Психологиня Ирина Константиновна Зубиашвили Київ

Аня, причин Вашого стану може бути багато.
Можливо, є психологічна причина, а можливо - проблема у нестачі вітаміну В12,або втоми. Але можуть бути й інші причини. Потрібно розбиратися.
Нестійкість нервової системи з'являється у людей, які довго перебувають у стані нервової напруги.
При цьому виділяються гормони : адреналін, норадреналін та кортизол, які виснажують організм. Плач допомагає знизити викид цих речовин та зменшити вплив стресу на психіку.
Лікарі вважають, що постійний плач також спричиняють ендокринні захворювання
Лікування залежатиме від причини плачу. При психологічних проблемах допомагає психолог, який вчить змінювати мислення та правильно сприймати негативні ситуації.
Якщо плач пов'язаний з гормональними проблемами, психічними чи неврологічними захворюваннями, лікар може призначити потрібні ліки.

Відредаговано автором 23-03-2024 21:56:45

Олено, Вас можна зрозуміти, Ви знаходитесь у підвішеному стані.
А Ваш чоловік уникає відповідальності, йому так зручно. Для більшості чоловіків невизначеність ніколи не є проблемою, для них все просто. Якщо у нього є секс із конкретною жінкою, то його все влаштовує.
Чоловік не змінюватиме систему, якщо вона працює.
Позбавляйтеся від залежності і просто з цікавістю спостерігайте за його поведінкою. Як тільки залежність зникає, чоловік відчуває, що втратив контроль над Вами і намагається вас знову прив'язати.
Можете поставити чоловікові цілком конкретне питання.
Якщо він уникне відповіді, скажіть йому "ок" і замовкніть. Він отримає по голові "ефектом гумки", йому буде дуже цікаво, що Ви там задумали.
Зробіть вибір: або вічна невизначеність, або невеликий стрес, а потім свобода.
Повірте, друге рішення набагато краще. Якщо у Вас є страх самотності, то його треба опрацювати і все.
Ви повинні розуміти, що на рівному місці питання не вирішиться, потрібно створити інцидент, конфлікт. Якщо Ви самі боїтеся з'ясовувати стосунки, то він цього робити не буде

Відредаговано автором 21-03-2024 06:36:13

Поведінка Вашої дитини вказує на те, що вона, швидше за все, знаходиться в стресі. Часто у дітей до 5-7 років з'являється в цей момент так званий регрес.
Регрес - це повернення до форм поведінки раннього дитинства.
Це не відхилення, а нормальна форма захисту від якоїсь важкої, незрозумілої дитині ситуації. Заважати «регресувати» дитині не треба. Їй просто потрібно, щоб її приголубили в цей момент, заспокоїли. Перечекайте регрес - він пройде.
Згадайте, може, недавно відбулася сімейна сварка на очах у дитини?
Може бути її налякала страшна казка або інформація, наприклад, по телебаченню.
Якщо нічого не вдається зробити самим, доведеться звернутися за допомогою до дитячого психолога.

Прочитала внимательно Вашу историю и поняла. что Вы все детство находились в состоянии хронического стресса. Вам все время приходилось доказывать, что Вы талантливый и заслуживать любовь и похвалу родителей.
А, если учитывать, что исполнительская деятельность - это тоже всегда стресс, то и неудивительно, что все это привело к нервным срывам.
У Вас обычные родители, которые воспитывали Вас как умели, как считали нужным. Не отличался высоким уровнем психологической культуры и Ваш педагог. Разумеется, совершенству нет предела, но нужно уметь оценить то, чего уже достиг ученик.
К сожалению, будущих педагогов не учат и тому, как нужно психологически подготовить ученика к публичным выступлениям.
Проявлением хронического напряжения нервной системы стали панические атаки. И теперь Ваша задача - эмоциональное восстановление. Желательно все же для этого обратиться к психологу.

