Ірина Миколенко
- Павел Леонидович Басанский
- Нора Маркман
- Маргарита Старченко
- Іванна Алексєєва
Відповіді 3402
Де вчитися психології
Доброго вечора, Анастасіє.
Для того, щоб стати психологом-психотерапевтом, треба отримати вищу освіту в галузі психології (мінімум - бакалавр, максимум - магістр), а потім - пройти курси в одній зі шкіл психотерапії (на кшталс КПТ, психоаналізу, гештальту, тощо).
Без післядипломної освіти Ви маєте право бути психологом-консультантом (у державних установах або в індивідуальному порядку), але не психотерапевтом. Після пройдення додаткової освіти в одному з напрямів, особистої терапії та регулярної супервізії - психотерапевтом.
Психотерапевтом також називають лікаря-психіатра, що пройшов післядипломну підготовку, але тут мова йде саме про людину з психологічною освітою.
Не маю достатньо інформації про рівень підготовки спеціалістів у всіх ВИШах України, але вибір повинен залежати від Ваших конкретних потреб. Якщо хочете більш практичної спрямованості - шукайте по відгуках студентів та випускників, де вона є.
Для того, щоб стати психологом-психотерапевтом, треба отримати вищу освіту в галузі психології (мінімум - бакалавр, максимум - магістр), а потім - пройти курси в одній зі шкіл психотерапії (на кшталс КПТ, психоаналізу, гештальту, тощо).
Без післядипломної освіти Ви маєте право бути психологом-консультантом (у державних установах або в індивідуальному порядку), але не психотерапевтом. Після пройдення додаткової освіти в одному з напрямів, особистої терапії та регулярної супервізії - психотерапевтом.
Психотерапевтом також називають лікаря-психіатра, що пройшов післядипломну підготовку, але тут мова йде саме про людину з психологічною освітою.
Не маю достатньо інформації про рівень підготовки спеціалістів у всіх ВИШах України, але вибір повинен залежати від Ваших конкретних потреб. Якщо хочете більш практичної спрямованості - шукайте по відгуках студентів та випускників, де вона є.
Ответ отредактирован автором 21-10-2022 22:32:09
Это нормально?
Здравствуйте, Анна.
Вы уже писали на форум, но я попробую ещё раз ответить.
Нет, расставание с парнем или разговор с ним о сексе - это не пятно на всю жизнь, а просто часть Вашего личного опыта. Личный опыт и взросление у каждого свои. У Вас такая жизнь, у кого-то - другая, и это нормально. Естественно, что Вы сейчас расстроены, но это со временем должно пройти.
Вы уже писали на форум, но я попробую ещё раз ответить.
Нет, расставание с парнем или разговор с ним о сексе - это не пятно на всю жизнь, а просто часть Вашего личного опыта. Личный опыт и взросление у каждого свои. У Вас такая жизнь, у кого-то - другая, и это нормально. Естественно, что Вы сейчас расстроены, но это со временем должно пройти.
Что вы думаете об этом,я боюсь и не знаю как дальше..
«Доповнення від автора
Я спросила к чему вопросы,он сказал что это такой возраст,и с другими он так общался,и у нас другой взгляд на жизнь и это нормально,и он услышал что не хочу об этом общаться... »;
С одной стороны, люди в подростковом и юношеском возрасте действительно часто начинают интересоваться сексом. Но это не значит, что им должны интересоваться все Ваши ровесники, и Вы в том числе. Все люди разные. Кому-то такие темы для разговоров нравятся, кому-то - нет, всё индивидуально.
Что услышал Ваше нежелание об этом общаться - хорошо.
«Но в этой ситуации нету ничего такого?»;
Из Вашего рассказа, я не вижу, чтобы в ситуации было что-то плохое.
