Психологиня Елена Владимировна Мороз Київ метро Дарниця

Здравствуйте! Вы достаточно подробно описали свои страхи, связанные с социальной изоляцией. Похоже вы хорошо знакомы со своими страхами еще со школы. Похоже у вас есть какие-то способы, инструменты, наработанные за всю жизнь, как справляться с тревогой и страхами. Похоже, сейчас вам предстоят какие-то глобальные перемены в жизни и те способы справляться с тревогой, которые работали раньше, сейчас плохо помогаю, можно сказать - не работают. И вы обратились к психологам на наш сайт. Если я правильно вас поняла расскажите, пожалуйста, что это за перемены? Какие изменения в жизни вам предстоят? Отталкиваясь от конкретного события мне будет легче понять, как психолог может вам поддержать и помочь.
С уважением, Елена Мороз

Здравствуйте! С молодым человеком в отношениях вы 1,5 года и год живете вместе на его территории, в его доме. «В самом начале он очень чётко описал своё видение отношений: нужно полностью подчиняться ему, делать исключительно так, как скажет он, никаких споров и своего мнения». Т.е. он обозначил свои ожидания, условия и правила игры. Вы эти правила приняли. В начале вам казалось, что эти правила вам выполнять будет легко, потому что «он очень хороший человек, от него колоссальная эмоциональная поддержка, он очень чуткий и заботливый, да и в бытовом плане может что-то придумать». И вот спустя год совместной жизни и соблюдения вами его правил игры, вам это все начинает надоедать. Да, и похоже, влюбленность постепенно проходит. И это нормально! Нормально быть готовой на все, когда влюблена. Нормально начинать смотреть более реалистично на молодого человека, когда влюбленность проходит. Нормально хотеть изменить его правила и чтобы он стал прислушиваться к вашему мнению.
За время вашего совместного проживания он, похоже, не изменился и правила для него не изменились. Но изменились вы, вас теперь не устраивают только его правила. И тогда, возможно, стоит об этом говорить с молодым человеком. Говорить, например, о том, что ваши ожидания от отношений и совместной жизни изменились и что вы хотите обсудить новые правила ваших отношений. Говорить, возможно, о том, что вы его любите, что для вас важны ваши отношения и что для вас важно в отношениях. А для начала, возможно, стоит самой для себя определиться каких изменений вы хотите, какие ваши ценности, какие ваши ожидания от этих отношений и т.д. В этом вам может помочь психолог, или психотерапевт.
В любом случае в отношениях участвуют два человека, это дорога с двусторонним движением, как не крути. Важно разговаривать и говорить о своих желаниях и потребностях с уважением к потребностям и желаниям партнера.
С уважением, Елена Мороз

Спробую описати, що я прочитала у ваших відповідях, а ви напишіть, чи правильно я зрозуміла. Якийсь час ви збирали гроші, та іноді їздили підзаробляти, щоб самому купити автомобіль, щоб ні копійки не взяти у батьків, щоб їздити на своїй машині і не брати батькову. Ви накопичили гроші і разом з батьком їздили, дивились не одне авто і купили за 24 тисячі машину.
Автомобіль вам був потрібен, щоб краще навчитися їздити, щоб у вас були друзі, дівчина та «саме головне радість».

Коли ви зробили, очевидно, першу у своєму житті велику покупку, та ще й на свої заощаджені і зароблені гроші, вашій радості не було меж. Ви чесно два дні раділи, а потім роздивились. Автомобіль ви придбали на всі ті кошти, які у вас були. Цей автомобіль вам подобається, та виявляється в нього треба ще гроші вкладати, купувати фільтри різні ті ін. До того ж кузов шпокльований і його треба фарбувати. І тут радість змінилась прикрістю, злістю, образою, безсиллям і, можливо, соромом. Ви соромитесь шпокльовки на кузові. Можливо ще чогось соромитесь. І тоді, щоб позбутися сорому починаєте себе звинувачувати у хибному кроці, що зробили помилку, що треба було б почекати, не спішити і може її продати зараз.
Чи правильно я вас зрозуміла?
Якщо так, то можемо продовжити. Напишіть, будь ласка, чи показували ви свій автомобіль друзям, дівчині? Як вони віднеслись до вашої покупки? Хто з рідних і близьких вам людей знає про вашу покупку і як відносяться до вашого автомобіля?
З повагою, Олена Мороз

