Психологиня Яна Дмитрівна Кузик Чернівці лише онлайн

17-08-2019 Яна Дмитрівна Кузик
Років досвіду: 5

Останній візит на сайт 19 днів тому.
Освіта
– Бакалавр та магістр психології, Чернівецький Національний університет ім. Ю. Федьковича, психолог-реабілітолог;
- Базова програма психолога-консультанта в міжнародній освітній програмі GLE International - Освітня програма екзистенційного аналізу та логотерапії(600+ годин).
- В процесі отримання рівня терапевта GLE International - Екзистенційний аналіз та логотерапія
- Базовий курс "Основи логотерапії В. Франкла"
- Навчально-практичний курс „Giocare in Corsia” – основи психологічного супроводу дітей в умовах госпіталізації;
- Курс "Теорія та практика арт-терапії"
- Диплом проходження повного курсу Психіатрична пропедевтика
- Базовий курс "Основи травмотерапії"
- Використання метафоричних асоціативних карт (МАК) в психологічному консультуванні дорослих та дітей
- Розлади харчової поведінки дорослих та підлітків (УЦП)
- Базова програма психолога-консультанта в міжнародній освітній програмі GLE International - Освітня програма екзистенційного аналізу та логотерапії(600+ годин).
- В процесі отримання рівня терапевта GLE International - Екзистенційний аналіз та логотерапія
- Базовий курс "Основи логотерапії В. Франкла"
- Навчально-практичний курс „Giocare in Corsia” – основи психологічного супроводу дітей в умовах госпіталізації;
- Курс "Теорія та практика арт-терапії"
- Диплом проходження повного курсу Психіатрична пропедевтика
- Базовий курс "Основи травмотерапії"
- Використання метафоричних асоціативних карт (МАК) в психологічному консультуванні дорослих та дітей
- Розлади харчової поведінки дорослих та підлітків (УЦП)
Досвід психологічної практики
- Психолог-волонтер в центрі кризової психологічної підтримки;
- Групові логотерапевтичні сесії;
- Індивідуальна приватна практика з 2020 року
- Групові логотерапевтичні сесії;
- Індивідуальна приватна практика з 2020 року
Працюю з запитами
спеціалізація, зона професійних інтересів
спеціалізація, зона професійних інтересів
Основні теми з якими працюю:
- Розлади та порушення харчової поведінки у підлітків та дорослих
- Складнощі з емоційними переживаннями - Висока дратівливість, агресивність, постійна або різка зміна емоцій, знижена чутливість до емоцій, емоційна сплощеність.
- пригнічений настрій, відсутність задоволення від справ, труднощі у переживанні позитивних емоцій, смуток, меланхолія.
- проблеми із самоцінністю, самооцінкою, самоідентифікацією.
- Почуття невизначеності, втрати себе, розмиття кордонів Я, самості. Прийняття себе, розуміння себе, вміння відстоювати себе та свої рішення.
- Нав'язливе почуття провини стосовно інших чи себе.
- токсичні відчуття сорому та складності у соціальних взаємодіях.
- проблеми у відносинах, конфлікти, втрати
- Конфлікти та складності у батьківсько-дитячих відносинах, сепарація, сиблінгові конфлікти.
- Тривожні стани, страхи, фобії
- робота зі втратою, горем, розставанням, самотністю.
- Проблеми з тілесністю, стійкістю, внутрішніми ресурсами.
- теми - опори, відповідальності, довіри, свободи, справедливості, зради, сенсу та безглуздості.
- Розлади та порушення харчової поведінки у підлітків та дорослих
- Складнощі з емоційними переживаннями - Висока дратівливість, агресивність, постійна або різка зміна емоцій, знижена чутливість до емоцій, емоційна сплощеність.
- пригнічений настрій, відсутність задоволення від справ, труднощі у переживанні позитивних емоцій, смуток, меланхолія.
- проблеми із самоцінністю, самооцінкою, самоідентифікацією.
- Почуття невизначеності, втрати себе, розмиття кордонів Я, самості. Прийняття себе, розуміння себе, вміння відстоювати себе та свої рішення.
- Нав'язливе почуття провини стосовно інших чи себе.
- токсичні відчуття сорому та складності у соціальних взаємодіях.
- проблеми у відносинах, конфлікти, втрати
- Конфлікти та складності у батьківсько-дитячих відносинах, сепарація, сиблінгові конфлікти.
- Тривожні стани, страхи, фобії
- робота зі втратою, горем, розставанням, самотністю.
- Проблеми з тілесністю, стійкістю, внутрішніми ресурсами.
- теми - опори, відповідальності, довіри, свободи, справедливості, зради, сенсу та безглуздості.
Використовую підходи та техніки
Арт терапія
Логотерапія
Екзистенційна психотерапія
Персональний Екзистенційний Аналіз(ПЕА)Аналіз фунтаментальних мотивацій. Метафоричні асоціативні карти(МАК)
Логотерапія
Екзистенційна психотерапія
Персональний Екзистенційний Аналіз(ПЕА)Аналіз фунтаментальних мотивацій. Метафоричні асоціативні карти(МАК)
Середня вартість консультації
1000 грн
Основне
ОНЛАЙН КОНСУЛЬТАЦІЇ Skype, Telegram, Zoom
У своїй роботі дуже бережно відношусь до особистості кожного клієнта, персональний підхід та безпечний простір. Не "виправляю" нікого, бо практично єдине, що потребує зміни - проживання не свого життя і не буття собою. Відкрита до питань у мессенджерах.