Я спросила к чему вопросы,он сказал что это такой возраст,и с другими он так общался,и у нас другой взгляд на жизнь и это нормально,и он услышал что не хочу об этом общаться... »;
С одной стороны, люди в подростковом и юношеском возрасте действительно часто начинают интересоваться сексом. Но это не значит, что им должны интересоваться все Ваши ровесники, и Вы в том числе. Все люди разные. Кому-то такие темы для разговоров нравятся, кому-то - нет, всё индивидуально.
Что услышал Ваше нежелание об этом общаться - хорошо.
«Но в этой ситуации нету ничего такого?»;
Из Вашего рассказа, я не вижу, чтобы в ситуации было что-то плохое.
Что вы думаете об этом,я боюсь и не знаю как дальше..
Пожалуйста. В психологии нет понятия "зря переживать" и "не зря переживать", так что затрудняюсь ответить. Переживания - это как погода. Они вызваны определённой причиной (в данном случае, некомфортная для Вас тема и страх осуждения со стороны людей), но не всегда у них есть чётко определённая функция. Если идёт дождь, я не могу объяснить, зачем он идёт, он просто есть. Если человек чувствует стыд - я не могу сказать, что он чувствует его с пользой для себя или со вредом. Он просто испытывает обычную реакцию на стресс таким образом.
Вы не без причины чувствуете стыд (ибо Вам неловко, вот Вы его и чувствуете), но Вашей вины в ситуации точно нет, поэтому Вы можете осознанно выбрать сделать из ситуации свои выводы и успокоиться. Корить себя действительно не за что.
Вы не без причины чувствуете стыд (ибо Вам неловко, вот Вы его и чувствуете), но Вашей вины в ситуации точно нет, поэтому Вы можете осознанно выбрать сделать из ситуации свои выводы и успокоиться. Корить себя действительно не за что.
Что вы думаете об этом,я боюсь и не знаю как дальше..
«Вы видите причину чтоб переживать?или много тоже об этом общаются? »;
Нет ничего стыдного или болезненного в том, чтобы обсуждать сексуальные темы. То есть, если Вы с кем-то их обсуждали - это не какой-то плохой поступок с Вашей стороны.
Другое дело, что стыд у человека возникает, когда он боится осуждения со стороны. Если Вас раньше кто-то стыдил за поднятие таких тем в разговоре (например, семья, общество), Вы можете чувствовать их как что-то неправильное.
И ещё, выше я писала о том, что это вопрос личных границ. Не значит, что говорить о сексе и мастурбации - стыдно. А значит, что если Вам неприятно о них говорить, Вы можете просто от этого отказываться. А если уже с кем-то поговорили - то стыдиться нечего.
Нет ничего стыдного или болезненного в том, чтобы обсуждать сексуальные темы. То есть, если Вы с кем-то их обсуждали - это не какой-то плохой поступок с Вашей стороны.
Другое дело, что стыд у человека возникает, когда он боится осуждения со стороны. Если Вас раньше кто-то стыдил за поднятие таких тем в разговоре (например, семья, общество), Вы можете чувствовать их как что-то неправильное.
И ещё, выше я писала о том, что это вопрос личных границ. Не значит, что говорить о сексе и мастурбации - стыдно. А значит, что если Вам неприятно о них говорить, Вы можете просто от этого отказываться. А если уже с кем-то поговорили - то стыдиться нечего.
Як розказати дитині про смерть батька?
Співчуваю Вашому горю. Думаю, що лише Ви маєте право вирішувати, що саме і коли казати доньці. Але коли будете готові поговорите, все ж доцільніше буде сказати правду. Що батько помер, тому на жаль вже не можливо з ним побачитися. Але Ви будете поруч з донькою і вона може звертатися до Вас по допомогу, якщо це буде потрібно.
Якщо будуть від дитини якісь запитання про смерть: про те, чи помрете Ви або вона сама так само, як помер тато - теж раджу відповідати правду, але у доступній дитині формі і лише за виникнення в неї інтересу до цієї теми.
Наприклад, якщо спитає, чи смертні Ви так само, як чоловік, можна відповісти "Так, всі живі колись помруть, і я теж. Але зараз я жива і буду поруч з тобою." Якщо спитає, чи повернеться тато, можна відповісти "Ні, але поки ми живі, ми будемо пам'ятати про нього, він поруч у наших думках".
