Ирина Константиновна 2 години тому: Психологиня Яна Дмитрівна Кузик Чернівці лише онлайн
17-08-2019 Яна Дмитрівна Кузик
Років досвіду: 5
Останній візит на сайт 7 днів тому.
Років досвіду: 5
Освіта
– Чернівецький Національний університет ім. Ю. Федьковича, реабілітолог;
- GLE International - Освітня програма екзистенційного аналізу та логотерапії
- Базовий курс "Основи логотерапії В. Франкла"
- Навчально-практичний курс „Giocare in Corsia” – основи психологічного супроводу дітей в умовах госпіталізації;
- Курс "Теорія та практика арт-терапії"
- Пропедевтика та психіатрія
- Базовий курс "Основи травмотерапії"
- Використання метафоричних асоціативних карт (МАК) в психологічному консультуванні дорослих та дітей
- Розлади харчової поведінки дорослих та підлітків (УЦП)
- GLE International - Освітня програма екзистенційного аналізу та логотерапії
- Базовий курс "Основи логотерапії В. Франкла"
- Навчально-практичний курс „Giocare in Corsia” – основи психологічного супроводу дітей в умовах госпіталізації;
- Курс "Теорія та практика арт-терапії"
- Пропедевтика та психіатрія
- Базовий курс "Основи травмотерапії"
- Використання метафоричних асоціативних карт (МАК) в психологічному консультуванні дорослих та дітей
- Розлади харчової поведінки дорослих та підлітків (УЦП)
Досвід психологічної практики
- On-line консультирование (Skype)
- Психолог-волонтер в центрі кризової психологічної підтримки;
- Групові логотерапевтичні сесії;
- Індивідуальна приватна практика з 2020 року.
- Психолог-волонтер в центрі кризової психологічної підтримки;
- Групові логотерапевтичні сесії;
- Індивідуальна приватна практика з 2020 року.
Працюю з запитами
спеціалізація, зона професійних інтересів
спеціалізація, зона професійних інтересів
Основні теми з якими працюю:
- Розлади та порушення харчової поведінки у підлітків та дорослих
- Складнощі з емоційними переживаннями - Висока дратівливість, агресивність, постійна або різка зміна емоцій, знижена чутливість до емоцій, емоційна сплощеність.
- пригнічений настрій, відсутність задоволення від справ, труднощі у переживанні позитивних емоцій, смуток, меланхолія.
- проблеми із самоцінністю, самооцінкою, самоідентифікацією.
- Почуття невизначеності, втрати себе, розмиття кордонів Я, самості. Прийняття себе, розуміння себе, вміння відстоювати себе та свої рішення.
- Нав'язливе почуття провини стосовно інших чи себе.
- токсичні відчуття сорому та складності у соціальних взаємодіях.
- проблеми у відносинах, конфлікти, втрати
- Конфлікти та складності у батьківсько-дитячих відносинах, сепарація, сиблінгові конфлікти.
- Тривожні стани, страхи, фобії
- робота зі втратою, горем, розставанням, самотністю.
- Проблеми з тілесністю, стійкістю, внутрішніми ресурсами.
- теми - опори, відповідальності, довіри, свободи, справедливості, зради, сенсу та безглуздості.
- Розлади та порушення харчової поведінки у підлітків та дорослих
- Складнощі з емоційними переживаннями - Висока дратівливість, агресивність, постійна або різка зміна емоцій, знижена чутливість до емоцій, емоційна сплощеність.
- пригнічений настрій, відсутність задоволення від справ, труднощі у переживанні позитивних емоцій, смуток, меланхолія.
- проблеми із самоцінністю, самооцінкою, самоідентифікацією.
- Почуття невизначеності, втрати себе, розмиття кордонів Я, самості. Прийняття себе, розуміння себе, вміння відстоювати себе та свої рішення.
- Нав'язливе почуття провини стосовно інших чи себе.
- токсичні відчуття сорому та складності у соціальних взаємодіях.
- проблеми у відносинах, конфлікти, втрати
- Конфлікти та складності у батьківсько-дитячих відносинах, сепарація, сиблінгові конфлікти.
- Тривожні стани, страхи, фобії
- робота зі втратою, горем, розставанням, самотністю.
- Проблеми з тілесністю, стійкістю, внутрішніми ресурсами.
- теми - опори, відповідальності, довіри, свободи, справедливості, зради, сенсу та безглуздості.
Використовую підходи та техніки
Арт терапія
Логотерапія
Екзистенційна психотерапія
Персональний Екзистенційний Аналіз(ПЕА)Аналіз фунтаментальних мотивацій. Метафоричні асоціативні карти(МАК)
Логотерапія
Екзистенційна психотерапія
Персональний Екзистенційний Аналіз(ПЕА)Аналіз фунтаментальних мотивацій. Метафоричні асоціативні карти(МАК)
Середня вартість консультації
700 грн
Основне
ОНЛАЙН КОНСУЛЬТАЦІЇ Skype, Telegram, Zoom
У своїй роботі дуже бережно відношусь до особистості кожного клієнта, персональний підхід та безпечний простір. Не "виправляю" нікого, бо практично єдине, що потребує зміни - проживання не свого життя і не буття собою. Відкрита до питань у мессенджерах.
