Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Судя по тому, что Вы так и не дали ответы на мои вопросы, желание "спасать" укоренилось далеко не сейчас. И Ваша знакомая - не более чем повод... Вы хотя бы раз "живьем" встречались с этой женщиной или только в Интернете?

Доброго дня! Як на мене, найперше потрібно зрозуміти, що Ви маєте під розумінням самих слів "сильные взаимные чувства любви". Судячи з того, що Ви пишете - це просто бажання взаємної статевої насолоди... Окрім того, статева енергія має спадаючу тенденцію і після такого "інтенсиву" цілком зрозуміле зниження сексуальних можливостей... Є ще один нюанс. Чим більше людина має статевих партнерів протягом свого життя, тим швидше буде закінчуватися період статевої насолоди... Є певні закони природи, незнання яких, не звільняють людину від їх дії... Як на мене, якщо Ви хочете мати нормальні стосунки, потрібно, найперше, розібратися, що у Вашому розумінні "нормальні"? І по-друге, навчитися відновлювати оту саму сексуальну енергію, а не тільки її бездумно витрачати...

Ответ отредактирован автором 20-09-2021 08:56:22

Згодна повністю з попередньою колегою: зустрічайтеся, але не підпускайте його до себе у плані інтиму. Як на мене, він дуже добре володіє майстерністю зваблювати дівчину "он очень хороший, заботливый и воспитанный" і Ви практично вже "повелися" на його зовнішній лоск... Це просто чудово, що у Вас працювало почуття самозбереження і Ви звернулися до психологів... Загалом, чоловікам властиве вміти себе поводити дуже красиво до моменту зближення. І чим швидше дівчина зваблюється, тим швидше втрачає свою цінність у їх очах. заміж, як правило, беруть тих дівчат, які мають почуття власної гідності та вміючи поводити себе дружньо, на інтим не поспішають іти... І особливо у такому, як у Вас випадку... Йому ще тільки 21 рік. І він знаходиться ще у стані, так званого пошуку... Сім'ю створювати він навряд чи ще здатний... А отримавши "своє" знову скаже, що Ви не та, яку він шукає...

Доброго дня! Ви самі вже дали певну відповідь на питання, що робити. Ви пишете "без ставок я не вижу смысла жизни". У Вас абсолютно неправильно вибудований сенс життя, у якому на перше місце поставлений азарт та задоволення... Тільки повна трансформація світогляду та наполеглива праця у бік зміни сенсів життя можуть допомогти Вам стати незалежною від бажань людиною... Але тоді потрібна не просто письмова підтримка, а конкретна тривала робота зі спеціалістом-психологом у цьому напрямку....

Доброе утро! У меня на основании Ваших слов сложилось мнение, что Ваша подруга Вами очень хорошо манипулярует и подсознательно идет навязывание чувства вины... Когда человек хочет закончить жизнь самоубйством, он, как правило, не откладывает это на месяц и уж тем более, никому об этом не сообщает... Поэтому, как по мне, помощь нужна скорее Вам . А она взрослый человек и несет сама ответственность за свою жизнь. Тем более, что депрессия при желании очень даже успешно лечится... Откуда у Вас такой комплекс вины? Наверняка - эта ситуация не первый случай, когда Вы так себя стали чувстовать?...

Доброго дня Христино! Догляд за хворою людиною, а тим паче, яка знаходиться вже у похилому віці - це надзвичайно важка праця. Тому що потребує величезних внутрішніх ресурсів насамперед. Окрім того, включається механізм близькості. Тобто, просто догляд за хворою людиною - це одне. А догляд за близькою людиною - це зовсім інше. Адже починають включатися почуття та емоції, і саме це найбільше виснажує. Окрім того, Ви практично не спите вночі. А такий збій режиму однозначно "розхитує" сили і зменшує ресурси. Як на мене, є декілька варіантів виходу... Знайти сиділку, яка буде приходити у певний час. І тоді бабуся стане себе поводити зовсім по-іншому з чужою людиною. Навчитися поповнювати свої сили... Або мамі прийдеться звільнитися і почати доглядати за бабусею самостійно. Певне, тоді фінансова сторона повністю ляже на Вас (На скільки я зрозуміла, тато з Вами не проживає?)

Доброго ранку! У мене одразу виникло співчуття до Вас. Адже жити з такими емоціями та ще й по відношенню до близької людини вкрай важко... На скільки я зрозуміла, Ви не працюєте? В декретній відпустці? Чи є якась інша причина? І знаходитеся в достатньо обмеженому для спілкування просторі? У таких випадках тільки констатація того, що виникає таке неприємне почуття, навряд чи допоможе. Адже, почуття самі по собі не з'являються, і не зникають. Вони "спрацьовують" як каталізатори нашого внутрішнього стану і відображають якісь внутрішні потреби чи проблеми... Я б Вам порадила "пропрацювати" своє почуття злості із психологом, щоб не просто зрозуміти причину його появи, а і трансформувати у щось більш гармонічне...

Доброго вечора Анно! Можу сказати Вам з впевненістю, що не можна втратити те, що по справжньому твоє... Тобто, якщо так склалося, значить саме так воно і повинно було бути... Те, що Вам добре було, коли Ви розмовляли по телефону та переписувалися, ще не означає, що так само Вам було б під час зустрічі... А швидше за все - з точністю навпаки... Можливо, сама доля Вас "відвела" від розчарувань та нової болі... Це те,що стосується нового знайомого... А от невпевненість у собі та надмірна прискіпливість, то вже дійсно проблема... Ви пережили досить багато травмуючих ситуацій, але,навряд чи, вони так сильно змінили Вас... Можливо, вони лише підсилили або "витягнули нагору" те,що було в Вас давно? Таке ставлення до себе, як правило буває у жінки тоді, коли в дитинстві вона не мала достатньо захисту та любові обох батьків... Яким було Ваше дитинство?