Будьте готові до будь-якої реакції дитини, бо будь-яка реакція на втрату - нормальна. У неї, як і у Вас, можуть виникати різні почуття, від шоку до гніву і депресивних реакцій, але таке в нормі відбувається з багатьма, хто горює.
Якщо Ви відчуваєте, що самі не справляєтесь і Вам важко контейнувати емоції дитини (тобто, пропускати їх крізь себе, не відчуваючи себе зле при цьому) - раджу звернутися з дочкою до семейного або дитячого психотерапевта.
Якщо будуть від дитини якісь запитання про смерть: про те, чи помрете Ви або вона сама так само, як помер тато - теж раджу відповідати правду, але у доступній дитині формі і лише за виникнення в неї інтересу до цієї теми.
Наприклад, якщо спитає, чи смертні Ви так само, як чоловік, можна відповісти "Так, всі живі колись помруть, і я теж. Але зараз я жива і буду поруч з тобою." Якщо спитає, чи повернеться тато, можна відповісти "Ні, але поки ми живі, ми будемо пам'ятати про нього, він поруч у наших думках".
Будьте готові до будь-якої реакції дитини, бо будь-яка реакція на втрату - нормальна. У неї, як і у Вас, можуть виникати різні почуття, від шоку до гніву і депресивних реакцій, але таке в нормі відбувається з багатьма, хто горює.
Якщо Ви відчуваєте, що самі не справляєтесь і Вам важко контейнувати емоції дитини (тобто, пропускати їх крізь себе, не відчуваючи себе зле при цьому) - раджу звернутися з дочкою до семейного або дитячого психотерапевта.
Ответ отредактирован автором 21-10-2022 10:03:17
Что вы думаете об этом,я боюсь и не знаю как дальше..
«Что-то здесь не так? »;
Что именно тут может быть не так?
Мне тут видится просто конфликт ценностей: Ваших и молодого человека. Для него приемлемо прямо обсуждать сексуальные темы, для Вас - нет. Если для Вас такое общение некомфортно, Вы имеете право его прекратить.
Что именно тут может быть не так?
Мне тут видится просто конфликт ценностей: Ваших и молодого человека. Для него приемлемо прямо обсуждать сексуальные темы, для Вас - нет. Если для Вас такое общение некомфортно, Вы имеете право его прекратить.
Что вы думаете об этом,я боюсь и не знаю как дальше..
Здравствуйте, Анна.
Понимаю, что данная ситуация может вызывать у Вас беспокойство, Вы ведь находитесь в подростковом возрасте, изучаете себя и других, учитесь строить отношения с ними.
Скажите, пожалуйста, сколько лет парню, что Вы к нему испытываете? Что именно в его отношении к Вам настораживает? Вы обсуждали эту проблему со значимыми взрослыми (родители, старшие родственники, школьный психолог)?
«один раз я сказалл что трогала себя (это стыдно?)»;
Мастурбация - естественная часть человеческой сексуальности. Большинство людей ею занимаются, и в ней нет ничего стыдного. Другой вопрос - почему Вы испытываете стыд? Потому, что мастурбируете или потому, что рассказали об этом парню?
Думаю, эта тема - вопрос личных границ. Если Вам неловко отвечать на вопросы сексуального характера, Вы не должны себя заставлять это делать. Можно просто ответить, что не хотите об этом разговаривать. Вы сами решаете, какие вопросы и темы для Вас комфортны, какие - нет.
Возраст парня также имеет значение. Если он совершеннолетний, то возможно, не стоит затрагивать подобные темы до наступления Вашего совершеннолетия (когда вы будете юридически равны). Если Вы ровесники, но Вам всё равно некомфортно об этом говорить - просто не отвечайте на те вопросы. Если он намного старше Вас, то лучше всего прекратить общение в целях безопасности.
