Психологиня Ирина Константиновна Зубиашвили Київ

Ксения, в вашей семейной ситуации надо разбираться.
Почему муж потерял к Вам уважение? Вы, очевидно, упустили момент, когда он первый раз оскорбил Вас. В таких случаях надо спокойно попросить мужа больше таким тоном с Вами не разговаривать и попросить его контролировать себя.
А как Вы реагируете на унижения со стороны мужа?
Поведение Вашего мужа можно объяснить разными причинами.
Возможно он недоволен собой, собственной карьерой, зарплатой, его может недолюбливать коллектив. Но искать причину в себе, менять что-то в себе, исправлять ситуацию ему не хочется, намного проще оторваться дома на жене.
А, возможно, появилась другая женщина. В этой ситуации ему удобнее унижать и оскорблять, чтобы подтолкнуть Вас к решению первой подать на развод.
Попытайтесь поговорить с мужем, объясните, что его слова и поведение очень неприятны.
Но, скорее всего, муж не будет реагировать на Вас, тогда это повод задуматься, нужны ли Вам именно такие отношения, и какие меры, более радикальные, Вы готовы предпринять.

Прежде всего надо успокоится и не пугать себя страшилками. Вы боитесь своих мыслей. Создаете образ человека в голове и начинаете переживать.
Опишите этого человека. Почему Вы его ненавидите, из-за чего поссорились. Изложите все спокойно и обстоятельно, чтобы можно было понять суть проблемы.
Вы увидели человека с кем-то другим. Конечно, Вам не все равно. Из-за этого и усилилось тревожное состояние.
Можете ли Вы сказать родителям, что нужна помощь психолога?
На консультации можно подробно рассмотреть Вашу ситуацию и помочь освоить техники эмоциональной саморегуляции.

Усі люди сваряться і потім переживають. Але по-різному. До речі, жінки більш емоційні.
Можу припустити що, у Ваших думках може прокручуватися приблизно таке: "Ми знову посварилися, наші стосунки тепер стануть гіршими. Раптом він тепер перестане мене любити і віддалиться від мене".
Ці думки з'їдають зсередини, вони крутяться і крутяться, не дають розслабитись та псують настрій.
Але це - мої припущення.
А які у Вас думки з'являються після сварки?
Іноді сваритися – це нормально. Але під час сварок Ви звинувачуєте партнера у всіх смертних гріхах?
Що найчастіше є причиною сварок?

Ваш стан зрозумілий. Соціофобія є симптомом тривожного розладу і знижує якість соціального життя.
Причини виникнення можуть бути різні. Їх потрібно з'ясовувати з кожною людиною індивідуально.
Соціофобію можна суттєво скоригувати. Іноді це можливо навіть без медикаментозного лікування, але найчастіше у комплексі з ним.
Усі ми трохи «соціофоби»: боїмося публічних виступів, негативних оцінок, тривожимося, що нас засуджуватимуть. Насправді, це абсолютно нормальні емоційні переживання. Ключовий момент, який відрізняє справжнього соціофоба від інших людей, полягає в тому, що соціофоб уникає подібних ситуацій, він не справляється зі своїми страхами — вони мають надмірний характер.
Найпростіше, що можна рекомендувати - усвідомити, що у людей навколо Вас є свої справи і Ви їм не дуже важливі. Людина, в середньому, вдвічі переоцінює увагу оточуючих. Люди навіть не помічають ті ситуації, про які ми потім переживаємо.
Начебто все просто, проте потрібна допомога психолога.

Ми можемо довго жити разом, будувати плани на майбутнє, а потім несподівано зрозуміти, що кохання більше немає. Чи варто продовжувати стосунки?
Уявіть, що чоловіка не буде у Вашому житті ніколи більше. Створіть у своїй уяві ситуації, коли чоловіка немає поруч із вами на Новий рік, Ваш день народження, на день народження ваших дітей. І через рік його не буде, і через три, і за п'ять років. Відчуйте які емоції виникають, як реагує ваше тіло.
Якщо зрозуміли, що без чоловіка буде краще, залишається тільки одне: розлучитись друзями, адже радості від спільного життя не буде, а нерви зіпсуються у всіх членів родини.