Оплата:
700 UAH / 20 USD
Оплата здійснюється після зустрчі протягом того ж чи наступного дня. Оплата може проходити на карту , плтажіні системи PayPal чи інші, залежно від регіонального розташування клієнта.
Психологическое сопровождение детей в условиях госпитализации
Giocare in Corsia
Фестиваль психологических практик
Ассоциация детских и семейных психологов Буковины "Территория семьи"
місяців: 12
місяців: 12
Психіатрична пропедевтика. Психіатрія для психологів
Розлади харчової поведінки
Український психологічний центр
місяців: 10 годин: 16
місяців: 10 годин: 16
Экзистенциональный анализ и логотерапия
Освітня програма з Екзистенційного аналізу та Логотерапії
Використання метафоричних асоціативних карт (МАК) в психологічному консультуванні дорослих та дітей
Основи травмотерапії
Відповіді 436
Булінг в жіночому колективі
Доброго дня.
Дуже прикро, що окрім важкої праці Вам доводиться ще витримувати такий моральний тиск.
Проте хотілось би прояснити дещо, стосовно цього.
«з першого дня побачила до себе негативне ставлення.»; - що саме Ви побачили? Як воно проявлялось? Яка була Ваша реакція на це? Що Ви робили у відповідь?
«Може їм не подобається моя зовнішність, яка відрізняється від їхньої, в чому може бути причина»; - які настільки разючі відмінності у зовнішності Ви маєте на увазі?
І напевне головне, Ви хотіли б з*ясувати в чому може бути причина(тому що це не дізнатись не запитавши прямо у них) чи якось на це ставлення вплинути чи знайти спосіб з ним справлятись?
Дуже прикро, що окрім важкої праці Вам доводиться ще витримувати такий моральний тиск.
Проте хотілось би прояснити дещо, стосовно цього.
«з першого дня побачила до себе негативне ставлення.»; - що саме Ви побачили? Як воно проявлялось? Яка була Ваша реакція на це? Що Ви робили у відповідь?
«Може їм не подобається моя зовнішність, яка відрізняється від їхньої, в чому може бути причина»; - які настільки разючі відмінності у зовнішності Ви маєте на увазі?
І напевне головне, Ви хотіли б з*ясувати в чому може бути причина(тому що це не дізнатись не запитавши прямо у них) чи якось на це ставлення вплинути чи знайти спосіб з ним справлятись?
Зрительный контакт
Здравствуйте.
««Так вот, что же может значить этот не взгляд в мою сторону?»»; - а как Вы его трактуете? Почему она это делает? как на Вас влияет этот взгляд, что Вы решили даже написать здесь?
Лучше всего спросить, или попытаться этот взгляд выдержать и увидеть что последует.
««Так вот, что же может значить этот не взгляд в мою сторону?»»; - а как Вы его трактуете? Почему она это делает? как на Вас влияет этот взгляд, что Вы решили даже написать здесь?
Лучше всего спросить, или попытаться этот взгляд выдержать и увидеть что последует.
Ни разу не испытывал не любви, не симпатии
Здравствуйте.
Конечно, что бы дать более точный ответ, нужно пообщаться с Вами вживую, но что можно сказать сейчас - любовь не отличается от других чувств.(именно чувств а не ощущений или эмоций.)
От того, важно прояснить а чувство любви, привязанности, ценности другого человека Вы испытываете? Можете ли сказать и чувствуете что любите родителей? Братьев или сестер, если есть? Что за чувства у Вас к друзьям?
Если тут нет ничего похожего на теплые бережные чувства, на привязанность и то что Вы дорожите ими, или разных другие аспекты любви в общем - то это уже повод присмотреться и проконсультироваться с психотерапевтом. Ведь любовь и симпатия бывает не только романтической.
Соответственно, если вышеперечисленные чувства или похожие им Вам не чужды - возможно Вы пока не встретили человека который вызовет у Вас все те известные переживания.
Может быть и другие гипотезы, про опыт, который препятствует именно влюбленностям или страхи и блоки связаны с этим. Но чаще всего, такие подспорья вызывают довольно много страдания в этой теме. ПОэтому скорее всего Ваш вопрос требует времени и других людей.
Для надежности можете одну две встречи рассмотреть это с психологом.
Конечно, что бы дать более точный ответ, нужно пообщаться с Вами вживую, но что можно сказать сейчас - любовь не отличается от других чувств.(именно чувств а не ощущений или эмоций.)
От того, важно прояснить а чувство любви, привязанности, ценности другого человека Вы испытываете? Можете ли сказать и чувствуете что любите родителей? Братьев или сестер, если есть? Что за чувства у Вас к друзьям?