Понимаю, что данная ситуация может вызывать у Вас беспокойство, Вы ведь находитесь в подростковом возрасте, изучаете себя и других, учитесь строить отношения с ними.
Скажите, пожалуйста, сколько лет парню, что Вы к нему испытываете? Что именно в его отношении к Вам настораживает? Вы обсуждали эту проблему со значимыми взрослыми (родители, старшие родственники, школьный психолог)?
«один раз я сказалл что трогала себя (это стыдно?)»;
Мастурбация - естественная часть человеческой сексуальности. Большинство людей ею занимаются, и в ней нет ничего стыдного. Другой вопрос - почему Вы испытываете стыд? Потому, что мастурбируете или потому, что рассказали об этом парню?
Думаю, эта тема - вопрос личных границ. Если Вам неловко отвечать на вопросы сексуального характера, Вы не должны себя заставлять это делать. Можно просто ответить, что не хотите об этом разговаривать. Вы сами решаете, какие вопросы и темы для Вас комфортны, какие - нет.
Возраст парня также имеет значение. Если он совершеннолетний, то возможно, не стоит затрагивать подобные темы до наступления Вашего совершеннолетия (когда вы будете юридически равны). Если Вы ровесники, но Вам всё равно некомфортно об этом говорить - просто не отвечайте на те вопросы. Если он намного старше Вас, то лучше всего прекратить общение в целях безопасности.
Как подготовиться к старости?
Здравствуйте, Джулия.
Полагаю, что имея достаточно жизненного опыта и навыков поиска информации, Вы сможете самостоятельно найти ответы на свои вопросы о том, как хотели бы провести старость. У каждого человека же индивидуально всё: и с финансами, и со здоровьем, и с жизненной ситуацией, и, в конце-концов, с представлением о том, что такое "счастливая старость".
Также я думаю, что Ваш вопрос лежит гораздо глубже, чем в материально-бытовой сфере. Уход за мамой-инвалидом натолкнул Вас на размышления о своей старости, на поверхность всплыли глубинные страхи, естественные для человека "А что, если это случится и со мной?", "Что мне делать, чтобы этого не случилось?"
Смотрите, планировать своё будущее - это полезное дело. Но жизнь не ограничивается одной только подготовкой к будущему. Старость может пугать именно тем, что мы не знаем, что она нам принесёт, и тем, что ассоциируется с упадком и смертью. А что, если перефокусироваться от вопроса как подготовиться к старости к вопросу "Что я сейчас лично могу сделать, чтобы почувствовать себя более безопасно, а свою жизнь - более наполненной смыслом?"
Может, есть какие-то вещи, которые Вы давно хотели бы сделать, но не делали и откладывали на потом? Люди и занятия, которым Вы хотели бы уделить больше времени? Проблемы, решение которых откладывалось и беспокоило Вас до этого дня? Может, стоит на этом сконцентрироваться.
Полагаю, что имея достаточно жизненного опыта и навыков поиска информации, Вы сможете самостоятельно найти ответы на свои вопросы о том, как хотели бы провести старость. У каждого человека же индивидуально всё: и с финансами, и со здоровьем, и с жизненной ситуацией, и, в конце-концов, с представлением о том, что такое "счастливая старость".
Также я думаю, что Ваш вопрос лежит гораздо глубже, чем в материально-бытовой сфере. Уход за мамой-инвалидом натолкнул Вас на размышления о своей старости, на поверхность всплыли глубинные страхи, естественные для человека "А что, если это случится и со мной?", "Что мне делать, чтобы этого не случилось?"
Смотрите, планировать своё будущее - это полезное дело. Но жизнь не ограничивается одной только подготовкой к будущему. Старость может пугать именно тем, что мы не знаем, что она нам принесёт, и тем, что ассоциируется с упадком и смертью. А что, если перефокусироваться от вопроса как подготовиться к старости к вопросу "Что я сейчас лично могу сделать, чтобы почувствовать себя более безопасно, а свою жизнь - более наполненной смыслом?"
