Психологиня Тетяна Штапова Київ метро Університет

«Це нормально не мати жалості до батьків у їх самотності зараз коли вони розійшлися? Я собі забороняю їх жаліти, бо інакше я знов потраплю у це коло ментального насилля і я боюся втратити своє власне життя і сімʼю через них.»;
Olga, доброго вечора. Це природня реакція на те, як батьки все життя ставились до Вас. Якщо відчуваєте провину із-за відсутності жалю чи інші почуття, які Вам складно витримувати, краще зверніться до психолога.

« і залишиться одною, і як це мені буде, я боюся покинутості, бути нікому непотрібною, залишитися без допомоги коли буду її потребувати »;
У Вашій відповіді багато невпевненості у собі та страху самостійно справлятись з життєвими викликами. Це навіть не стільки про відносини з чоловіком, скільки про Ваші особисті проблеми. Вам варто спочатку навчитись бути потрібною собі. Ефективніше цей процес відбувається з підтримкою психолога.

Звичайно, дуже складно виховувати дітей одній, без допомоги. Але навіть якщо ви розлучитесь, ви впевнені, що чоловік взагалі не буде проводити час з дітьми та щось для них робити, коли це буде потрібно? У нього буде можливість не платити аліменти?

«і реакції, впевнена що буде всіляко вставляти мене поганою людиною і тд.»;
Вам важливіше, що про Вас будуть думати люди, чи як Ви живете, як себе почуваєте? Чому Ви думаєте, що всі будуть йому вірити?

«*Ви повинні будете забезпечувати тільки себе після розлучення чи ще й дітей* — і себе, і діточок. Уявлення немаю, поки що, як це можливо реалізувати.»;
Ви можете поставити собі таку ціль і поступово йти до неї. Якщо у Вас ще не було такого досвіду, це не привід відмовлятись від ідеї стати фінансово самодостатньою. Можна запевнювати себе, що це неможливо, а можна думати в іншу сторону: що мені потрібно зробити для того, щоб більше заробляти?Плюс відкладати гроші, щоб у Вас була своя "фінансова подушка" на період адаптації до нового життя.

«Я не знаю нащо далі бути в цих стосунках, крім того що щоб не стикатися з усіма болючими моментами розриву, і з матеріальними проблемами, як, де і за що жити далі. »;
Марі, доброго дня. Ви боїтесь залишитесь одною, якщо наважитесь на розрив стосунків, чи реакції чоловіка на Ваше рішення? Ви повинні будете забезпечувати тільки себе після розлучення чи ще й дітей?

«На жаль, не виправдане очікування щодо керівництва та 8 робочих днів підряд, (бо не було кому працювати) залишили великий відбиток на роботі. Втома, небажання йти на роботу, не хотілося навіть консультувати людей.»;
Доброго дня. А коли починали працювати на цій роботі, коли ще не було розчарування в керівництві і втоми від графіку згідно якого потрібно було працювати по 8 днів підряд, Ви хотіли консультувати людей, Вам подобалось цим займатись?

«Тепер стажуюсь в магазин з одягом і відчуваю, що знову щось не так.»;
Що саме не так?

«Живу у Львові вже 2 роки,переїхала по роботі.
Коли бачу,що курс ракет/шахехід на захід/Львів ,то якесь відчуття радості,хочеться наче щоб прям поряд десь вдарило. Наче щоб щось сталось зі мною. Відчути цю біль на собі. »;
Женя, доброго ранку. Можливо, У Вас багато тривоги із-за воєнних подій, які відбуваються в менш безпечних областях України, ніж Львів, в тому числі там, де Ви жили раніше. І якщо є відчуття провини із-за того, що інші люди, в тому числі близькі Вам, часто переживають звуки вибухів, а Ви ні, може бути свого роду полегшення, коли з'являється загроза для Львова. Адже в такі моменти Ви переживаєте те ж саме, і радість може бути від зменшення відчуття провини, коли ризик для життя з'являється і для Вас особисто.

Це припущення. Щоб з'ясувати точніше, що з Вами відбувається, краще зверніться до психолога для індивідуальної роботи з ним.

«Зараз у ньому бачу тільки зека, згасла моя симпатія остаточно. З нин це питання не обговорювали, не знаю навіть як почати таку тему. Не розумію куди далі рухатися, хлопець справді дуже подобався. Що порадите»;
Доброго ранку. Напевно, спочатку варто визначитись, який у Вас запит?