Если тут нет ничего похожего на теплые бережные чувства, на привязанность и то что Вы дорожите ими, или разных другие аспекты любви в общем - то это уже повод присмотреться и проконсультироваться с психотерапевтом. Ведь любовь и симпатия бывает не только романтической.
Соответственно, если вышеперечисленные чувства или похожие им Вам не чужды - возможно Вы пока не встретили человека который вызовет у Вас все те известные переживания.
Может быть и другие гипотезы, про опыт, который препятствует именно влюбленностям или страхи и блоки связаны с этим. Но чаще всего, такие подспорья вызывают довольно много страдания в этой теме. ПОэтому скорее всего Ваш вопрос требует времени и других людей.
Для надежности можете одну две встречи рассмотреть это с психологом.
Обидно на слова мужа - чувствуя себя «не достаточной» еще больше
Здравствуйте.
Ваш муж говорит Вам грубые слова, Вы на это испытываете правомерную неприятную реакцию. Судя из Ваших слов, подобные конфликты имеют влияние и след на Вас, раз речь идет о "уходе" из отношений. И это все не просто, конечно, переносить.
Но какую помощь Вы хотели бы получить? Перестать обижаться когда Вас обижают? Устранить конфликты? Возможно, что-то касаемо эмоциональной стабильности? Недостаточности? Чего именно Вы хотите? Или просто выговорить ситуацию?
Ваш муж говорит Вам грубые слова, Вы на это испытываете правомерную неприятную реакцию. Судя из Ваших слов, подобные конфликты имеют влияние и след на Вас, раз речь идет о "уходе" из отношений. И это все не просто, конечно, переносить.
Но какую помощь Вы хотели бы получить? Перестать обижаться когда Вас обижают? Устранить конфликты? Возможно, что-то касаемо эмоциональной стабильности? Недостаточности? Чего именно Вы хотите? Или просто выговорить ситуацию?
Відредаговано автором 08-04-2024 14:00:17
Где граница между ежедневными конфликтами и абъюзом?
Вы формулируете много важных и правильных вопросов, но только Вы знаете соответствующие Вам и Вашему опыту ответы. Вы можете продолжить искать на них ответы, можно самостоятельно или в терапии. Но Вы на правильном пути, подмечая и пытаясь разобраться. Пытаясь улучшить все для себя и ребенка.
Где граница между ежедневными конфликтами и абъюзом?
"Он замечает насилие в мире, в истории, но не замечает его в себе. Он на полном серьезе говорит, что он гениальный и его работа важна и он оставит след в мире, а мы не важны. Да, он хорошо умеет организовывать конференции, писать тексты и т.д...но почему он совершенно не замечает нас?" - Вы упоминали нарциссическую недоступность, которая Вам понравилась. Включались ли эти его умения в нее? И тут тоже вопрос к Вашему опыту, почему именно такую фигуру выбрали. Почему нужно было ему что-то доказать и т.д.
Я знаю точно недостаточно про личностные характеристики Вашего супруга, но если предположить, про некую нарциссическую личность, в самом деле нарцисическую, то все так и есть. Он не замечает Вас потому что не считает таким же важными по сравнению с чем-то другим.
Дело, возможно, даже не в важности, а в том, что его интерес к Вам и семейной жизни ему даст? Как опишет его? Как утвердит? Люди с нарциссическими аспектами могут быть супер уверенными или надменными, высокопарными и супер интелектуалами - ведь все это ему необходимо, что бы себя определять и быть в принципе. И это не говорит что у него нет к Вам чувств, или он не любит ребенка - просто руководство его действий и эмоций другое. Ценность другая. Умение и возможность соотноситься с кем-то - другая. И в этом его тяжесть, с которой он справляется Но это уже другой совсем вопрос.
"Своим выходом из истории" - что имеете введу?
Его негативные качества не делают его бесчеловечным, скорее даже в чем-то наоборот. Но дело в том, можно ли прямо выражать негодование или злость на того, кого не хотите выставить "плохим"? Оправдывая и смягчая его даже тут. (Если я правильно поняла Ваши слова).
Я знаю точно недостаточно про личностные характеристики Вашего супруга, но если предположить, про некую нарциссическую личность, в самом деле нарцисическую, то все так и есть. Он не замечает Вас потому что не считает таким же важными по сравнению с чем-то другим.
Дело, возможно, даже не в важности, а в том, что его интерес к Вам и семейной жизни ему даст? Как опишет его? Как утвердит? Люди с нарциссическими аспектами могут быть супер уверенными или надменными, высокопарными и супер интелектуалами - ведь все это ему необходимо, что бы себя определять и быть в принципе. И это не говорит что у него нет к Вам чувств, или он не любит ребенка - просто руководство его действий и эмоций другое. Ценность другая. Умение и возможность соотноситься с кем-то - другая. И в этом его тяжесть, с которой он справляется Но это уже другой совсем вопрос.
"Своим выходом из истории" - что имеете введу?
Его негативные качества не делают его бесчеловечным, скорее даже в чем-то наоборот. Но дело в том, можно ли прямо выражать негодование или злость на того, кого не хотите выставить "плохим"? Оправдывая и смягчая его даже тут. (Если я правильно поняла Ваши слова).
