Психологиня Марія Радченко Дніпро лише онлайн

Здравствуйте!

Да, психолог в таком случае поможет. Прежде всего, эмоционально отделиться от мамы и понять, чего на самом деле хотите именно Вы. В процессе этого будет легче даваться и поиск работы, и налаживание личных взаимоотношений. Потому, что когда Вы находитесь в хорошем контакте с собой, то и с окружающим миром контактировать становится проще. Но перед этим, нужно будет проделать достаточно длительную работу в психотерапии, чтобы отделить своё от чужого, действительно свои желания от навязанных извне семьёй и социумом.

Насчёт парня. Возможно, он не очень эмпатичный человек, хоть и хорошо к Вам относится. А может, у Вас с ним разные языки любви (их выделяют пять: словесная поддержка, время вместе, оказанная помощь, подарки и прикосновение). У каждого человека есть 1-2 доминирующих языка, но это не значит, что другие не выражены. Их тоже можно развивать, учиться слышать своего партнёра или партнёршу, спрашивать, что другому нужно, чтобы почувствовать себя хорошо. Вы можете доносить парню свои потребности, а если он не может их удовлетворить в общении, учиться поддерживать себя самостоятельно. Это тоже учит делать психолог.

Желаю Вам удачи в поиске себя!

Здравствуйте, Кьяра.

К сожалению или к счастью, это не Ваша личная слабость. Это депрессия. Существует форма депрессии, которую психологи иногда называют "высокофункциональная", или маскированная депрессия. При которой человек, для большинства людей, внешне благополучен, может учиться, работать, но на деле внутри чувствует, что что-то не так, что психика не спарвляется с повседневными делами, а некогда любимые занятия не приносят удовольствия. Отсюда и вечная прокрастинация дел типа мытья и уборки: на них банально не хватает ресурса организма, когда мозг сильно загружен той же работой.

Обязательно обратитесь к врачу-психиатру, потому что депрессию запускать нельзя, чтобы состояние не ухудшилось. Нужно будет принимать антидепрессанты по рецепту психиатра и очень желательно посещать психотерапию, чтобы разбираться с психологическими проблемами. И не корить себя за непродуктивность. Вы и так делаете лучшее из того, что можете, из такого состояния, но перегружать себя не нужно, чтобы эмоционально не выгореть.

Здравствуйте, Дарина!

А какие у Вас цели построения долгосрочных отношений, для чего Вам это нужно? Какой формат отношений Вам подходит, какие качества ожидаете увидеть в потенциальном партнёре? Как понимаете, готовы ли к отношениям? И что чувствуете, когда Вы долгое время без них?

Здравствуйте, Валерия!

С приступами агрессии лучше всего обратиться к врачу-психиатру и к психотерапевту, чтобы параллельно пройти диагностику и, по необходимости, получить рецепт на медикаменты, а также вместе с психотерапевтом найти причины гнева и разобраться с ними.

Вы пишете, что агрессия у Вас, в основном, в адрес девушек. И что у Вас были проблемы в коллективе раньше. Это был преимущественно женский коллектив? Часто неприязнь к девушкам бывает после психологических травм, нанесённых представительницами женского пола. Начиная с мамы, и заканчивая одноклассницами, но ими список может не ограничиваться.
Также заметила, что у Вас причины агрессии часто бывают замешаны на романтической и сексуальной темах, поскольку Вас раздражают парочки и Вы пишете девушкам в интернете, что они гулящие. Как думаете, что может за этим скрываться? Завидуете ли Вы этим девушкам? Как складывается личная жизнь у Вас?

«Гадаю, що мої відносини із хлопцем щось між коханням та дружбою.»;
Зараз Ви визначилися, що відчуваєте до хлопця. Як Вам з цими почуттями до нього?

«також батько мій холодний був до мене, для мене це звична та близька поведінка, паттерн, в якому має бути домінант, а я жертва»;
Певне, варто звернутися до психотерапевта, якщо є така можливість, щоб опрацювати стосунки з батьком. Тому що вони можуть впливати на характер Ваших теперішніх відносин і на психіку в цілому.