Telegram
ViberОплата:
700 UAH / 20 USD
Оплата здійснюється після зустрчі протягом того ж чи наступного дня. Оплата може проходити на карту , плтажіні системи PayPal чи інші, залежно від регіонального розташування клієнта.
Психологическое сопровождение детей в условиях госпитализации
Giocare in Corsia
Фестиваль психологических практик
Ассоциация детских и семейных психологов Буковины "Территория семьи"
місяців: 12
місяців: 12
Психіатрична пропедевтика. Психіатрія для психологів
Розлади харчової поведінки
Український психологічний центр
місяців: 10 годин: 16
місяців: 10 годин: 16
Экзистенциональный анализ и логотерапия
Освітня програма з Екзистенційного аналізу та Логотерапії
Використання метафоричних асоціативних карт (МАК) в психологічному консультуванні дорослих та дітей
Основи травмотерапії
Відповіді 428
проблема в отношениях с парнем и депрессия
Здравствуйте.
Могли бы Вы рассказать более подробно, что именно Вас беспокоит? Что происходит с парнем? На что похоже и как переживается Ваше моральное состояние? Ваше "плохо" это что именно?
Имея больше информации, мы сможем более точно и эффективно обсудить какую помощь Вы могли бы получить.
Могли бы Вы рассказать более подробно, что именно Вас беспокоит? Что происходит с парнем? На что похоже и как переживается Ваше моральное состояние? Ваше "плохо" это что именно?
Имея больше информации, мы сможем более точно и эффективно обсудить какую помощь Вы могли бы получить.
Як подолати агресію
Доброго дня.
Щиро співчуваю Вашому непростому досвіду, що спіткав Вас.
А як давно відмічаєте проблеми з агресивністю, з тривогою? І чи тільки на чоловіка вона проявляється в такі мірі? Дивлячись назад, що саме в цих дрібничках так дратує? Самі річ, звичка, чи чоловік, чи те як він виглядає в цей момент, чи те, коли саме це робить?
«і іноді відчуваю що нападаю перша аби мене не скривдили»; - видається доволі доречним, такий висновок, але агресія часто може бути про різні речі. Про захист, в тому числі, про видимість,, про відстоювання свого, коли видається, що нас відсувають в бік. Це треба аналізувати
І що саме покликає Вашу агресію, складно сказати тільки з таких уривків, краще дослідити це питання у психолога, а заодно і теми тривоги, щоб зняти із себе багаж складних переживань. Бо, видається, із Ваших слів, що дуже якось Вам непросто триматись, хоч Ви і стійко це робите.
Якщо говорите технічно, не розбираючись достеменно в причинах, то з надмірними емоціями можна намагатись працювати через дихальні техніки, техніки саморегуляції, можна знайти в інтернеті, через емоційне вивільнення. Виписувати, викрикувати, малювати, виражати різні свої емоції, в тому числі агресію. Корисними і релаксаці чи медитації, що допомагають швидшому заспокоєнню, і кращому контролю над емоціями.
Можете поцікавитись в інтернеті чи в особисті повідомлення якісь техніки, і це може допомогти. Але без пропарцювання причини, буде складно.
Щиро співчуваю Вашому непростому досвіду, що спіткав Вас.
А як давно відмічаєте проблеми з агресивністю, з тривогою? І чи тільки на чоловіка вона проявляється в такі мірі? Дивлячись назад, що саме в цих дрібничках так дратує? Самі річ, звичка, чи чоловік, чи те як він виглядає в цей момент, чи те, коли саме це робить?
«і іноді відчуваю що нападаю перша аби мене не скривдили»; - видається доволі доречним, такий висновок, але агресія часто може бути про різні речі. Про захист, в тому числі, про видимість,, про відстоювання свого, коли видається, що нас відсувають в бік. Це треба аналізувати
І що саме покликає Вашу агресію, складно сказати тільки з таких уривків, краще дослідити це питання у психолога, а заодно і теми тривоги, щоб зняти із себе багаж складних переживань. Бо, видається, із Ваших слів, що дуже якось Вам непросто триматись, хоч Ви і стійко це робите.
Якщо говорите технічно, не розбираючись достеменно в причинах, то з надмірними емоціями можна намагатись працювати через дихальні техніки, техніки саморегуляції, можна знайти в інтернеті, через емоційне вивільнення. Виписувати, викрикувати, малювати, виражати різні свої емоції, в тому числі агресію. Корисними і релаксаці чи медитації, що допомагають швидшому заспокоєнню, і кращому контролю над емоціями.
Можете поцікавитись в інтернеті чи в особисті повідомлення якісь техніки, і це може допомогти. Але без пропарцювання причини, буде складно.
Может ли у меня быть Рас?
Здравствуйте.
Говорили ли и знаю ли родители про Ваше состояние?
Диагноз и определение Вашего состояние может поставить врач, психиатр, невропатолог. И учитывая описанные симптомы, важно обратиться к специалистам, что бы получить определённость и при необходимости начать лечение для собственного благополучия.
Говорили ли и знаю ли родители про Ваше состояние?
Диагноз и определение Вашего состояние может поставить врач, психиатр, невропатолог. И учитывая описанные симптомы, важно обратиться к специалистам, что бы получить определённость и при необходимости начать лечение для собственного благополучия.
Шутки родителей о замужестве
Здравствуйте, Саша.
Мне очень жаль что Вам приходиться сталкиваться с таким давлением и угнетением от самых родных людей. И это вызывает даже много злости, за такое откровенное игнорирование Вас как личности.
