Психологиня Яна Дмитрівна Кузик Чернівці лише онлайн

Доброго дня. Приєднуюсь до коментаря колеги вище, проте хочеться таки зазначити, що навіть підвищена тривожність не означає що у Вас це трансформується в ОКР. Тривога може посилитись в різні напрямки, але дуже круто те, як свідомо Ви підходите до свого стану і турбуєтесь про себе.

І так, при роботі з терапевтом, відсутності додаткового стимулу, як проживання з мамою, то Ви дуже добре з тривогою впораєтесь)

А з приводу вмовити маму на похід до психіатра - це доволі складно, адже люди які навіть відмічають для себе ОКР не часто готові з цим працювати, що обумовлено і особливістю симптоматики. Але поступово говорити з нею про це, виділяючи чому їх буде краще від цього - може мати результат

Здравствуйте. Очень жаль, что мама не разделяет Ваши желания.

Подскажите, а есть ли еще близкие взрослые к которым Вы могли бы обратиться и заручиться поддержкой?

Возможно, Ваша мама не до конца понимает вид спорта который Вы хотите освоить, и больше информации о нем видео, слова тренера или примеры тех, кто занимается или достиг результатов, может расширить представление мамы о этом занятии. Могли бы попробовать такое небольшое просвещение?

Так же, подскажите, а чьим было решение о занятии гимнастикой? Вас мама направила?

Здравствуйте. «порыве возбуждения »; - можете больше сказать о характере этого возбуждения? К тому мужчине или к акту орального секса? Были ли фантазии и мысли об этом ранее?

«Теперь незнаю что делать»; - а что Вы хотели б сделать? Перестать считать себя геем? От мысли об этом геем не становятся, но "не хочу им быть" и опыт сексуального контакта с мужчиной, немного противоречит друг другу. Есть ли у Вас негативное отношение к гомосексуальной ориентации?

Доброго дня. А коли Ви закінчували стосунки, Ви керувались "доречністю" цього чи власним відчуття що так більше не можна?
Можливо, через якийсь час дівчина і погодилась б зустрітись, але чи змінює це факт того, що до цього і певний час Вам це приносило більше негативу?
Після розриву досить нормативні думки про те чи треба було, а якби все змінилось і т.д. Але варто розуміти, що це в більшій мірі раціональні викривлення. І варто задати собі питання - А якби в стосунках не змінилось взагалі нічого, протягом наступних років, вони і ваша дівчина залишались точно такими ж - Ви б на це погодились? Ви б були щасливими в таким стосунках?

Доброго дня. Дивіться, хочеться одразу уточнити - а для Вас любов і її прояви це що? Чи обов*язково зізнаватись у коханні словами? Як ще Ви можете зрозуміти, що у людини є почуття?

Також, якщо Ви відчуваєте глибокі почуття до хлопця, і хочете їх виразити - чи доречно зупиняти себе через уявлення про те, хто перший має це робити? Чому для Вас це важливо?

І основне, а наскільки Ваш хлопець на Вас схожий? Ну по характеру, по манері поведінки? ПО схильності говорити про почуття та інше?
Не знаю, чи людина б залишалась в стосунках рік, якби не мала почуттів до когось.
Можливо, через особливості характеру Вашого хлопця він веде себе так. Менш говіркий, не вміє чи не вважає потрібним в його картину світу говрити слова кохання, менш емоційний.
Чи може бути що справа не у тому, що у нього немає почуттів, а в тому що через його характер, це може бути не так помітно ззовні?

Доброго дня. Неможиво нажаль надати точні рекомендації стосовно описаного Вами у такому форматі. ТОй ж синдром відмінника хоч і має загальні характеристики і поширені причини виникнення - є дуже індивідуальним, і потрібно розбиратись з коренем.

А проблеми з харчуванням тим паче, вони вимагають комплексного підходу, аналізу і підтримки, адже вирішити їх буває не просто

Як давно помічали за собою прагнення до надмірної ідеальності?
Нав*язливі думки про їжу - якого характеру? Про що вони? Про їжу чи про схуднення/набір ваги?

Доброго дня. Якщо формувати враження з описаного Вами, шоколадка то просто шоколадка. Такий жест може не мати нічого більше, особливо враховуючи контекст - алкоголь, весілля, атмосфера загалом. Та і до виконавців часто звертаються з подібнми жестами, не маючи на увазі нічого більше.
Але, навіть якщо той чоловік і хотів цією шоколадкою чи привернути увагу чи залицятись, важливо ставлення до цього Вашої дружини. Вона і Ви не можете вгадати наміри іншої людини, але якщо дружина відноситься до цього просто як до випадкового компліменту, то для неї так і є. Тим паче, з Ваших слів видається, що відповіді на цей комплімент від неї не було.

Проте, якщо це так Вас хвилює досі, можна про це поговорити не у формі конфлікту і претензії, а з позиції того, що Вам було б приємніше, якби вона від таких жестів відмовлялась. Висловити свої переживання але не звинувачувати її.
Також, жінки схильні приймати жести уваги від інших для підняття самопочуття, самооцінки, щоб відчувати себе красивіше, привабливіше і т.д. Особливо, коли отримують мало такої уваги від свого партнера. Тому як варіант, можете подумати чи достатньо романтичної уваги приділяєте дружині.

Доброго дня. Знаєте, хочеться одразу відмітити, що якщо Ви переймаєтесь питанням своїх "поганих" вчинків, Ваша совість на місці. Ви її не втратили. І тут скоріше варто аналізувати Ваше почуття провини стосовно тих вчинків.

