Співчуваю вам! Ви перебуваєте в важких почуттях і не отримуємо підтримку ззовні. Вам потрібна консультація психіатра, тут немає нічого страшного. Ці люди фахівці, які роблять свою роботу! Він може допомогти вам вирішити ваше питання. Є чудовий колега Євгеній Тичковський, він і психіатр і психотерапевт, працює правда в онлайн, бо живе у Львові. Знайдіть його контакти в інтернеті і поростіть батьків залучитись у ваше психічне здоров’я!
Я відчувала сум, самотність, безсилля та зневіру, читаючи ваш текст. Так прикро, що нема поруч людини, яка б підтримала та поспівчувала. Але ви молодець, що написали сюди. Значить є потяг відродити життя та радість. Життя складається не тільки з радості, є та інша сторона, з якою більшості людей не навчили обходитись, це негативні емоції. Це нормально плакати, сумувати, злитись і навіть заздрити. Просто ці почуття мають бути як погода, а коли ми в них застряємо, то це вже якась яма, з якої самотужки не вилізти. Пишіть щоденник, мрійте, бо там багато ресурсу та надії, яка теж потрібна. Зробіть собі режим дня, коли буде чіткий план, якого потрібно дотримуватись. Ви дуже розгублені і втрачаєте опору, але поступово можна це корегувати. Хочеться побажати вам віри та любові до себе ❤

Доброго дня! За тривожністю, дратівливістю стоїть якийсь дефіцит та потреба. Це скоріш сигнал вашого організму про необхідність змін. Чого вам зараз не вистачає? Подумайте саме про якості особистісні, а не матеріальні речі. Також важливо перевірити чи немає тут проблем з психікою, бо це потребує лікування. Треба звертатись до психіатра.
Тривожність знімається, коли ви ділитись своїми переживаннями і формуєте опори. Практики можуть забирати наслідки, але причина залишиться. Є багато дихальних вправ. Потрібно поєднувати і те і інше. Тому рекомендую роботу з психологом!
Важливо вести щоденник і виписувати свої думки, якісь з них і запускають ланцюг сильних переживань. І це також робота з переконаннями. Люди соціальні істоти і потребують людей поруч. Чи є у вас 3 людини, це мінімальне соціальне коло, яким ви довіряєте свої переживання і відкриваєтесь. І чи отримуєте підтримку від них чи принаймні полегшення?

Відредаговано автором 28-12-2023 12:42:53

Доброго дня! Депресія закінчується непомітно, бо ми дуже пам’ятаємо коли захворіли і не сильно фіксуємо коли одужали. Стан пригніченості буде змінений на активний. Симптоми зникають, які турбували. З’являться бажання, сили, ентузіазм і саме головне буде здорова агресія. Депресія в метафоричному сенсі відображає відсутність сонця, а коли сонце з’являється то це вже життя. Все квітне і все в проміннях!

Вы описываете ужасные ощущения первого опыта и при этом пишете ничего страшного. Понимаете чувства нужно выводить как и чай, который вы пьете. Они остаются в виде скованности, зажатости и симптомов.
Далее нету поддержки со стороны родных вашей сексуальности и взрослости. Как вы себя ощущали во всех этих историях? Там корень решения. Послания - «шлюха» возможно и дает такой сильный блок.
Но понимание этого всего еще не решение. Важно все чувства прожить и чтобы энергия текла, а не блокировалась. Я рекомендую работу с психологом!

Ви можете не пояснювати та не слухати його аргументи та доводи. Вирішити і все! Ви ж самі собі господарь. Ви перебуваєте в злитті, з якого хочете вийти, а хлопець утримує це все.
Він може все життя наговорювати, питання до вас чому ви його слухаєте та йому вірити? Таке враження, що ми і тут психологи вирішуємо як вам бути. Там хлопець, а тут ми. Це вже якась ваша особливість перекладати відповідальність та терпіти.

Вітаю! Ви маєте право на свої власні бажання! Ваш хлопець топить за свої потреби, але за ваш рахунок. Вам важко проявити агресію та бути не доброю для нього? Чи важко відмовляти? Ви можете спробувати варіант, що вам потрібна пауза в стосунках на місяць. Певні канікули і подивитись за цей час як вам бути не з цим хлопцем.

Доброго дня! Дуже багато травмуючих подій при близькості ви описуєте. Ваш батько переходив дозволену межу і цим самим підірвав як вашу довіру, так і вашу безпеку. Перший досвід близькості ми отримуємо від батьків, які далі несемо в життя. Ваш батько вбачав в вас якусь свою втіху, яка неприпустима для ролі батька. Де була мама при цьому всьому?
Далі ви ділитись досвідами, які можливо були занадто вражаючими для вашої психіки та фізики. Це скоріш були бажання партнерів, а не ваші. Не було саме людського відношення, а таке тваринне інстинктивне реагування. Всі ці потрясіння залишаються з вами і виходять в симптоми селфхарму, розладу харчування та спроби самогубства. Ви не вмієте себе захищати і можливо просто потребуєте людини поруч, тому готові на небажаний секс. Це ніби підміна понять, це саме було з батьком.
Ви вже не справляєтесь з цим самотужки. Співчуваю, що вам довелось все це пережити. Ви досить юнна для такої кількості досвідів і потребуєте допомоги спеціаліста. Є безкоштовні психологи, які працюють в соціальних центрах. Знайдіть жінку спеціаліста і пропрацюйте ці травми. Також необхідна консультація психіатра, це техніка безпеки щоб переконатись у вашій психічній стабільності. Не бійтесь просити допомогу та відкривати свій внутрішній світ! Бажаю відродити своє відчуття цінності та кордонів ❤

