Батьки й діти

Собственно проблемы никакой нету, тоесть нету какой то обиды детской, мы не так часто ссоримся, а если и ссоры то это просто недопонимания. Я не понимаю что со мной, я живу с парнем и мамой, и когда я одна или с ним все нормально, а когда она приходит, то аж настроение портится. Я чувствую вину, что иногда могу на неё гаркнуть без повода, я не хочу её обижать и я её люблю. Просто вот хочу уже жить одна. Я не понимаю почему так, ведь она у меня самая лучшая, но общение у нас не задаётся и я рада когда её нету долго дома. Я постоянно чувствую какую-то злость, когда она просит помогать не хочу, когда она дома сижу только в своей комнате, когда садимся ужинать ухожу в свою комнату. Почему так происходит?

Добрий день
Сталась така ситуація - я посварилась з матір'ю через побут, де я висловлювала свою турботу та занепокоєння про неї. Вона сприйняла це в багнети і почала зі мною лаятися, кажучи «не розповідай що мені робити», «ти що мені мамка щоб мені казати що робити?», «ти поплутала?» і в такому дусі. Мені було дуже прикро та сумно, бо по факту я нічого поганого не зробила.
І нехай, якби це було один раз. Але це продовжується досить довго, і я просто вже не можу це все «ковтати» і пробачати. Я їй сказала, що я вже більше не можу терпіти її сварки і просто почала плакати, і через це я виявилась для неї «обіженкою».
В мене вже просто сталась істерика і я не хочу з нею зараз розмовляти.
Що мені робити та як їй зрозуміло пояснити, що її слова роблять мені боляче?

Доброго вечора. Я посварився з батьком дуже сильно. Почалося с-того що його рідний брат купив авто ну я так скажу доброго класса автівка його брата стоє 9000$ а в мого батька наша автівка вона стоє 3000$. І його брат купив та оформив його на сина на могу двоюрідного брата. Та завжди каже це автівка Артема. Мій батько нічого не може відповісти. Тому що не в змозі мені чимось допомогти. Моєму брату як і мені 18 років ми ходили в один класс. На днях кілька днів тому може навіть 2 неділі назад. Мій батько став агресивним. Тому що у нас закінчились гроші так вишло. Пару місяців тому я за свій рахунок купив автівку за 600$ які я сам назбирав я заправляю її за степендію. Що сталося ? Пару днів тому я встав в 9 годин і батько почав. От я к ти на роботу будеш вставати, чого ти так довго спиш, чім ти займаєся і так, десь може днів 5 підряд і на 5 день я сказав. Ну устрой як мого брата на роботу, мого брата пристрояв батько, я йому сказав ну звони тому знайомому я піду ну вирішуй як за Артема. Найди роботу і я піду ми живемо в пригороді і якось так. І вже мабуть днів 5 ми не говоримо раніше кожен день про щось-то говорили а зараз перестали. Він мій рідний батько. Просто дивно я в нього щось спитав він мовчить я думую ну ок я тебе зрозумів. Хоча до цього спілкувались дуже добре. Його батько, мій дід припахував з 13 років а він мені дав волю до 18, я тільки стукнуло 18 все він почав до мене так відноситись. Чому я не йду на роботу? Півтора місяця тому я пішов в авто школу і мені на днях складати іспит я вчу правила дорожні знаки. Щоб здати цю теорію. Якось так.