Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Если вознкает чувство недоверия, "расслабиться и получать удовольствие" вряд ли получится... Потому что для всех нормальных отношений необходимы условия, при которых можно положиться на человека... Тем более в Вашей профессии, когда изначально предполагается в отношениях принцип отнюдь не доверительного общения... И тогода остается: либо приложить максимум усилий и выяснить все о человеке. Либо жить с чувством подозрительности...

Добрый день Мария! Какой у Вас вопрос конкретно к психологам?

Тоді що Вас змушує виправдовуватися, якщо Ви ні в чому не винні? І що змушує Вашого чоловіка на Вас ображатися і Вас звинувачувати? Дітям властиве ідеалізувати своїх батьків. Можливо Ви просто ніколи не звертали уваги на деталі... Або ще буває так, що гарні стосунки у батьків переростають у дітей в надмірну прив'язливість та ідеалізацію цих самих сімейних стосунків. А цей світ так влаштований, що чим більше ми когось або щось ідеалізуємо, тим швидше воно має бути зруйноване... Ваша проблема, як на мене, має більш глибше коріння, ніж вам здається...

Доброго вечора Helga! У Вашій проблеми я б зосередила увагу на двох моментах. Перший "возникает ощущение, что меня поматросят и бросят" - у Вас постравматична реакція на травмуючі події. І це потребує окремої терапевтичної роботи з травмою. І друге. Ви знову, як на мене, "наступаєте на ті ж самі граблі" у стосунках, почавши проживати разом у інтимних стосунках до шлюбу. У Вас дуже гарно розвинуте внутрішнє відчуття, що щось відбувається неправильно... Але, біда у тому, що сучасне суспільство пропагандує вільний секс, що дуже шкодить насправді формуванню міцних сімейних стосунків... І Ви опинилися під дією саме таких "віянь", тоді як Ваша душа прагне чистоти, що є абсолютно природнім для жіночої природи... Але ситуація вже виникла... Я б радила Вам, найперше, пропрацювати травму з псхологом. Та вибудувати правильну модель поведінки з хлопцем таким чином, щоб Ваші стосунки стали офіційними.. Але у такому стані, без внутрішніх трансформацій, з формуванням відчуття власної гідності та самодостатності Ви можете не впоратися... Тому що Ви аж занадто вже психо-емоційно "залипли" на стосунках з чоловіком... А це автоматично ставить жінку у принижене становище... А принижені люди одразу стають негарними...

Доброго вечора! Як на мене, відповідь на Ваше запитання криється у Ваших словах "И я ни разу не давала ему повода усомниться во мне. С его стороны были случаи обмана". Ми всі завжди про оточуючих все міряємо по собі. Тобто, якщо людина краде, вона думає, що навколо всі інші також злодії. Те ж саме сталося із Вашим чоловіком. Але, на мою думку, головне навіть не в цьому, а в тому, що Ви надміру психо-емоційно "прив'язані" до свого чоловіка. А це означає, що Вам елементарно не вистачає почуття власної гідності та почуття самодостатності... І чоловік, відчуваючи Вашу залежність, просто Вами маніпулює. При чому це відбувається, швидше за все, несвідомо. Адже, коли людина схильна виправдовуватися, її обов'язково почнуть звинувачувати... Які у Вас стосунки з батьками? Як склалися стосунки у батьків?

Доброго вечора Анно! Можу Вам сказати з вірогідністю 99,9%, що зустрічання з таким хлопцем абсолютно безперспективні у плані серйозних стосунків. А от наробити собі шкоди - вірогідність сто відсоткова. Адже вступаючи у інтимні стосунки, дівчина миттєво підсвідомо сприймає хлопця як свого чоловіка і до нього прив'язується. Тоді, як чоловік отримавши "своє", починає ставитися до дівчини як до ганчірки, якою можна просто скористатися і викинути... Вас влаштовує ткий варіант? Якщо ні, тікайте від нього чим далі, тим швидше. Ви свого хлопця ще зустрінете. І якщо він буде Вашим, Ваша цнотливість тільки додасть ваги і Вам, і вашим стосункам!