Відредаговано автором 20-03-2024 16:07:43

Сергей, мне очень жаль, что Вы переживаете непростой период, связанный с уходом отца. Пройдет время, станет легче.
Ну а дальше нужно разбираться с Вашими проблемами, особенностями Вашей личности.
Вы выбрали профессию пианиста, но успех здесь зависит на 80% от устойчивости нервной системы.
Вы явно волнуетесь перед публичными выступлениями и это нормально. А вот бояться не следует.
Часто исполнители бояться забыть муз. текст. Но концертмейстер играет по нотам. А, если и допустите ошибку в исполнении, то никто и не заметит (если, конечно, это не музыкальный конкурс).
Панические атаки, заикание - это проявление высокого уровня тревожности. И появилась эта тревожность не вдруг. Это или особенности воспитания или генетическая тревожность.
Ваши родители тоже тревожные?
К тому же кто-то внушил Вам неуверенность в себе.
Конечно, как только появится возможность, нужно будет обратиться к психологу.
Но самое главное - это музыка, а не Вы. Когда Вы играете для других, Вы делаете им подарок.
Не думайте о себе, как о спортсмене, который должен выступить блистательно, чтобы выиграть золотую медаль. Не думайте, что Вы разочаруете все человечество, если сыграете пару нот неправильно. Кому-то понравится Ваше выступление, кому-то - нет и это тоже нормально.
Если Вы станете думать о своем выступлении, как о "подарке для других", то Вы не станете нервничать или бояться - страх просто исчезнет.

Відредаговано автором 20-03-2024 02:04:59

Вы так много написали, столько описали проблем и с каждой нужно разбираться.
Но сразу привлекают внимание ваши отношения с мужем.
Как получилось, что Вы потеряли свою ценность в его глазах ?
Семья - это прежде всего, открытые эмоции, открытые связи и открытые финансы. Муж - это человек, который должен поддержать в любой ситуации. Ваша модель семьи не выдерживает никакой критики. Это и семьей трудно назвать.
Что происходит на работе? Скорее всего - это продолжение ваших нездоровых отношений с мужем.
Почему считаете, что лучше уже не будет? Вы совсем молодая. У Вас вся жизнь впереди.
Если Вы не видите выхода из ситуации - это не означает, что его нет.
Обращайтесь психологу, все проблемы решаемы.

Відредаговано автором 18-03-2024 02:06:32

Дарья, у Вас тревожное расстройство, которое проявляется в самоповреждении и навязчивых мыслях.
Надо разбираться, искать причину того, что вызывает Вашу проблему.
Конечно, нужна помощь психолога, которую дополнит медикаментозная терапия. То есть нужна еще помощь психиатра.
И не нужно бояться этих врачей. Психиатр с помощью лекарств поможет понизить уровень тревожности, что необходимо для коррекции Вашего состояния.

Аня,. наверное, не так уж и важно, кто оплачивает счет. Важно Ваше отношение к этому. А Вам некомфортно.
Есть неписаные законы, по которым мужчина должен содержать семью финансово.
Не приветствуется у нас, чтобы девушка или жена платили в кафе или ресторане.
Мужчине природой предназначено первенство — и это не только про деньги.
Мужчина завоевывает женщину своей любовью, создает атмосферу безопасности. И, когда он платит, это означает, что он гарантирует пространство безопасности, что девушка может положиться на него.
Прислушивайтесь к своим ощущениям. Если Вам некомфортно, значит это не Ваш мужчина.
К тому же, если мужчина влюблен и видит в девушке будущую жену, а не только сексуального партнера, он старается показать свою надежность и платежеспособность.

Відредаговано автором 17-03-2024 02:27:25

Хороший и понимающий начальник встречается не так уж часто. Конечно, Вам сложно, так как Вы вынуждены либо подчиниться, либо искать другую работу, что сложно. А порой и не имеет смысла.
Попробуйте поговорить с ним, спросите, чем Вы заслужили такое отношение. Объясните, что Вы по-настоящему любите свою работу и не заинтересованы в том, чтобы ее покидать. Главное — ведите разговор спокойно, без повышения голоса.
Возможно, Ваш начальник - самодур, которому доставляет удовольствие, когда окружающие страдают и ничего не могут с этим поделать. К сожалению, с этой чертой характера сложно бороться, но все же что-то можно предпринять.
Например, не реагируйте слишком бурно: это радует начальника. Воспринимайте придирки как назойливую муху — да, мешает, но вовсе не отравляет жизнь.
Очень важно чувствовать себя уверенно. Внушите себе мысль, что Вы ничем не хуже его. Ну а. если у Вас хорошая фантазия – представьте начальника с мусорным ведром на голове, в розовой майке и тапочках с мишками. Такой смешной человек просто не имеет права смотреть на Вас свысока и придирки его просто смешные.
Идеальный начальник, чаще всего — миф.
Итак, у Вас есть начальник, который постоянно недоволен качеством вашей работы — это плохо. Но в этом есть и свои плюсы — это значит, что у вас есть работа, за которую Вам раз в месяц, а если повезет — то и целых два раза, платят деньги. А ради такого праздника можно и поработать, и послушать замечания начальника.
В конце концов, он устал, у него проблемы с подчиненными, возможно и в семье и вообще много различных забот.