Відредаговано автором 08-04-2024 13:18:54
Где граница между ежедневными конфликтами и абъюзом?
«я стала сомневаться в своей адекватности и на полном серьезе подозревала у себя манифест психического заболевания»; - такое явление очень неприятное но, к сожалению, довольно часто встречается в партнерских отношениях с трудностями или специфичными чертами одного из партнеров. И трудно возвращать себе мысли что это не так. В Вас нет никакой проблемы, что заслуживала бы такого обращения. Но из-за давления морального, конфликтов, собственного опыта, о котором и Вы говорите - противостоять этому сложно, это правда. И очень большую ценность имеет то, что Вы уже это подмечаете, что Вы задаетесь вопросами хотя бы невольно пытаясь увидеть свое право на ту реакцию что есть. И попытку указать виновнику, на его вину.
Лучше это прорабатывать с психологом, что бы удерживать себя на своей стороне, отстаивать границы и права на чувства, в конце концов обвинять того кто виноват.
«Муж поддержал меня в том, что у меня наверное расстройство»; - это могло бы быть поддержкой и хорошим отношением, если бы а) у Вас было ощутимое какое-то расстройство(пока что этого точно не видно), б) это была поддержка на самом деле, а не обвинение и попытка доказать Вашу "плохость". "Поддержал" в контексте Вашего рассказа звучит очень иронично
Лучше это прорабатывать с психологом, что бы удерживать себя на своей стороне, отстаивать границы и права на чувства, в конце концов обвинять того кто виноват.
«Муж поддержал меня в том, что у меня наверное расстройство»; - это могло бы быть поддержкой и хорошим отношением, если бы а) у Вас было ощутимое какое-то расстройство(пока что этого точно не видно), б) это была поддержка на самом деле, а не обвинение и попытка доказать Вашу "плохость". "Поддержал" в контексте Вашего рассказа звучит очень иронично
Як боротися з тривожністю?
Доброго дня.
Ви написали тут, на публіному сайті і визнали і вказали, що з чимось не справляєтесь, що маєте проблему. На це треба сміливість та рішучість. І це вже щось, що йде проти тривожності. В якісь мірі, Ви тут змогли її побороти.
І наступним найефективнішим кроком - буде робота з психологом. Робота над страхами, проявленням себе, тривогою "бути" і інше.
Якщо з менших кроків - Ви можете пошукати літературу про обходження з особистою тривожністю і вже потім закріпити отримані знання і навички у психолога.
Ви написали тут, на публіному сайті і визнали і вказали, що з чимось не справляєтесь, що маєте проблему. На це треба сміливість та рішучість. І це вже щось, що йде проти тривожності. В якісь мірі, Ви тут змогли її побороти.
І наступним найефективнішим кроком - буде робота з психологом. Робота над страхами, проявленням себе, тривогою "бути" і інше.
Якщо з менших кроків - Ви можете пошукати літературу про обходження з особистою тривожністю і вже потім закріпити отримані знання і навички у психолога.
Психологічно застрягла в дитинстві
Доброго дня.
А як ведуть себе дорослі? Що для Вас означає взагалі бути дорослим? Від чого доведеться відмовитись, будучи дорослим? Чи що треба буде на себе взяти, стаючи таким?
Має бути якийсь момент, коли Ви різко змінитесь? ЧИ як саме Ви собі це уявляєте?
Чи проблеми це з Вами залежить тільки від того, чи приносить це Вам проблеми? ЯКийсь дискомфорт? Чи знижує це якість Вашого життя? Це основний корелят того, чи потрібно щось з цим робити.
Якщо так, то краще пропрацювати це на зустрічах з психологом, щоб розяснення та "дорослішання" було комфортним і продуктивним для Вас.
А як ведуть себе дорослі? Що для Вас означає взагалі бути дорослим? Від чого доведеться відмовитись, будучи дорослим? Чи що треба буде на себе взяти, стаючи таким?
Має бути якийсь момент, коли Ви різко змінитесь? ЧИ як саме Ви собі це уявляєте?
Чи проблеми це з Вами залежить тільки від того, чи приносить це Вам проблеми? ЯКийсь дискомфорт? Чи знижує це якість Вашого життя? Це основний корелят того, чи потрібно щось з цим робити.
Якщо так, то краще пропрацювати це на зустрічах з психологом, щоб розяснення та "дорослішання" було комфортним і продуктивним для Вас.
Часто коли бачу якесь відео про дітей чи про якесь горе чи про маму ,то починають литись сльози .
Доброго дня.
З Вами все добре, і Ваша емоційність ніяк не пов*язана із хворобою. Є люди, у яких емоційна сфера особливо чутлива та схоплює багато різних подразників, добре переймає емоції інших людей і добре розуміє їх, це свідчить про високу емпатичність. І це дуже гарна якість, яка дозволяє гарно торкатись почуттів і розуміти інших.
Проте, в цього є і негативні сторони. Надмірна чутливість, з якою немає вміння справлятись виходить труднощами вже для Вас. Бо сприймати неагтивні і болючі переживання дуже складно. І тут зарадять просто техніки саморегуляції, дихання, самозаспокоєння та більше ретельна фільтрація контенту, особливо враховуючи умови в яких Ви перебуваєте.