Может, есть какие-то вещи, которые Вы давно хотели бы сделать, но не делали и откладывали на потом? Люди и занятия, которым Вы хотели бы уделить больше времени? Проблемы, решение которых откладывалось и беспокоило Вас до этого дня? Может, стоит на этом сконцентрироваться.
Як справитися з низькою самооцінкою?
Доброго вечора, Ольо.
Скажіть, будь ласка, які у Вас стосунки з батьками? Чи часто Вас критикували? Те, як до Вас відносилися в минулому родичі та однолітки, впливає на Ваш теперішній емоційний стан і психологічні проблеми.
Варто звернутись по допомогу до психолога. Попросити батьків записати Вас до психотерапевта, а якщо нема такої змоги - самостійно піти до психолога у школі, якщо довіряєте йому як спеціалісту.
Ви вважаєте себе нудною людиною, яка не вміє формулювати свої думки, але на форумі досить чітко, послідовно, розгорнуто і грамотно розповіли про свої проблеми. Ви виглядаєте людиною інтелектуальною, освіченою та цікавою у спілкуванні, хоч соціальна тривожність поки і заважає Вам спілкуватись в реальному житті так, як Ви хотіли б.
І те, що Ви маєте не такі хобі, як у більшості однолітків у Вашому колективі - не перешкода знайти друзів. Можє, є якісь гуртки за інтересами або спільноти, де люди цікавляться тим самим, що і Ви?
Скажіть, будь ласка, які у Вас стосунки з батьками? Чи часто Вас критикували? Те, як до Вас відносилися в минулому родичі та однолітки, впливає на Ваш теперішній емоційний стан і психологічні проблеми.
Варто звернутись по допомогу до психолога. Попросити батьків записати Вас до психотерапевта, а якщо нема такої змоги - самостійно піти до психолога у школі, якщо довіряєте йому як спеціалісту.
Ви вважаєте себе нудною людиною, яка не вміє формулювати свої думки, але на форумі досить чітко, послідовно, розгорнуто і грамотно розповіли про свої проблеми. Ви виглядаєте людиною інтелектуальною, освіченою та цікавою у спілкуванні, хоч соціальна тривожність поки і заважає Вам спілкуватись в реальному житті так, як Ви хотіли б.
І те, що Ви маєте не такі хобі, як у більшості однолітків у Вашому колективі - не перешкода знайти друзів. Можє, є якісь гуртки за інтересами або спільноти, де люди цікавляться тим самим, що і Ви?
Дезадаптация
Здравствуйте, Вероника.
Начать нужно с посещения специалистов: психотерапевта и психиатра. Психотерапевт поможет разобраться с психологическими проблемами и деструктивными мыслями, психиатр (его можно найти в психоневрологическом диспансере) - продиагностирует Вас на предмет наличия депрессии и посоветует, что делать дальше со своим состоянием.
Вы говорите, что были раньше отличницей, а сейчас не видите смысла учиться, потому как ощущаете жизнь как постоянную гонку. Что именно натолкнуло Вас на мысли, что нужно делать всё либо идеально, либо никак? Кому именно Вы пытались раньше доказать свою состоятельность в учёбе?
Похоже на то, что Вы эмоционально выгорели, потому как раньше сильно давили на себя и много от себя требовали. А психика с такой большой нагрузкой не справилась, потому что ей нужно восстановление.
Учёба, как и жизнь вообще, - это не только результаты наших стараний, это ещё и сам процесс. Процесс жизни, процесс усвоения новой информации, нового опыта. Можно попробовать переключить мозг на то, чтобы он получал удовольствие от самой жизни, а не только от достижений. Но для этого потребуется помощь специалистов.
Начать нужно с посещения специалистов: психотерапевта и психиатра. Психотерапевт поможет разобраться с психологическими проблемами и деструктивными мыслями, психиатр (его можно найти в психоневрологическом диспансере) - продиагностирует Вас на предмет наличия депрессии и посоветует, что делать дальше со своим состоянием.