«На рахунок яке моє сприйняття закоханості та коханням, мені здається, що це схоже відчуття, в закоханості більше переживань, страху, чи подобаєшся людині чи ні, зацикленність на об’єкті, а кохання це вже більш спокійне, ти не переживаєш, завжди рада людині, бажання торкатися людини, обіймати, приємне робити, метелики в животі про думку, що він є. А дружба, більш дистанційне для мене, коли вас об’єднують більш якісь інтереси спільні в якійсь сфері, спільне хоббі, про яке цікаво розповідати годинами, коли ти хлопця більше сприймаєш як людину, а не чоловіка, там наприклад немає статевого потягу, більш дистанційні відносини, де немає багато фізичного контакту крім обіймів легких.»;
Тоді як Ви вважаєте, що із цього Ви відчуваєте до свого хлопця?

«Можливо мене приваблює холодність, тому що в моєму життя були люди, які були авторитетними саме своєю байдужістю і холодом, оскільки це робить їх впевненими в собі, сильними особистостями, а більш добрі люди чомусь для мене слабкі і вразливі люди. Але водночас розумію, що холод до себе це пасивна агресія, відсутність прояву любові та поваги.»;
Хто саме - ці авторитетні люди у Вашому житті? І звідки походить думка про те, що добрі люди - більш слабкі та вразливі?
Також думаю, що варто відокремлювати вподобання до певних рис характеру в людині і до того, як би Вам хотілося, щоб людина поводила себе під час сексу. Бо друге може бути елементом рольової гри, але якщо рольова гра з емоційним холодом переноситься на особисті стосунки загалом, самі стосунки дійсно можуть набути токсичного забарвлення.

Доброго вечора, Ліно!

«в мене немає такого відчуття одержимості від нього, я не бігаю за ним»;
Це більше про закоханість, пристрасть або залежність від людини, гіперфіксація на ній. Те, що Ви не зациклені на хлопці, не обов'язково значить, що Ви не любите його. Любов - це більш стійке, глибоке і постійне в часі почуття, аніж закоханість. До речі, як Ви відрізняєте між собою кохання, закоханість і потяг до людини? Де у Вас особисто пролягає межа між дружбою та романтичним партнерством?

«приваблює , коли він поганий хлопець скажем так, але якось дивно, будучи у відносинах таке має подобатися,адже мусить бути прояв любові у сексі, але мене таке не збуджує»;
Думаю, Ваші сексуальні вподобання теж не показник того, любите Ви хлопця чи ні.
Чи є саме любов до хлопця, визначити можете лише Ви самі, довіряючи своїй інтуїції та своєму самопочуттю поруч з партнером. Також відчуття любові суб'єктивне і в різних людей може проявлятись по-різному, це ще один привід довіряти саме своїм відчуттям, адже вони можуть різнитись від уявлень інших, що таке кохання.
Також, якщо Вас бентежить різниця у сексуальних вподобаннях з хлопцем, можна разом звернутися до сексолога, щоб обговорити з фахівцем це питання.

«мені страшно, що мені подобається холод до мене, і байдужість»;
Як давно, після яких подій в житті Вам почали подобатися холод до Вас та байдужість? Чим саме це Вас приваблює? І чим лякає?

Так, психотерапія повинна допомогти у Вашому випадку. Варто обрати психотерапевта, який працює з темою співзалежних стосунків.

Здравствуйте!

Ваше состояние может зависеть от многих разных причин, поэтому лучше всего будет попросить родителей записать Вас к психотерапевту. Платная консультация психотерапевта возможна с разрешения родителей, пока Вам не исполнилось 18 лет. Бесплатно Вы можете сами обратиться к психологу в своём учебном заведении.

Доброго дня.

Ви кажете, що дівчина спостерігається у психіатра і проходить терапію. Це добре. При цьому розладі показані відвідування як психіатра, так і психотерапевта. Перший допомагає медикаментозно коригувати симптоматику, другий - вирішувати внутрішні конфлікти та регулювати поведінку. Якщо дівчина ще не відвідує психотерапію, можете порадити їй це зробити. Бо Ви самі не психотерапевт і на психічний стан дівчини сильно повпливати не можете.

Межовий розлад особистості не виліковується повністю, це на все життя. Але звернення по допомогу до фахівців значно покращує якість життя людини з цим розладом. Людина з розладом особистості - не дорівнює людина не адекватна або та, що не усвідомлює своїх дій. Це притомна людина, певні риси характеру якої загострені настільки, що іноді заважають в повсякденному житті. Але розуміння наслідків своїх дій і здатність до саморегуляції у такої людини є.