Действительно, было бы проще имея возможность самостоятельно дистанцироваться, и укрепляться в независимости, восстановиться от этих колкостей и давления. Но, к сожалению, пока это не возможно для Вас, можно сосредоточиться на укреплении внутренних опор и устойчивости. На том, что бы их слова не причиняли такого дискомфорта и не досягали Вас.
Для этого можно работать с психологом или поискать информацию о техниках дистанцирования, можно пробовать медитации, что бы укреплять эмоциональную стойкость.
Вы говорите, что нет смысла с ними говорить и родители не смогут услышать Вас - знаете, приняв это в полной мере, избавившись от ожиданий к ним, может быть легче переносить их слова, ведь они так же потеряют свою силу и ценность. Но, действительно ли Вы ничего не ожидаете от них? Не хотите ли Вы, что бы они поняли Вас? Приняли?
Мне очень жаль что Вам приходиться сталкиваться с таким давлением и угнетением от самых родных людей. И это вызывает даже много злости, за такое откровенное игнорирование Вас как личности.
Действительно, было бы проще имея возможность самостоятельно дистанцироваться, и укрепляться в независимости, восстановиться от этих колкостей и давления. Но, к сожалению, пока это не возможно для Вас, можно сосредоточиться на укреплении внутренних опор и устойчивости. На том, что бы их слова не причиняли такого дискомфорта и не досягали Вас.
Для этого можно работать с психологом или поискать информацию о техниках дистанцирования, можно пробовать медитации, что бы укреплять эмоциональную стойкость.
Вы говорите, что нет смысла с ними говорить и родители не смогут услышать Вас - знаете, приняв это в полной мере, избавившись от ожиданий к ним, может быть легче переносить их слова, ведь они так же потеряют свою силу и ценность. Но, действительно ли Вы ничего не ожидаете от них? Не хотите ли Вы, что бы они поняли Вас? Приняли?
Тяжелое чувство вины
Здравствуйте.
«Возможно я действительно сделала что-то не так»; - здесь можно говорить однозначно по мнению каждого человека, но важно только Ваше мнение. Вы считаете что сделали что-то не так? Что именно? Можете ли Вы с уверенностью себя обвинить в чем-то?
К сожалению, в Ваших слова много самобичевания и, возможно я ошибаюсь, но много тревоги, похожей в том числе на страх.
Чувство вины, сложное и комплексное явление, и справляться с ним бывает трудно. НО что важно понимать, оно возникает от обвинения и как способ наказывать себя еще до обличения вины(есть она на сама деле или нет). И обвинение, может появляться как изнутри, чего много в Ваших словах, но так и из вне.
Может ли ревность парня вызывать у Вас чрезмерно критичную реакцию на свои обычные действия?
Так же, хочу подметить, а как Вы себя чувствуете оборвав общение? Кажется, будто Вам было интересно пусть редко но общаться, и заводить приятельские отношения на работе частая практика.
И, последние, касательно самого чувства вины. А если бы Вы рассказали парню, что общались с коллегой так как это было, ведь Вам нечего скрывать, что бы произошло? Иногда, признание скрываемого само по себе облегчает наше бремя. Хотели бы Вы рассказать парню и может ли это снять Ваш груз?
«Возможно я действительно сделала что-то не так»; - здесь можно говорить однозначно по мнению каждого человека, но важно только Ваше мнение. Вы считаете что сделали что-то не так? Что именно? Можете ли Вы с уверенностью себя обвинить в чем-то?
К сожалению, в Ваших слова много самобичевания и, возможно я ошибаюсь, но много тревоги, похожей в том числе на страх.
Чувство вины, сложное и комплексное явление, и справляться с ним бывает трудно. НО что важно понимать, оно возникает от обвинения и как способ наказывать себя еще до обличения вины(есть она на сама деле или нет). И обвинение, может появляться как изнутри, чего много в Ваших словах, но так и из вне.
Может ли ревность парня вызывать у Вас чрезмерно критичную реакцию на свои обычные действия?
Так же, хочу подметить, а как Вы себя чувствуете оборвав общение? Кажется, будто Вам было интересно пусть редко но общаться, и заводить приятельские отношения на работе частая практика.
И, последние, касательно самого чувства вины. А если бы Вы рассказали парню, что общались с коллегой так как это было, ведь Вам нечего скрывать, что бы произошло? Иногда, признание скрываемого само по себе облегчает наше бремя. Хотели бы Вы рассказать парню и может ли это снять Ваш груз?
Чувствую к себе мало внимания
Здравствуйте.
« Я постоянно чувствую от парня мало внимания»; - а сколько времени было бы достаточно? Как Вы представляете это? И еще важно, как Вы хотели бы проводить время? Если время который Вы проводите с парнем сейчас, не подходит Вашему желанию, Вам не до конца интересно или ощущаете, что парень вроде не полностью с Вами - даже сутки такого времени будет не достаточно. Поэтому важно проговорить как и сколько Вам нужно, потому что "много" это абстрактное понятие.
«Если что-то идёт не так или не так как я хочу , я начинаю плакать, истерить. »; - как реагирует парень? Эта реакция эффективна в достижении того, чего Вы хотите? И, насколько много в ней неконтролируемого а сколько сознательного?