Здравствуйте! Отвечу на вопрос: «Почему я не могу забыть, что мама меня била?» Дело в том, наша психика устроена таким образом, что прошлое, настоящее и будущее представлены в сознании в настоящем времени. Вы живете свою жизнь только в настоящем, вспоминая прошлое и планируя будущее. Прошлое актуализируется в настоящем тогда, когда в настоящем происходят события, эмоциональная реакция на которые похожа на эмоциональную реакцию в прошлом. Именно эмоциональная реакция, потому что сами события могут отличаться кардинально. Могу предположить, что в вашей жизни происходят какие-то события, которые поднимают эти воспоминания. И тогда, правда, становится очень жаль себя, ту маленькую девочку, которую била мама. Это, правда, болезненные воспоминания, и мне жаль, что так было в вашем детстве. И все же в этих воспоминаниях для вас в настоящем моменте есть смысл и они вам о чем-то сигнализируют. Дальше вы можете выбрать себе психолога, или психотерапевта и пере прожить эти воспоминания.
С уважением, Елена Мороз

Добрий день! Ви пишете, що купили дорогу річ для того, щоб у вас були друзі, дівчина та «саме головне радість». Перші два дні ви раділи, а потім почали шкодувати, що купили цю дорогу річ. «Ліпше б я почекав», - з прикрістю пишете ви. Так, ви справді переживаєте різні емоції з приводу купівлі цієї речі. Схоже, що вам прикро, ви сердитесь, ображаєтесь, відчуваєте безсилля і не можете зрозуміти, чому так сталося? Бо ви купили ту річ, яку хотіли, про яку мріяли, а тепер хочете її продати.
Дивіться, так буває:
(1) коли сама річ виконує проміжну функцію до якоїсь цілі. Ви про це пишете: «Я думав коли в мене вона буде в мене буде все друзі, дівчата, та саме головне радість»;
(2) ця річ навантажена додатковими сенсами. Наприклад: виглядати круто з такою дорогою річчю;
(3) покупка цієї дорогої речі не була вашим справжнім бажанням, а бажання було прийнято вами від іншої людини.
І тоді, справді, через деякий час зʼявляється думка, що «я зробив помилку».
Чи стало вам трошки зрозуміліше, чому ви шкодуєте про покупку?
З повагою, Олена Мороз

Добрий день! Ви перестали довіряти чоловікові, чоловік не довіряє вам, ви не спілкуєтесь, не довіряєте одне одному свої потреби і мрії і питаєте, чи то проблема тільки у вашій голові? Ну, не знаю… справа в тому, що у відносинах беруть участь дві людини і не може бути такого, що комусь одному погано, а інший не має до того відношення. Якщо у вас є бажання відновити довіру, то вам варто почати говорити один з одним про свої почуття і потреби без обвинувачення, маніпулювання і образ. З одного боку є ваші потреби і сподівання, з іншого боку - потреби і сподівання чоловіка. І далі домовлятись, як вам бути разом і довіряти один одному. Якщо ви звернетесь до сімейного психолога, або психотерапевта, то з його допомогою зможете краще зрозуміти один одного.
Щодо того факту, що чоловік у конфліктах стає на бік своєї матері, то такі в нього установки і міняти їх він не хоче і, схоже на те, не буде. От він так влаштований. Поміняти своє ставлення до того, як влаштований ваш чоловік можна спробувати переставши його міняти, залишити його в спокої і пробувати виясняти стосунки зі свекрухою без нього, як жінка з жінкою. Тобто, стосунки між вами і вашим чоловіком - це одні стосунки, стосунки між вами і свекрухою - це інші стосунки.
Це моє бачення вашої ситуації і воно може бути хибним, бо контекст вашого життя набагато ширший і відомий лише вам.
З повагою, Олена Мороз