При межовому розладі людям властиво дуже гостро відчувати емоції. Тобто, в ситуації, де звичайна людина була б сильно роздратована, у людини з межовим розладом, скоріше за все, буде гнів. Там, де у звичайної людини був би сильной смуток, у людини з розладом може бути розпач. Варто розуміти, що це не примха людини з розладом і не невихованість, це саме особливість нервової системи, яку контролювати важко, але можна мінімізувати стресові ситуації, які такі реакції з боку психіки викликають.

Зі свого боку Ви можете спитити дівчину, що Ви особисто можете для неї зробити, коли у неї нервовий зрив. Чи потрібна їй словесна підтримка чи якась конкретна дія (наприклад, принести води, тощо), або ж вона хотіла б, щоб Ви лишили її в спокої на певний час, поки вона не заспокоїться? Тут кращий варіант - спитати в неї.
А щоб підтримка дівчини не виснажувала Ваш ресурс, варто піклуватися про себе. І, за необхідності, теж звертатись по допомогу до психолога, якщо Вас щось непокоїтиме.

Здравствуйте.

Вы приняли верное решение - обратиться к психиатру с симптомами возможной депрессии. Это обязательно должно помочь.
Также помогла бы психотерапия. До Вашего совершеннолетия, это возможно с разрешения людей, Вас опекающих, то есть бабушки с дедушкой. Но есть и варианты бесплатной психологической помощи. Например, психолог в психоневрологическом диспансере, где принимает врач-психиатр. Для краткосрочной психологической помощи можно обратиться к школьному психологу (если есть доверие к данному специалисту), на этот форум или на линии экстренной психологической помощи.

Держитесь и сил Вам справиться со всем.

Здравствуйте, Саша.

Вам нужно, прежде всего, обратиться к психиатру в психоневрологический диспансер Вашего населённого пункта или области, так как нежелание ничего делать является частым признаком депрессии. Папе можно сказать, что проблемы с психическим здоровьем так же важны, как и проблемы с физическим. И что пойти к психиатру, когда не хочется ничего делать, это примерно то же самое, что и пойти к стоматологу с зубной болью.
Психологическая помощь тоже будет уместна. По закону, Вы можете получить платную психологическую помощь только с согласия родителей, пока Вам не исполнилось 18 лет. Но к психологу в школе, к клиническому психологу в больнице, на этот форум и на телефоны/чаты психологической поддержки Вы можете обращаться самостоятельно и бесплатно.

Доброго дня, Каріно!

Якщо живете в одному місті, то може, є варіанти зустрічі, на яку не потрібно витрачати гроші? Наприклад, прогулятися пішки у місці, до якого вам обом зручно діставатися?

«Я боюсь, що поки я буду шукати роботу, то доброго чоловіка може забрати до себе інша жінка/конкурентка? Раптом даний чоловік моя доля?»;
Чому боїтеся, що чоловіка "забере" собі інша жінка? Чи лякає Вас можлива конкуренція? Чи є впевненість в тому, що Ви сподобалися цьому чоловіку?

Відредаговано автором 28-10-2023 08:53:20

Доброго дня.

Можете, будь-ласка, детальніше розповісти, про що саме Ваші розмови з хлопцем? Як він під час них себе з Вами поводить, і що Ви при цьому відчуваєте?
З книг про дитячі травми можу порекомендувати "Токсичні батьки" Сьюзан Форвард. Але погоджуся з колегою, що Ваш запит - на терапію з психологом. В контакті з фахівцем краще за все опрацьовуються емоції, спричинені травматичним досвідом.

Здравствуйте, Ната!

Иногда случается так. что друзья идут разными путями по жизни, теряют друг к другу интерес, и дружба прекращается. Хорошо, что Вы осознали, что не хотите продолжать общение. Очень Важно прислушиваться к своим потребностям в любой ситуации.

Думаю, что стоит попробовать поговорить с подругой откровенно. Сказать честно, что Вы не заинтересованы в общении больше. Если благодарны ей за что-то, то поблагодарить за хорошо проведённое время вместе, пока вы были подругами. И, если Вам это нужно, попросить больше не писать Вам, дать пространство от этого общения. В той форме, в которой Вы обычно отказываете людям, и в которой готовы разговаривать с бывшей подругой.
Будьте готовы любой эмоциональной реакции со стороны подруги, и понимайте, что её реакция - это не про Вас, а про неё саму. Желаю удачи.