Відредаговано автором 27-12-2023 14:23:25

Добрый день! Возможно именно страхи, непрожитый неприятный опыт заставляет думать о защите от таких представителей. Если нужна защита, значит не хватает внутренних ресурсов и стабильности. Именно состояние внутренние определяет внешние события. Жертва притягивает насильника, это уже известный феномен. Нужно работать с самоценностью, с границами и тогда чудом будут происходить смена внешних декораций. Обычно такие мужчины хотят утвердить свою власть, значимость или похоть, но если нету доступа, то это сделать невозможно. Я не говорю о тех случаях, где правда нужна осторожность и бдительность. В мире существует все, и приятное и неприятное, вопрос, что мы впускаем в себя и как с этим обходимся. Рекомендую исследовать это вместе с психологом!

Добрый день! Это надо исследовать, не так просто понять что к чему. И вы сказали, что ощущаете себя на 10 лет. Что именно произошло в этом возрасте?
Вы испытываете удовольствие сам на сам, а вопрос лежит именно в слиянии с человеком. Были ли у вас сложности до этого партнера? Как обстоят дела с доверием? У меня больше вопросов чем ответов.

Співчуваю, але ваш партнер незрілий від слова зовсім. Підтримую колегу, бо його прояви це нарцисичні манси, коли він хоче вами управляти. І ви граєте в цю гру, тому що є віра, що йому можна догодити. Нарциси відносяться до людей як до функціоналу, там немає емпатії, співчуття і взагалі ви просто розширення для його величі. Можна лише в одному випадку з ними жити, якщо ви втратите свою чутливість і будете Ехо, тобто весь час з ним погоджуватись… Є прям міф про нарциса, де описані подібні сценарії. Чи вас таке влаштовує? З цим треба йти в психотерапію і досліджувати вашу сімейну та батьківську історії. Подивіться також відео про нарцисів і вам стане трошки зрозуміло з чим ви маєте справу…

Вам нравится, что он вас отражает и дарит внимание, как и ему. Но это своего рода игра, когда каждый хочет получить подтверждение своей значимости.
Вы изначально совсем в других отношениях, он - ваш начальник, и он - женат. И тут дважды опаснее и динамичней. Это дает много чувств, так как вы ожили и заводитесь на его проявления. Вы не получаете поддержку от папы и у него к вам какие-то требования. Возможно папа до сих пор видит в вас доцю, а вы бы хотели признания своей взрослости.
Я рекомендую, если вам нужна эта рекомендация, пойти к мужчине-терапевту и получить те поддерживающие здоровые развивающие отношения!

Ваш чоловік все перекручує і тому говорити щось йому не варто. Він це використає в атаці на вас. Зберігайте з ним батьківські стосунки, коли є лише одна спільна мова - ваша дочка.
Вам потрібно навчитись себе захищати і всю свою подавлену агресію використати собі на благо. Часто буває, що партнер несе в собі багато агресії, а інший абсолютно пригнічений. Можливо ви дуже довго були «доброю» та приймаючою. І тепер треба встановити кордони та свою позицію.

Сочувствую очень ❤
Ощущаю много отчаяния, боли, злости в вашем тексте. У меня есть предположение, что вас никто никогда не выдерживал и теперь вам трудно самой от себя. Вижу ваш юный возраст и еще больше понимаю сложность, вы на пороге изменений и гормоны делают внутри «дискотеку».
Противоречия это не так плохо как кажется. Нам важно быть и доброй и плохой в зависимости от контекста событий. Важно вам принимать себя вот такой какой вы есть сейчас. Эта часть противоречий хочет солнечного теплого луча в свою сторону. Попробуйте не осуждать и не включать самобичевание. Ведите дневник состояний, фиксируйте их и добавляйте фразу «я принимаю себя в этом». Это нелегко и непросто, но так необходимо вам сейчас. Мы можем меняться только, когда принимаем себя!
Я как и вы переживала подобные состояния, где казалось тотальное бессилие и ничего невозможно. Но это всего лишь часть леса, которую в сказках и в жизнях проходят многие. Я думаю вам надо не прекращать работу с психологом!

Співчуваю! Ваша свідома частина все розуміє і вже наважилась на вибір, але емоційна включає свою «шарманку». Тут саме питання співзалежності, коли не вистачає злості та агресії для виходу зі злиття. Рекомендую роботу з психологом!
Також є дуже давня потужна методика для прийняття рішень - Квадрат Декарта, де ви прописуєте різні варіанти подій. Вона є в інтернеті! Там можна побачити свої страхи, вторинні вигоди.

Во хочете володіти людиною? Любов не завжди буває взаємна, тому ми маємо таку кількість сумних пісень, фільмів та вистав. Але це почуття дає також відчуття розширення, бо хтось став всім світом. Співчуваю! Важливо пережити всі ці почуття, не завдаючи собі шкоди. Знайдіть психолога і поділіться власним болем!
Також включіть саморефлексію, самоосмислення. Що такого прекрасного в цій людині? Чи є це у вас? Може це те, чого вам в собі треба відкрити, приєднати?
Подивіться на це очима спостерігача, ніби до вас прийшов друг з таким запитом. Попробуйте вийти з переживань і побачити динаміку, логіку подій, де буде твереза голова. Щоб ви сказали вашому другу? Яку б пораду дали?