Може бути і інше пояснення - часто надмірна емоційність в якусь одну сторону, у Вашому випадку в сльози, є наслідком сильного подавлення та пригнічення Ваших емоцій. Можливо сліз і суму, можливо туги за кимось чи чимось, може інших емоцій. І тому сльози, адже це швидкий і по правді часто ефективний спосіб скинути зайву накопичену напругу.
Тут можете звертати увагу, а чому щось відносно нейтральне таку реакцію викликає? ПРо що я думаю? Чи згадую щось інше?
Але не виключено, що щось буде викликати таку реакцію саме по собі. Сумні, горюючі, болючі відео. І якщо реакція яка вникає для Вас недоречна в якісь моменти - обмежте перегляд такого контенту. Перенавантажуючи свою нервову систему частими сльозами, переживаннями, стримуваннями переживань Ви тільки більше її втомлюєте і провокуєте ще більш надмірні реакції.
Так що сльози, емоції, відгорювання втрат - це нормально, корисно, необхідно. Як і сміх, радість, і теплі спогади. Тільки важливо намагтись втримувати для себе баланс. Бережіть себе)
З Вами все добре, і Ваша емоційність ніяк не пов*язана із хворобою. Є люди, у яких емоційна сфера особливо чутлива та схоплює багато різних подразників, добре переймає емоції інших людей і добре розуміє їх, це свідчить про високу емпатичність. І це дуже гарна якість, яка дозволяє гарно торкатись почуттів і розуміти інших.
Проте, в цього є і негативні сторони. Надмірна чутливість, з якою немає вміння справлятись виходить труднощами вже для Вас. Бо сприймати неагтивні і болючі переживання дуже складно. І тут зарадять просто техніки саморегуляції, дихання, самозаспокоєння та більше ретельна фільтрація контенту, особливо враховуючи умови в яких Ви перебуваєте.
Може бути і інше пояснення - часто надмірна емоційність в якусь одну сторону, у Вашому випадку в сльози, є наслідком сильного подавлення та пригнічення Ваших емоцій. Можливо сліз і суму, можливо туги за кимось чи чимось, може інших емоцій. І тому сльози, адже це швидкий і по правді часто ефективний спосіб скинути зайву накопичену напругу.
Тут можете звертати увагу, а чому щось відносно нейтральне таку реакцію викликає? ПРо що я думаю? Чи згадую щось інше?
Але не виключено, що щось буде викликати таку реакцію саме по собі. Сумні, горюючі, болючі відео. І якщо реакція яка вникає для Вас недоречна в якісь моменти - обмежте перегляд такого контенту. Перенавантажуючи свою нервову систему частими сльозами, переживаннями, стримуваннями переживань Ви тільки більше її втомлюєте і провокуєте ще більш надмірні реакції.
Так що сльози, емоції, відгорювання втрат - це нормально, корисно, необхідно. Як і сміх, радість, і теплі спогади. Тільки важливо намагтись втримувати для себе баланс. Бережіть себе)
Боюсь находится за пределами дома одна
Здравствуйте.
Нужно понимать, как давно у Вас этот страх и дискомфорт появился? Возник ли он в такой форме сразу или постепенно ставало все тяжелее?
Слышать о таком ужасном случае возле школы, место где Вы часто бываете, наверняка очень не просто. И вполне нормально, если это повлияло на Ваше отношение к школе, открытым местам и вызывает неприятные переживания.
Но справиться с этим в сообщениях затруднительно, и для Вас было бы эффективней обратиться к психологу. К школьному, если можете ему довериться или найти самостоятельно. Так же есть бесплатные платформы для помощи.
Нужно понимать, как давно у Вас этот страх и дискомфорт появился? Возник ли он в такой форме сразу или постепенно ставало все тяжелее?
Слышать о таком ужасном случае возле школы, место где Вы часто бываете, наверняка очень не просто. И вполне нормально, если это повлияло на Ваше отношение к школе, открытым местам и вызывает неприятные переживания.
Но справиться с этим в сообщениях затруднительно, и для Вас было бы эффективней обратиться к психологу. К школьному, если можете ему довериться или найти самостоятельно. Так же есть бесплатные платформы для помощи.
Где граница между ежедневными конфликтами и абъюзом?
Здравствуйте.
«абсолютно не могу понять: ежедневные конфликты с мужем это норма или тревожный звонок?»; - конфликты это нормально. Частые конфликты - уже тревожно. Постоянные конфликты с пренебрежением, обесцениванием, унижением и прямой злой грубостью - огромный колокольный звон. И по Вашим словам, кажется Вы тоже это понимаете.
«Возможно, я человек с обостренными реакциями на грубость и манипуляции.»; -Вы пишите так, будто это плохо. Не замечать и принимать за должное грубость и манипуляции плохо.
Другой момент, что за этими обостренными реакциями не следует разных действий. Мужу удается убедить Вас в том что Вы все не правильно понимаете, и это усложняет защиту своей стороны в дальнейших конфликтах. Но, не стоит сильно себя за это ругать, удерживание своих границ по таким давлением сложно, и для этого нужно много практики и сил. Но важно для начала четко определить для себя - что вот сейчас он манипулирует Вами. Он газлайтит Вас. (обесценивает и перекручивает слова и факты вводя Вас в шаткую, неуверенную позицию).
