Психологиня Тетяна Штапова Київ метро Університет

«А ще розповід, що він не проявляє емоції і ніколи не казав, що любить.
Не розумію, як його зрозуміти і як будувати стосунки з такою людиною і чи це реально»;
Яна, доброго вечора. Напевно, у чоловіка є свої психологічні проблеми, і Ви про це вже здогадуєтесь.Варто розібратись, чому Вас зацікавила саме така холодна людина? Що Ви отримуєте чи зможете отримати у стосунках з ним? Яка роль Вас приваблює у можливих відносинах? Ви хочете "розтопити його лід", чи для Вас звично страждати, коли Вас ігнорують?

Відредаговано автором 06-01-2024 22:34:58

«відколи мати пішла на нову роботу у тата ніби поїхав дах, він мені такі дивні речі телефоном розповідав, і про підозру мами у зраді і багато інших речей, які мабуть не призначені для вух дитини, навіть дорослої.»;
Ірино, доброго дня. Так і є, батьки не повинні розказувати своїй дитині, навіть дорослій, про проблеми, які мають у своїх стосунках.

«кожного разу він до мене телефонував то тільки розказував як він думає про маму, як він переживає. розумієте, у нас був монолог, коли я хотіла змінити тему мене перебивали і продовжували говорити.»;
Вам варто навчитись говорити "Стоп" так, щоб Вас почули. Що б відбулось, якби Ви не тільки змінювали тему, а я сказали, що не хочете нічого чути про їх з мамою відносини, що Вам це неприємно?

«дивно звучить, але мої батьки ніби діти, я ніби їх мати. вони настільки якісь незрілі. мені дуже важко писати це про батьків, але я просто не можу нічого зробити з цими думками. »;
На жаль, в деяких сім'ях діти стають батьками для своїх батьків. Вам краще звернутись до психолога, щоб розібратись, що з Вами зараз відбувається, отримати підтримку та навчитись по-іншому вибудовувати відносини з батьками.

«у мене не було досвіду романтичних стосунків, але навʼязлива думка, шо вони будуть такі, як і батьків відбиває все бажання коли-небуть їх мати.
так якось тяжко, сумно, соромно.»;
Звичайно, той досвід, який Ви отримали в батьківській сім'ї, так чи інакше вплине на Ваші майбутні стосунки з чоловіками. Але від Вас також багато чого залежить. Наразі Ви боїтесь мати стосунки, таким чином батьки вже впливають на Ваш вибір. Маю на увазі рішення не бути в стосунках, аби не отримати в них те, що бачите у відносинах батьків. Ви можете таким чином вирішувати проблему, а можете отримувати свій досвід особистих відносин і свідомо поводити себе в них не так, як мама чи тато.

«І тому багато чого що дізнаються ся діти в ранньому дитинстві я не знала. (Тільки бачила як біологічна мама коли мені було 4-5 років займалась сексом ) »;
Ви дізнались набагато більше, ніж потрібно було знати про секс дитині в 4-5 років. Якщо дитина бачить, як батьки займаються сексом, це її травмує. Вам варто звернутись до психолога, щоб розібратись, що з Вами відбулось, і як це впливає на Ваше життя.

«І в 4 класі мені дівчатка з класу показали порносайти. Мене потім так ругали батьки.»;
Напевно, вони не знали, як справитись зі своїми почуттями, коли дізнались про цей випадок. І замість того, щоб розказати про те, що Вам було цікаво, почали кричати. Ви отримали почуття провини в результаті.

«Але зараз в мене якесь не здорове бажання сексу. Хлопця я не маю. Думаю з тої ж причини.»;
Чому Ви вважаєте бажання сексу нездоровим? Як це пов'язане з тим, що не маєте хлопця?
Якщо не хочете відповідати на такі питання на форумі, оберіть собі психолога і розкажіть те, що Вас хвилює, в приватній розмові.

Доброго вечора. Ваша реакція цілком природня. Яке у Вас питання до психологів?

« Я вважаю що це цілком правильне для мене рішення. Але коли після цього він мене заблокував, мені це стало якось боляче. Сильні переживання, ніби втратила щось дороге і важливе, ніби мене покинули. »;
Доброго вечора. Вам було боляче, коли відчували себе покинутою в дитинстві батьками. Вони тримали дистанцію, коли Ви дуже потребували їх уваги. З колишнім коханцем Ви пережили щось схоже, коли він Вас заблокував.

