Доброго дня! Ваші стосунки продовжуються у вашій голові та душі. Багато що вас з’єднувало і ще з’єднує. Ви переповнені почуттями і це в більшості - біль, образи, ревнощі… Розлучення по своїй специфіці схоже на смерть, яка потребує відгорювання, а ви ше маєте надію воскресити ваш союз. Це можливо якщо і він і ви хочете. Це глибинна робота над собою і над стосунками, а не просте емоціювання та пошук своєї правоти.
В любому випадку вам потрібна психотерапія! Ваша дитина не має бути залучена у ваші стосунки з чоловіком, для дитини має бути і тато і мама без образ чи перетягування на чиюсь сторону. Ви залишаєтесь батьками для дитини на все життя!

Відредаговано автором 15-02-2024 13:18:37

Доброго дня! Тут даже часто люди хочуть перекласти свою відповідальність за рішення на психологів і шукають вказівок. Психологи допомагають аналізувати та відчувати своє життя і все!
Єдине що вам потрібно зробити - записатись на консультацію. Ви переповнені почуттями, які дуже амбівалентні і ви розгублені у зв’язку з цим. Це ж рішення серйозне. Потрібно спочатку пережити шок та переляк. Коли води вашого буття вляжуться, то можливо ви почуєте свій внутрішній голос, який знає що хочете саме ви!

Сочувствую!
К сожалению формат переписки не разрешит ваши проблемы. Вам нужна психотерапия, где шаг за шагом вы будете себя узнавать и находить те ответы, которые ищите. Самодостаточность - это не данность от рождения. Зажатость, страхи, растерянность не позволяют ощущать себя свободно. Ваши задачи развития по возрасту не совпадали с личными ощущениями, которые не были не с кем разделены. Всем этим вы частично поделились, но с этим надо работать.

Вы себя плохо еще дифференцируете, не знаете и хотите больше понять других. А если начать дружбу с собой? Работать над своей ценностью, ответственностью и принятием. Отношения с другими зеркалят наши собственные отношения с собой. Предполагаю, что вы ожидаете от друзей подтверждения своей значимости, а не получаете ее. А это ваша задача. Увидеть тень собственную сложно, потому что там много защит. Это происходит при глубинной работе и саморефлексии!
Рекомендую работу с психотерапевтом!

Вы можете это делать здесь как и делали.

Если Вас интересует запись на консультацию - да. Все остальное - это уже консультация. Здесь формат открытый и благотворительный, он не подразумевает перенесения вопросов в личные переписки.

Вам важко, бо у вас там травма, ви відсторонюєтесь та заморожуєтесь. Це свого роду техніка безпеки. Є захист, але нема розвитку…
Тут вам приємно і ви вдячні за те, що я вас бачу та відчуваю і саме це породжує зв’язок. Насправді, ви теплий та чуйний, і там у вас травма… У вас є події, думки та почуття і саме останнє зв’язує перших два. Необхідно прожити все набуте і звільнитись від тягаря, бо ви боїтесь повтору, а він буде при кожній нагоді щоб дожити недоживше. Краще це робити в кабінеті психотерапевта ніж в сліпу з дівчатами. І там і там боляче буде, не буду вам брехати.

Співчуваю та радію, що ви ожили і хай ваші сльози вичищають ваш біль! На жаль, ви перейняли ці моделі і самі себе висміюєте чи знущаєтесь як ваші близькі люди. А що потрібно було тому хлопчику, коли він переживав цілу палітру почуттів та стосунки? Спробуйте піти в той час і відзеркалити всі його почуття, сказати, що все що він переживає це нормально і він просто отримує досвід себе, своїх почуттів. Скажіть, що з часом він навчиться балансувати між відкритим люблячим серцем та тверезою головою. Бо вам потрібно і те і інше.
Рекомендую вам йти у розвиток! Книги, лекції, спорт, психотерапія! Ви досить молоді і у вас все попереду. Налягайте на довготривалі цілі, не шукаючи швидкого дешевого успіху!

Доброго дня!
Ви себе не відчуваєте! У вас 2 полюси: ідеалізація та знецінення. Це життя в голові. Такі собі нарцисичні захисти від вразливості та людяності.
Там де ви відчуваєте себе тупим, сірим, маленьким і вразливим і починається дорога до себе. Це правда вашої реальності, а не образ, до якого ви прагнете. У вас порушений образ самосприйняття. Вам треба вчитись приймати свою недосконалість, сірість, переживати пустоту, сум, безсилля та відчай. Ви всеодно рано чи пізно в них провалюєтесь як і всі люди на цій землі. Ви хочете бути вже на горі, а поки сидите у підніжжя… Ви атакуєте свою внутрішню дитину і одразу хочете успішний успіх. Перепрошую, але це садизм. Доречі хто до вас так відносився? Треба бути лише відмінником?
Рекомендую вам роботу з психологом!

Відредаговано автором 14-02-2024 14:21:59

Здравствуйте! Дружба как и любовь - большой дар в жизни! Порой надо съест не одну ложку дегтя чтобы вырасти и понять и себя, и других.
Хороший ли вы друг сами себе? Поддерживаете и принимаете себя разной? Или только хорошую свою часть?