«Много обстоятельств со стороны его семьи и моей семьи тоже, в плане психотравмирующего воспитания. »; - в Ваших словах звучит как оправдании его поведения и Вашей реакции(или не реагирования). Причина - да, оправдание - нет. Над этим можно работать и не переносить собственную личностную несостоятельность на семью и других. Вопрос нужно ли это ему.
«ГДЕ ГРАНИЦА МЕЖДУ ЕЖЕДНЕВНЫМИ КОНФЛИКТАМИ И АБЪЮЗОМ?»; - тут может быть много факторов, критериев и т.д. Но, если спросить себя действительно ли то что между Вами происходит это просто конфликты(где несогласные обе стороны, где есть два равных человека и они спорят, но приходят к ему-то общему, не унижая друг друга) или все таки что-то другое?
И чем бы это не было, даже если это оказались бы просто конфликты - Вы согласны терпеть и сохранять такие отношения дальше? Такое отношение к себе, в первую очередь? Тут и будет ответ.
«абсолютно не могу понять: ежедневные конфликты с мужем это норма или тревожный звонок?»; - конфликты это нормально. Частые конфликты - уже тревожно. Постоянные конфликты с пренебрежением, обесцениванием, унижением и прямой злой грубостью - огромный колокольный звон. И по Вашим словам, кажется Вы тоже это понимаете.
«Возможно, я человек с обостренными реакциями на грубость и манипуляции.»; -Вы пишите так, будто это плохо. Не замечать и принимать за должное грубость и манипуляции плохо.
Другой момент, что за этими обостренными реакциями не следует разных действий. Мужу удается убедить Вас в том что Вы все не правильно понимаете, и это усложняет защиту своей стороны в дальнейших конфликтах. Но, не стоит сильно себя за это ругать, удерживание своих границ по таким давлением сложно, и для этого нужно много практики и сил. Но важно для начала четко определить для себя - что вот сейчас он манипулирует Вами. Он газлайтит Вас. (обесценивает и перекручивает слова и факты вводя Вас в шаткую, неуверенную позицию).
«Много обстоятельств со стороны его семьи и моей семьи тоже, в плане психотравмирующего воспитания. »; - в Ваших словах звучит как оправдании его поведения и Вашей реакции(или не реагирования). Причина - да, оправдание - нет. Над этим можно работать и не переносить собственную личностную несостоятельность на семью и других. Вопрос нужно ли это ему.
«ГДЕ ГРАНИЦА МЕЖДУ ЕЖЕДНЕВНЫМИ КОНФЛИКТАМИ И АБЪЮЗОМ?»; - тут может быть много факторов, критериев и т.д. Но, если спросить себя действительно ли то что между Вами происходит это просто конфликты(где несогласные обе стороны, где есть два равных человека и они спорят, но приходят к ему-то общему, не унижая друг друга) или все таки что-то другое?
И чем бы это не было, даже если это оказались бы просто конфликты - Вы согласны терпеть и сохранять такие отношения дальше? Такое отношение к себе, в первую очередь? Тут и будет ответ.
Больно от реакции мужа на ссору - в конце концов сказал «ну убей себя»
Здравствуйте.
«Меня это задело и я начала придираться к мужу по мелочам. »; - каким образом обращение к Вам связано с придирками к мужу? Почему Вы выбрали его, как объект смещения недовольства? Я могу понять, почему Вам было неприятно от этого обращения. но уверены ли Вы, что для девушки которая это слово употребила оно имеет такое же значение? Сама ли она его выбрала или оно предписано скриптом заведения? Если да, почему для Вас это так важно?
«В ответ на мою истерику он рекомендовал мне убить себя - совершить суицид. Так как ко мне в будущем обращаться на «женщина, леди, тетя» будут скорее всего еще. И еще сказал что мои истерики неприемлемы и я должна буду пить и какие то таблетки, так как мое повеление не нормально и ему со мной не спокойно.»; - очень жестокие слова, и Вы точно не заслуживали того, что бы слышать их в свой адрес. Не знаю, что происходило с ним, возможно обескуражен собственными чувствами и дискомфортом, он совсем не подбирал слов, но даже так, Вы имеете полное право сердиться и заявлять от том, что эти слова Вас ранили.
«зная себя я реально думаю что он прав. Что логичнее мне было бы лучше вообще не рождаться. С моим нежным характером я думаю я то реально нет шансов на нормальную счастливую жизнь.»; - и проявленную мужем жестокость, Вы продолжаете проявлять на себя. С каким характером? Как Вы его определяете? Что в Вас мешает Вам жить хорошую жизнь? Понимаете ли Вы это?
И, если понимаете, или если Вам трудно это определить - не значит, что Вы должны сталкиваться с этим вечно и жить плохую жизнь. Эти вещи можно проработать с терапевтом, не то что неудобно мужу, а то что приносит Вам страдания и дискомфорт. И качество жизни можно улучшить, значительно .