Ви опинились в позиції розгубленої дитини, від якої відсторонились. Ваша доросла частина розуміє, що Ви все зробили правильно. А дитяча страждає із-за покинутості. Вам варто звернутись до психолога, щоб з'ясувати, що з Вами відбувається, і менше залежати від людей, які поводять себе з Вами так, як колись батьки, збільшують дистанцію в ті моменти, коли Ви очікуєте на увагу та тепло.

«Заручена з іноземцем , наразі знаходжусь в його країні проживання . Живемо від родичів окремо , але майже кожного дня йому треба до батьків , сестри.»;
Доброго вечора. У чоловіка є бажання кожного дня відвідувати батьків та сестру. Вас же часті візити втомлюють. Тобто у вас з чоловіком зовсім різне відношення до відвідування його родичів, і це недивно. Що відбудеться, якщо Ви будете ходити з чоловіком до його батьків чи сестри через раз чи один раз з 10, наприклад?

«У наших родителей была позиция : «Так нельзя, вы же сёстры» и «Кто первый пойдет мириться, тот и молодец». В суть конфликта они не вникали.»;
Видимо, родители не были готовы выдерживать все те чувства, которые возникали у Вас и сестры, им было проще отстраниться от ваших конфликтов. В результате Вы не получали от них в достаточной степени поддержку и защиту. Из-за этого и внимание сестры было настолько значимым. С ней хоть и приходилось Вам временами страдать, но в то же время ваших отношениях много чего происходило и интересного или важного для Вас.

«А когда игнорирует, то вроде как ничего же не делает, просто не обращает внимание. Нельзя же заставить, чтобы обращала.»;
Да, сестра не была обязана обращать на Вас внимание, когда не хотела. Она тоже была ребенком. Это была задача родителей. Наверное, Вы не могли обратиться к ним, когда страдали из-за игнора сестры.

«Мне в какой-то момент стало так страшно, что я не могла себя пересилить, чтобы зайти на сайт. Было страшно. И сама удивлялась своей реакции .»;
Вы здесь подняли тему, из-за которой сильно переживаете. Ее обсуждение поднимает в Вас разные чувства, страх в том числе. Стоит со своим запросом обратиться к психологу, чтобы в личной беседе озвучивать, что с Вами происходит, когда говорите об отношениях с сестрой, и сразу же получать обратную связь.

«дитинство я виросла без батька,родичі з його сторони мене не любили,бабуся це постійно демонструвала»;

«батько хронічний алкоголік,розлучились через пиятство,страшне пиятцтво коли мені було десь років 10»;
Якщо Ваш батько сильно пив, Ви не відчували себе в безпеці у дитинстві. Також не отримали повноцінного досвіду, як це бути донькою, яку тато підтримує, піклується, захищає, враховуючи, що виросли без нього. Тому зараз страждаєте із-за того, як до Вас ставився хлопець, і як легко він Вам знайшов заміну.

Зараз хлопець відмовився від Вас, як колись тато. Це дуже боляче переживати. Зверніться до психолога, щоб отримати підтримку в цей складний період, усвідомити, що саме з Вами відбувається, і в майбутньому не вступати в відносини, в яких будете так сильно страждати.

«мама для мене зробила,все ,що було в іі силах в плані достатку ,але морально ми ,чомусь не сходимся,непорозуміння й досі,я не можу ій довірити сокровенне,вдитинстві навіть нишпорила моі повідомлення у соц. мережах,завжди був конроль.»;
Якщо не було довіри до мами в дитячому віці, в дорослому немає довіри до світу і навіть до самої себе. З цим також варто звернутись до психолога.

«мене лякають нав'язливі думки, про людину яка мене не кохала,я не знаю не можу це контролювати(постійно уявляю як вони проживають зараз той солодкий пріод початку відноси,як вони на моєму місці,я як живу думками з ними,і мені страшно від своїх же думок,хочу побачити її ,але розумію,що не готова до цього абсолютно.»;
Думки про колишнього і його дівчину притягують дуже багато Вашої уваги, забирають багато ресурсу, і нічого корисного Вам не дають, тільки все більше ранять. Вам вирішувати, як жити далі, продовжувати страждати і руйнувати себе чи шукати способи, як собі допомогти.