Здравствуйте! Ваш парень общается с вашей не близкой подругой. Вам это не нравится, задевает в вас какие-то неприятные вам эмоции и вы просите парня, чтобы он «пожалуйста, если у вас есть какие то дела или вы общаетесь - скажи мне». Он говорит «хорошо» и не выполняет обещания. И вы спрашиваете: «Почему парень инициирует общение с моей подругой?» и «Что делать со сложившейся ситуацией?»
Ситуация, которую вы описали, достаточно неприятна для вас. Правда, когда парень, с которым вы пара, у вас длительные близкие отношения, вы обсуждаете совместное будущее и вы выбираете друг друга, чтобы быть вместе, вдруг, начинает общаться с другой девушкой и вы об этом узнаете. И все же, эта ситуация вплетена в канву вашей жизни: что-то происходило до того, как; что-то происходит сейчас; у каждого из вас есть личная история и т.д. Рассматривать и разбираться в том, что происходит хорошо бы в индивидуальном порядке с психологом, или психотерапевтом. Если не вдаваться в подробности вашей жизни, личностного устройства и особенностей ваших отношений, то могу ответить на ваши вопросы без привязки к ситуации.
Дело в том, что люди общаются друг с другом, проявляют интерес друг у другу потому что у них есть такая потребность - общаться с другими людьми, есть желание общаться именно с этим человеком. Что делать, зависит от того, что вы чувствуете по этому поводу? что хотите сделать? чего хотите для себя в своей жизни? Вы можете сами ответить себе на эти вопросы и, возможно, поймете, что вам делать.
С уважением, Елена Мороз

Здравствуйте! Что делать и как искать девушку, про это много написано рекомендаций в Интернете. Набираете в Google, например, «как нравиться девушкам» и вам насыпиться масса статей с подробными рекомендациями, пошаговыми инструкциями на эту тему. Только думается мне, что вы и сами знаете, как и где вам искать девушку. А вот вопрос о бывшей девушке может быть направлен к психологу. С девушкой вы расстались 2 года назад и до сих пор вспоминаете о ней, сожалеете о том, что «бросили её» и размышляете: «может она и есть моя судьба» и спрашиваете, как вам правильно поступить? Я бы предложила вам переформулировать вопрос, который вы можете задать сами себе: «Как я хочу поступить? Как я хочу сделать?» И, если сами себе вы ответите, что хотите попробовать возобновить отношения с бывшей девушкой, то пробуйте. Если не хотите, то берите рекомендации из разных статей в Интернете, как понравится девушке и пробуйте применять эти рекомендации на практике. У вас все получится! И первый шаг - это разобраться чего вы хотите на самом деле, а не, как правильно.
С уважением, Елена Мороз

Здравствуйте! Основным методом лечения пограничного расстройства личности является психотерапия. Разные направления психотерапии работают в направлении снижения интенсивности симптомов депрессии, предотвращения суицидального поведения и улучшения функционирования человека.
Я правильно понимаю, что вам поставили диагноз, назначили лечение, только вы с ним не согласны? Да, так бывает. Тогда, возможно, стоит расспросить врача, или психотерапевта, который назначил вам лечение, как будет проходить терапия? как часто? с какой регулярностью? как долго будет длиться терапия? и т.д. Психотерапевты разных направлений, например гештальт-терапия, психоанализ, КПТ, схема-терапия и др., работают по-разному и предлагают разное количество сессий до момента улучшения состояния клиента. А дальше, так бывает, что клиенты принимают решение продолжать встречаться с психотерапевтом. Они видят и ощущают улучшения и хотят продолжать. И все же это личный выбор клиента, а не необходимость.
С уважением, Елена Мороз

