Психологиня Ирина Константиновна Зубиашвили Київ

Ваше состояние понятно. Это очень тяжело, когда уходит любимый человек и непонятно, что дальше делать.
Тем не менее жизнь на этом не заканчивается. И как бы ни зашкаливали эмоции, нужно справиться с ними и сделать выводы.
Нужно понять, почему Вы оказались в такой ситуации.
Какие ошибки вы допустили? Может быть, их ещё не поздно исправить, чтобы восстановить отношения? В крайнем случае, всегда полезно сделать выводы, прожить свои эмоции, смириться с потерей и начать всё с чистого листа.
В этот период вам нужен объективный анализ причин, побудивших парня уйти от Вас. Сделать это лучше с психологом.

Добрый день!
Павел Леонидович уже объяснил Вам, что скорее всего, у Вас панические атаки. А от них не умирают.
Панические атаки - это здоровая реакция эмоционально перегретого организма.
Вам нужно обратиться к психологу, работающему с тревожными расстройствами, можно онлайн.
Панические атаки успешно корректируются.

Відредаговано автором 23-01-2024 09:38:03

Ситуація непроста і виникає багато запитань. Як могло статися, що син підняв на Вас руку.
Можливо, він копіює поведінку батька?
У Вашого сина зараз складний вік – підлітковий. З ним треба домовлятися і не можна нічого забирати, тим більше телефон. У підлітка це викликає сильний емоційний біль та протест.
Можу припустити, що у Вас порушено контакт із сином і підліток не ділиться з Вами своїми проблемами.
Через те, що підліток не може впоратися з труднощами самостійно, телефон стає місцем, де проблем немає. Ігри та соціальні мережі стають притулком від важких емоційних переживань і проблем.
Для вирішення проблеми потрібно звернутися до психолога.

Вы не пишите конкретно, в чем заключается негативное воздействие на Вас отчима.
Желательно, конечно, с Вами побеседовать.
Из написанного Вами становится понятным, что у Вас тревожное расстройство личности и все, что с Вами происходит после возвращения отчима - это попытка сбросить эмоциональное напряжение.
Но не зная подробностей ваших отношений в семье, очень сложно что-либо рекомендовать.
И еще вопрос. Как к вашим отношениям с отчимом относится мама.

Ночные кошмары снятся многим людям. Они запоминаются на долгое время.
После пробуждения человек испытывает тревогу, страх, усиленную потливость. .
Причин появления таких сновидений много.
Желательно Вашу проблему обсудить с психологом, чтобы выяснить не только причину, но и острую реакцию на увиденное во сне.
Что Вы увидели во сне, что появился страх выходить из дома? Возможно Вы не совсем правильно интерпретировали сон.
Для того, чтобы успокоиться, попробуйте расслабиться, включите медитацию с приятной музыкой. Все это Вы найдете в Интернете.

Еліза, ваш стан - це не проблема вашого віку. а проблема вашої особистості.
З вашою проблемою потрібно розбиратися і не за листуванням.
Із того, що ви написали, можна зробити висновок, що у вас тривожний розлад особистості.
А нав'язливі думки та прагнення до самоушкодження - це прояв тривожного розладу.
Вам обов'язково потрібна допомога психолога чи психотерапевта.

А Вы можете уточнить, какая связь существует между обращением к психологу и тем, что Вы интроверт?
Вам однозначно нужна психологическая помощь независимо от того, интроверт Вы или экстраверт.

Ваше состояние называется "синдром бесчувственности".
Если кратко, бесчувственность – это неспособность испытывать сострадание, человек становится как бы индифферентным ко всему происходящему вокруг.
Бесчувственность – это защитная реакция. Обратитесь к психологу, чтобы это не стало причиной депрессии и других психических расстройств, может привести к жестокости.

Лилиан, в Вашей проблеме необходимо разбираться и лучше с психологом.
Дело в том, что для родителей Вы все еще ребенок и они, конечно, хотят Вам всего самого лучшего. Делают они это так, как понимают, как их воспитывали.
Но возникает вопрос, почему Вы так остро воспринимаете их критику. Вы не пишите содержание их замечаний.
Но, чем сильнее реакция на критику, тем большее значение имеет для Вас тема, которая затрагивается. Задевает нас больше всего то, что находит в душе отклик. Упреки и обвинения в том, что к нам не имеет отношения, остаются незамеченными. Зато фразы, попадающие в цель, больно ранят, вызывая возмущение и обиды.
Вы взрослый человек, а у взрослых людей есть свои преимущества — они принимают критику как справедливое замечание либо игнорируют ее как безосновательную. Как воспринимать критику - это Ваш выбор.
А все детали общения с родителями Вы можете обсудить с психологом, выработать стратегию поведения.

Юлия, Ваш страх заболеть является проявлением тревожного расстройства.
Коллеги правы, Вам нужна помощь психолога.
Тревожное расстройство всегда связано с особенностями личности и событиями в ее жизни.
Психолог будет работать .с проблемами Вашей личности, так как страх болезней - это симптом.
Его можно убрать,. но на смену ему придет другой симптом, если не докопаться до истинной причины тревожного расстройства.