Совершенно необязательно, чтобы у психолога были те же проблемы, что и у клиента. Важен психологический контакт, который у Вас и был с психологом, который Вам понравился.
За ОКР стоят особенности личности, которые проявляются в виде навязчивых мыслей или действий, а также какая - то основная история, которая происходит с человеком.
ОКР - это проявление тревожного расстройства, проявляется в сильной неуверенности человека в себе. Человек сомневается в себе, в своих мыслях, действиях.
И нужно разбираться в причинах появления тревожных мыслей.
А причины могут быть самые разные - от проблем в детстве и юности, до измены или подавления сексуальных желаний. Все индивидуально.

Ваш стан зрозумілий. Важко жити поряд з такою неприємною людиною, якою Ви описуєте свою свекруху.
Але зазвичай люди її типу мають таку якість. Вони відчувають, як можна зачепити болючіше.
Тому перша рекомендація - не реагуйте, поводьтеся нейтрально.
Якщо вона помітить Вашу байдужість, то у досить короткий термін змінить свою поведінку. Бо зрозуміє, що це неефективно.
Друга рекомендація — набагато складніша. Основна якість таких людей – це почуття неповноцінності і для самоствердження їм потрібно принижувати і критикувати іншого.
Якщо Ви зможете себе змусити, покажіть їй, що Ви цінуєте якісь речі, які вона робить і Ви за них вдячні. Ви, мабуть, станете одним з небагатьох, хто їй дає якесь позитивне ставлення.
Ну, і звичайно, Вам потрібно розібратися за допомогою психолога, чому Ви так гостро реагуєте на свекруху.

Відредаговано автором 13-08-2023 02:23:57

Нормально та природно, коли ми любимо своїх дітей безумовною любов'ю.
Що означає "безумовною" ?
Це означає, що ми любимо дитину не за хорошу поведінку чи інші заслуги, а за те, що вона просто є у нас.
Якщо неприйняття своєї дитини для вас стало нормою, то головне – розібратися у причинах. Вони можуть не усвідомлюватись. Наприклад, спочатку дитина була небажаною або вона нагадує Вам про матір чоловіка, на яку ви скривджені. Такі теми варто опрацювати з психологом.
Що відбувається у Вашому особистому житті?
Головне для жінки – її психічний стан. Тоді вона почуватиметься добре і зможе давати дитині емоційний зв'язок. Емоційний стан жінки для її материнської ролі – це найголовніший ресурс, щоб любити дитину і бути досить гарною мамою.

На жаль, у Вас токсична мати. Мама була джерелом стресу у Вашому дитинстві, тому вона і зараз займає більшу частину Вашої свідомості.
А Ваші образи – це невиправдані очікування.
Пам'ятайте про те, що Ваша мама виховувалась в інший час, були інші норми, виховний процес проходив дещо інакше, ніж зараз. І вона робить так, як уміє. Вона має свої принципи і рамки, за які вона, швидше за все, ніколи не вийде. Якщо Ви постійно про це нагадуватимете собі, Вам стане набагато легше.
Просто кажіть собі: мама цього не розуміє, вона виросла в інший час, у неї інший досвід.
Ставтеся до мами спокійніше.
Ну, а якщо вже виникають хвороби, то потрібно звернутися до психолога.

Відредаговано автором 12-08-2023 01:54:06

Нічого страшного з вами не відбувається. На тлі тривожних подій або пережитих стресових ситуацій у людини може виникати бажання самоізолюватися від суспільства, уникати спілкування з людьми. Соціальне ізолювання може свідчити про емоційне виснаження.
У сучасних реаліях будь-яка реакція на стрес є нормою, оскільки всі ми зараз переживаємо тривожні події. Тому й самоізолювання є нормою.
Якщо такий стан триває від тижня та більше, то краще звернутися до фахівця за допомогою.