Якщо хлопець подобався до того, як знайшли інформацію про його судимість, а зараз симпатія згасла остаточно, і Ви б хотіли з ним попрощатись, але не наважуєтесь, це одне питання. Якщо він Вам все ще подобається, інше.

«Я мріяла про переїзд у інше місто починаючи з малого віку. Завжди планувала, бачила себе тут та готова була зробити задля цього максимум. »;
Доброго дня. Так часто буває, що мрії відрізнаються від реальності. Навряд чи місто, в яке Ви переїхали, стало іншим. Адаптація для Вас виявилась дуже складною, це кризовий період в Вашому житті, після якого Ви можете як розчаруватись у своїй мрії, так і справитись з проблемами, які виникли після переїзду.

«Однак, через важке навчання( у медичному) та проживання в гуртожитку зʼявляються постійні істерика ( мінімум 5 за день коли я захльобуюсь сльозами) та періодично панічні атаки та загострення відчуття постійного страху.»;
Це було Ваше бажання, вчитись в медичному? З якими труднощами Вам складно справлятись із-за проживання в гуртожитку?

«Знаємо, як буде наперед, як і першого разу, висмокче все из неї, вона буде утримувати його, ми вже все це проходили.»;
Можливий як такий сценарій розвитку стосунків, який Ви описали, так і новий. Якщо Ваша донька зробила висновки після попередніх стосунків, цього разу все може бути по-іншому.

«Значить, відсторонитися, як буде, так і буде, жити своє життя, а їі значить доля така, так виховали ми, що розуму немає, як будувати стосунки, і теперь виходить вже пізно щось виправляти.»;
Звичайно, батьки мають сильний вплив в ранньому дитинстві. І дійсно є ваш з чоловіком вклад в те, що донька схильна до створення ненадійних стосунків. Але який сенс зараз себе звинувачувати? Ви їй дали те, що могли. Напевно, і багато чого цінного для неї в тому числі.

Так, ви вже не зможете виправити її уявлення про чоловіків і свою роль у стосунках з ними. Але якщо відсторонитесь, донька навряд чи звернеться до вас за порадою чи підтримкою в складній ситуації, а значить буде більш залежною психологічно від свого партнера в тому випадку, якщо відносини з ним також будуть нездоровими. Особливо якщо він для неї буде єдиною близькою людиною.

Ви начебто хочете захистити доньку від страждання, але вибираєте збільшення дистанції між вами як спосіб вирішення проблеми. Це виглядає як покарання за самостійність і бажання йти своїм шляхом. Таке враження, що є тільки 2 варіанта: донька будує своє життя так, щоб воно вам подобалось або ви зводите спілкування з нею до мінімума. Вам вирішувати, втрачати контакт з донькою чи намагатись його утримати, визнавши її право жити так, як вона хоче.

«він немає нічого, окрім більш менш пристойної роботи, мешкає з батьками.»;
Доброго ранку. Напевно, увага і турбота зі сторони хлопця для Вашої доньки являються більшою цінністю, ніж власна квартира і авто. Тим паче, йому тільки 25 років, має пристойну роботу. Можливо, через декілька років у нього вже буде все те, що для Вас має першочергове значення.

«Нам з батьком цей її вибір категорично не подобається, але ми не знаємо, що нам робити? »;
Навчитись сприймати доньку як дорослу людину, яка має право сама вирішувати, з ким створювати стосунки. Змістити фокус уваги на своє життя, стосунки зі своїм чоловіком. Підтримувати доньку, якщо будуть негативні наслідки від її нових відносин. Але чи буде вона вона вам з чоловіком довіряти та ділитись своїми проблемами, якщо вже віддаляється із-за вашого ставлення до її партнера?

«Ми демократичні батьки, завжди давали свободу вибору, і в першій раз, як вона йшла заміж. Але ж після того заміжжя мали такий досвід, що вона була на межі самогубства. І от що нам тепер робити?»;
Чому Ви вважаєте, що ці стосунки матимуть такі ж наслідки, як і попередні?
Взагалі Вам вирішувати, що для Вас важливіше, мати більш теплі з донькою, а для цього треба поважати її вибір, навіть якщо він Вам не подобається, чи намагатись її контролювати, збільшуючи таким чином дистанцію між вами, з ризиком взагалі втратити.