«Я не знаю от куда у меня такая реакция и как с ним бороться(с редакцией)»; - бороться можна, но часто это тяжело и не эффективно. Важно понять, откуда она, без резких предположений, почему именно такая, помогает она Вам или нет, и понять, как с этим обходиться. Если разобраться в самой реакции, управлять ею будет намного проще.
« Я постоянно чувствую от парня мало внимания»; - а сколько времени было бы достаточно? Как Вы представляете это? И еще важно, как Вы хотели бы проводить время? Если время который Вы проводите с парнем сейчас, не подходит Вашему желанию, Вам не до конца интересно или ощущаете, что парень вроде не полностью с Вами - даже сутки такого времени будет не достаточно. Поэтому важно проговорить как и сколько Вам нужно, потому что "много" это абстрактное понятие.
«Если что-то идёт не так или не так как я хочу , я начинаю плакать, истерить. »; - как реагирует парень? Эта реакция эффективна в достижении того, чего Вы хотите? И, насколько много в ней неконтролируемого а сколько сознательного?
«Я не знаю от куда у меня такая реакция и как с ним бороться(с редакцией)»; - бороться можна, но часто это тяжело и не эффективно. Важно понять, откуда она, без резких предположений, почему именно такая, помогает она Вам или нет, и понять, как с этим обходиться. Если разобраться в самой реакции, управлять ею будет намного проще.
Что со мной?
Здравствуйте.
Ваше истощение ощутимо через Ваш текст, как и угнетенное эмоциональное состояние. Кажется, что Вы оказываете много давления и ожиданий на себя, истощаете себя, пытаясь пополнять силы от одного источника(парня), после чего сталкиваетесь с отказом, оглушая себе еще больше.
Сложно по описанию сказать что с Вами, но на что точно стоит обратить внимание - как проходят Ваши дни? Где Вы в этом? С чего ВЫ черпаете силы? Где и как отдыхаете?
Ощущаете ли радость от своих увлечений и хобби, разного общения, хочется ли после работы двигаться дальше и видите ли куда. Ответы на это могут прояснить качество жизни и сил которые у Вас остаются, наполненности, что обеспечивает или не обеспечивает лучшее самочувствие.
«наверное не хорошо, что я весь день сижу на месте и все»; - дело не в том, нормально ли это, а в том, есть ли у Вас силы на что-то другое? Возможно, Ваше тело и ум истощенны и игнорированы Вами настолько, что даже технически сил(и соответственно желания) на другой отдых нет.
Ваше истощение ощутимо через Ваш текст, как и угнетенное эмоциональное состояние. Кажется, что Вы оказываете много давления и ожиданий на себя, истощаете себя, пытаясь пополнять силы от одного источника(парня), после чего сталкиваетесь с отказом, оглушая себе еще больше.
Сложно по описанию сказать что с Вами, но на что точно стоит обратить внимание - как проходят Ваши дни? Где Вы в этом? С чего ВЫ черпаете силы? Где и как отдыхаете?
Ощущаете ли радость от своих увлечений и хобби, разного общения, хочется ли после работы двигаться дальше и видите ли куда. Ответы на это могут прояснить качество жизни и сил которые у Вас остаются, наполненности, что обеспечивает или не обеспечивает лучшее самочувствие.
«наверное не хорошо, что я весь день сижу на месте и все»; - дело не в том, нормально ли это, а в том, есть ли у Вас силы на что-то другое? Возможно, Ваше тело и ум истощенны и игнорированы Вами настолько, что даже технически сил(и соответственно желания) на другой отдых нет.
Как бороться с моральным истощением?
Здравствуйте.
Справиться и переживать предательство действительно не просто, особенно когда это значимые люди.
«я не могу доверять другим.»; - действительно ли это так? Под давлением боли и грусти, может создаваться неприятная и огорчающая, сдавливающая пелена недоверия ко всем вокруг. Это стоит рассмотреть внимательней, что бы не загонять себя еще более в тревогу и отчужденность.
«Где мне взять силы, чтобы бороться»; - как ни парадоксально, там же, где Вы их лишились. Рассмотрите свое окружение, своих близких и найдите то на чем можете на них опереться. Проблемы отношений часто важно и можно преодолевать именно в отношениях.
Так же, дать себе и своим переживанием место и время. Переживать, грустить или злиться, дать своим чувствам выражение и заботу. Дать себе пространство восстанавливающее моральные ресурсы - то что вдохновляет, дает ощущение отдыха души. Спорт, хобби, путешествие, творчество, другие люди.
Вас предали, но вы не обязаны оставаться преданным больше, чем это необходимо.
И конечно, если тяжесть ситуации не отступает длительное время, стоит обратиться за помощью к терапевту, что так же может стать опытом восстановления доверия к миру и людям, что делает бой не таким уж и неравным.
Справиться и переживать предательство действительно не просто, особенно когда это значимые люди.
«я не могу доверять другим.»; - действительно ли это так? Под давлением боли и грусти, может создаваться неприятная и огорчающая, сдавливающая пелена недоверия ко всем вокруг. Это стоит рассмотреть внимательней, что бы не загонять себя еще более в тревогу и отчужденность.
«Где мне взять силы, чтобы бороться»; - как ни парадоксально, там же, где Вы их лишились. Рассмотрите свое окружение, своих близких и найдите то на чем можете на них опереться. Проблемы отношений часто важно и можно преодолевать именно в отношениях.