Відредаговано автором 16-03-2024 05:24:45

Хочу Вас заспокоїти: бажання захищати свою дитину – це нормально. Але ірраціональний, гіпертрофований страх погіршує якість життя.
Ви дуже відповідальна людина, всі хочете контролювати, а це неможливо і породжує тривожність.
До речі, це характерно для люблячих батьків. Це одна із сторін «синдрому відмінника».
Але якщо тривога і страхи стають нав'язливими, коли вони заважають жити, це ненормально і потрібно звертатися до психолога.
Не можна «ховати» від себе свої тривоги та страхи. Продуктивніше з ними взаємодіяти. Потрібно говорити собі: "так, це нормально відчувати занепокоєння за свою дитину. Так, часом я почуваюся безпорадною, але це також природно".
Подумайте, яка ймовірність того, що події розвиватимуться саме так, як Ви вважаєте?
Якщо у Вашому оточенні є тривожні люди, по можливості скоротите час спілкування з ними.
Намагайтеся виключити перегляд передач і читання повідомлень ЗМІ, які посилюють у Вас тривогу.
Звичайно, можуть бути інші причини Вашої тривожності, але за листуванням все обговорити неможливо.

На жаль, думки про самогубство іноді бувають у людей. Але такі думки не означають, що Ви дійсно хочете накласти на себе руки, а найчастіше вказують на те, що Ви хочете змінити свою ситуацію і припинити свої страждання.
Завжди існує інший вихід, навіть якщо Ви його не бачите, коли почуваєтеся погано.
Ви думаєте, що самогубство вирішить ваші проблеми. Але покінчити з життям не є рішенням, навпаки, всі шанси змінити щось зникають.
Ви правильно вчинили, що написали сюди, не тримайте це у собі. Вам потрібно поговорити з будь-ким, кому Ви довіряєте. Можете зателефонувати до лінії підтримки. Щоб відчути себе краще, Вам також може знадобитися медична допомога.
Щоби захотіти жити далі, треба, щоб хтось вислухав Вас та допоміг побачити ситуацію іншими очима.

Відредаговано автором 14-03-2024 14:31:17

Соня, конечно, Вы себя накручиваете.
Вы много ели, а потом устроили себе диету и тем самым создали организму стресс.
Как следствие - потеря аппетита.
К тому же Вы очень мнительная.
Чтобы окончательно успокоиться, запишитесь на прием к гастроэнтерологу.

Люда, Вам Павел Леонідович пояснив. що у Вас ОКР. А це прояв тривожного розладу.
І справа не в святій олії. Перестанете турбуватися про олію, придумаєте щось інше.
Потрібно працювати з тривожністю, яка є причиною нав'язливих думок.
Вам потрібно звернутися до психотерапевта або психолога, який працює з тривожними розладами.

Відредаговано автором 11-03-2024 19:24:22

Вашу ситуацію бажано обговорити з психологом. Вона не про те, що хлопець затримався у друга, а про ваші стосунки, про вміння вирішувати конфліктні ситуації.
Ви пишете "я була зла". А що це означає?
Ви кричали, били посуд, ображали? Яка у Вас була реакція, як вона проявилася?
Перш ніж злитися, Ви повинні подумати, чому хлопець затримується? Може йому не дуже хочеться повертатися до Вас і з іншими людьми йому краще?
Ситуація серйозніша, ніж Ви її уявляєте.

Відредаговано автором 11-03-2024 04:53:41

Дело в том, что отшельниками вот так просто не становятся.
У Вас сейчас возраст, когда повышен гормональный фон и Вы не можете принимать адекватные решения с холодной головой, без эмоций. Лучше потерпеть лет до 40-50, тогда и решите, нужно Вам отшельничество или нет.
Но давайте разбираться в Вашем желании.
Отшельник - это в первую очередь одинокий человек, у которого нарушена коммуникативная система. Но отшельники это не признают и считает себя полностью независимыми.
Если бы Вы пообщались с психологом, то осознали бы, что живете в иллюзорном мире, где Вы одиноки.
Скорее всего, есть у Вас бессознательный страх, вызванный нежеланием сближаться с людьми, поэтому и часто меняете работу. Вы поэтому и уходите в мир иллюзий, в нем Вам безопасно и комфортно.
Как возник этот страх? Надо разбираться.
Но отшельничество - это не всегда плохо.
Если отшельничество Вам необходимо как способ восстанавливать энергию и создавать что-то - тогда это отличный адаптивный для собственной психики способ, которым можно время от времени пользоваться.

Відредаговано автором 10-03-2024 05:09:26