Відредаговано автором 06-09-2024 10:23:25

«1. В мене немає грошей і є борг, невеликий, але не знаю як повернути. Разом з тим думаю про те щоб ще брати кредит на розвиток бізнесу, на навчання, на психотерапію, але не можу наважитися і боюся що зроблю ще гірше.
»;
Доброго вечора. Ваш страх виник не на пустому місці, враховуючи що маєте фінансові труднощі і не виходить знайти роботу.

«в мене є проблема з тим, щоб саме піти, почати, влаштуватися»;
Що поганого для Вас може відбуватись, якщо підете влаштовуватись на роботу?

«Робота онлайн лякає менше, є досвід, але зараз відправляла вже багато заявок і ніяких відгуків. »;
Як довго Ви займаєтесь пошуком он-лайн роботи?

«Також чоловік колись в конфлікті погрожував що не віддасть мені дітей. Це була маніпуляція, але мені страшно. Чи має він таке право і чи робитиме він таке в реальній ситуації я не знаю.»;
Якщо припустити, що чоловік зможе забрати у Вас дітей, він буде справлятись з їх вихованням, враховуючи наступне?

«він може спокійно будувати свою кар'єру бо може покластися на мене в плані догляду за дітьми, працювати з повною зайнятістю, їздити у відрядження і робити що треба»;

« До своїх батьків переїхати жити теоретично можна, є місце в домі, але. Я цього не хочу і боюся бо в дитинстві батько розбещував мене і я переживаю про безпеку своїх дітей, хоча мої батьки вже старі але немає ні довіри ні бажання спілкуватися, ні готовності просити допомоги.
»;
Дуже Вам співчуваю, що Ви пережили такий досвід з батьком. Ваше небажання з ним спілкуватись цілком зрозуміле. Такі чоловіки можуть і в досить похилому віці займатись розбещенням дітей. Залишати його наодинці з дітьми дійсно небезпечно.

«Звертаючись по допомогу я почуваюсь нікчемною і дурною. »;
Ви могли так себе почувати, коли в дитинстві звертались до батьків за допомогою і отримували від них негативну реакцію або ігнорування. Але це не означає, що інші люди, які можуть Вам допомогти, будуть поводити себе аналогічно.

Ваше звернення тут виглядає грамотно оформленим та структурованим. У Вас декілька запитів одночасно, питань багато, і більшість їх не вирішити у форматі форуму. Але тим не менш Ви можете взяти для себе щось корисне з відповідей чи відчути підтримку. Ваш лист - це турбота про себе, яка викликає повагу.

Відредаговано автором 05-09-2024 21:12:05

«Что нам делать? Стоило ли расставаться окончательно и можно ли попробовать восстановить отношения в третий раз?»;
Добрый вечер. Отношения можно восстановить, если этого хотят оба партнера. Но Ваш парень принял решение расстаться. Видимо, Вы еще не можете поверить и принять этот факт.

Стоит обратиться к психологу, чтобы получить поддержку в это непростое для Вас время, осознать, почему эти отношения закончились расставанием и пройти через все этапы их утраты до принятия ситуации и полноценной жизни без этого человека. Сейчас Вы на первом этапе, который называется отрицание.

«Дякую, я ледь не зробила страшну помилку. Так, звичайно я не ставитиму камеру в таємниці від дітей, щось якось я не подумала про наслідки за своїм бажанням схопити за руку племінника. »;
Під впливом емоцій дійсно можна наробити помилок. Добре, що Ви зупинились.

«Просто, знаючи його характер, він буде заперечувати все і виставляти всіх навколо себе брехунами і ідіотами. Та і рідні не повірять скоріш за все.»;
Головне, щоб Ви вірили своїм дітям і могли їх захистити. Також важливо, щоб вони готові були з Вами ділитись своїми переживаннями. В цьому плані з молодшою донькою ситуація непроста, але в Ваших силах зробити все від Вас залежне, щоб ваші з нею стосунки почали змінюватись.

«Про гіперопіку... Я мабуть не помітила, коли моя дитина встигла вирости. Це я вже зараз аналізую. Мабуть вона потребувала більше самостійності і особистого простору в більш ранньому віці, ніж старша. Але як знайти ту грань, між турботою про безпеку і гіперопікою?»;
Можна орієнтуватись в тому числі на реакцію дитини в тих ситуаціях, коли Ви проявляєте турботу, як вона її приймає. Їй це подобається чи навпаки. А також варто розібратись, що Вами рухає, коли Ви це робите. Краще ці питання обговорити з психологом. Ви вже написали, що маєте намір звернутись до спеціаліста.