І хоча я не знаю вчинків, про які Ви пишите, часто ми робимо щось "погане" не тому що хочемо саме цього, але така дія є єдиним доступним на той момент варіантом, є тим, чим ми можемо захиститись, відстояти себе. І тут не про правильність чи ні, а про внутрішню вимушену необхідність. Тому, замість того щоб думати, що Ви вчинили безсовісно, можна подумати а чи в тій ситуації і тому стані - могли б Ви вчинити інакше? З тим досвідом та силами які були.
Звісно, це не виправляє скоєного стосовно інших людей, але важливо розуміти чим були викликані ті чи інші дії та як навчитись нині діяти по іншому. Діяти відповідно до себе і щоб відчувати в цьому впевненість та право.

Звісно, краще пропрацювати це індивідуально з терапевтом, але якщо б Ви могли описати ситуації самі, то можливо зовнішній погляд на них тут зможе і для Вас прояснити щось

«Вопрос мой в том, что есть ли смысл это терпеть»; - на это только Вы можете ответить.

Здравствуйте. В таких ситуациях сложно выделять правых и не правых, так как у всего есть разные стороны и только Вы можете решить готовы ли терпеть такое, готовы ли позволять к себе такое отношение, что Вы получаете в замен?

«Возможно мне стоит как-то помочь ему и исправить?»; - как Вы себе это представляете? Менять другого человека неблагодарная и бессмысленная работа. Пока он не поймет и не решит сам, что нужно по другому ВЫ не повлияете.
Но можете рассказывать ему о своих переживаниях, делиться ими и просить поддержки, но не в форме претензий и недовольства, а как душевный разговор, где каждый говорит о себе.

Здравствуйте. Сложно сказать про этот "предворительный диагноз нарцисса" но человек не умеет обходится со своими эмоциями, не умеет управлять гневом и своими словами. К тому же, скорее всего такая форма общения для него нормативна, в ряду его опыта.

По поводу разбираться - Вы можете только разобраться в том, готовы ли мириться с таким отношением или нет. Опять же, если после первого разговора о том, что Вам такая манера не нравиться было просветление, Вы можете продолжать говорить с ним. Выстраивать границы, что "со мной так нельзя разговаривать".
Но результат по большей мере зависит от партнера. Потому что ругаться можно по разному.

И по поводу Вашей виноватости - если в наличии конфликта и спора правда виноваты оба, то в том какую форму выражения своей злости выбирает Ваш мужчина виноват только он. Насколько бы Вы не злили его, не соглашались или что-то еще - это его выбор, как на Вас реагировать.
Так же, как и Ваш выбор как проявлять в спорах себя. Этот элемент с царапаньем рук - проявляя физическое насилие в спорах Вы только больше легализируете унижение и обесценивание друг друга. Бить или царапать человека такое же и даже большее неуважение и оскорбление, чем матерные слова.

Доброго дня. Чи були за останні 3-4 місяці особливо складні для Вас ситуації чи події? МОжливо сам період був дуже виснажливий?

Чи ділились своїм станом з кимось старше? Чи можете поділитись з батьками або шкільким психологом?

Доброго дня. А для чого Вам виясняти тип прихильності?
Взагалі, відчуваю багато співчуття до Вашої ситуації, це певне дійсно дуже не просто.
Але навіть з біглого огляду, ситуація залежить не тільки від типу прихильності, проблеми про які Ви пишете - це не проблеми виключно взаємодії.
Контакти з іншими так, але ще й довіра до світу, самоцінність, самооцінка, соціальна тривога, страх та невдоволенність, страх покинутості і відкинутості. І це все дуже не просто, тут необхідна глибока, різнопланова робота з терапевтом

Доброго дня. Згодна з колегою вище, і цікавить на основі чого такі судження? Якщо у Вас вже була робота із терапевтом який власне про це і заявив, то можливо варто продовжити роботу, якщо Вам складно з цим.

І в цьому необхідна Ваша спільна робота з батьками, адже по віку вказаному, нажаль, самостійно звертатись до психолога та вирішувати це, Ви не можете( Чи можете Ви говорити про свій стан та переживання з батьками?

Якщо жоден з варіантів не доступний, для кращого розуміння та можливо мікрорегуляції свого стану - пошукайте літературу, яка зможе допомогти у проясненні та регуляції стану.

Доброго дня.
Ревнощі це завжди тільки проблема тих, хто їх відчуває. І щоб нормалізувати їх, потрібно працювати над собою.
Так само як і з страхом, про який Ви говорите. Нажаль, ці явища насправді не залежать від поведінки партнера.
Це варто пропрацьовувати у індивідуальній терапії

Здравствуйте. Сочувствую Вашим переживания и что Вам пришлось пережить много тяжелых и неприятных ситуаций.
И хочется сразу сказать, что очень жестоко говорить о себе так, как Вы говорит: про портить все, вину в себе, что Вы не заслуживаете счастья. В конфликтах правда виноваты оба партнера, но степень и тип этой вины разные. И я говорю только о конфликтах которые словесные и возникают по поводу чего-то.
А то, что Вы терпите в свою сторону - не конфликт, а психологическое насилие. И Вашей вины тут нет!

По поводу же решения...сложно понять динамику всех Ваших отношений через эти сообщения.
Но чего Вы бы хотели? Улучшить их? "Улучшить" партнера? Или помочь в обрывании этих отношений?