Відредаговано автором 11-08-2023 21:00:06

Прежде всего надо понять, что Вы сами себя пугаете. Мы так устроены, что наш мозг не видит ситуации, он реагирует на образы. А Вы сами рисуете в своем воображении страшные образы. которые и вызывают различные страхи.
Но хорошая новость заключается в том, что наши страхи никогда не сбываются.
Почему обязательно должно случится что-то плохое? А почему не наоборот?
Предлагаю Вам фразу, которую будете повторять, когда опять надумаете себя пугать - "У меня все хорошо, а будет лучше, чем даже я могу себе представить"

Анна, давайте проанализируем, что транслирует Ваш муж своей просьбой.
Фактически он заставляет Вас почувствовать себя некрасивой, нежеланной, не сексуальной и, чтобы Вы поняли, что без огромной груди Вы потеряет своё счастье.
В его понятии он - главное счастье Вашей жизни. А не слишком ли он себя переоценивает? Были ситуации, когда Вы уже прощали его бестактность?
И что же дальше? Он будет восхищаться женщинами, будет делать им комплименты и рассказывать о том, как мечтает о девушке с большой грудью?
Несколько месяцев такого давления, и самооценка у Вас упадет ниже плинтуса.
А какие у вас отношения с мужем? На бессознательном уровне муж хочет что-то изменить в ваших отношениях.
Проанализируйте, что происходит в вашей семье. Муж явно чем-то недоволен и активно подмечает те качества, которые ему не нравятся.
А что случится, если Вы не увеличите грудь?
Эта история совсем не про грудь. Любые изменения своего тела Вы можете производить только в том случае, если Вы сама того желаете. И любая операция связана с риском для здоровья.
И не исключено, что муж затем пожелает изменить еще что-то в Вашей внешности.
Есть о чем поразмышлять и сделать выводы.

Александра, Ваши чувства понятны. Вы взрослеете и Вам не хватает мужского внимания, в том числе и отцовского.
Ваш отец - это часть Вас и Ваше желание получить от него поддержку - моральную и физическую вполне объяснимо.
А есть ли у Вас возможность поспрашивать о нем у мамы, хотя это, скорее всего, и не просто?

Алла, Ваш мужчина, возможно, по Вашему мнению, и обнаглел. А возможно вы по-разному воспринимаете ваши отношения.
Все женщины хотят чувствовать рядом с мужчиной себя уверенно, хотят стабильности и начинают фантазировать о совместном будущем.
Вы еще не знаете его реального, пока - это желаемая копия, которой Вы приписываете желаемые черты. А Вы начинаете придавать слишком большое значение знакомству.
Мужчина интуитивно это чувствует и, если на него возлагаются слишком большие ожидания (а он ни о каких серьезных отношениях и не помышляет), то это у него вызывает реакцию отторжения.
Вы считаете, что он Вам уже что-то должен. А ему нужны ненавязчивые отношения плюс секс. И, как следствие, он теряет интерес.
Не могу не напомнить о том, что каждая женщина заслуживает здоровых полноценных отношений, когда отношения дают то, о чем мечтаешь. Когда два человека счастливы, когда все взаимно и комфортно.
А если возникают постоянно сомнения и переживания, то нужны ли они вообще?
Ни один здравомыслящий мужчина, испытывающий чувства к женщине,
не будет исчезать. Чем он занимается во время исчезновения? Скорее всего неплохо проводит время.

Anastasia, Ваше состояние понятно. И ситуация такая, как в вашей семье, к сожалению, очень распространенная. Проблема в том, что у свекрови отсутствуют самые элементарные основы культуры общения. И Вы ее не переделаете. И мужа осуждать сложно. Его так воспитала мама, он уверен, что подобное поведение мамы - это норма.
Можно, конечно, попытаться поговорить с мужем, но не оскорбляя свекровь. Акцент делается на том, что "я ее очень уважаю, она твоя мама, но МНЕ плохо с ней, она отравляет МНЕ жизнь. Насколько Я дорога тебе? Или МОИ чувства ничего для тебя не значат?"
Можно разработать сценарий общения со свекровью, когда она приедет (скорее всего, она явится).
Для начала, не накручивайте себя. Все же свекровь - это не цунами и не землетрясение. Это можно пережить. Ну а остальное можно обсудить на консультации с психологом.