Так же, дать себе и своим переживанием место и время. Переживать, грустить или злиться, дать своим чувствам выражение и заботу. Дать себе пространство восстанавливающее моральные ресурсы - то что вдохновляет, дает ощущение отдыха души. Спорт, хобби, путешествие, творчество, другие люди.
Вас предали, но вы не обязаны оставаться преданным больше, чем это необходимо.
И конечно, если тяжесть ситуации не отступает длительное время, стоит обратиться за помощью к терапевту, что так же может стать опытом восстановления доверия к миру и людям, что делает бой не таким уж и неравным.
Ситуация
Здравствуйте.
«Вот сижу и думаю, как жить дальше?»; - а какой жизни Вы хотите? Есть ли или были планы и целы? Желания?
Мне жаль, что пришлось расстаться с близким для Вас человеком, но важно, что Вы здраво смотрите и на ситуацию и на то, что к ней привело. И конечно, важно это расставание пережить, осмыслить и принять, что бы двигаться дальше. В том числе, пережить, без усугубления привычек, что уже усугубили те отношения.
«Вот сижу и думаю, как жить дальше?»; - а какой жизни Вы хотите? Есть ли или были планы и целы? Желания?
Мне жаль, что пришлось расстаться с близким для Вас человеком, но важно, что Вы здраво смотрите и на ситуацию и на то, что к ней привело. И конечно, важно это расставание пережить, осмыслить и принять, что бы двигаться дальше. В том числе, пережить, без усугубления привычек, что уже усугубили те отношения.
Чи мій хлопець абюзер?
Доброго дня.
Ви описуєте доволі неприємні розмови, з доволі категоричною людиною. Людиною, яка з Ваших слів і в Ваших очах відповідно, ніби не бачить цінності у Вас і не розділяє Ваші. Це прикро і напевно, складно утримуватись в контакті з такою людиною іноді.
«чи краще піти від хлопця, чи можливо він нормальна людина і мені здається.»; - Чому Ви вважаєте, що хтось тут в праві визначати бути Вам в цих стосунках чи ні?
З Ваших слів, не видається, що хлопець " не нормальни", але йому притаманні певні специфічні і різкі риси, погляди. які дуже спірні для когось. Ви маєте визначити - чи готові Ви, з цим бути?
Якщо Ваш хлопець ніколи не зміниться, все залишиться у Ваших стсоунках так як є - Ви готові на це? Вас це влаштує?
ВІдповідь на це, може щось прояснити для Вас.
І, також, важливо розуміти, а що для Вас цінного у цьому хлопці і у Ваших стосунках загалом? Що тримає Вас, що подобається? Бо в загальному, описали Ви в основному тільки мінуси.
Ви описуєте доволі неприємні розмови, з доволі категоричною людиною. Людиною, яка з Ваших слів і в Ваших очах відповідно, ніби не бачить цінності у Вас і не розділяє Ваші. Це прикро і напевно, складно утримуватись в контакті з такою людиною іноді.
«чи краще піти від хлопця, чи можливо він нормальна людина і мені здається.»; - Чому Ви вважаєте, що хтось тут в праві визначати бути Вам в цих стосунках чи ні?
З Ваших слів, не видається, що хлопець " не нормальни", але йому притаманні певні специфічні і різкі риси, погляди. які дуже спірні для когось. Ви маєте визначити - чи готові Ви, з цим бути?
Якщо Ваш хлопець ніколи не зміниться, все залишиться у Ваших стсоунках так як є - Ви готові на це? Вас це влаштує?
ВІдповідь на це, може щось прояснити для Вас.
І, також, важливо розуміти, а що для Вас цінного у цьому хлопці і у Ваших стосунках загалом? Що тримає Вас, що подобається? Бо в загальному, описали Ви в основному тільки мінуси.
Не відчуваю радості
Доброго дня, Аню.
У Ваших словах стільки відчаю і виснаження, що проймає через текст. Ви пишите про те, що "життя нормальне", але слухаючи хочеться сказати, що попри бажані в ньому речі(дитина, чоловік, машина і т.д.) - воно складне. І Вам складно.
Перебувати в декреті, самостійно займаючись і дитиною і побутом дуже складно, і тривалий час в такому режимі неминуче приводить до емоційного вигорання, перевиснаження, роздратувань та емоційної відчуженості. Те що з Вами відбувається, це нормальна і закономірна реація на тривалий стрес, на тривале виснаження.
«П'ю ліки від депресії, було краще , зараз вже не допомагає ( так ліки я сама собі виписала)»; - розумію, що Ви намагаєтесь впоратись і знайти вихід, але такі способи можуть мати негативні наслідки для Вашого здоров*я. Тому краще припинити і або назначити їх у психіатра, або спробувати справлятись без.
«він бачить, лише вічно невдоволену втомлену маму»; - бо Ви безумовно втомлена жінка. І це не Ваша провина. Зокрема, чи намагались або думали залучити до догляду за дитиною чоловіка? В його вихідний, наприклад. Чи може бути так, щоб Він залишився вдома з дитиною сам? Або батьків? Няню? Якщо друзі чи знайомі не мають змоги допомогти.
Одне із перших речей, що Вам необхідна - це якісний відпочинок, як фізичний але в першу чергу моральний. Те про що власне Ви і кажете - побути самій, зайнятись хоббі, побути без дитини чи дому 1-2 дні. Ви пишите про неможливість цього, але це не обов*язково може бути поїздка одразу. ПОдумайте, як можна викроїти собі день, хто може зарадити.