Добрий день, Ігор! Ви пишите, що все життя і понині ви були і є дуже соромʼязливою людиною і ця ваша особливість заважає вам. Не вдаючись у подробиці вашого життя і становлення, як особистості, розповім, як дуже соромʼязливі люди можуть собі допомагати.
По-перше: Вчиться бути сміливим. Соромʼязливість долається рішучостю зробити те, чого ви боїтесь. Наприклад: заговорити першим з кимось з сусідів, спитати, як справи? Або написати комусь у якійсь соц. мережі. Тобто зробити крок назустріч іншій людині. Перед тим, як почати з кимось говорити можна себе підбадьорити словами: «Я це зроблю! В мене все вийде!» А далі практика, практика і практика. Спілкуйтеся з оточуючими якомога частіше, ризикуйте заводити нові знайомства, і через деякий час ви помітите, як ваша сором'язливість почне зменшуватись.
По-друге: Змініть щось у своєму житті.
Зробіть нову зачіску, пересуньте меблі в кімнаті, почніть вивчати іноземну мову, послухайте лекцію на цікаву для вас тему та ін. Зміни додадуть впевненості у собі, що ви точно можете впливати на те, що робите.
По-третє: Помічайте всі свої найменші зусилля по подоланню соромʼязливості і хваліть себе за них. Наприклад: сьогодні сусідка не відповіла вам на привітання, то замисліться, чи це справді так страшно і ви щось втратили, чи то за звичкою лякаєтесь? Якщо помітили, що злякались не так сильно, як раніше, скажіть собі, що ви молодець!
Четверте: Перестаньте себе накручувати і лякати всякими жахами. Ви не повірите, та інші люди, зазвичай не думають про вас. У них такі ж проблеми, як і у вас і вони частіше думають про те, як вони виглядають у ваших очах, ніж про те, як ви виглядаєте у їх. Тому ризикуйте і тренуйте свою впевненість, лікуючи свою соромʼязливість через спілкування з іншими. У тому числі звертаючись за підтримкою і допомогою.
З повагою, Олена Мороз.

Добрий день! Спробую описати вам вашу ситуацію як я її зрозуміла. Погляд зі сторони дасть можливість вийти із замкнутого кола. Дивіться, на момент встановлення додатку для знайомств і знайомства з чоловіком ви 2 тижні майже щодня плакали, що не можете знайти роботу, що ви самотня і від цього відчуваєте внутрішню порожнечу. Схоже ви дуже втомились, розчарувались у пошуках роботи, згадали, що ви самотня, нікому вам допомогти і, можливо, стало гірко і прикро. Схоже ви були у стані, коли потребували допомоги, підтримки зі сторони близьких людей. Це нормально, коли людина час від часу потребує емоційної підтримки, допомоги і може її попросити. Деякі люди звертаються за підтримкою до близьких, знайомих і друзів. Та не завжди так є. Буває, що по допомогу краще піти до не знайомих людей. І ви встановили додаток для знайомства. І вам написав чоловік, ваш ровесник. Одразу почав ставити питання про вас, цікавитись вашими потребами, інтересами, очікуваннями від цього додатку та ін. Тобто, незнайома людина ставила вам купу питань на які, можливо, ви самі собі ще не відповіли. Можливо деякі питання, які він ставив були для вас болісними. Можливо він запитав про роботу, яку ви не можете знайти. Ви злякалися, не стали розказувати про себе, сказали, як відрізали: «Для мене стосунки - це якщо краще пізнати людину». І чоловік пішов далі.
Коли ваш страх пройшов, ви зрозуміли, що той чоловік вам сподобався, що його питання, можливо, не всі вас налякали, а деякі навіть сподобались, що вам стало цікаво, який голос у того чоловіка, який запах, як він говорить у реальному житті, що інтерес до нього заповним ту внутрішню порожнечу, яка була. Та він вам більше не писав. Ви не мовчали, не мучались, самі йому писали і хвалите себе за це. Проявляти ініціативу до чоловіка - то і справді чесний, сміливий і гідний крок! ВІн відповідає одразу, ставить питання, та сам більше не ініціює розмови, не цікавиться вашими справами, нічого не пише. Виходить так, що спочатку ініціатива чоловіка вас злякала, а потім ви відчули, що вам хочеться його ініціативи, що ви стаєте залежною від свого бажання, спрямованого на цього чоловіка, що ви вже втомлюєтесь від очікування його ініціативи, що знову ви наближаєтесь до відчуття внутрішньої порожнечі і відчаю: «Бачу, що чергова спроба знайти стосунки, навіть онлайн, стає пустою». Відчуваєте, як замикається коло переживань?
Таке моє бачення вашої ситуації. Воно вам може не підійти, та все ж я вам його розповіла. Щодо поради, то це складне питання. Поради звучать на рівні розуму і майже не потрапляють на рівень почуттів, сердечний рівень. Що можна спробувати зробити у цій ситуації? Мені здалося, що ви людина, яка має прагнення до рефлексії, ви достатньо уважно описуєте свій стан, свої переживання, свої думки. Спираючись на це я би спробувала розширити свій інтерес на інших чоловіків. Та спочатку сама для себе чесно відповіла б на питання: Що я шукаю у додатку знайомств? Які чоловіки мені подобаються? Які мої очікування на відносини на сьогодні? Що я хочу для себе на сьогодні? На які питання чоловіків я відповідаю спокійно, а які мене зачіпають, лякають і злять?
З повагою, Олена Мороз