Вы говорите, что были раньше отличницей, а сейчас не видите смысла учиться, потому как ощущаете жизнь как постоянную гонку. Что именно натолкнуло Вас на мысли, что нужно делать всё либо идеально, либо никак? Кому именно Вы пытались раньше доказать свою состоятельность в учёбе?
Похоже на то, что Вы эмоционально выгорели, потому как раньше сильно давили на себя и много от себя требовали. А психика с такой большой нагрузкой не справилась, потому что ей нужно восстановление.
Учёба, как и жизнь вообще, - это не только результаты наших стараний, это ещё и сам процесс. Процесс жизни, процесс усвоения новой информации, нового опыта. Можно попробовать переключить мозг на то, чтобы он получал удовольствие от самой жизни, а не только от достижений. Но для этого потребуется помощь специалистов.
Які є конкретні способи щоб звільнитись від емоційної залежності від людини?
Доброго вечора, Катерино.
Насамперед, хочу відмітити, що ви добре рефлексуєте свої потреби і перебуваєте в тісному контакті зі своїми емоціями. Бачите у себе незадовільнену потребу в увазі та прийнятті.
«бажання бути потрібною комусь, комуст подобатись, блін усі зусилля зводить нанет»;
Ви можете попрацювати з психологом у напрямку того, щоб бути потрібною і важливою для СЕБЕ. Якщо будете подобатися собі і цінувати себе, то не буде потреби в тому, щоб хтось інший цю внутрішню порожнечу собою заповнював.
Насамперед, хочу відмітити, що ви добре рефлексуєте свої потреби і перебуваєте в тісному контакті зі своїми емоціями. Бачите у себе незадовільнену потребу в увазі та прийнятті.
«бажання бути потрібною комусь, комуст подобатись, блін усі зусилля зводить нанет»;
Ви можете попрацювати з психологом у напрямку того, щоб бути потрібною і важливою для СЕБЕ. Якщо будете подобатися собі і цінувати себе, то не буде потреби в тому, щоб хтось інший цю внутрішню порожнечу собою заповнював.
самотнicть
А что страшного может случиться, если напишете или позвоните кому-то первой?
Проблемные отношения с отцом дали своё сейчас
«Спасибо большое за ответ! Как Вы считаете, большую эмоциональность (очень часто плачу) надо лечить с психологом или психотерапевтом? »;
Я полагаю, что Вы можете одновременно проходить психотерапию (психотерапевтом в Украине называется психиатр либо психолог, который прошёл последимломную подготовку в рамках одной из психотерапевтических школ, как например КПТ, психоанализ, гуманистическая психотерапия и т.д.) и на всякий случай посетить врача-психиатра в психоневрологическом диспансере, чтобы он бесплатно проверил, есть ли у Вас депрессия. Так как Вы уже много лет часто плачете, думаю имеет смысл провериться, лишним не будет.
Психологи и психотерапевты (если речь не о психиатре-психотерапевте) не "лечат", потому люди, с которыми они работают, называются не пациентами, а клиентами. Это психологическая помощь, а не медицинская, хотя она конечно влияет на здоровье и качество жизни человека.
Я полагаю, что Вы можете одновременно проходить психотерапию (психотерапевтом в Украине называется психиатр либо психолог, который прошёл последимломную подготовку в рамках одной из психотерапевтических школ, как например КПТ, психоанализ, гуманистическая психотерапия и т.д.) и на всякий случай посетить врача-психиатра в психоневрологическом диспансере, чтобы он бесплатно проверил, есть ли у Вас депрессия. Так как Вы уже много лет часто плачете, думаю имеет смысл провериться, лишним не будет.
Психологи и психотерапевты (если речь не о психиатре-психотерапевте) не "лечат", потому люди, с которыми они работают, называются не пациентами, а клиентами. Это психологическая помощь, а не медицинская, хотя она конечно влияет на здоровье и качество жизни человека.
Публикації психолога 10
Інтерв'ю 1
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.