«Ще росте вага, мене це дуже засмучує, бо тримаю дієту»; - зокрема, це також може бути наслідком стресу. Є різні типи реакції на стрес, і в деяких людей це набір ваги, якщо не вдаватись в деталі. І дієта, як додаткове напруження і обмеження, може тільки погіршувати стан.
Аню, якщо можливості виділити собі вільного часу немає, необхідно бути винахідливою і переглянувши Ваш день, подумати, де в ньому Ви могли б відпочити.
Умовно - замість прибирання - релаксація чи посидіти послухати музику пару хвилин на вулиці, на самоті.
Замість готування - зайнятись йогою чи малюванням, а прийом їжі залишити на відповідальність чоловіка чи доставку.
Відмовитись від якихось справ, на користь власному дозвіллю.
Якщо немає можливості уникнути роботи - як Ви могли б зробити її легшою чи приємнішою для Вас?
ВАжливо уважно роздивитись свій день, і пошукати моживості внести зміни. Те що буде емоційно підгодовувати Вас, надати ресурсу. Але звісно, відпочинок про який писала вище на першому місці.
І це все не егоїстично чи ліниво, це необхідно для Вашого благополуччя і Вашої дитини.
І з приводу емоційного розвантаження - коли є відчуття, що нічого не хочеться, все набридло і емоцій гарний немає взагалі, це може відчуватись так не тому, що Ви не здатні відчувати радість, а тому, що напруження злості і інших негативних емоцій надто багато, і вони не виражаються.
Де, як і кому можна їх виразати? Щоб не зриватись на дитину, наприклад, прогворюйте свій гнів и сум просто у повітря, скаржтесь подрузі чи чоловіку, пишіть щоденник із емоціями і будь-що інше.
ЧИ є взагалі хтось, на кого Ви можете тут опертись? Розказати як Вам складно, і хто надасть підтримку?
У Ваших словах стільки відчаю і виснаження, що проймає через текст. Ви пишите про те, що "життя нормальне", але слухаючи хочеться сказати, що попри бажані в ньому речі(дитина, чоловік, машина і т.д.) - воно складне. І Вам складно.
Перебувати в декреті, самостійно займаючись і дитиною і побутом дуже складно, і тривалий час в такому режимі неминуче приводить до емоційного вигорання, перевиснаження, роздратувань та емоційної відчуженості. Те що з Вами відбувається, це нормальна і закономірна реація на тривалий стрес, на тривале виснаження.
«П'ю ліки від депресії, було краще , зараз вже не допомагає ( так ліки я сама собі виписала)»; - розумію, що Ви намагаєтесь впоратись і знайти вихід, але такі способи можуть мати негативні наслідки для Вашого здоров*я. Тому краще припинити і або назначити їх у психіатра, або спробувати справлятись без.
«він бачить, лише вічно невдоволену втомлену маму»; - бо Ви безумовно втомлена жінка. І це не Ваша провина. Зокрема, чи намагались або думали залучити до догляду за дитиною чоловіка? В його вихідний, наприклад. Чи може бути так, щоб Він залишився вдома з дитиною сам? Або батьків? Няню? Якщо друзі чи знайомі не мають змоги допомогти.
Одне із перших речей, що Вам необхідна - це якісний відпочинок, як фізичний але в першу чергу моральний. Те про що власне Ви і кажете - побути самій, зайнятись хоббі, побути без дитини чи дому 1-2 дні. Ви пишите про неможливість цього, але це не обов*язково може бути поїздка одразу. ПОдумайте, як можна викроїти собі день, хто може зарадити.
«Ще росте вага, мене це дуже засмучує, бо тримаю дієту»; - зокрема, це також може бути наслідком стресу. Є різні типи реакції на стрес, і в деяких людей це набір ваги, якщо не вдаватись в деталі. І дієта, як додаткове напруження і обмеження, може тільки погіршувати стан.
Аню, якщо можливості виділити собі вільного часу немає, необхідно бути винахідливою і переглянувши Ваш день, подумати, де в ньому Ви могли б відпочити.
Умовно - замість прибирання - релаксація чи посидіти послухати музику пару хвилин на вулиці, на самоті.
Замість готування - зайнятись йогою чи малюванням, а прийом їжі залишити на відповідальність чоловіка чи доставку.
Відмовитись від якихось справ, на користь власному дозвіллю.
Якщо немає можливості уникнути роботи - як Ви могли б зробити її легшою чи приємнішою для Вас?
ВАжливо уважно роздивитись свій день, і пошукати моживості внести зміни. Те що буде емоційно підгодовувати Вас, надати ресурсу. Але звісно, відпочинок про який писала вище на першому місці.
І це все не егоїстично чи ліниво, це необхідно для Вашого благополуччя і Вашої дитини.
І з приводу емоційного розвантаження - коли є відчуття, що нічого не хочеться, все набридло і емоцій гарний немає взагалі, це може відчуватись так не тому, що Ви не здатні відчувати радість, а тому, що напруження злості і інших негативних емоцій надто багато, і вони не виражаються.
Де, як і кому можна їх виразати? Щоб не зриватись на дитину, наприклад, прогворюйте свій гнів и сум просто у повітря, скаржтесь подрузі чи чоловіку, пишіть щоденник із емоціями і будь-що інше.