«В общем сейчас просто больно и обидно, пол дня скрытно плачу в подушку. »; - плачьте, если Вам больно, это нормально. Но если хотите, что бы супруг знал что причинил Вам боль - скажите об этом прямо. Скажите что не можете перестать плакать. Не стоит полагать все на то, то он заметит сам за своими делами. Он может просто не видеть. Не потому что ему все равно, а потому что его опыт не позволяет ему замечать и быть чувствительным к таким моментам.
«Меня это задело и я начала придираться к мужу по мелочам. »; - каким образом обращение к Вам связано с придирками к мужу? Почему Вы выбрали его, как объект смещения недовольства? Я могу понять, почему Вам было неприятно от этого обращения. но уверены ли Вы, что для девушки которая это слово употребила оно имеет такое же значение? Сама ли она его выбрала или оно предписано скриптом заведения? Если да, почему для Вас это так важно?
«В ответ на мою истерику он рекомендовал мне убить себя - совершить суицид. Так как ко мне в будущем обращаться на «женщина, леди, тетя» будут скорее всего еще. И еще сказал что мои истерики неприемлемы и я должна буду пить и какие то таблетки, так как мое повеление не нормально и ему со мной не спокойно.»; - очень жестокие слова, и Вы точно не заслуживали того, что бы слышать их в свой адрес. Не знаю, что происходило с ним, возможно обескуражен собственными чувствами и дискомфортом, он совсем не подбирал слов, но даже так, Вы имеете полное право сердиться и заявлять от том, что эти слова Вас ранили.
«зная себя я реально думаю что он прав. Что логичнее мне было бы лучше вообще не рождаться. С моим нежным характером я думаю я то реально нет шансов на нормальную счастливую жизнь.»; - и проявленную мужем жестокость, Вы продолжаете проявлять на себя. С каким характером? Как Вы его определяете? Что в Вас мешает Вам жить хорошую жизнь? Понимаете ли Вы это?
И, если понимаете, или если Вам трудно это определить - не значит, что Вы должны сталкиваться с этим вечно и жить плохую жизнь. Эти вещи можно проработать с терапевтом, не то что неудобно мужу, а то что приносит Вам страдания и дискомфорт. И качество жизни можно улучшить, значительно .
«В общем сейчас просто больно и обидно, пол дня скрытно плачу в подушку. »; - плачьте, если Вам больно, это нормально. Но если хотите, что бы супруг знал что причинил Вам боль - скажите об этом прямо. Скажите что не можете перестать плакать. Не стоит полагать все на то, то он заметит сам за своими делами. Он может просто не видеть. Не потому что ему все равно, а потому что его опыт не позволяет ему замечать и быть чувствительным к таким моментам.
Переживаю что парень не хочет брать меня с собой когда идёт гулять с друзьями
Здравствуйте)
Спрашивали ли Вы его откровенно - почему для него Ваше присутствие будет "сомнительным" и "некомфортным"? Что именно Вы такого можете сделать, что бы "разрушить" его дружбу?
Если у человека есть конкретные причины и он может Вам их озвучить, тут можно это обсуждать и искать компромисс. И в противоположном случае, если четких причин нет и представления о причинах так же - у этого есть другой мотив. И он точно, связан с парнем, а не с Вами. Возможно, с его неуверенностью и неумение отстоять свое решение в отношениях, вести себя при людях из разных компаний и прочее. Что бы это не было, какие-бы не были у Вас "плохие" черты и действия - его нежелание и даже страх брать Вас - связан только с ним. С Вами все в порядке.
Другой момент. Ваши неприятные переживания и обида вызваны больше отвержением или ревностью к девушке в компании? Что это за чувства?
Что изменилось бы гуляй Вы с ними?
Есть ли у Вас люди, с которыми ВЫ гуляете без парня? Место, физическое или абстрактное, в которое ему нет доступа? Приняли бы Вы его туда, попроси он? Только ли ревность движет Вашим желанием присоединиться к компании парня?
Спрашивали ли Вы его откровенно - почему для него Ваше присутствие будет "сомнительным" и "некомфортным"? Что именно Вы такого можете сделать, что бы "разрушить" его дружбу?
Если у человека есть конкретные причины и он может Вам их озвучить, тут можно это обсуждать и искать компромисс. И в противоположном случае, если четких причин нет и представления о причинах так же - у этого есть другой мотив. И он точно, связан с парнем, а не с Вами. Возможно, с его неуверенностью и неумение отстоять свое решение в отношениях, вести себя при людях из разных компаний и прочее. Что бы это не было, какие-бы не были у Вас "плохие" черты и действия - его нежелание и даже страх брать Вас - связан только с ним. С Вами все в порядке.
Другой момент. Ваши неприятные переживания и обида вызваны больше отвержением или ревностью к девушке в компании? Что это за чувства?
Что изменилось бы гуляй Вы с ними?
Есть ли у Вас люди, с которыми ВЫ гуляете без парня? Место, физическое или абстрактное, в которое ему нет доступа? Приняли бы Вы его туда, попроси он? Только ли ревность движет Вашим желанием присоединиться к компании парня?
Проблема в мені, яка перейшла у стосунки
Доброго дня, Єво.