Ваши «друзья» зеркалят вам какую-то вашу теневую историю. Если вы с этим не встречаетесь внутри, то это происходит снаружи. Вы пишите, что вас используют. Необходимо исследование своего пользователя.
Получается что ваши друзья берут то, что вам нужно, а у вас это не получается. Вы остаетесь в минусе…
Любые отношения - это обмен отдачи и принятия. Как я поняла, у вас все хорошо с отдачей, а вот брать то, что вам нужно не получается. Как вы думаете почему?
Это как зубы, которыми можно оторвать себе лакомый кусочек. И это тема с агрессией. Как обстоят дела с вашей агрессивной частью?

Відредаговано автором 14-02-2024 14:13:26

Тому що це її суть. Може з тим чоловіком щось не вийде, а ви гарний варіант. Можливо там просто секс без забовязань або в неї ще щось. Можна нафантазувати багато чого…
Ви можете це все спитати у неї, вона краще знає ніж 1000 психологів. І ви можете сказати, що з вами так не можна! Брехати та морочити голову! Можливо ця історія саме для того щоб ви не з’їли цю брехню. І доречі хто вас обманював до цього? Бо ви хочете щоб інша людина була вам вірною та чесною, але ви ж не були в стосунках офіційно до цього. Маю припущення, що цей досвід підіймає якусь зраду з минулого, де ви залишаєтесь на самоті з усіма своїми переживаннями….

Доброго дня! Співчуваю! Цю проблему треба досліджувати та працювати з нею.
На скільки років ви себе почуваєте, коли начальник кричить та маневрує своїм голосом? Що було в цьому віці? Ви провалюєтесь в якусь дитячу історію і завмираєте чи дисоціюєтесь (вилітаєте з тіла) при подібних взаємодіях з керівником. Дитячій частинці всередині вас треба дати підтримку та супровід щоб вона навчилась переживати таку фрустрацію. Така робота потребує зустрічей з психологом!

Загалом, коли ми провалюємось в якусь травму, то слід задати собі 3 питання щоб вернутись в реальність!
Хто я?
Скільки мені років?
Чого я потребую саме зараз в цій історії?

Якщо на вас кричить керівник і ви відчуваєте себе маленькою, то свідома частина каже, що ви саме зараз доросла людина, вам 28 років і ви просто вирішуєте робочі задачі! І важливо також вернути собі себе, посмикайте себе за вухо, потріть долоні, вирівняйте дихання. Робіть щось щоб вийти з емоційного злиття! Потрібно повернути собі автономію тіла, почуттів та думок!

Відредаговано автором 14-02-2024 14:00:52

Сергій, вітаю! Ви розчаровані у жінці і хочете зрозуміти чому вона така яка є? Я скоріш би звернула увагу, що ви стримуєте свої почуття і не можете проявити їх в контакті. Жінка робить так як їй зручно і тримається за різні варіанти. А що з вами? Що ви почуваєте і що заважає вам бути щирим?
Ніби між вами і нею є інші люди: коханець і знайома, яка відкриває вам очі на очевидну реальність.
Рекомендую вам психотерапію щоб розібратись у стосунках та власних почуттях!

Да, страшно идти в новое. Представляйте как вы сами берете свою детскую часть за руку и сопровождаете ее (вместо мамы). И говорите: «Тебе страшно, ты боишься, я рядом, мы вместе это пройдем, попробуем!». То есть работа с внутренними детскими частями. Вы хотите свою детскую часть вручить маме, но она не сильно устойчива и восприимчива.

Kika, здравствуйте! Ваш текст переполнен огорчением, бессилием, одиночеством и злобой. Все эти чувства на данный момент ваша реальность и правда очень трудно что-то хотеть и с кем-то дружить с таким набором. Вам трудно принять данность того, что есть. Изменить можно что-то лишь после того как мы принимаем реальность. Поэтому все ваши проблемы, чувства - это ваш объем работы. Себя такую надо принять и полюбить, не ждать этого от мамы и папы. Всем нужно пройти опыт самопринятия и самоценности. Мы развиваемся только в любви!
Второй пункт после этого - трудолюбие. Нужно много читать, работать над собой, развивать себя, чтобы стать сильной и устойчивой перед сложностями и трудностями.
Сожалею и сочувствую, что вам приходится проживать все это… Радуюсь, что вы открылись и поделились здесь. Значит есть стремление развиваться!
Если вам трудно общаться, попробуйте техники арт-терапии. Рисуйте свои состояния каждый день и изобразите необходимый ресурс для них. Таким образом вы сами лично будете работать со своими эмоциями, трансформируя их. Читайте книги Бакмана шведского писателя, он очень тонко описывает одинокий внутренний мир детей. Там много поддержки и жизненной мудрости.
Рекомендую также подумать о глобальной цели жизни! Ведите дневник и пишите чего бы вы хотели или достигали в жизни если бы решили свои текущие вопросы.
Расскажите также что вас вдохновляет? Что вы любите делать? Попробуйте найти нити радости и вдохновения в своей жизни.

Відредаговано автором 13-02-2024 14:39:48