Еріка, доброго ранку. Ваш колишній поводив себе холодно і досить садистично по відношенню до Вас. Питання в тому, навіщо Вам був потрібен саме такий партнер?

Вам краще звернутись до психолога, щоб зрозуміти, що з Вами відбувається. Напевно, у Вас були непрості відносини з батьками, якщо в дорослому житті Ви маєте стільки страждань із-за відносин, які Ви створили вже самі. Можливо, Вам щось нагадує ставлення до Вас колишнього? Чи було щось схоже у відношенні батьків до Вас?

«Я дуже боюсь ,що ця ситуація його змінила і він візьмется за голову і буде жити з нею те життя,про яке я мріяла з ним.»;
Малоймовірно, щоб нова дівчина змінила холодного і жорстокого хлопця на люблячого та турботливого. Хіба що він буде так себе проявляти спочатку, як з Вами. Насправді він інший, коли вже не намагається справити враження.

«Я постійно думаю що я не гарна,ніяка,не заслужила на кохання,мені здається,що я більше не зможу нідокого дотронутись, нівкого не закохатись,і моє життя зламане»;
Такі думки у Вас вперше з'явились після того, як розійшлись з хлопцем, чи Ви періодично відчуваєте, що не заслуговуєте на кохання?

«Я уже второй раз в первых и вторых отношениях , перед предсвадебной суетой (когда партнер знакомится с родителями) расстаюсь с партнером.»;
Доброе утро. А что для Вас значит свадьба и вообще семейная жизнь? Какие опасения у Вас есть по этому поводу?

«Первый молодой человек, как-то сказал , что я копирую модель поведения отца, то есть у меня привычка расставаться и потом появляться и что полностью связно такое поведение с детством.»;
Какую роль в Вашей жизни играет отец? Какие с ним отношения были в детстве?

«теперь мне плохо и больно без него, но у меня такая привычка, привычка расставаться перед свадьбой»;
Для этой привычки есть свои причины. Вам стоит разобраться, в чем они заключаются.
Что Вам дает расставание перед свадьбой? От чего Вы себя защищаете таким поступком?

«Видимо, мне стоит проявить больше уважения к тому, что бывают и другие взгляды .»;
Да, бывают другие взгляды. И есть люди, для которых в порядке вещей функциональное отношение к своим близким, их использование. Вам стоит еще научиться защищать себя от того, чтобы быть использованной. Используют только тех, кто позволяет это с собой делать.

«Чувство вины дается мне дико трудно. Понимаю, что с этим и надо разбираться »;
Вы можете обратиться к психологу, чтобы научиться выдерживать чувство вины и не разрушаться при этом, относиться более легко к тому, как ведет себя сестра. Нужно будет еще выбирать, что для Вас является большей ценностью, Вы сама или отношения с сестрой.

«Без вины я буду чувствовать себя спокойно и устойчиво. Тревога уйдет. Я не буду ощущать себя как на американских горках. Я смогу объективнее оценивать ситуацию и принимать решения, которые будут мне казаться честными. Возможно, в какой-то момент я даже смогу чувствовать тепло к сестре, поскольку больше не буду видеть в ней угрозу моему равновесию.»;
Получается, сестра не угрожает Вашему равновесию только когда Вы для нее удобны.

«Ее истерики я переносила проще, а вот игнор был пыткой. Проще было делать все, что скажет. Во время игнора было чувство, что - вот, моя такая замечательная сестра больше никогда со мной не заговорит! И все это из-за меня! Из-за моей ошибки! Я все испортила.»;
Вы могли обращаться за помощью к родителям, когда сестра Вас пытала игнором или причиняла страдания другими способами? Почему внимание сестры было для Вас настолько значимым?

Відредаговано автором 24-12-2023 18:42:28

«Я просила, но очень-очень редко. Ну просто мне кажется, что просить нужно тогда, когда правда не можешь сделать сам . А не тогда , когда тебе просто лень и проще на кого-то что-то скинуть. Ну и в половине случаев я итак получила отказ .»;
Это Ваша позиция, Вы так себя ведете. И ожидаете, что с Вами также будут поступать соответствующим образом. Но часто ожидания человека расходятся с реальностью. Вы наконец-то смогли отказать сестре, защитив себя таким образом. А сестра привыкла, что Вы всегда выполняете ее просьбы. Видимо, Ваш первый отказ стал для нее болезненным. Но это ее задача - понять, что Вы не обязаны что-то для нее делать, что Вы можете этого не хотеть.

