У вас травма сильна в місці симблінгу (сестринства), ваш батько ставив вам рамку-приклад і абсолютно не був в контакті з вами, з вашими відчуттями за вашим описом. Ви дуже розумна, аналітична і це зв’язали самі. Треба перепрожити ці дитячі переживання, поспівчувати собі тій, яку не помічали, відгорювати втрату своєї ідентичності в обличчі тата і завершити ці шлейфи болю, самотності, заздрості, конкуренції.
Ви хороша і нормальна, просто є складнощі в емоційній сфері. Коли ви з ними впораєтесь у ваших стосунках буде більше свободи, розуміння та щирості. Ви вже на шляху до цього! Чи є в школі психолог, якому можна довірити свої почуття і бути просто прийнятою без осуду за них?

Вітаю, Ольга!

Так, відкати це нормально і ми всі час від часу провалюємось у наші вразливості. Кожен раз встаємо і рухаємось далі.

Можливо напор, важка історія «подруги» не дає вам простору для вашого ні. Ви обираєте тактику - пасивного морозу. Насправді ви робите так як вам зручно і по власним силам, але я припускаю що ви оцінюєте себе її очима. Вам важко бути не привітною, недоброю? Думаю іноді ми зникаємо щоб нас перестали використовувати бо по іншому немає змоги про себе заявити.

Можливо у вас є спільне минуле, а ось теперішнє показує шо ви більше для неї ніж вона для вас. Немає балансу віддачі та отримування. І тоді стосунки не можливі, бо це лише віддавати… себе, свій час, ресурси.
Я думаю всі ці історії загострюється лише до того щоб з’явились ваші кордони!

Доброго дня!

Ви з вимушеною міграцією втратили свій звичний спосіб житла. Зараз дуже багато нового, чужого і яке ви б хотіли, то не обирали. Ваша роздратованість - це сум за своїм комфортом. Я би розділила ці почуття з психологом, прожила всю палітру невдоволення, без осуду і розумових нотацій.
Я перший рік проживання закордону пережила подібний стан ло вашого. Співчуваю і бажаю пережити це!

Співчуваю! Можливо в неї зараз просто нема ресурсу на стосунки. І ви не змогли і за себе, і за неі тримати вогник близькості.

Я пропоную зараз в більшій мірі зосередитись на собі і наповнити себе, розібратись хто ви? Куди ви? І що ви прагнете в цьому житті? Коли ми наповнені - світ відображає це!

Анна, вітаю!

Ваша родичка токсичний маніпулятор, не люблю вішати ярлики на людей, але тут потрібно. В силу якихось травматичних подій ця людина застрягла в параноях, які обслуговує в надуманих ритуалах. Це не є нормою розвитку…Просто тут треба називати речі своїми іменами.

Ваші реакції нормальні, але ви чомусь сумніваєтесь, бо не відповідаєте чужим ненормальним нормам. Це крючок до подальших маніпуляцій. Тільки ви можете не клювати на нього.

Я хочу підтримати у ваших бажаннях та способах життя. Якщо хтось шантажує когось своїм життям, то це його відповідальність що і як він робить, а не ваша провина. Ваша задача - витримати ці атаки, стати міцнішою в своїх поглядах, переконаннях і залишити чужу патологію, не беручи до серця. Коли ви будете робити щось за своїми бажаннями, там буде істерика та визг, щоб повернути владу над положенням речей. Ваша задача - мати імунітет від цих бацильних реакцій. Не інфікуйтесь, просто спокійно робіть своє або відсторонюйтксь, не обслуговуючи емоційні гойдалки.
У вас є вразливі точки, в які попадає ця родичка. Рекомендую дослідити це в психотерапії та укріпити внутрішню опору!

Вітаю!

Я згідна з колегою, що тут акцент робиться на заслузі любові та прихильності. Ви ніби маєте бути іншим щоб з вами були. Дуже багато агресії і відторгнення з боку вашої дівчини, яке ви одразу хочете виправити і не можете пережити розлучення, невдоволення собою. Вам зараз неприємно, самотньо, можливо образливо і ви все це хочете не відчувати, а перескочити і щось зробити.

Я розчарую вас, це неможливо, бо це будуть дії на рівні волі/розуміння, а глибинні зміни відбувається коли ми щось проживаємо і усвідомлюємо. Ви відштовхуєтесь від її потреб, зворотніх відгуків і абсолютно не в контакті з собою, навіть тут ми маємо визначити що вам робити і як повпливати на дівчину.
В будь-яких стосунках ми керуємось собою і даруємо свої почуття, відчуття. Ці стосунки обнулили якісь ваші внутрішні пласти, можливо травми, дефіцити, які я рекомендую досліджувати на особистій психотерапії.

Не зрозуміло що ви хочете від стосунків з цією дівчиною, бо ніби вся енергія її повернути і щоб вона знову вас любила.
І ви, і дівчина ніби не зазнаєте як трансформувати свої стосунки на наступну сходинку, де можливо вже немає сильного гормонального бурлеску, а присутня дружба, прихильність і вірність. На кожній сходинці буде криза і пошук нових смислів, орієнтирів. Розчарування - це частина будь-яких стосунків, бо ми бачимо реальних людей без бажаних очікувань, романтичних проекцій. І справжні стосунки починаються саме після розчарування і важливо знову обрати чи не обрати свого партнера. Ваша дівчина не обирає вас, на жаль… А бути не собою ви не зможете довго…

Відредаговано автором 16-09-2024 13:55:41

Ви можете пошукати соціальні безкоштовні центри. Там консультації психологів безкоштовні!

Вам потрібна не література, а спілкування, жива людина і стосунки!

Доброго дня!

