Стрес

Привіт я б хотіла попросити допомоги, я не знаю що мені робити. особисте життя. Я дуже хочу поїхати за кордон адже там моя кохана людина, він єдиний хто розуміє мене ми вже два роки разом і батьки його чудово знають, а тепер кажуть що не відпустять мене не відомо до кого за кордон, але коли я просила щоб ми почали жити з ним разом вони говорили що ще не час ми ще мало знаємо один одного. Я розумію про таке потрібно говорити заздалегідь, він приїжджав і ми разом говорили з батьками вони погоджувалися, якщо він почне нормально заробляти щоб мене забезпечити, він заробляє він намагається зробити все, щоб догодити їм і щоб мене пустили, але батькам все не так, зараз я живу з мамою і кожен день чую \"народиш своїх зрозумієш\", \"поки ти живеш у моєму будинку робитимеш те що я сказала\", \"заробиш сама і купуватимеш що захочеш\" але як мені заробити якщо мене банально в місто не пускають щоб працювати а в селі в якому ми живемо немає роботи, моя мати сама без роботи сидить все сподівається на свого нового залицяльника який за рік все ніяк з дружиною не розлучиться і мене нікуди не відпускає. Думаєте я не просила її про переїзд, я щодня з нею говорила про це, говорила що хочу приїхати до його дня народження щоб зробити йому сюрприз, вона обіцяла що пустить, а тепер каже що спеціально так сказала, щоб я відстала від неї і припинила говорити за переїзд. А я просто хочу свого особистого життя, хочу бути щасливою а не чути від власної матері: \"щоб ти не думала про своє щастя йди і готуй їсти або прибирай будинок\".

Я постійно плачу, мені соромно в цьому зізнатися, я завжди відчуваю проблему, у мене часті конфлікти з сім'єю та партнером, пів року тому, в мене був дуже важкий період, я зривалась на свого партнера, ми разом вже майже півтора року, він постійно мені брехав, гуляв, пив хоча обіцяв так не робити, в нас були великі качелі, саме через деякі сварки в яких я хотіла закінчити самогубством, один раз я напилась таблеток, мене відкачували в лікарні, другий раз я хотіла пригнати з будинку, третій я різали руки ноги живіт, він постійно мене ревнує до всіх чоловіків, але я його безмежно кохаю, зараз я проджу аналіз адже пару днів тому в мене стався серцевий приступ, я була в лікарні він сказав що не буде більше ставитися до мене погано, в мене постійно болить сердце але йому то байдуже то він зі мною і дає увагу та піклування, вчора у мене виявили рак щитоподібної залози там кістки, він про все це знає, але постійно кричить і каже що я зраджую йому, він часто жартує про своїх колишніх каже що вони краще за мене, хоче розійтися, я не витримую цього будь ласка підскажіть що мені робити.

Доброго вечора!
Проблема у меня такая не скем поделиться мне скоро 18 через 3 месяца я девствинник не получаеться с девушками но больше всего я нервничаю что у меня член 13-14 см а мне скоро 18 а друзья говорят что у них по 16-17см и в интернете читал что13-14 это умереное отставание что мне посоветуете делать как перестать париться об этом, всю жизнь девствинником не буду жить и по скорей хочеться найти даму но не как и за этого я не уверен и боюсь что не удовлетворю ну я же знаю что это играет роль лучше 16 чем 14 самый идеальный это 16 у моих друзей был секс а уменя ещё нет и понятно я им вру что тоже у меня 15-16см одно скажу чем больше тем ты уверение это я точно знаю меньше комплексов что посоветуете как перестать комплексовать раз и навсегда и найти девушку и не бояться первого секса и за того что может её не удовлетворю ?