« Раніше я не думала за це, вважала це норма, але зараз, це дуже заважає як просто в житті, так і в стосунках.»; - далі Ви говорите про те, як ця чутливість та емоційність заважають Вам у стосунках. Але чи заважає вона ще десь? Чому раніше всі роки це було для Вас нормою, а проблемою стало зараз? Чи стикались Ви раніше з труднощами у спілкуванні через свої емоції? Чи почали сприймати це як проблему тільки зараз?
« він терпів і терпить іноді зараз,»; - доєднаюсь до слів колеги вище. І ще хочеться додати - можна просто "терпіти" те що не подобається, а можна спробувати шукати нові способи обходження. Щоб і прийняти партнера і самоу це давалось легше. Все таки витримувати чужі сльози складно, але при бажанні з цим можна обходитись краще і легше.
«те що мені здається дуже образливим, але насправді це зовсім не образливо»; - це як? Як це відбувається у Вас? Виглядає наче знецінення своїх почуттів і реакцій. Якщо це викликало таку реакцію, щось в тих словах чи діях Вас зачіпало. І краще розібратись, що саме, а не скидувати свою реакцію на те, що просто Ви емоційна.
Хочу тут повернутись до першого свого питання. Якщо не враховувати реакції хлопця - Вам самій ця емоційність заважає? Це у Вас викликає страждання саме по собі?
Бо коли нас ображаються чи роблять боляче - нормально виражати ці почуття і нормально виражати їх в сльозах. Але тут є і інша сторона. Чому саме ця і у Ваших словах - тільки ця реакція? Чи дійсно завжди так було?
«Я часто плачу, я починаю плакати від усього, від дрібниць і не дрібниць.»; - якщо говорити про Ваше питання і те, як з цим "боротись", то відповідь залежить від причини. Якщо це пов*язано із чутливістю нервової системи - це один варіант, якщо наслідок важких події - інший, якщо наслідок накопичення переживань та ігнорування інших емоцій - третій. Але в жодному з них, не варто з цим "боротись".
Це щось характерне для Вас, це не руйнує Ваше життя, а визначаючи цю чутливість як ворога, з яким треба боротись - то це тільки додатковий тиск на себе.
Можна вправлятись в контролі вираження своїх переживань, знаходити способи виражати надмірні чи накопичені емоції в продуктивній формі. Можна знайти це в книгах але ефективніше буде пропрацювати із психологом.
« Раніше я не думала за це, вважала це норма, але зараз, це дуже заважає як просто в житті, так і в стосунках.»; - далі Ви говорите про те, як ця чутливість та емоційність заважають Вам у стосунках. Але чи заважає вона ще десь? Чому раніше всі роки це було для Вас нормою, а проблемою стало зараз? Чи стикались Ви раніше з труднощами у спілкуванні через свої емоції? Чи почали сприймати це як проблему тільки зараз?
« він терпів і терпить іноді зараз,»; - доєднаюсь до слів колеги вище. І ще хочеться додати - можна просто "терпіти" те що не подобається, а можна спробувати шукати нові способи обходження. Щоб і прийняти партнера і самоу це давалось легше. Все таки витримувати чужі сльози складно, але при бажанні з цим можна обходитись краще і легше.
«те що мені здається дуже образливим, але насправді це зовсім не образливо»; - це як? Як це відбувається у Вас? Виглядає наче знецінення своїх почуттів і реакцій. Якщо це викликало таку реакцію, щось в тих словах чи діях Вас зачіпало. І краще розібратись, що саме, а не скидувати свою реакцію на те, що просто Ви емоційна.
Хочу тут повернутись до першого свого питання. Якщо не враховувати реакції хлопця - Вам самій ця емоційність заважає? Це у Вас викликає страждання саме по собі?
Бо коли нас ображаються чи роблять боляче - нормально виражати ці почуття і нормально виражати їх в сльозах. Але тут є і інша сторона. Чому саме ця і у Ваших словах - тільки ця реакція? Чи дійсно завжди так було?
«Я часто плачу, я починаю плакати від усього, від дрібниць і не дрібниць.»; - якщо говорити про Ваше питання і те, як з цим "боротись", то відповідь залежить від причини. Якщо це пов*язано із чутливістю нервової системи - це один варіант, якщо наслідок важких події - інший, якщо наслідок накопичення переживань та ігнорування інших емоцій - третій. Але в жодному з них, не варто з цим "боротись".
Це щось характерне для Вас, це не руйнує Ваше життя, а визначаючи цю чутливість як ворога, з яким треба боротись - то це тільки додатковий тиск на себе.
Можна вправлятись в контролі вираження своїх переживань, знаходити способи виражати надмірні чи накопичені емоції в продуктивній формі. Можна знайти це в книгах але ефективніше буде пропрацювати із психологом.
Публикації психолога 5
Тренінги 1

27-06-2025 - 25-07-2025
онлайн
Терапевтична група "Я - не моя провина"
Запрошую вас приєднатися до терапевтичної групи з темою "Я - не моя провина".
Ця група допоможе тим, хто тривалий час не може впоратись з почуттям...
Інтерв'ю 8
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.