«Я завжди гадала, що знаю, що таке гіперопіка і не думала, що так себе поводжу. В наших знайомих така сім'я, вони контролюють кожен крок своєї доньки, телефон за розкладом, всі паролі від усього в мами є, в школу за ручку в музикалку за ручку»;
Гіперопіка може бути різного масштабу.

«Я донькам майже постійно кажу, що нема проблеми з якою не можна було б звернутися до мене, нема такої ситуації в якій я замість того, щоб допомогти, буду звинувачувати їх і сварити за те, що вони в неї потрапили. Ми обговорюємо це при перегляді фільмів, передач, на прикладі їх знайомих тощо.»;
Ви кажете донькам про те, як би Ви хотіли, щоб було. Але насправді молодша донька не готова Вам відкриватись, особливо коли їй соромно. Напевно, для цього є причини. Знайти їх і змінити ваші відносини на більш довірливі можна з допомогою психолога. Допомога потрібна і Вам, і доньці.

«Про камеру не знатиме жодна з дочок, бо боюся старша розбовкає меньшій. Про те, що знаю секрет не розповіла, бо боюся, що тоді вона і сестрі нічого не розповість, як знов щось трапиться, бо не довірятиме»;
А що буде з довірою молодшої доньки до Вас, коли вона дізнається, що Ви встановили камеру і спостерігали не тільки за братом, а й за нею таким чином? Чому Ви обираєте слідкування замість відвертої розмови з дітьми?

«Я не знаю, чому так, не знаю, чого вона нам не довіряє, вона залюблена, їй часто сходить з рук те, що старшій не зійде. Вона меньша, ми її завжди більше жаліли і опікали. Моя мама, та що там мама, моя навіть подруга вважає, що я меньшу більше люблю ніж старшу»;
Якщо дитина відчуває до себе гіперопіку з боку матері, вона може із-за цього закритись, щоб збільшити дистанцію між вами. Коли дитина дорослішає, їй вже не потрібно так багато уваги, як малій дитині, вона хоче бути більш самостійною. Матір може "душити" дитину своєю надмірною турботою. Можливо, переписка з тим покидьком в телеграмі була їй потрібна, щоб відчути себе більш дорослою, якщо для сім'ї вона все ще немовби маля.

«Випитала все-таки в неї, виявляється до меньшої чіпляється її двоюрідний брат, ровесник моєї старшої доньки. Приходить, коли дорослих немає вдома, розпускає руки, вона всіляко намагається уникати зустрічей з ним наодинці і тікає з дому вигадуючи невідкладні справи.»;
Доброго дня. Як думаєте, чому молодша донька не розказала Вам, що відбувається? Які між вами відносини?

«Розповіла вчора чоловікові, реакції від нього ніякої нема. Наче я йому розповіла сюжет із книжки, чи останні новини з телевізора. Не знаю, чи то в нього така реакція на стрес, чи він вирішив, що я як завжди перебільшую масштаб проблеми, але я тепер і на нього взагалі навіть дивитися не можу.»;
Шкода, що чоловік не готовий діяти, щоб розібратись в цій ситуації.

«не знаю чи варто далі жити з ними в одному домі, якщо я навіть йому маю доводити, що відбуваються серйозні речі.»;

«Колись ми серйозно посварились із чоловіком і я хотіла піти, шукала навіть житло»;
Напевно, зараз з'явилась нова причина, щоб почати думати про життя окремо від чоловіка. Тобто ця ідея у Вас вже не вперше виникла.

«меньша ж дуже засмутилася й сказала, що не хоче, щоб сім`я руйнувалася і ми жили з татом окремо.»;
Ви залишились жити з чоловіком, щоб не засмучувати доньку, а насправді хочете жити окремо від нього?

«Наразі вимагаю від нього замок на двері і відеокамеру приховану поставити»;
А донька буде знати про приховану відеокамеру? Ви їй сказали, що вже дізнались про її таємницю?

«чому я приваблюю дівчат із зайвою вагою,але той тип який мені подобається ( стрункі ) не дуже мною зацікавлені»;
Доброго вечора. А Ви однаково себе поводите, коли спілкуєтесь з дівчатами із зайвою вагою і стрункими? Можливо, з тими, які подобаються, відчуваєте напруження, страх відмови, а з іншими маєте більш легке і невимушене спілкування?