Втрата батьків - це завжди трагедія, хоча ми розуміємо, що люди не безсмертні.
Треба дати собі час засмучуватися, щоб потім згадувати тільки хороше. Згодом гострі емоції стануть слабшими.
Любити свою маму Ви не перестанете ніколи, зараз потрібно пережити її відхід. Дайте волю своїм емоціям, не намагайтеся триматися щосили, зображуючи супермена.
Можна скористатися в такий спосіб - поставте у центр кімнати стілець, сядьте на нього і відведіть душу. Плачте стільки, на скільки вистачить сил. У якийсь момент нервова система скаже «стоп», і з цього моменту почнеться її перезавантаження — Ви сприйматиме усе більш адекватно і спокійно.
Пам'ятайте, що згодом будь-які емоції слабшають. Біль не здаватиметься таким гострим і всепоглинаючим. Час справді лікує – це не порожні слова. Пам'ять про рідну людину завжди буде з Вами, адже справжнє кохання не минає.
Найкращий спосіб відчути себе краще після смерті близької людини — вдатися до приємних спогадів. Згадайте моменти, коли ви сміялися разом, весело проводили час або інші приємні ситуації, які ви пережили з мамою. Також згодом можете переглядати альбом, щоб не забувати про те, скільки чудових моментів ви пережили разом із мамою.
На згадку про маму запалюйте свічки.
Зверніться до психолога, він допоможе Вам прожити емоції

Відредаговано автором 16-01-2024 02:31:03

Марина, впевненість не є вродженою характеристикою. Це здатність, яку будь-яка людина може придбати та покращити з часом.
Чинників, які впливають на впевненість у собі, досить багато. Це і особливості сімейного виховання, і культура, в якій дитина зростала, і стосунки з партнером, довкілля та стан психічного здоров'я.
Робота з психологом допоможе Вам подолати невпевненість. Вона ґрунтуватиметься на стратегії, розробленій з урахуванням особливостей Вашого виховання в дитинстві, наявності травматичного досвіду; середовища, в якому Ви зараз.
Але є рекомендаціі, які будуть корисні.
Невпевнені у собі люди дуже залежать від думки оточуючих. Парадокс у тому, що мало хто з нас знає, що оточуючі думають про нас насправді.
Ще одна складова невпевненості — сором'язливість та страх у спілкуванні з людьми. Спробуйте перетворити страх на інтерес.
Коли спілкуватиметеся з людьми, задайте собі питання про те, чому ця людина Вам цікава, чим вона Вам подобається і чим незрозуміла. Такий підхід допоможе нейтралізувати страх, підтримати розмову та подолати невпевненість.

Відредаговано автором 15-01-2024 14:45:00

Звільнятись з роботи завжди непросто, це завжди стрес.
Переключіть свої переживання на підготовку розмови з керівником.
Підготуйтеся та відрепетируйте свою промову.
Почніть з подяки за все та повідомте про своє рішення. Обов'язково скажіть, що залишаєтеся на зв'язку і готові спочатку допомагати наступнику, введете його в курс справи.
А якщо роботодавець запитає, чому ви вирішили звільнитися, поясніть, що справа не в ньому, а у вас - захотілося змінити умови роботи.
Зрозуміло. що у вас страх нового. Прийміть цей страх. Варто чесно зізнатися: «Я боюся, що в мене не вийде».
Переконайтеся, що це необхідно. Подумайте, що ви робите і для чого.
Дивіться із оптимізмом. У будь-якій справі — і в змінах тим паче — важливий настрій.

Проблемы с питанием часто возникают на фоне психологических проблем.
В первую очередь, попробуйте проанализировать, что могло спровоцировать Вас есть больше? Вспомните, когда это началось.
Чаще всего проблемы, которые приводят к перееданию, — это стресс и однообразие жизни. Возможно. есть какие-то трудности дома, в школе и Вы находит утешение в еде.
Главное — не унижайте себя. Ваша задача — сместить акцент с «похудеть» на «вести здоровый образ жизни».
Для того чтобы правильно питаться и регулярно заниматься спортом, нужно любить себя, как бы банально это ни звучало. Ведь тому, кого ты любишь, даешь лучшее.
Если хочется чего-то вредного, позвольте себе это. В небольшом количестве и редко. Жесткие ограничения не работают. Они приводят к срывам, поэтому лучше действовать мягко и с любовью к себе.
Все это желательно обсудить с психологом.

Вы находитесь не в ресурсном состоянии. А ресурсное состояние человека — это наполненность энергией, желание и возможность жить, работать, учиться, творить.
Быть в ресурсе — значит чувствовать себя хорошо физически и психологически.
Причины Вашего состояния могут быть разные - и физиологические (переутомление, авитаминоз), и психологические (нерешенные психологические проблемы, адаптация к жизненным переменам, любой стресс).
Со всем этим надо разбираться и лучше с психологом.
У каждого человека свой способ восполнения энергии, но есть общие рекомендации, которые помогут оставаться в ресурсе. Это могут быть дыхательные практики, мышечная релаксация, медитации, прогулки.
Для того, чтобы быстро войти в ресурсное состояние, можно использовать экспресс- метод "Ресурсное место".
Он не сложный. (Вспомните ситуацию, в которой вы чувствовали себя наполненной. Представьте в деталях, кто и что вас окружает, о чем вы думаете, что чувствуете, как ощущаете состояние в теле)

Відредаговано автором 14-01-2024 21:51:40