ЧИ є взагалі хтось, на кого Ви можете тут опертись? Розказати як Вам складно, і хто надасть підтримку?
Агрессия в декрете
Здравствуйте.
В первую очередь, хочется отметить, что сильная эмоциональности, даже импульсивность или агрессивность это нормальное, и местами закономерное явление, когда человек длительное время загружен, напряжен или испытывает длительную усталость и давление. Собственно, во время декрета такое бывает часто, особенно если по большей мере приходиться справляться с ребенком или детьми и домом в одиночку. Можете ли Вы отметить что это так для Вас?
Как давно отмечаете за собой агрессивные проявления? Все два года или относительно недавно? Что происходило перед этим в Вашей жизни?
Кроме того, импульсивная агрессия часто есть последствием усталости, подавления других эмоций или неудовлетворенности в разных сферах жизни. Это, как неумышленный способ защитить себя и отгородиться, сначала от чего-то неприятного а после, когда это не помогает, то от всего вообще.
Достаточно ли Вы отдыхаете? Делаете ли что-то только для себя? Что-то в удовольствие? Это важно для сохранения собственного благополучия.
И в любом случае, посетить психолога будет не лишним, что бы в случае если мои предположения верны - разгрузиться и выбрать способы экологично выражать вcё накопленное, организовать более комфортную для Вас среду. А если же дело не в этом, или, что скорее всего не только в этом, то разобраться и позаботиться о себе и своем состоянии.
В первую очередь, хочется отметить, что сильная эмоциональности, даже импульсивность или агрессивность это нормальное, и местами закономерное явление, когда человек длительное время загружен, напряжен или испытывает длительную усталость и давление. Собственно, во время декрета такое бывает часто, особенно если по большей мере приходиться справляться с ребенком или детьми и домом в одиночку. Можете ли Вы отметить что это так для Вас?
Как давно отмечаете за собой агрессивные проявления? Все два года или относительно недавно? Что происходило перед этим в Вашей жизни?
Кроме того, импульсивная агрессия часто есть последствием усталости, подавления других эмоций или неудовлетворенности в разных сферах жизни. Это, как неумышленный способ защитить себя и отгородиться, сначала от чего-то неприятного а после, когда это не помогает, то от всего вообще.
Достаточно ли Вы отдыхаете? Делаете ли что-то только для себя? Что-то в удовольствие? Это важно для сохранения собственного благополучия.
И в любом случае, посетить психолога будет не лишним, что бы в случае если мои предположения верны - разгрузиться и выбрать способы экологично выражать вcё накопленное, организовать более комфортную для Вас среду. А если же дело не в этом, или, что скорее всего не только в этом, то разобраться и позаботиться о себе и своем состоянии.
Убило віру в себе, земля пішла з-під ніг
Доброго дня.
Так багато напруги, тиску і відчаю в Ваших словах. Дуже прикро, що Вам доводиться переживати такий напружений період. В тексті цього не побачила, тому запитаю, чи є хтось на кого Ви можете опертись, хто може підтримати Вам, розділити ці переживання??
Крім того, така жорстка самокритика, якою Ви себе атакуєте, є необхідною? Видається, Вам і так не просто, а таке відношення до себе навряд підтримуюче. Це тільки погіршуватиме Ваш моральний стан, і фізичний в тому числі.
Складно тут дати конструктивні рекомендації в такому форматі, проте, іноді погіршення результатів навчання може відбуватись через перевантаження нервової системи, коли загрузка надто велика і мозок просто не справляєтесь із концентрацією, утримуванням уваги чи запам*ятовуванням. І це не залежить від Ваших зусиль, іноді це стає фізично неможливим. Тому, хочеться зрозуміти, чи перед цим погіршенням оцінок, був у Вас якийсь особливо важкий період? МОжливо в особистому житті, а не в навчанні?
А взагалі, якщо звернутись до психолога, то у спільній роботі можна і пропрацювати те про що говорила вище, і виявити якісь неефективні патерни Ваші, зменшити напруження, сформувати стратегії які легше допомагатимуть Вам досягати бажаного
Так багато напруги, тиску і відчаю в Ваших словах. Дуже прикро, що Вам доводиться переживати такий напружений період. В тексті цього не побачила, тому запитаю, чи є хтось на кого Ви можете опертись, хто може підтримати Вам, розділити ці переживання??
Крім того, така жорстка самокритика, якою Ви себе атакуєте, є необхідною? Видається, Вам і так не просто, а таке відношення до себе навряд підтримуюче. Це тільки погіршуватиме Ваш моральний стан, і фізичний в тому числі.
Складно тут дати конструктивні рекомендації в такому форматі, проте, іноді погіршення результатів навчання може відбуватись через перевантаження нервової системи, коли загрузка надто велика і мозок просто не справляєтесь із концентрацією, утримуванням уваги чи запам*ятовуванням. І це не залежить від Ваших зусиль, іноді це стає фізично неможливим. Тому, хочеться зрозуміти, чи перед цим погіршенням оцінок, був у Вас якийсь особливо важкий період? МОжливо в особистому житті, а не в навчанні?
А взагалі, якщо звернутись до психолога, то у спільній роботі можна і пропрацювати те про що говорила вище, і виявити якісь неефективні патерни Ваші, зменшити напруження, сформувати стратегії які легше допомагатимуть Вам досягати бажаного
Что делать в такой ситуации ?