Дякую Катюню, за відвертість. На мою думку, те, що з Вами відбувається - це лише виконання так званої підсвідомої програми "жертовності", яку Ви автоматично перейняли в дитинстві від своїх батьків. І саме ця програма "змушує" Вас зараз перебувати у такому стані. І як це не дивно, але Ваші батьки та Ваша сестра також реагують не стільки на Вас,скільки саме на програму, яка є всередині Вас. Тобто, принцип такий. Якщо програма "жертви" трансформується за допомогою психолога у програму "людини, яка сама несе відповідальність з своє життя", спочатку змінюється ставлення до того, що відбувається... А з часом, зачасти, змінюються на краще і самі життєві обставини

Доброго вечора Анно! Як правило, синдром "козла отпущения", про який Ви пишете, іде в парі з синдромом "тирана". Тобто, "жертва-тиран" - це такий собі "симбіоз" далеко не однієї людини. І як правило, існує як певна родова програма, яка передається по лінії і батька, і матері. (Зачасти, просто так відслідкувати такі тенденції в родині самотужки дуже важко. Адже, коли ми знаходимося в середині "родової системи", бачення ситуації "замилюється"). Де ролі періодично міняються, але сама суть залишається. І єдиний вихід з такого замкнутого кола - це дійсно дуже глибинне пропрацювання почуттів та емоцій на рівні підсвідомості. Адже, всі члени сім'ї пов'язані між собою "невидимими ниточками". І потягнувши за кінчик такої ниточки, можна розплутати абсолютно увесь вузлик...Також, надзвичайно ефективними у таких ситуаціях бувають так звані сімейні розстановки. Тим паче, що їх також можна надзвичайно ефективно робити онлайн - ефект той же, що і офлайн , перевірено багаторазово...

Доброго вечора Аня! На мою думку, жодна з порад на кшталт "терпи і живи з чоловіком" або "бери дітей і тікай від них" Вам просто не допоможуть. Бо насправді Ваша проблема набагато глибша і її "коріння" десь у Вашому дитинстві. Адже почуття власної гідності та почуття самодостатності формується саме у колі батьків... Як склалися стосунки у тата і мами? Які у вас стосунки з ними? Чи живі Ваші батьки?

Доброго вечора! Як на мене, Ви сам причину того, що з Вами відбувається вже озвучили однією своєю фразою "Все життя присвятила йому і дітям,хоча він мене постійно принижував". Ви на стільки "злиплись" внутрішньо зі своїм чоловіком, що повністю втратили себе як особистість, як жінку і як людину... Ви поставили себе у принижений, залежний стан рабині-наймички, з якою можна робити абсолютно усе що тільки чоловіку заманеться... Які стосунки були у Ваших батьків? Які стосунки у Вас з батьками?

Доброго вечора Катю! Одразу привертають до себе Ваші слова "когда она родит, родители будут е все оплачивать, а себе во всем отказывать, а я естественно буду оплачивать все им, потому что по другому не смогу". Думаю, саме у цих словах і криється відповідь на Ваше питання... Особливо слово "естественно"... Звідки у Вас така жертовність? Які стосунки між Вашими батьками?

Доброго дня! Те, що з Вами відбувається, загалом називається "муками совісті" або переосмислення минулого... Якщо б процес покаяння був на стільки банальним, тоді людство на сьогоднішній момент вже повністю б було зруйноване... Зробив щось погане, намалював, спалив папірця і живи собі щасливо далі... Ні усвідомлення, ні внутрішніх трансформацій, ні розуміння самого механізму вчинків та їх переосмислення... На щастя, процес покаяння, прийняття та прощення - надзвичайно потужний і має дуже велику інерцію. Що дає можливість людині пожити у такому не дуже комфортному стані, щоб почати шукати відповіді на свої внутрішні запитання... Я б Вам радила почати не з кінця, а з початку проблеми разом із психологом... Щоб повністю трансформувати внутрішні установки... Адже тоді Ви діяли саме під їх впливом... А вони формуються, як правило, в дитинстві...

Їх дуже багато і для кожної людини - це дуже індивыдуально...

Спасибо за дополнение. Думаю, что проблема с Вашей женщиной так же касается и Вашего внутреннего состояния. Когда кто-то очень ревнив внешне, другой - очень "привязчив" внутренне. И теперешняя ситуация как раз и "зеркалит" Ваше внутренннее состояние. Именно поэтому у Вас рядом женщина, которой не хватает "внутренней свободы" на столько, что она неосознанно "сбегает на время"... Если Вы действительно заинтересованы иметь нормальную семью, без помощи семейного психолог Вам, увы, но вряд ли удасться обойтись...

Думаю дело не в том, что Вы чего-то не смогли ей дать, а в ваших обоюдных внутренних проблемах... Как правило, такие отношения легко не разрываются, потому что и даны для того, чтобы вы смогли оба разобраться в себе... Вы так и не ответили, как складывались у Вас отношения с предыдущими женщинами... Вы были женаты? Опять же, обращает внимание на себя тот момент, что Вы упорно избегаете отвечать на вопрос о Ваших отношениях с женщиами... Но без этого, помочь Вам нереально...

Ответ отредактирован автором 04-09-2021 21:14:06