У вас скоріш за все порушена прив’язаність, таке буває навіть об’єктивно в нормальних сім’ях. Проте це говорить, що не було близькості емоційної і глибокої довіри, тому вас тягне у подібне, бо воно вам знайоме.
З цим працюють психологи. Змушувати щось не вийде, бо там корінь мука. Вам потрібно зараз це прийняти і не вольовими рішеннями щось вирішувати, бо не вийде.

Шукайте при нагоді психолога, з яким ви вибудуєте здорову емоційну прив’язаність і це буде новим ланцюжком нейронних зв’язків. Як наслідок вас будуть притягувати емоції людей, а не їх відсутність.

Доброго дня!

Народження дітей робить жінку вразливою, залежною, тому ваш стан підіймає багато тривоги та страхів, які розгортаються у контакті з чоловіком.

Ви боїтесь що вас залишать?
Чи можливо ви заздрите його свободі та автономності (якої у вас нема з причин материнства)?
Чоловік можливо приділяє вам мало уваги та турботи?

Спробуйте дослідити, що керує вами, коли ви влаштовуєте розборки. Ваші нав’язливі думки мають емоційне підґрунтя, яке потребує обробки. Сказати що вам робити - це рекомендувати вам психотерапію! Тут немає універсальних порад, бо проблема в емоційній площині.

Вітаю!

Вам потрібно поступово повернути свою цінність, не обов’язково одразу це робити через роль дружини. Материнство поглинає багато енергії, сил, тому часто інші сфери життя просідають. Важливо дослідити як ви самі до себе ставитесь, бо ви проектуєте своє невдоволення в чоловіка.

Сили не знаходять, їх відроджують. Для початку вам треба прожити своє невдоволення, страхи, це все вивільнить вас від токсичних навантажень і додасть внутрішнього вільного психічного простору для подальших зрушень.

Рекомендую вам знайти провідника до спорту, до тіла (наприклад Анна Цукур, яка ось в 41 народила малечу і повертає собі форму), а також психотерапевта. Вам потрібно підвищувати свою цінність, значущість, бо ви не тільки тіло і не тільки мама, дружина…

Я не маю близьких колег у вашому місті. Я раджу вам самому приступити до пошуку! Є точно тут фахівці і ви можете поставити позначку «Дніпро».
Буде точно широкий перелік!
Бажаю відродити себе і справитись з усім накопиченим багажем!

Доброго дня, Alex!

Вам потрібна соціалізація, стосунки, яких у вас не було. Людині потрібно обмінюватись почуттями, ділитись враженнями та відчувати близькість. Співчуваю, що у вас такого не сталося і як наслідок ви стали відсторонений і по відношенню до себе. Ваш стан - це наслідок всього невдоволення і вже не можна не звертати на це уваги. Ви потребуєте уваги, турботи та супровіду спеціалістів.

Я вам рекомендую внутрішню кризу діагностувати спочатку у психіатра на рівень тривожності, депресії, а також пройти довготривалий курс психотерапії. Це своєрідна майстерня по внутрішнім зв’язкам, побудова довіри та безпечний простір для ваших почуттів.

Дуже важливо відгорювати те, що поки що ви нікому не потрібний, але дуже сумно, що ви самі собі не потрібні.

Доброго дня!

Співчуваю втраті! Це дуже боляче і нестерпно втрачати люблячих людей. Ви можете лише бути поруч з сестрою, або просто питати її «як я можу тебе підтримати?». Можливо вона захоче піти на кладовище, в храм чи просто прогулятись. Запропонуйте їй супровід. Якщо їй комфортно, то можна весь час підтримувати її за руку, даючи опору, обіймати, гладити по спині, разом плакати. Важливо бути в контакті з її почуттями, без проповідей, без інших прикладів як у кого, без заспокійливих втішань. Це зараз недоречно!

Робити зараз - це переживати всі гострі пекучі почуття. Якщо ви дасте їй таку безпеку, то вона зможе в довірливій безпеці відгорювати цю втрату та розділити своє горе.

Бажаю вам обом душевних сил🙏
Шана та світла пам’ять захиснику 🕯

Доброго дня!

Співчуваю вашій історії. Ви зараз проживаєте гостре горе - втрату стосунків і тому ваш плач закономірний процес. Ви оплакуєте і це говорить про велику цінність цих стосунків, цієї людини. Необхідно продовжувати випускати всі ці емоції. Вам поки що важко відпустити, змиритись і це теж нормально. Горювання триває рік, і це при вільному проживанню, тому не вимагайте від себе більшого. Просто будьте собою з усіма щирими почуттями.

Я все ж таки наважусь сказати болюче, але відверте. Як добре що ці стосунки, навіть попри їх кінець, розкрили ваше серце і ви кохаєте. Хочеться щоб ви зберегли цей навик, дар любові і не закам‘яніли… Так важливо бути люблячою людиною і тому подякуйте один одному за цей чудовий досвід. Можливо він трансформується у дружбу, головне щоб не у ворожнечу і холодність.

Бережіть себе і своє серце! Бажаю сил вам пережити це❤🙏

Вітаю!

У вас є переконання, що треба заслужити гарне відношення і тоді як наслідок вас оцінять, полюблять та будуть товаришувати. Проте ви насправді граєте роль потрібної і турботливої, а якщо просто бути і показувати себе такою якою ви є? Не потрібно вистрибувати вище своїх можливостей, люди частіше за все відносяться функціонально до тих, хто їм служить.

Припускаю, що всередині вас є сумніви, невпевненість, страхи і самотність, все це необхідно визнати, прожити щоб воно не керувало вами при знайомстві з людьми.

Розкажіть не що ви робите для інших, а яка ви? Проявіться тут собою.