Здравствуйте.
А что Вам бы хотелось сделать?
« не считаю это проблемой и воспринимаю его критику с обидой, или же вообще не хочу воспринимать»; - говорили ли это ему? Как вообще реагируете когда получаете неприятные комментарии от него? Спрашивали ли, зачем он это говорит?
Причины внезапной критики могут быть разные, связаны лично с ним или с Вашими отношениями, в любом случае важно определить границу Вашего комфорта. Хотите ли Вы выяснять почему он так себя ведет? Или достаточно только отстоять себя?
А что Вам бы хотелось сделать?
« не считаю это проблемой и воспринимаю его критику с обидой, или же вообще не хочу воспринимать»; - говорили ли это ему? Как вообще реагируете когда получаете неприятные комментарии от него? Спрашивали ли, зачем он это говорит?
Причины внезапной критики могут быть разные, связаны лично с ним или с Вашими отношениями, в любом случае важно определить границу Вашего комфорта. Хотите ли Вы выяснять почему он так себя ведет? Или достаточно только отстоять себя?
Не можу казати про свої почуття
Доброго дня.
Прикро, що Вам приходиться справлятись із своїми неприємними переживаннями самотужки, це видається дуже не простим, коли немає сил на когось опертись.
«Будь ласка, підкажіть як з цим боротися, що мені треба робити?»; - тут є декілька шарів Вашого питання.
- як побороти складність у тому, щоб ділитись своїми переживаннями - в індивідуальній роботі. Ваш досвід попередній видається навантажений обмеженнями в цій сфері, і це не просто. Але саме коли ми можемо бути чесними із близькими, говорити про те що нас засмучує і повністю це переживати, тільки тоді ми в повній мірі можемо і переживати почуття радісні, і говорити про них також. Тому це важливо, звільнитись від цього обмеження.
- Другий момент, якщо Ви не можете поділитись самими переживаннями - чи могли б Ви, наприклад, поділитись просто їх наявністю? Тобто, замість того, щоб повністю розказувати, що Вас засмутило чи розізлило, сказати - зараз у мене такий то настрій, але я не готова про це говорити.
Чи могли б на такий рівень відвертості вийти? Це ближче до правди, ніж "все добре",але зберігає необхідну Вам дистанцію. Формулювання може обрати і інше, але сама суть повинна залишитись.
- Третій момент. Важливо вчитись говорити про свої почуття взагалі. Як часто Ви кажете про те, що Вам щось подобається? Що Ви радісні, веселі, задоволені, щасливі? Чи що Вам нудно, ліниво, Ви втомлені?
Тобто про хороші чи нейтральні стани?
Спробуйте з малого, починати писати про свої почуття, не обов*язково адресату, і по трохи говорити прямо. Про декілька переживань на день, в тому числі хороших чи поганих. Відслідковувати як це для Вас, де відчуваєте особливо сильний супротив і т..д.
- Ну і додатково, чи думали пояснити хлопцю, що у Вас є складнсті із розмовати про емоцій та переживання, але це не стосується довіри до нього. Можете подосліджувати для себе який рівень відвертості могли б освоєти і донести це партнеру.
Як гадаєте, чи могли б спробувати щось із цього?
Прикро, що Вам приходиться справлятись із своїми неприємними переживаннями самотужки, це видається дуже не простим, коли немає сил на когось опертись.
«Будь ласка, підкажіть як з цим боротися, що мені треба робити?»; - тут є декілька шарів Вашого питання.
- як побороти складність у тому, щоб ділитись своїми переживаннями - в індивідуальній роботі. Ваш досвід попередній видається навантажений обмеженнями в цій сфері, і це не просто. Але саме коли ми можемо бути чесними із близькими, говорити про те що нас засмучує і повністю це переживати, тільки тоді ми в повній мірі можемо і переживати почуття радісні, і говорити про них також. Тому це важливо, звільнитись від цього обмеження.
- Другий момент, якщо Ви не можете поділитись самими переживаннями - чи могли б Ви, наприклад, поділитись просто їх наявністю? Тобто, замість того, щоб повністю розказувати, що Вас засмутило чи розізлило, сказати - зараз у мене такий то настрій, але я не готова про це говорити.
Чи могли б на такий рівень відвертості вийти? Це ближче до правди, ніж "все добре",але зберігає необхідну Вам дистанцію. Формулювання може обрати і інше, але сама суть повинна залишитись.
- Третій момент. Важливо вчитись говорити про свої почуття взагалі. Як часто Ви кажете про те, що Вам щось подобається? Що Ви радісні, веселі, задоволені, щасливі? Чи що Вам нудно, ліниво, Ви втомлені?
Тобто про хороші чи нейтральні стани?
Спробуйте з малого, починати писати про свої почуття, не обов*язково адресату, і по трохи говорити прямо. Про декілька переживань на день, в тому числі хороших чи поганих. Відслідковувати як це для Вас, де відчуваєте особливо сильний супротив і т..д.
- Ну і додатково, чи думали пояснити хлопцю, що у Вас є складнсті із розмовати про емоцій та переживання, але це не стосується довіри до нього. Можете подосліджувати для себе який рівень відвертості могли б освоєти і донести це партнеру.
Як гадаєте, чи могли б спробувати щось із цього?
Публикації психолога 5
Інтерв'ю 8
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.