Доброго вечора Вікуся! Як правило, так складається тоді, коли дівчина чогось недоотримала, як це не дивно, в дитинстві. Ви пишете, що коханець схожий на якогось співака чи актора... Як на мене, потрібно глибше розібратися саме з образом співака... Чому саме він так Вам сподобався? У чому така його сила?

Доброго вечора Олександре! повністю підтримую своїх колег. Єдине хочу додати, що судячи з того, що Ви написали "Во время отношений я впервые в жизни почувствовал что-то то ли вроде нервного срыва, то ли чего-то подобного - я чувствовал, что меня внутри трясет, я весь горю и могу потерять связь с обычным мировосприятием. Также у меня развилась паранойя - мне казалось, что она за мной следит, а также изменяет". У Вас надзвичайно потужне "залипання" на близьких людях. Тобто, на рівні підсвідомості, Ви кохану людину схильні робити основним сенсом життя, основною метою існування, що є показником абсолютно неправильно сформованого світогляду... Саме через це, з'являється така параноїдальна ревність та страх за своє життя... Окрім цього, таке сприйняття себе буває як правило тоді, коли абсолютно відсутня внутрішня опора, немає розуміння куди рухатися, що головне... А ще є деяка елементарна недорозвинутість суто чоловічих якостей (На превеликий жаль, у нашому сьогоденні надзвичайно розповсюджена проблема як у чоловіків, так і у жінок - нерозуміння своєї природи та загалом, як її можна ефективно розвинути) І щоб Вам допомогти, потрібно глибоко розібратися, коли саме з'явилося таке "залипання" і чому поки важко досягнути максимуму в розвитку своєї природи... Які стосунки у Ваших батьків? Хто, здебільшого, займався Вашим вихованням в дитинстві?

Дякую Вам за доповнення! Як на мене, Ви зараз підтвердили мої припущення. Вам просто потрібно разом із психологом розібратися у собі та своїх почуттях. А також знайти для себе "віддушину"... Бо Ви зараз схожі на ємність, у якої закрили отвір... І це аж ніяк не чоловік, бо таким чином Ви дійсно лише зруйнуєте стосунки з ним... І навчитися правильно розподіляти сили також за допомогою психолога. Тим паче, що зараз це можна зробити онлайн, і не потрібно нікуди їхати... Як на мене, після цього Вам стане набагато легше...

Ответ отредактирован автором 19-09-2021 18:08:12

Доброго дня! Дійсно, бувають такі ситуації, коли вже можуть допомогти лише якісь кардинальні дії... Але... думаю, що якби Ви прийняли рішення "втекти" від такого чоловіка, Ви б вже давно це зробили... Отже, є те, що тримає Вас разом і це не тільки Ваше немовля... Як на мене, не можна ситуацію розглядати тільки якось однобоко, категорично.. Якщо склалося так як є зараз, на те були якісь дуже глибинні причини... І від того, що Ви просто підете від такого чоловіка, сама проблема не вирішиться... Адже чоловік та жінка "дзеркалять" один одного. У Вас класична схема "жертва-тиран", де Ви виступаєте у ролі "жертви"... Як правило, коли жінка "виходить" з такої ролі та стає самодостатньою людиною з почуттям власної гідності (не плутати з самостійністю та агресивністю), або змінюється поведінка чоловіка, або сама доля розпоряджається таким чином, що все вирішується найкращим способом... Окрім того, ця роль "жертви" з'явилася далеко не зараз... Вона у Вас вже "записана" на рівні поведінкової моделі... Яким було Ваше дитинство? Як склалися стосунки у батьків?

Доброго дня! Згодна з колегами. Тому хочу додати лише один нюанс. Як на мене, у Вас, по-перше, психо-емоційне виснаження... А по-друге причина далеко не тільки у Вашій втомі і відсутності допомоги з боку чоловіка. Думаю найголовніша проблема, у тому, що Вам елементарно, немає з ким відверто спілкуватися. І згодна абсолютно з Вами, що чоловік для такої місії підходить якнайменше. Адже, чоловікам психологічно дуже важко витримувати жіночі емоції... А у Вас немає сил їх стримувати... Думаю, що причина ще у невмінні елементарно правильно розподіляти свої сили. Ви сама по собі загалом дуже емоційна людина?

Доброго дня! Згодна з колегами - для чого травмувати маму таким зізнанням? Ви збираєтеся одружуватися на дівчині? Окрім того, оскільки Ви повнолітній, а Ваші дівчина - ні, Ви несете повну відповідальність за те, що дівчина розпочала до заміжжя вести інтимний спосіб життя з Вами... Ви в курсі, що інколи народжуються діти, коли чоловік та жінка мають такі стосунки? Що контрацептиви не дають сто відсотків гарантії? Що протизаплідні пігулки можуть дівчину зробити безплідною? Що сексуальне життя набагато відповідальніше, аніж просто моменти легкого задоволення?

Хочу Вас попередити, що може так статися, що чоловік не захоче іти з Вами зараз на контакт. Адже може спрацювати ефект накопичення внутрішньої болі... Це, як рана, яку дуже довго посипали сіллю... І тоді не те, що дотик, а навіть думка про дотик, може спричинити невимовний душевний біль і "відкинути" людину... Якщо чесно, я б Вам не радила у такій складній ситуації займатися аматорством... Адже на кону Ваше сімейне життя та щастя. А я завжди притримуюсь думки, що родину потрібно намагатися зберегти до останнього. Адже невирішені проблеми все одно "потягнуться" далі, та ще й стануть збільшуватися... Тим паче, що у Вас є дитина...