Добрий день! В нових стосунках ви почали згадувати колишнього, з яким ваші стосунки закінчились 6 місяців тому. В нових стосунках, в момент близькості ви починаєте згадувати колишнього, сумувати за ним, а сьогодні переглядали відео з ним і плакали. І ви питаєте, як покінчити з колишніми почуттями? В теорії втрату стосунків варто від горювати
Спираючись тільки на ваші слова, звертаю увагу, що колишнього - «ще досі кохаєте»; а нові стосунки - «дуже приємні». Може в тому і річ? Як гадаєте?
З повагою, Олена Мороз

Здравствуйте! Вы описываете ситуацию и спрашиваете, что вам стоит поменять? Обычно я не даю советов, потому что они бесполезны так как не учитывают контекст вашей жизни, историю вашей жизни, устройство вашей личности и т.д. И все же в данной ситуации я попробую вам порекомендовать, что стоит поменять. Мне эта рекомендация нравится, а вам - не знаю. Она мне подходит, а вам - не знаю. Вам не обязательно ею пользоваться. Но у меня она есть и я скажу вам о ней. Эта рекомендация заключается в том, чтобы изменить отношение к самой себе и сместить фокус своего внимания с парня и его слов, которые вам не подходят на то, чего вы хотите для себя в своей жизни. Ведь жизнь у каждого человека одна и, возможно, стоит жить ее так, чтобы она вам нравилась. Строить такие отношения, где вы будете чувствовать себя лучше, чем без отношений.
С уважением, Елена Мороз

Добрий день! Так, ви чуйний, добрий, ввічливий, турботливий хлопець. Вашій дівчині пощастило з вами. Та все, що в вас цінують жінки, в тому числі і ваша дівчина, не приносить радості і вдоволення вам. Мама і бабуся виховали вас ніжним і добрим хлопцем, який має бути корисним жінці. Та ви все ж таки чоловік і у вас є ваші потреби у навчанні, карʼєрі, визнанні зі сторони суспільства, заробляти гроші. І тут виникає внутрішній конфлікт між тим, як ви звикли бути турботливим і корисним хлопцем і тим, що ви хочете насправді саме для себе. Конфлікт цей глибокий, та той факт, що ви звернули увагу на те, як ви живете і написали на сайт психологів говорить про те, що ви готові щось міняти у своєму житті. Моя вам рекомендація - оберіть собі психолога чоловічої статі і почніть працювати з чоловічою ідентичністю в вас. Цей процес не швидкий, та воно того варте.
З повагою, Олена Мороз

Добрий день! Я запропоную вам подивитися на питання вашої самооцінки з точки зору вашого сприйняття. От ви пишете, що вважаєте себе не гарною, не приймаєте своє тіло. А оточуючі вважають вас «дуже гарною», кажуть, що ваше «тіло мрія». Кожного разу, як ви виходите на вулицю, вам здається, що всі дивляться на ваші мінуси. Пропоную тут зупинитися і прочитати те, що написано вище: «Оточуючі вважають вас «дуже гарною», кажуть, що ваше «тіло мрія». То на які ваші мінуси дивляться інші люди, якщо вони бачать вас гарною? Може то різні люди - одні бачать вас гарною, а інші дивляться на ваші мінуси? Хто з близьких вам людей (мама, тато, брат, сестра, чи хтось інший) казав, що ви не гарна? До кого кожен раз звертаєтесь ви у вашій підсвідомісті, щоб вирішити, чи гарна ви зараз, чи ні?
З повагою, Олена Мороз