«Мои родители не отказывали ни нам, ни другим близким людям. Было как-то принято, что близким нужно помогать. Какой-то голос в голове говорил: «Аня, как ты можешь! Это же твоя сестра!..»»;
Вы долго старались вести себя, как родители, наступая на свое нежелание быть безотказной. Отказав сестре, Вы проявили ту свою часть, которую долго прятали от сестры, родителей, и возможно, от себя самой.

«Я не хотела испытывать чувства вины за отказ . И боялась потерять отношения с сестрой. Иногда мне было приятно ей помочь. Но иногда я чувствовала себя использованной.»;
Вам стоит разобраться, что для Вас лучше, переживать чувство вины или смириться с тем, что сестра Вас использует.

«Я бы хотела отношений , в которых мы обе думаем друг о друге и учитываем интересы и свои, и другого. Когда каждая из нас, если взяла, то старается также отдать. Отношения , в которых мы заботимся друг о друге , но стараемся сильно не обременять друг друга просьбами.»;
Вы можете сделать все от себя зависящее, чтобы отношения с сестрой были такими, как Вы хотите. Сестра же может видеть ваши отношения совершенно другими, и Вы не в силах ее изменить. Если решите быть менее удобной для сестры, но при этом больше уважать себя, проявлять себя так, как чувствуете, впереди может быть еще не один конфликт с сестрой или охлаждение отношений. Но впоследствии они могут выйти на другой уровень, где будет и близость, и признание границ друг друга.

«Моя сестра постоянно и обо всем меня просила: забрать ее детей из садика (как минимум раз в неделю); помочь отмыть квартиру после ремонта; съездить забрать ее вещи из химчистки, потому что «тебе ближе» и так далее . Я ее почти никогда ни о чем не просила . »;
Анна, добрый день. Почему Вы сестру ни о чем не просили, учитывая, что для нее делали много?

«В итоге когда просьбы начались уже почти каждый день, мне надоело, я впервые отказала, она обиделась, я психанула, что она обиделась, и жестко высказала всё. »;
Когда человек долго терпит, у него накапливается много обид, и затем все то, что замалчивалось, прорывается наружу. Сестра пользовалась Вашей безотказностью, привыкла, что Вы не говорите "Нет". А Вы позволяли ей это делать. Сейчас в ваших отношениях кризис. Это сложный период, но с другой стороны появился шанс для Вас выстроить границы и изменить отношения.

Вам стоит говорить сестре, что Вы готовы для нее делать, а что нет, быть честной и с собой, и с ней. А родители - взрослые люди. У них могут быть свои чувства по этому поводу и они могут сами с ними справляться.

Відредаговано автором 24-12-2023 11:06:30

«З нами через це живе моя бабуся. Мене постійно дратує її присутність, те що вона більше бавиться з моєю дитиною, ніж я. Я навіть помітила, що дитина їй більше посміхається ніж мені.
Через це я дратуюсь, зриваюсь на неї. Я не розумію, як боротися з цими ревнощами, стримувати себе. Мені хочеться бути постійно з дитиною. »;
Катя, доброго вечора. Ви маєте природнє бажання проводити з дитиною більше часу, ніж бабуся. Але не можете його реалізувати, так як погодились на інтернатуру. Що відбудеться, якщо Ви відмовитесь від інтернатури на пару років, повернетесь до неї, коли будете насправді готові?

«Доброго дня. Мені 29 років. Я жінка, одружена, мама 2 діточок.»;
Доброго дня. Скільки років Вашим діткам? Вони потребують постійного догляду чи ходять до школи/садочка?

«Я співзалежна і не справляюся з життям. Намагаюся налагодити але таке відчуття ніби життя йде по якійсь програмі і я нічого не можу вдіяти. Чоловік регулярно вживає алкоголь. Будь-які розмови на цю тему тільки погіршують ситуацію.»;
Ви насправді вже зробили перший і важливий крок, усвідомили свою співзалежність і безсилля.

«Мені потрібна від вас порада, поштовх до дій, що є таке чого я в цій ситуації не розумію, чому не змінюю нічого, чому не вирішую проблему?»;
Ви самі написали, що виснажені і знесилі. Для того, щоб розпочати пошук роботи, потрібно бути в ресурсі. Як думаєте, що саме Вас виснажує?